Постанова

від 26.04.2012 по справі 27/249

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2012 № 27/249

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипка І.М.

суддів: Зубець Л.П.

Остапенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - дов. № ГО-11/410 від 27.12.2011р.

від відповідача: не з'явились

третя особа: не з'явився

від третьої особи: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства

"Страхова компанія "Астарта"

на рішення

Господарського суду м. Києва

від 25.10.2011р.

у справі № 27/249 (суддя Дідиченко М.А.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова

група "ТАС" (позивач)

до Відкритого акціонерного товариства "Страхова

компанія "Астарта" (відповідач)

третя особа ОСОБА_3 (третя

особа)

про відшкодування шкоди в порядку регресу

у розмірі 24 990,00 грн.

В судовому засіданні 26.04.2012р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м.Києва від 25.10.2011р. у справі № 27/249 позов Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" задоволено повністю.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Астарта" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" 24 990,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 249,90 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Апелянт вважає, що оскільки ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 правил дорожнього руху, то відповідач не повинен відшкодовувати збитки за його пошкоджений транспортний засіб.

Крім того, апелянт зазначає, що позивачем не було надано відповідачу необхідні документи, завірені у встановленому порядку у відповідності до ст.35 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів".

Апелянт посилається на те, що ОСОБА_4 до відповідача не звертався, пошкоджений автомобіль на огляд не надавав, звіт №3029-06/09 від 30.06.2009р. зроблено без участі представника відповідача, а тому створено перешкоди у визначенні розміру збитку, що у відповідності до ст.26 Закону України "Про страхування" є підставою для відмови у сплаті страхового відшкодування.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2012р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Розпорядженням В.о. голови Київського апеляційного господарського суду № 01-22/1/6 від 27.02.2012р. змінено склад колегії суддів. У зв'язку з виробничою необхідністю - обранням судді Іваненко Я.Л. на посаду судді Вищого адміністративного суду України, доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 27/249 колегії у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Зубець Л.П., Остапенко О.М.

В судових засіданнях апеляційної інстанції розгляд справи відкладався у відповідності до ст.77 ГПК України, а за клопотанням представника позивача ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2012р. строк розгляду справи був продовжений.

В судове засідання 26.04.2012р. представники відповідача та третьої особи не з'явились, про час, місце та дату судового засідання повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 26.04.2012р. представник позивача заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення - без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.08.2008р. між ОСОБА_6 (далі - страхувальник) та Закритим акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (правонаступником якого є позивач, далі - страховик) було укладено Договір А 0013011 добровільного страхування наземного транспорту (а.с. 18-24), за яким страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу "Фіат Добло", д.н. НОМЕР_1.

Згідно розгорнутої довідки ВДАІ Білогірського району при УДАІ ГУ МВС України в АРК (а.с. 35-36), 17.06.2009р. в м. Білогірськ по вул. Нижньогірській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Хонда Аккорд», д.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_7 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля НОМЕР_3, що належить ОСОБА_6, під керуванням ОСОБА_4.

Постановою Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 01.09.2009р. у справі № 3-1190/09 (а.с. 31) з урахуванням постанови цього ж суду від 17.08.2011р. у даній справі про виправлення описки (а.с. 32), встановлено, що ОСОБА_3, керуючи автомобілем "Хонда Аккорд", д.н. НОМЕР_2, на перехресті рівнозначних доріг при виїзді з другорядної дороги на головну, не надав перевагу автомобілю НОМЕР_3, що рухався по головній дорозі, в результаті чого здійснив зіткнення з ним, що призвело до пошкодження транспортних засобів, тобто порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху, у зв"язку з чим його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Постановою Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 01.09.2009р. у справі № 3-1189/09 (а.с. 33) встановлено, що ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_3, при виникненні небезпеки для руху не вчинив дій для зниження швидкості та безпечного об'їзду перешкоди, виїхав на зустрічну смугу, де здійснив зіткнення з автомобілем "Хонда Аккорд", д.н. НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів, тобто порушив п. 12.3 Правил дорожнього руху, у зв"зку з чим його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно Звіту № 3029.-06/09 про оцінку матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 30.06.2009р. (а.с. 38-52), складеного ЗАТ Український центр післяаварійного захисту "ЕКСПЕРТ-СЕРВІС", матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля НОМЕР_3, внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 124 804,00 грн.

