Ухвала

від 29.03.2012 по справі 2а-1870/7228/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2012 р.Справа № 2а-1870/7228/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Трофімової Н.С.

за участю представника позивача Славгородського О.В. та представника відповідача Шаповаленко Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2011р. по справі № 2а-1870/7228/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю " САВ-С"

до Державної податкової інспекції в м.Суми

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю " САВ-С" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по справі - відповідач) в якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000452305/0/36698 від 10.05.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість за основним платежем у сумі 117 370,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 29 343,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.11.2011 року зазначений позов задоволено .

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 0000452305/0/36698 від 10.05.2011 року про збільшення суми грошового зобов"язання Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-С" за платежем податок на додану вартість за основним платежем у сумі 117 370,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 29 343,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.11.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «САВ-С» зареєстровано виконавчим комітетом Сумської міської ради 25.02.2010 року, має ідентифікаційний код 36898354 (т. 2, а.с. 170), перебуває на обліку в ДПІ в м. Суми (т. 1, а.с. 9).

В період з 14.03.2011 р. по 08.04.2011 р. працівниками ДПІ в м. Суми проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 26.02.10 р. по 31.12.10 р., за наслідками якої складено Акт № 235/36898354/33 від 15.04.2011 року (далі - Акт перевірки), (т. 1, а.с. 8-32).

Згідно з висновками Акту перевірки, встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 117 370,00 грн, у т.ч. за квітень 2010 р. в сумі 83 840,00 грн., за травень 2010 р. на суму 30 987,00 грн., за червень 2010 р. на суму 2 543,00 грн. На підставі Акту перевірки ДПІ в м. Суми 10 травня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000452305/0/36698, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 117 370 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 29 343 грн. (т. 1, а.с. 6).

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що TOB „САВ-С" включило до складу податкового кредиту в сумі 117369,8 грн. у квітні 2010 року на підставі податкових накладних по взаємовідносинам з контрагентом TOB «Кравік».

Згідно бази даних АС «Система співставлення даних податкової звітності з ПДВ по податковим зобов'язанням та податковому кредиту в розрізі контрагентів» по контрагенту TOB «Кравік» (34469240) встановлено розбіжність по податковому кредиту за квітень 2010 р. на загальну суму 117369,80 грн. Відповідно до податкової бази, TOB «Кравік» (код ЄДРПОУ 34469240, м. Харків) має стан основний платник. Підприємство TOB «Кравік» було взято на облік в ДПІ Червонозаводського района м. Харкова 13.09.2006 р. № 148010200000. Основний вид діяльності - оптова торгівля електропобутовими приладами. Чисельність працівників 276 чоловік, основних фондів 0 тис.грн.

Також в ході перевірки було з'ясовано, що супровідним листом № від 17.12.2010 р. № 8122/7/07-014. ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на адресу ДПІ в м. Суми було надіслано акт документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 p. TOB "Кравік" № 6087/707-008/34469240 від 16.08.2010 р.

Даним актом встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», тому дані відображені TOB "Кравік" у декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 р. про податковий кредит - не є дійсними на суму 2728607,0 грн., податкове зобов'язання - не є дійсними на суму 2728607,0 грн.

В акті ДПІ Червонозаводського району м. Харкова зазначається про відсутність обґрунтованості розумних економічних або інших причин (ділової мети), які є підставою для створення умов, за яких платник податків не мав наміру одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної доцільності, що призвело до відображення податкового кредиту та валових витрат, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто проведення «безтоварних» операцій без сплати грошових коштів та податків від цих операцій - тим самим нанести шкоду державі та суспільству.

Враховуючи вищевикладене, в акті перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова робиться висновок про те, що правочини, вчинені TOB «Кравік» та такі, що виконувались протягом перевіреного періоду з покупцями товарів, не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Господарського договору поставки № 17/03/10-01 від 17.03.2010 р. (т.1, а.с. 151-183), укладеного між ТОВ «Кравік» (постачальник) і ТОВ «САВ-С» (покупець), постачальник зобов'язався передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - Покупцеві, товар (товари), а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом поставки є визначені родовими знаками вироби з найменуванням, зазначеним у товарознавчому довіднику. Поставка товарів здійснюється за умовах EXW, франко-завод, місце поставки - склад постачальника (п. 2.1. договору). Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом (розділ 3 Договору).

