Постанова

від 21.11.2011 по справі 2а-13064/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 листопада 2011 року 17:02 № 2а-13064/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представників: позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 30.09.2011р. № 05/11), відповідача -ОСОБА_2 (довіреність від 26.10.2011р. № 8511/9/10), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Юг-нафтогазгеологія» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 березня 2011 року № 0000102305, № 0000092305, № 0000431750, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юг-нафтогазгеологія»(далі -ТОВ «Юг-нафто-газгеологія») заявлені позовні вимоги до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі - ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 березня 2011 року № 0000102305, № 0000092305, № 0000431750.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту та сум амортизаційних відрахувань, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що позивачу правомірно було донараховано суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі -ПДВ), податку на прибуток підприємства (далі -ППП) і податку на доходи фізичних осіб (далі -ПДФО) спірними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки позивачем було сформовано податковий кредит і амортизаційні відрахування на підставі первинних документів контрагентів, діяльність яких не спрямована була на реальне настання правових наслідків, а також не утримано податку з доходів фізичних осіб при виплаті коштів працівникам платника податків як додаткового блага.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судових засіданнях заперечували проти позовних вимог та просили відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

ТОВ «Юг-нафтогазгеологія»(ідентифікаційний код 34476090) було зареєстровано як юридичну особу 29 серпня 2006 року Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією.

ТОВ «Юг-нафтогазгеологія»перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва згідно даних згідно даних Акта перевірки від 25.02.2011 року за № 393/23-522-34476090 з 30 вересня 2010 року.

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 08 травня 2007 року № 100039699 ТОВ «Юг-нафтогазгеологія»зареєстровано в якості платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 344760926534).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-під-приємців серії АЄ № 661449 від 13 вересня 2011 року до видів діяльності ТОВ «Юг-нафтогазгеологія»за КВЕД відносяться: 74.20.2 Діяльність у сфері геології та геологорозвідування, 40.21.0 Виробництво газу, 45.12.0 Розвідувальне буріння, 60.30.2 Транспортування газу трубопроводами, 93.05.0 Надання інших індивідуальних послуг, 40.11.0 Виробництво електроенергії.

ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва провела документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Юг-нафтогазгеологія»(код ЄДРПОУ 34476090) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, за результатами якої було складено Акт від 25 лютого 2011 року № 393/23-522-34476090.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року встановлено, що ТОВ «Юг-нафтогазгеологія»не утриманий податок з доходів фізичних осіб, одержаних ними за рахунок коштів підприємства, як додаткове благо, а саме:

- підприємством не утриманий податок з сум, що були перераховані з його розрахункового рахунку за послуги розважального характеру розваги», «МТС спец. SMS», «послуги GOOD»в негосподарських цілях підприємства. З урахуванням положень п. 3.4 ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року № 889-IV (із змінами та доповненнями) об'єкт оподаткування внаслідок оплати послуг розваги», «МТС спец. SMS», », TV»складає 1 122,43 грн., в т.ч. за 2008 рік -187,80 грн., за 2009 рік -370,82 грн., за 2010 рік -563,81 грн. Сума податку складає 168,36 грн. ((187,80 грн.+ 370,82 грн.+ 563,81 грн.) *15%);

- не утриманий податок з сум, які були перераховані з розрахункового рахунку підприємства за послуги «роумінгу», які надані СП МТС працівникам, що не перебували у службовому відрядженні за кордоном (на перевірку не надано документи, які б підтвердили службове відрядження за кордон). З урахуванням положень п. 3.4 ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»об'єкт оподаткування внаслідок оплати послуг «роумінгу»складає 15 605,29 грн. в т.ч. за 2008 рік -6 485,68 грн., за 2009 рік -7 913,91 грн., за 2010 рік -1 205,70 грн. Сума податку складає 2 340,79 грн. ((6 485,68 грн.+ 7 913,91 грн.+ 1 205,70 грн.)*15%);

- підприємством відшкодовані кошти у розмірі 930,00 грн. за харчування під час проживання в готелі працівникам підприємства ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 згідно авансових звітів по відрядженнях від 05.12.2009 року № 145, № 146, № 147, добові виплачені в повному обсязі без врахування триразового харчування. Податкове зобов'язання платників податків визначене за результатами проведеної перевірки складає за 2009 рік в сумі 139,50 грн. (930,00 грн.*15%);