Згідно Звіту № 477 з оцінки вартості справних складових автомобіля від 26.08.2009р. (а.с. 53-58), складеного ТОВ "Праеда Технолоджиз", вартість справних складових автомобіля НОМЕР_3, складає 14 209,50 грн.

Позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором А 0013011 добровільного страхування наземного транспорту від 18.08.2008р., на підставі страхового акту №19826В/26/2009 від 02.09.2009р. (а.с. 59-60) виплатив своєму страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 91 900, 28 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 10528 від 18.09.2009р. (а.с. 62).

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 здійснив порушення п. 16.11 ПДР України, а ОСОБА_4 здійснив порушення п.12.3 ПДР України, тобто кожен по одному порушенню Правил дорожнього руху України, що дає підстави для встановлення ступеня вини кожного із них як Ѕ (одна друга).

Враховуючи те, що в даному випадку присутня обоюдна вина водіїв, позивач, звертаючись до суду із даним позовом, вважає, що з відповідача на його користь підлягає стягненню 45 950,14 грн. - 50% від суми сплаченого страхового відшкодування (91 900, 28 грн./2 = 45 950,14 грн.).

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 по забезпеченому транспортному засобу автомобілю "Хонда Аккорд", д.н. НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована Відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Астарта", на підставі полісу № ВС/0439197 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 67). Термін дії полісу з 17.03.2009р. до 16.03.2010р., тип полісу - 3.

Згідно з п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на дату ДТП) договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).

Згідно даного полісу передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, в сумі 25 500, 00 грн. та передбачено франшизу в розмірі 510 грн.

11.08.2011р. позивачем було надіслано відповідачу регресну вимогу № 2302/1 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 24 990, 00 грн. в межах ліміту відповідальності, встановленого полісом ВС/0439197 (а.с. 63-65), яка отримана відповідачем 16.08.2011р.та залишена без задоволення.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги встановлення судами обоюдної вини ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні даної ДТП, ступеня вини кожного із них як Ѕ (одна друга), а відповідно до Полісу № ВС/0439197 цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована відповідачем, тому до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором А 0013011 добровільного страхування наземного транспорту перейшло право вимоги до відповідача, як до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП шкоду лише в розмірі 24 990,00 грн. (25 500,00 грн. ліміт відповідальності - 510 грн. франшизи, передбаченої полісом №ВС/0439197).

З урахуванням матеріалів справи в їх сукупності, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню у відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування" 24 990,00 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції від 07.07.2011 року, для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви.

До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

З регресної вимоги № 2302/1 від 11.08.2011р., надісланої позивачем та отриманої відповідачам 16.08.2011р. вбачається надіслання відповідачеві всіх документів, необхідних для розгляду претензії та здійснення страхової виплати, отже посилання апелянта на неподання позивачем відповідачу у відповідності до ст.35 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" документів, завірених у встановленому порядку, не ґрунтуються на матеріалах справи, а доказів протилежного відповідачем не надано.

Як вбачається з акту огляду дорожного транспортного засобу №3029-06/09 від 25.06.2009р. (а.с.47), при огляді пошкодженого автомобіля НОМЕР_4, був присутній власник ОСОБА_9, представник СК "ТАС" Коваль П.Е., експерт Погребняк Д.О., отже посилання апелянта на неможливість проведення Звіту №3029-06/09 від 25.06.2009р. без участі представника ВАТ "СК "Астарта" не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на чинному законодавстві.

Колегія суддів констатує, що матеріалами справи не підтверджуються доводи апелянта щодо створення йому перешкод у визначенні розміру збитку, а тому доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 25.10.2011р. у справі № 27/249 прийняте із вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Астарта», з підстав, викладених у ній, задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Астарта" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 25.10.2011р. у справі № 27/249 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 27/249 повернути до Господарського суду м. Києва.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 07.05.2012р.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Зубець Л.П.

Остапенко О.М.