На підставі товарних накладних, виданих ТОВ «Кравік» (т. 1, а.с. 208-249, т. 2, а.с. 1-34, 70-105), та податкових накладних, виданих ТОВ «Кравік» (т. 1, а.с. 50-113, т. 2, а.с. 35-69), позивачем одержано від останнього побутову техніку та інші товари.

Транспортування вказаних товарів, одержаних від ТОВ «Кравік», підтверджується товарно-транспортними накладними від 07 квітня 2010 року (т. 2, а.с. 133-136), якими підтверджується транспортування товарів на загальну суму 704 218,82 грн., у т.ч. ПДВ 117 369,80 грн.

Проведення оплати за придбаний у ТОВ «Кравік» товар підтверджується копіями банківських виписок (т. 1, а.с. 185-207).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до витягу з ЄДРПОУ від 13.12.2011 р., місцезнаходження ТОВ «Кравік» - м. Харків, вул. Вернадського, 2, стан юридичної особи - зареєстровано, статус відомостей про юридичну особу - підтверджено (т. 2, а.с. 172-173).

У відповідності до копії Акту ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 16.08.2010 р. про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Кравік» (т. 2, а.с. 164-167), встановлено порушення останнім вимог ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених покупцем товарів ТОВ «Кравік» з постачальниками ТОВ «Діксіон», ТОВ «Форестер» та ТОВ «Кемпус».

В ході перевірки встановлено, що вказаними вище постачальниками ТОВ «Кравік» податкові декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року подані не були, у зв'язку з чим за даними «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» рахується розбіжність між даними декларації з ПДВ ТОВ «Кравік» за квітень 2010 року і даними вказаних вище постачальників. Також встановлено, що провести зустрічні перевірки ТОВ «Діксіон», ТОВ «Форестер» та ТОВ «Кемпус» немає можливості через незнаходження цих підприємств за юридичною адресою.

На підставі вищевикладеного, в Акті перевірки ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова від 16.08.2010 р. робиться висновок, що на цих підприємствах відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності, у зв'язку з чим правочини ТОВ «Кравік» з вказаними постачальниками мають ознаки нікчемності.

Однак сколегія суддів не погоджується з висновком відповідача щодо необґрунтованого віднесення позивачем до складу податкового кредиту за квітень-червень 2010 року сум за фінансово-господарськими відносинами з ТОВ «Кравік», виходячи з наступного.

Питання формування податкового кредиту з податку на додану вартість станом на час виникнення спірних правовідносин врегульовано підпунктом 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.4.5. п. 7.4. статті 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Положеннями п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент існування спірних правовідносин) передбачено, що податкова накладна є звітним документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія судддів відзначає, що наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи ТОВ «САВ-С» по взаємовідносинам з ТОВ «Кравік» за формою та змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, належні докази недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено реальний характер спірних фінансово-господарських операцій та наявність у позивача передбачених законодавством підстав для віднесення сум за цими операціями до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Доводи відповідача про те, що у зв'язку з незнаходженням постачальників ТОВ «Кравік» за юридичною адресою та неподаннями ними податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «САВ-С» не мало права на податковий кредит за операціями з ТОВ «Кравік» колегією суддів до уваги не беруться, оскільки чинне законодавство не ставить наявність у платника права на податковий кредит з наявністю або відсутністю контрагентів у ланцюгу постачальників за місцем знаходження та поданням чи неподанням ними податкових декларацій до податкового органу.

У відповідності до приписів статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. З наведеного випливає, що позивач не повинен нести відповідальність за дії інших юридичних осіб, у даному випадку - за дії постачальників свого постачальника.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем правомірно, у відповідності з приписами чинного законодавства віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень-червень 2010 року 117 369,80 грн. за фінансово-господарськими операціями з ТОВ «Кравік», у зв'язку з чим висновок відповідача про необґрунтоване віднесення вказаних сум до податкового кредиту є безпідставним.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2011р. по справі № 2а-1870/7228/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Гуцал М.І. Судді Зеленський В.В. П'янова Я.В.

Повний текст ухвали виготовлений 03.04.2012 р.