- не утриманий податок з суми в розмірі 300,00 грн., яка відшкодована згідно з авансовим звітом від 21.03.2008 року № 6 працівнику ОСОБА_3 (оплата послуг таксі по Україні). Податкове зобов'язання платника податків, визначене за результатами проведеної перевірки складає за 2008 рік 45,00 грн. (300,00 грн.*15%);

- не утриманий податок з сум, які відшкодовані згідно до авансових звітів від 03.11.2009 року № 126 (оплата за проживання в готелі ОСОБА_7 на суму 1 400,00 грн.) і № 127 (оплата за проживання в готелі Половенка О.М. на суму 1 400,00 грн.) у розмірі 2 800,00 грн. (а саме, до авансових звітів не додані прибуткові касові ордери, фіскальні чеки, які б підтверджували витрати підзвітних працівників за призначенням). Податкове зобов'язання платника податків, визначене за результатами проведеної перевірки складає за 2009 рік 420,00 грн. (2 800,00 грн.*15%). Таким чином, на думку працівників ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва, ТОВ «Юг-нафтогазгеологія»були допущені порушення пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 9.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 1.5 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Інструкції про службові відрядження в межах України і за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року № 59 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 року за № 218/2658 (із змінами та доповненнями), п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року № 40/10320), що призвело до донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 3 113,66 грн., в т.ч. за 2008 рік в сумі 1 046,02 грн., за 2009 рік в сумі 1 802,21 грн., за 2010 рік в сумі 265,43 грн., і відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України застосовано штрафну санкцію в розмірі 778,42 грн. (3 113,66 грн.*25%).

Також в ході перевірки повноти визначення податкового кредиту ТОВ «Юг-нафтогазгеологія»було встановлено, що в ході відпрацювання податкової декларації з ПДВ за жовтень 2008 року та додатка 5 до Декларації встановлено фінансово-господарські відносини з ТОВ «Міткохер»(код ЄДРПОУ 35462542): юридична та фактична адреса -68000, м. Іллічівськ, вул. Шевченко, 2; стан підприємства -«припинено (ліквідовано, закрито)»; зареєстроване в ДПІ у м. Іллічівську. Перевіркою виявлено, що згідно даних АІС «Перелік платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»ТОВ «Міткохер» не задекларувало в податковій декларації ПДВ за жовтень 2008 року.

Крім цього, в ході відпрацювання податкової декларації з ПДВ за червень 2009 року та додатка 5 до Декларації працівниками ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва встановлено фінансово-господарські відносини з ТОВ «Союз «Надєжда»(код ЄДРПОУ 21832673): юридична та фактична адреса -91057, м. Луганськ, вул. Тухачевського, 9; стан підприємства -«місцезнаходження не встановлено»; зареєстровано в ДПІ Жовтневому р-ні у м. Луганську. Перевіркою виявлено, що згідно даних АІС «Перелік платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»ТОВ «Союз «Надєжда»не задекларувало в податковій декларації ПДВ за червень 2009 року; ТОВ «Союз «Надєжда»припинило свою діяльність та не звітує з листопада 2009 року, податкові декларації з ПДВ за період з листопада 2009 року по лютий 2010 року до ДПІ у Жовтневому р-ні у м. Луганську не подавалися, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Союз «Надєжда» від 23.09.2009 року № 100246273, видане ДПІ у Жовтневому р-ні у м. Луганську, анульовано 23.04.2010 року за ініціативою податкової інспекції. Станом на 31.03.2010 року стан платника податків ТОВ «Союз «Надєжда»- 7 (до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу), ГВПМ ДПІ у Жовтневому р-ні у м. Луганську проводяться заходи по встановленню місцезнаходження посадових осіб підприємства.

Перевіркою було також встановлено, що ДПІ у Жовтневому р-ні у м. Луганську актом невиїзної документальної перевірки ТОВ «Союз «Надєжда», код ЄДРПОУ 21832673, з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з ПДВ за період з 01.03.2008 року по 31.10.2009 року № 546/23/21832673 від 12.04.2010 року (доведений до відома ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва листом ДПІ у Жовтневому р-ні у м. Луганську від 13.04.2010 року № 5134/23) в розділі 4 «Висновок»встановлено порушення ТОВ «Союз «Надєжда», а саме: пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством завищено суму податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 24 841 259,00 грн.; пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту в розмірі 24 785 185,00 грн.; згідно з ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст.ст. 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України встановлено, що правочини ТОВ «Союз «Надєжда»з його контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями являються нікчемними у зв'язку з відсутністю поставок товарів та укладення угод, які не спрямовані на настання реальних наслідків.

