Ухвала

від 07.05.2012 по справі 4/259пд/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

У Х В А Л А

07.05.2012 р. справа № 4/259пд/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддівТатенко В.М. Бойко І.А., Марченко О.А. За участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_4 -довіреність. від відповідача:ОСОБА_5 -довіреність розглянувши апеляційну скаргуПриватного підприємства „Схід-Авто», м. Первомайськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 20.02.2012р. у справі№ 4/259пд/2011 (суддя: Г.М.Старкова) за позовом:Публічного акціонерного товариства «Луганське регіональне управління автобусних станцій», м. Луганськ до відповідача:Приватного підприємства „Схід-Авто», м. Первомайськ Луганської області про:врегулювання розбіжностей, що виникли при укладанні договору

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Луганське регіональне управління автобусних станцій», м. Луганськ (далі - «Товариство») звернулось з позовом про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладанні договору про надання послуг автостанцією перевізникові № 99/4 від 21.10.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Луганське регіональне управління автобусних станцій" та Приватним підприємством "Схід - Авто" (далі -«Підприємство»), а саме: не включати п.п. 1,5, 2.1.11, 2.1.12 протоколу розбіжностей від 03.11.2011 до Договору № 99/4 від 21.10.2011, а п.п. 2.1.6, 2.3.7, 2.3.11, 2.3.12, 3.1, 3.3 та п. 3.5 договору викласти в запропонованій позивачем редакції (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.01.2012 №1/1-124 (том 1 а.с.128)).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що спірні пункти договору у редакції відповідача суперечать нормам діючого законодавства, а тому мають бути прийняті в редакції позивача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти вимог викладених у позовній заяві, зокрема, наполягав на тому, що розрахунок вартості обов'язкових послуг, що надаються перевізнику, у редакції позивача, абсолютно не відповідає вимогам розділу 4 Наказу Мінтрансзв'язку № 860 від 30.11.2010р.

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.02.2012р. позов задоволено частково

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду Підприємство звернулося з апеляційною скаргою, якою просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення в частині вимог п.п.3.1 та п.п.3.3., виклавши їх у наступній редакції:

«…п.п.3.1 -розмір (відсоток) авто станційного збору визначається Власником, на підставі вимог розділу 3 Порядку регулювання діяльності автостанцій та погоджується із Луганською ОДА.

Розмір (відсоток) обов'язкових послуг, що надаються автостанцією перевізникові встановлюється на рівні 7% (семи відсотків) від суми вартості за тарифом реалізованих квитків (тобто чистої суми вартості за тарифом на перевезення, без урахування додаткових зборів і ПДВ).

Власник перераховує Перевізнику грошові кошти в сумі, що дорівнює сумі грошових коштів, отриманих Власником від продажу квитків за вирахуванням сум вартості обов'язкових послуг, що надаються автостанцією перевізникові на розрахунковий рахунок Перевізника.

Власник не має права вираховувати суми ПДВ із сум грошових коштів, отриманих Власником від продажу квитків за вирахуванням сум вартості обов'язкових послуг, що мають бути перераховані на рахунок Перевізника…».

«…п.3.3 -у разі продажу квитків Перевізником на території автостанції самостійно, відповідно до п.2.4.3 цього Договору, Перевізник сплачує Власнику 50% вартості автостанційного збору, визначеного п.3.1 цього Договору у касу Власника.

У разі продажу квитків водієм Перевізника на території автостанції самостійно, відповідно до п.2.4.3 цього Договору, Перевізник не сплачує Власнику частину вартості обов'язкових послуг, що надаються автостанцією перевізникові…».

У судовому засіданні представник Підприємства надав клопотання про призначення у справі судової експертизи задля визначення правильності та обґрунтованості встановленого Товариством тарифу, який він вимагає внести в умови запропонованого проекту договору.

