Рішення

від 20.04.2012 по справі 5011-69/3473-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/3473-2012 20.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СБМУ "Підряд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЯКС-2005"

про стягнення 423 236,61 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 1 від 26.01.2012 р.)

від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20 квітня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю СБМУ "Підряд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЯКС-2005" про стягнення 423 236,61 грн. за генеральним договором поставки нафтопродуктів № 01/11 від 07.03.2012 року, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за генеральним договором поставки нафтопродуктів № 01/11 від 07.03.2012 року в частині поставки нафтового бітуму марки БНД 60/90 та БНД 90/130.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/3473-2012, слухання справи призначено на 60.04.2012 року.

Представник відповідача в судове засідання 06.04.2012 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 21.03.2012 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

05.04.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 21.03.2012 року про порушення провадження у даній справі.

Представник позивача у судовому засіданні 06.04.2012 року надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2012 року розгляд справи було відкладено на 20.04.2012 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

18.04.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 06.04.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 20.04.2012 року надав усні пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання 20.04.2012 року представник відповідача в судове засідання 20.12.2011 року не з'явився, вимоги ухвал суду від 23.03.2012 року та від 06.04.2012 року не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

При цьому, судом враховано, що пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з ЄДРПОУ, що поданий позивачем.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю СБМУ "Підряд" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЯКС-2005" (продавець) було укладено договір поставки нафтопродуктів № 13/09. За умовами вказаного договору відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити, а позивач прийняти та оплатити визначені договором нафтопродукти.

Термін дії вказаного договору - до 31 грудня 2009 року.

На виконання умов договору поставки нафтопродуктів № 13/09 від 25.03.2009 року, відповідач, протягом 2009 року поставив позивачу нафтопродукти на загальну суму 7 779 036,35 грн.

Позивач, за вказаний період, сплатив вартість поставленого товару, згідно з вищенаведеним договором в розмірі 8 522 315,57 грн., шляхом переказу даної суми на банківський рахунок відповідача.

Таким чином, на дату закінчення терміна дії договору поставки нафтопродуктів № 13/09 від 25.03.2009 року розмір невиконаного зобов'язання відповідача перед позивачем щодо поставки товару становив 743 279,22 грн.

25 лютого 2010 року між сторонами було укладено договір поставки нафтопродуктів № 01/10, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити, а позивач прийняти та оплатити визначені договором нафтопродукти.

Термін дії вказаного договору - до 31 грудня 2010 року.

На виконання умов зазначеного договору, відповідач протягом 2010 року поставив позивачу нафтопродукти на загальну суму 14 245 563,32 грн.

Позивач, за вказаний період, сплатив вартість поставленого товару, згідно з вищенаведеним договором в розмірі 15 263 000,65 грн.

07 березня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено генеральний договір поставки нафтопродуктів № 01/11 (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору згідно з умовами даного Договору продавець продає, а покупець купляє бітум нафтовий дорожній марки БНД 60/90 та БНД 90/130 (надалі - товар), на умовах, в асортименті та кількості, у строки та за цінами згідно з Додатками до Договору, які є його невід'ємною частиною.

Покупець здійснює оплату товару шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок продавця у відповідності до реквізитів (пункт 1.2. Договору).

Однак, за твердженням позивача, на дату укладання Договору існували невиконанні зобов'язання відповідача перед позивачем за договорами поставки нафтопродуктів № 13/09 від 25.03.2009 року та № 01/10 від 25.02.2010 року на загальну суму 1 760 0716,61 грн., що також, підтверджується актом звірки розрахунків станом на 07.03.2011 року, який підписано уповноваженими особами сторін та скріплено печатками підприємств позивача та відповідача. (належним чином завірена копія міститься в матеріалах справи).

Листом за вих. № 07-3/11 від 07.03.2011 року відповідач звернувся до позивача з проханням заборгованість за припинившими дію договорами поставки нафтопродуктів № 13/09 від 25.03.2009 року та № 01/10 від 25.02.2010 року вважати заборгованістю за введеним в дію договором № 01/11 від 07.03.2011 року.

14 березня 2011 року між сторонами було підписано додаток № 1 до Договору, відповідно до якого відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу бітум 60/90 у кількості 500 тонн за ціною 5 765,00 грн. за тонну на загальну суму 2 882 500,00 грн.

На виконання своїх зобов'язань за Договором (в редакції додатку № 1 до Договору) відповідач поставив позивачу бітум БНД 60/90 на суму 1 337 480,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000001 від 22.03.2011 року (належним чином завірена копія міститься в матеріалах справи).

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначає, що станом на дату закінчення терміну дії Договору розмір невиконаного зобов'язання відповідача перед позивачем становить: 423 236,61 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача (лист № 20 від 26.01.2012 року) з вимогою перерахувати на банківський рахунок позивача суму в розмірі 423 236,61 грн.

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену вимогу, внаслідок чого, на момент подання позовної заяви, заборгованість Товариством з обмеженою відповідальністю "АЯКС-2005" не сплачено.

Враховуючи зазначені обставини, зокрема, відмову відповідача в добровільному порядку виконати взяті на себе договірні зобов'язання з оплати товару, позивач вирішив звернутись за захистом свої прав та охоронюваних законом інтересів до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи покупець належним чином виконав свої зобов'язання щодо оплати товару згідно з Договором.

Відповідач, в порушення умов Договору та чинного законодавства України не здійснив поставку товару у повному обсязі, у зв'язку з чим, у останього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 423 236,61 грн.

Згідно зі статтею 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем у розмірі, заявленому до стягнення.

Таким чином, судом встановлено, що станом на час звернення з даним позовом до суду заборгованість відповідача становить 423 236,61 грн., яку останнім не погашено станом на час прийняття судового рішення.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 423 236,61 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору у розмірі 1 609,50 грн. України, покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЯКС-2005" (04123, м. Київ, вул. Світлицького, 35, офіс 503, код ЄДРПОУ 33639129, п/р 260080230477 у ТОВ "БМ Банк", МФО 380913), або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СБМУ "Підряд" (08132, Київська область, Києво - Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 31-А, код ЄДРПОУ 25298093, п/р 260070000 у ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 322012) 423 236 (чотириста двадцять три тисячі двісті тридцять шість) грн. 61 коп. заборгованості, 8 464 (вісім тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 74 коп. судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Стасюк

Дата підписання

повного тексту рішення 25.04.2012 року