У вказаному акті зазначено, що ТОВ «Союз «Надєжда»не має відповідні трудові ресурси, виробничу базу, складські приміщення, що в свою чергу, унеможливлює здійснення ним господарської діяльності. Так, в Акті перевірки від 12.04.2010 року № 546/23/21832673 зазначено, що згідно даних ГВПМ СДПІ у м. Луганську (лист від 30.03.2010 року за № 3465/7/26-013) за юридичною адресою: м. Луганськ, вул. Тухачевського, 9, - підприємство не знаходиться. 31.03.2010 року державному реєстратору направлено повідомлення про відсутність платника податків ТОВ «Союз «Надєжда»за місцезнаходженням за формою 18-ОПП.

Згідно з даними податкової звітності форми 1-ДФ, наданої ТОВ «Союз «Надєжда»до ДПІ у Жовтневому р-ні у м. Луганську, загальна чисельність робітників на підприємстві за період з 01.03.2008 року по 31.10.2009 року становить 1 чол., а саме директор ОСОБА_9. За даними податкової звітності з податку на прибуток підприємства за 2008 рік -ІІІ квартали 2009 року відомості щодо наявних основних фондів не декларуються (до декларацій додатки К1 не додані, рядки 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів»та 07 «Сума амортизаційних відрахувань»в деклараціях прокреслені).

У зв'язку з відсутністю підприємства за своїм місцезнаходженням протягом проведення невиїзної документальної перевірки (у період з 09.04.2010 року по 12.04.2010 року) ТОВ «Союз «Надєжда»первинні документи по фінансово-господарським взаємовідносинам зі своїми контрагентами на запит ДПІ у Жовтневому р-ні у м. Луганську від 12.02.2010 року № 1812/23 надані не були.

На підставі вищенаведеного, працівники ДПІ у Жовтневому р-ні у м. Луганську прийшли до висновку, що всі операції з купівлі-продажу ТОВ «Союз «Надєжда»з іншими суб'єктами господарської діяльності (постачальники, покупці) не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже -нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Аналогічно, працівники ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва на підставі вище перелічених обставин та висновків Акта перевірки ДПІ у Жовтневому р-ні у м. Луганську від 12.04.2010 року № 546/23/21832673 зробили наступні висновки в своєму Акті перевірки від 25.02.2011 року № 393/23-522-34476090:

- на момент проведення перевірки ТОВ «Юг-нафтогазгеологія»має розбіжності згідно бази даних «АІС співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту», а саме завищення ТОВ «Юг-нафтогазгеологія»податкового кредиту в травні 2008 року на суму ПДВ 55 250,00 грн., в липні 2008 року на суму ПДВ 55 208,33 грн. та у червні 2009 року на суму ПДВ 1 035 926,58 грн. В ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставки робіт ТОВ «Юг-нафтогазгеологія»від контрагента-постачальника ТОВ «Союз «Надєжда», що свідчить про укладення угод від 10.02.2008 року № 10/02-08, від 06.03.2008 року № 06/03-08 без мети настання реальних наслідків. Отже, договори від 10.02.2008 року № 10/02-08 та від 06.03.2008 року № 06/03-08 відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу є нікчемними, і в силу ст. 216 цього кодексу не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх нікчемністю. Таким чином, податкові накладні, що складені ТОВ «Союз «Надєжда»та ТОВ «Міткохер»не можуть бути визнані як первинні документи, що підтверджують правомірність віднесення до складу податкового кредиту ТОВ «Юг-нафтогазгеологія»суми ПДВ на загальну суму 1 146 385, 00 грн. в бухгалтерському та податковому обліку, в т.ч.: за жовтень 2008 року на суму 110 458,00 грн. за червень 2009 року на суму 1 035 927,00 грн. Вказані порушення ТОВ «Юг-нафтогазгеологія»норм пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) призвели до заниження ПДВ на суму 68 427,00 грн., а саме за березень 2009 року на суму 12 426,00 грн., за квітень 2009 року на суму 38 344,00 грн., за травень 2009 року на суму 17 657,00 грн., та зменшено від'ємне значення ПДВ за вересень 2010 року на суму 1 077 958,00 грн.;