Товариство просило апеляційний суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги через її необгрунтованість. Проти проведення судової експертизи -заперечує, посилаючись на те, що правильність розрахунку тарифу за послуги, про які йдеться у проекті договору, була перевірена Державною інспекцією з контролю за цінами у Луганській області.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спірних вимог у даній справі, є встановлення/визначення реального розміру (відсотку) обов`язкових послуг, що надаються автостанцією перевізникові, тобто, узгодження (чи не узгодження) між сторонами кошторисної документації при укладання договору про надання послуг автостанцією перевізникові № 99/4 від 21.10.2011р.

З урахуванням вищевикладених позицій сторін та дослідивши надані ними документи, колегія апеляційного господарського суд дійшла висновку, що без спеціальних знань визнати обґрунтованими вимоги Товариства або заперечення Підприємства неможливо. У зв'язку з цим, колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне призначити судово-економічна експертиза.

Відповідно до п. 1.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджені встановлено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.

Згідно абз. 3 п. 23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона , а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи -сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи . Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи.

Як вбачається з матеріалів справи, зацікавленою, у даному випадку, стороною є Підприємство, адже саме ним неодноразово порушувалось клопотання про призначення зазначеної експертизи. Відтак, на Підприємство має буди покладний обов'язок щодо попередньої оплати вартості експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 41, 42, 86 ГПК України, абз. 3 п. 23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Призначити у справі судово-економічна експертиза, проведення якої Доручити Луганському відділенню Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (адреса: місто Луганськ, вул. Оборонна, буд. 34а офіс 200).

Направити експертній установі матеріали справи № 4/259пд/2011.

Попередити експерта, який буде проводити експертизу про кримінальну відповідальність, встановлену ст. ст. 384, 385 Кримінального Кодексу України -за надання завідомо неправдивого висновку та за відмову від надання висновку.

Зобов'язати сторони на вимогу експерта передати усі необхідні для проведення експертизи документи.

Зобов'язати Приватне підприємство „СХІД-АВТО»(93200, м. Первомайськ, Луганської області, вул. Щорса, буд. 10, ЄДРПОУ 32815599), здійснити попередню оплату вартості експертизи згідно відповідного рахунку Луганського відділення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз.

На розв'язання експерту поставити наступні запитання:

1. чи відповідає запропонована Товариством у пунктах 3.1., 3.3. проекту договору «про надання послуг автостанцією перевізникові»№ 99/4 від 21.10.2011р. (т. 1, а.с. 15) вартість послуг, що має сплачувати Підприємство Товариству, дійсній собівартості цих послуг ?

2. чи покриває визначена Товариством у пунктах 3.1., 3.3. проекту договору «про надання послуг автостанцією перевізникові»№ 99/4 від 21.10.2011р. (т. 1, а.с. 15) вартість послуг, що має сплачувати Підприємство Товариству, фактичні витрати на ці послуги?

3. чи розрахована, запропонована Товариством у пунктах 3.1., 3.3. проекту договору «про надання послуг автостанцією перевізникові»№ 99/4 від 21.10.2011р. (т. 1, а.с. 15) вартість послуг, що має сплачувати Підприємство Товариству у відповідності із нормами діючого законодавства, у тому числі -Наказу міністерства транспорту і зв'язку України від 27.09.2010р. № 700 «Про затвердження Порядку регулювання діяльності автостанцій»?

Зобов'язати Луганське відділення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз направити експертний висновок сторонам та Донецькому апеляційному господарському суду.

До отримання експертного висновку апеляційне провадження у справі № 4/259пд/2011 - зупинити.

Ухвала набуває законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала у частині зобов'язання Приватного підприємства „СХІД-АВТО», здійснити попередню оплату вартості експертизи згідно відповідного рахунку Луганського відділення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз -є виконавчим документом та може бути пред'явлена до примусового виконання до 07.05.2013р.

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: І.А. Бойко О.А. Марченко

Виготовлено примірників:

1 -до матеріалів справи,

2 -сторонам,

1 -експертній установі,

2 -ДАГС.