Рішення

від 28.04.2012 по справі 5011-31/923-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-31/923-2012 28.04.12

За позовом Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу", м. Донецьк

До Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця),

м. Київ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ

про стягнення 159 575,72 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 -пред. по довір.

Від відповідача ОСОБА_2 - пред. по довір.

Від третьої особи ОСОБА_1 - пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 159 575,72 грн. вартості нестачі товару (прокат плоский гарячекатаний)..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2012р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 22.02.2012р. та залучено до участі у справі третю особу.

21.02.2012р. від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких третя особа підтримала позицію позивача та зазначила, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки втрата вантажу сталася в процесі перевезення.

22.02.2012р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач позовні вимоги не визнав, оскільки позивачем завищено вартість втраченого вантажу, не надано доказів оплати провізної плати та не підтверджено, що втрата вантажу сталася саме з вини перевізника.

В судовому засіданні 22.02.2012р. було оголошено перерву до 23.02.2012р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

23.02.2012р. від позивача надійшло уточнення найменування відповідача, оскільки при підготовці позовної заяви було вказано скорочену назву.

Суд визнав клопотання позивача про уточнення обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 22.03.2012р.

06.03.2012р. від позивача надійшли письмові заперечення на відзив, в яких спростовано доводи відповідача викладені у відзиві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2012р. розгляд справи було відкладено на 25.04.2012р.

24.04.2012р. від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач навів додаткові обставини вини відповідача та додатково обґрунтував позовні вимоги.

В судовому засіданні 25.04.2012р. було оголошено перерву до 28.04.2012р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував повністю та просив у задоволенні вимог відмовити.

Представник третьої особи підтримав позицію позивача та вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з урахуванням вини перевізника .

В судовому засіданні 28.04.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2011Р. між позивачем та DUFERCO SA було укладено Контракт №IUD/DUF-A, відповідно до умов якого, позивач виступив продавцем, третя особа - вантажовідправником, а DUFERCO SA -покупцем.

На виконання умов контракту, 14.04.2011р. у вагоні № 60626488 за залізничною накладною № 50721281 був відвантажений товар, а саме, прокат плоский гарячекатаний, вагою нетто 65,559 т.

Вказана вага нетто підтверджується також відвісною квитанцією від 13.04.2011р. № 0, яка була оформлена третьої особою при відвантаженні продукції ..

Даний вантаж, оформлений належним чином у митниці відправлення, прямував у митницю призначення під митним контролем.

На шляху прямування у вищезазначеному вагоні встановлена нестача продукції у кількості 20,359 т.

Факт нестачі підтверджується Комерційним актом № Б05493/202 від 20.04.2011р., який складений на ст. Знам'янка Одеської залізниці та оформлений у відповідності до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення з відміткою про відсутність слідів розкрадання; відмітка Луганської митниці у ВМД №702020002/2011/001540 від 13.04.2011р., згідно якої кількість відправленого вантажу не відповідає кількості вантажу, пропущеному через митний кордон України; Актом загальної форми № 207 від 27.04.2011р., складеного разом із представниками вантажовідправника; висновком міжнародної експертної організації SGS від 23.05.2011р. про нестачу 23 листів товстолистової сталі.

Вантаж залізницею був прийнятий до перевезення у відповідній кількості, з нанесеним вантажовідправником маркуванням жовтою фарбою двома зміщеними полосами методом кисті, про що є відмітка у п. 93 листа залізничної накладної, а на станцію Знам'янка вантаж прибув з маркуванням, істотно відрізняючись за методом та способом нанесення, а саме - однією полосою жовтою фарбою, про що є відмітка у п. 66 Комерційного акту № Б054693/202.

Платіжні вимоги-доручення третьої особи № 86/13620 та № 86/13621 від 14.04.2011р. сплачені позивачем, як власником вантажу, у повному обсязі платіжним дорученням № 1514 від 15.04.2011р. таким чином, позивач повністю розрахувався за вантаж та є власником прокату плоского гарячекатаного вагою нетто -65,559т. За розрахунком позивача розмір завданої шкоди, в результаті втрати вантажу, складає - 159 575,72 грн.

Позивач звернувся до Головного комерційного управління Української залізниці (відповідача) із претензією № 337/95-с від 12.07.2011р. про відшкодування шкоди на суму 159 575,72 грн.

Відповідач листом № ЦМ-ЦЖСР-2/11 від 12.12.2011р. повідомив, що відхиляє вимоги позивача, оскільки не вбачає своєї вини у втраті вантажу.

Доводи відповідача щодо відсутності його вини у втраті вантажу спростовуються наведеними у даній справі доказами та поясненнями сторін Так, суд погоджується з позивачем, що під час приймання вантажу до перевезення представниками залізниці зроблено візуальний огляд під час якого неможливо не помітити відсутність 20,359 т. прокату плоского гарячекатаного ( майже третина від завантаження ) .

.До матеріалів справи долучено копію телеграми станції Чаплино Придніпровської залізниці від 15.04.2011р., з якої вбачається, що на станції було виявлено невідповідність масі вагону № 60626488 у розмірі - 20 500 кг. З моменту відправлення вагону пройшов рівно один день.

Зазначене свідчить про те ,що відповідач був обізнаний про невідповідність маси ще 15.04.2011р. задовго до складання комерційного акту від 20.04.2011р.

Належним доказом, що свідчить про втрату вантажу під час перевезення, є також відмітки про різний спосіб маркування, що свідчить про намір приховати вилучення верхніх шарів вантажу шляхом нанесення нового маркування.

Згідно §1 ст. 23 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення залізниця відповідальна у межах умов, визначених цим розділом, за прострочення у доставці вантажу та за шкоду, що виникла внаслідок повної або часткової втрати, недостачі маси, пошкодження, порчі або зниження якості вантажу з інших причин за час з моменту прийняття вантажу до перевезення до видачі його на станції призначення.

Згідно ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно §1 ст. 29 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення право на пред'явлення претензії, заснованої на договорі перевезення, належить відправнику чи одержувачу .

.

Згідно § 5 ст. 29 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення у випадку, коли претензія пред'являється від імені відправника чи отримувача уповноваженою особою, то право на таке пред'явлення повинно бути підтверджено довіреністю відправника чи отримувача.

Третя особа 10.06.2011р. видала позивачу Довіреність № 01-026-1395 на ім'я ОСОБА_4

Згідно § 1 ст. 30 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення право пред'явлення позову, засноване на договорі перевезення, належить тій особі, яка має право заявити претензію до залізниці. Позов може бути пред'явлений лише після заявленої претензії у відповідності зі ст. 29.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача, підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог та відсутність вини у втраті вантажу.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення, ст. ст.44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) (03680, м. Київ, вул. Тверська, код ЄДРПОУ 20078961) на користь Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу»(83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 48, код ЄДРПОУ 24068988), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі -159 575 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 72 коп. та судовий збір у розмірі - 3 191 (три тисячі сто дев'яносто одна) грн. 51 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Н. І. Качан

Повне рішення складено 03 травня 2012 року.