- перевіркою встановлено завищення ТОВ «Юг-нафтогазгеологія»амортизаційних відрахувань за ІІІ-ий квартал 2009 року -ІІІ-ий квартал 2010 року на загальну суму 2 881 402,00 грн. за результатами віднесення робіт , отриманих від ТОВ «Союз «Надєжда», до складу 4-ої групи рахунку бухгалтерського обліку 10 «Основні засоби»в сумі без ПДВ - 5 179 632,16 грн. за нормою амортизаційних відрахувань 15%, у зв'язку з нікчемністю укладених правочинів. Вказане порушення ТОВ «Юг-нафтогазгеологія»норм пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) призвело до заниження ним податку на прибуток підприємства протягом періоду з ІІІ-го кварталу 2009 року по ІІІ-ій квартал 2010 року на загальну суму 720 351,00 грн.

28 березня 2011 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на підставі Акта перевірки № 393/23-522-34476090 від 25.02.2011 року прийняла відносно позивача наступні податкові повідомлення-рішення (далі -ППР):

- № 0000431750, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України за порушення вимог пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 9.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 1.5 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Інструкції про службові відрядження в межах України і за кордон, п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні визначило суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3 892,08 грн., в т.ч.: 3 113,66 грн. -основний платіж, 778,42 грн. -штрафні (фінансові) санкції;

- № 0000092305, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення вимог пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначило суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 85 534,00 грн., в т.ч.: 68 427,00 грн. -основний платіж, 17 107,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції;

- № 0000102305, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України за порушення вимог пп. пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначило суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 90 439,00 грн., в т.ч.: 720 351,00 грн. -основний платіж, 180 088,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року № 889-IV (який діяв на момент спірних правовідносин)(далі -Закон № 889-IV) до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді: а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств; б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених у підпункті 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(334/94-ВР); в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю під порядкова-них осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими…; г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом; д) суми фінансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства; е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Якщо додаткові блага надаються у формах, відмінних від грошової, об'єкт оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 3.4 статті 3 цього Закону.

Підпунктом 9.10.1 пункту 9.10 статті 9 Закону № 889-IV визначено, що податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого підпунктом 9.10.3 цього пункту строку, є особа, що надала такі суми, а саме: а) на відрядження у сумі перевищення над сумою витрат платника податку на таке відрядження, розрахованою згідно з підпунктом 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; б) під звіт для здійснення окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх надала, у сумі перевищення над сумою фактичних витрат платника податку на здійснення таких дій. Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що надала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а при недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців, до повної сплати суми такого податку.

Згідно з пп. 9.10.2 п 9.10 ст. 9 Закону № 889-IV звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку у касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх надала, до або під час подання зазначеного звіту.

Підпунктами 20.3.1, 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону № 889-IV визначено, що особами, відповідальними за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку, є: а) при нарахуванні податку особою, на яку покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згідно з нормами цього Закону, - така особа - податковий агент; б) при нарахуванні податку податковим органом на підставі поданої декларації - платник цього податку; в) при самостійному нарахуванні податку його платником - такий платник.

У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Зокрема, п. 1.1 Розділу І Інструкції про службові відрядження, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 березня 2011 року № 362), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за № 218/2658, (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Інструкція) передбачено, що направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження.

Підприємства, що направляють працівників у відрядження за кордон, зобов'язані забезпечити їх коштами в національній валюті країни, куди відряджаються працівники, або у вільно конвертованій валюті як аванс на поточні витрати у розмірах згідно з установленими нормами та з урахуванням положень підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(п. 1.2 Розділу ІІ).

Абзацом 1 пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національні валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року за № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, (в редакції на момент спірних правовідносин) встановлено, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Так, підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та «Про оподаткування прибутку підприємств»(абзац шостий Розділу «Загальні положення»).

Враховуючи вищевикладене та те, що Позивачем до суду не надано жодних пояснень, первинних документів, які спростовують правомірність визначення ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 3 421,62 грн. (в т.ч. 2737,29 грн. -основний платіж, 684,33 грн. -штрафні санкції), суд погоджується із законністю і обґрунтованістю винесення відповідачем ППР № 0000431750 від 28.03.2011 року.

Щодо правомірності винесення ДПІ у Дніпровському р-ні м. Києва ППР № 0000092305 і № 0000102305 від 28.03.2011 року суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (який частково втратив чинність, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (далі -Закон № 334/94-ВР) амортизації підлягають витрати, зокрема на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.

