Постанова

від 03.05.2012 по справі 17/5007/111/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2012 р. Справа № 17/5007/111/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Василишин А.Р. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі Левчук І.О.

за участю представників сторін:

позивача - Пчелінова М.В.

відповідача - Штиколенко В.В., голова правління Костриця В.В.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Приватного акціонерного товариства "Житомирльон" на рішення господарського суду Житомирської області від 09.02.12 р. у справі № 17/5007/111/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

до Приватного акціонерного товариства "Житомирльон"

про стягнення в сумі 16 801,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 09.02.2012р. у справі №17/5007/111/11 (суддя Шніт А.В.) задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" до Приватного акціонерного товариства "Житомирльон" про стягнення 16801,20грн. (15943,58грн. заява №2/20 від 01.02.2012р.).

Стягнуто з відповідача на користь позивача 15121,02грн. заборгованості, 307,78грн. пені, 412,03грн. інфляційних нарахувань, 102,75грн. 3% річних, 159,44грн. витрат по сплаті державного мита, 223,95грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Тим же рішенням замінено відповідача у справі Відкрите акціонерне товариство "Житомирльон" правонаступником Приватним акціонерним товариством "Житомирльон".

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову (т.1, а.с.114-115).

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне.

Судом не враховано, що відповідачем не було отримано копій позовної заяви та заяви №2/20 від 01.02.2012р. про уточнення позовних вимог і, всупереч приписам ст.77 ГПК України, розглянув справу за відсутності представника ПАТ "Житомирльон", не зважаючи на клопотання товариства про відкладення розгляду справи. Також при винесенні рішення суд не врахував, що позивач нарахував пеню та включив її в суму заборгованості за надані послуги, що призвело до нарахування пені на пеню, що не передбачено нормами чинного законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги, а тому просить залишити без змін оскаржуване рішення, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з"ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (правонаступником якого є ПАТ "Укртелеком" - підприємство зв'язку) та Відкритим акціонерним товариством "Житомирльон" (правонаступником якого є ПАТ "Житомирльон" - споживач) 20.12.2000р. укладено договір №76 про надання послуг електрозв'язку (далі - договір), згідно п.1 якого підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, перераховані в додатку 1, безплатні послуги, перераховані в додатку 2 (т.1, а.с.7-14).

Як встановлено п.4.1 договору, послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п.4.2 договору, споживач сплачує послуги електрозв'язку за авансовою системою з наданням рахунків.

Згідно п.4.5 договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.4.6 договору у разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг електрозв'язку в повному обсязі не виконав.

За вказаних обставин ПАТ "Укртелеком" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з ВАТ "Житомирльон" 16801,20 грн. (т.1, а.с.2-3).

06.02.2012р. позивач подав суду заяву №2/20 від 01.02.2012р., якою уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 15943,58грн., з яких: 15121,02грн. заборгованості, 307,78грн. пені, 412,03грн. інфляційних нарахувань та 102,75грн. 3% річних (т.1, а.с.95-96).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Житомирської області від 09.02.2012р. позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 15121,02грн. заборгованості, 307,78грн. пені, 412,03грн. інфляційних нарахувань, 102,75грн. 3% річних, 159,44грн. витрат по сплаті державного мита, 223,95грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т.1, а.с.105-106).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Як передбачено ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Нормою ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач, мотивуючі свої позовні вимоги, зазначає, що відповідач не в повному обсязі оплатив надані послуги електрозв'язку за період з жовтня 2008 року по жовтень 2011 року, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість в сумі 15121,02 грн. На підтвердження лише часткової оплати відповідачем вартості наданих послуг, позивач надав суду апеляційної інстанції належним чином засвідчені копії платіжних доручень та банківських виписок.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок суми заборгованості ПАТ "Житомирльон" (т.1, а.с.97), колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 15121,02грн. заборгованості за договором №76 від 20.12.2000р.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Нарахування позивачем до стягнення з відповідача 412,03 грн. інфляційних за період з жовтня 2008р. по жовтень 2010р. та 102,75 грн. 3% річних за той же період проведено згідно вимог чинного законодавства, а тому правильно задоволено судом першої інстанції у повному обсязі (т.1, а.с.98).

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Виходячи зі змісту ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ст.232 ГК України).

Пунктом5.8 договору сторони погодили, що у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, у розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Згідно зазначеного, колегія суддів вважає, що ПАТ "Укртелеком" правильно здійснило нарахування пені, що підлягає стягненню з ПАТ "Житомирльон", за період з 21.10.2010р. по 20.10.2011р. в сумі 307,78 грн. (розрахунок а.с.99, т.1, який перевірено судом).

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції, незважаючи на клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, прийняв рішення за відсутності його представника, чим позбавив останнього можливості довести свої заперечення проти позову, не приймаються до уваги, з огляду на таке.

Судовою колегією враховується, що відсутність представника товариства відповідно до ст.77 ГПК України не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, а тому дії суду щодо розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності представника відповідача, повідомленого належним чином про дату, час та місце судового засідання, в даному випадку, повністю відповідають приписам ст.75,77 ГПК України.

Також, слід зазначити, що ГПК не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Житомирльон» на рішення господарського суду Житомирської області від 09.02.2012р. у справі №17/5007/111/11 - залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Справу №17/5007/111/11 повернути до господарського суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.