В силу підпункту 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону № 334/94-ВР до 4 групи основних фондів відносяться електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин та визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету) (далі -Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абз. 1 пп. 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Обов'язкові реквізити податкової накладної визначені в пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Абзацом 1 підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до абз. 1 п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 233/2037, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин)(далі -Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом п'ятим Порядку передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість (п. 6.2 Порядку).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, в тому числі, що підлягають амортизації, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Закон № 996 -ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 -ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 -ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996 -ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

В ході судового розгляду було встановлено, що 15 січня 2008 року між ТОВ «Міткохер»(Підрядник) та ТОВ «Юг-нафтогазгеологія»(Замовник) було укладено контракт про виконання робіт № ЮНГГ-15/01-08 (далі -Договір), згідно якого Виконавець бере на себе зобов'язання за завданням Замовника виконати роботи по формуванню цифрової моделі ділянки на підставі раніш проведених досліджень та роботи по первинній обробці даних зйомки, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити такі роботи (п. 1.1 Контракту).

Склад робіт, перелік документації визначаються Технічним завданням (Додаток № 1 до Договору) (п. 1.2 Контракту).

Датою початку робіт вважається дата підписання сторонами Акта прийомі-передачі вихідних матеріалів. Строки виконання Підрядником робіт, а також графік платежів визначаються календарним планом виконання робіт (Додаток № 2 до Контракту) відраховуються від дати початку робіт (п. 1.3, 1.4 Контракту).

Згідно п. 2.1 цього Контракту Замовник зобов'язаний забезпечити Підрядника вихідними матеріалами, які необхідні для виконання Підрядником своїх зобов'язань по даному Контракту. Перелік вихідних матеріалів, що надаються Замовником для виконання робіт зазначаються в Технічному завданні.

Після виконання робіт по даному Контракту Підрядник надає Замовнику результати викона-них робіт у складі та у вигляді, визначеним Технічним завданням (п. 2.3 Контракту). При цьому, у відповідності до п. 2.6 Контракту Підрядник має право в межах цього Контракту залучити до виконання робіт субпідрядників.

Роботи виконані за даним Контрактом передаються за актами прийому-передачі виконаних робіт у відповідності з календарним планом.

Розділом 4 Контракту встановлено, що вартість робіт, виконаних Підрядником за даним Контрактом складає 1 491 375,00 грн. Підставою для оплати робіт по Контракту являються рахунки виставлені Підрядником. Замовник повинен здійснити оплату за виконані роботи протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання відповідного рахунку. Оплата проводиться в гривнях шляхом здійснення банківського переказу коштів на поточний рахунок Підрядника, зазначений в Контракті, а також шляхом видачі Підряднику простого векселя номінальною вартістю, що прирівнюється до суми вартості робіт.

Даний контракт набуває сили з дати його підписання і діє до 31.08.2008 року. В разі несвоєчасного виконання будь-ким із сторін своїх зобов'язань, строк дії контракту відповідно пролангується.

Також, 10 лютого 2008 року та 06 березня 2008 року між ТОВ «Союз «Надєжда»(Виконавець) та ТОВ «Юг-нафтогазгеологія»(Замовник) було укладено договори на створення (передачу) програмного забезпечення № 10/02-08 та № 06/03-08.

Згідно з п. 1.1 Договору № 10/02-08 Виконавець на умовах даного договору бере на себе виконання робіт, на основі Технічних завдань (є невід'ємними додатками до Договору), по розробці та створенню комп'ютерного програмного забезпечення, а саме: модулю підсистеми вводу/виводу, відповідно до Технічного завдання (додаток № 1); модулю підсистеми попередньої підготовки інформації, відповідно Технічного завдання (додаток № 2); модулю підсистеми звітів, структури СУБД, а також компонент доступу, відповідно до Технічного завдання (додаток № 3), а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Згідно з п. 1.1 Договору № 10/02-08 Виконавець на умовах даного договору бере на себе виконання робіт, на основі Технічних завдань (які є невід'ємними додатками до Договору), по розробці та створенню комп'ютерного програмного забезпечення, а саме: модулю підсистеми вводу/виводу, відповідно до Технічного завдання (додаток № 1); модулю підсистеми попередньої підготовки інформації, відповідно Технічного завдання (додаток № 2); модулю підсистеми звітів, структури СУБД, а також компонент доступу, відповідно до Технічного завдання (додаток № 3), а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Згідно з п. 1.1 Договору № 06/03-08 Виконавець на умовах даного договору бере на себе виконання робіт, на основі Технічних завдань (є невід'ємними додатками до Договору), по розробці та створенню комп'ютерного програмного забезпечення, а саме: модулю віконного інтерфейсу, відповідно до Технічного завдання (додаток № 1); модулю графічної бібліотеки, відповідно Технічного завдання (додаток № 2), а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Відповідно до п. 1.2 цих Договорів разом з виконаними роботами Виконавець до кожного модуля з розробки зобов'язується забезпечити технічний проект, робочу документацію, введення в дію, супроводження ІАС.

Загальна вартість робіт по Договору № 10/02-08 становить 3 337 104,13 грн. (в т.ч. ПДВ -556 184,02 грн.), по Договору № 06/03-08 -2 878 455,41 грн. (в т.ч. ПДВ -479 742,57 грн.) (п. 2.1 Договорів). Договірні ціна, визначена у п. 2.1 цих Договрів, включає в себе відшкодування витрат Виконавця та плату за виконані ними роботи.

Оплата за цими Договорами здійснюється в гривнях шляхом здійснення банківського переказу коштів на поточний рахунок Виконавця, зазначений в Контракті, а також шляхом видачі Виконавцеві простого векселя номінальною вартістю, що прирівнюється до суми вартості робіт (п. 3.1.1 п. 3.1 Договорів).

Строки виконання робіт та можливість їх продовження передбачені розд. 4 Договорів.

Згідно з п. 5.1 Договорів Виконавець зобов'язаний: своїми силами і засобами виконати роботи, які визначені як предмет Договору та вказані в п. 1 Договору в обсягах, на умовах та в строки, передбачені даним Договором та відповідними Технічними завданнями, і здати роботи Замовнику в стані, що відповідає вищезазначеним Технічним завданням; інформувати Замовника про укладення договорів субпідряду із спеціалізованими організаціями, що залучаються для виконання робіт за цим договором, і забезпечувати контроль за ходом робіт, що виконуються ними, шляхом факсимільного зв'язку; після виконання робіт надати Замовнику можливість протестувати результати робіт; в 5-ти денний строк з моменту завершення виконання робіт подати Замовнику на підписання Акт здачі-приймання виконаних робіт; в 10-ти денний строк після підписання Акта здачі-приймання виконаних робіт вивезти з місця виконаних робіт майно, що йому належить, за власний рахунок.

Разом з тим, Замовник зобов'язаний забезпечити Виконавця Технічними завданнями; оплатити виконані роботи в розмірах і в строки, встановлені цим Договором; прийняти виконані Виконавцем роботи та підписати Акт здачі-прийняття виконаних робіт за умови належного виконання таких робіт Виконавцем протягом 2-х тижнів з дати одержання вказаного Акта від Виконавця, або ж у випадку виявлення недоліків, надати обгрунтовану письмову відмову від такого підписання, з метою усунення Виконавцем таких недоліків (п. 5.2 Договорів).

Договори № 10/02-08 та № 06/03-08 вважаються укладеними і набирають чинності з моменту їх підписання сторонами та скріплення їх печатками, строк дії договорів закінчується після повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даними договорами та всіма додатками до них (п. 8.1, 8.2 Договорів).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»від 01.06.2000 року № 1775 (із зміни та доповненнями) діяльність розроблення комп'ютерного програмного забезпечення не підлягає ліцензуванню.

Статті 839 і 840 Цивільного кодексу України передбачають можливість виконання робіт за договором підряду як з матеріалів підрядника, так і з матеріалів замовника.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Фактичне виконання вказаних договорів підтверджується наступними первинними документами, що містять усі обов'язкові реквізити первинних документів, а саме:

- технічним завданням по контракту № ЮНГГ-15/01-08 від 15.01.2008 року; календарним планом виконання робіт від 15.01.2008 року; актами прийому-передачі вихідних матеріалів № 1 від 01.02.2008 року, № 2 від 01.03.2008 року; актами прийому передачі виконаних робіт № 1 від 01.04.2008 року на суму 331 500,00 грн. (в т.ч. ПДВ -55 250,00 грн.), № 2 від 31.05.2008 року на суму 331 500,00 грн. (в т.ч. ПДВ -55 250,00 грн.), № 3 від 01.07.2008 року на суму 331 250,00 грн. (в т.ч. ПДВ -55 208,33 грн.) та № 4 від 01.06.2008 року на суму 497 125,00 грн. (в т.ч. ПДВ -82 854,17 грн.); звітом про виконану роботу до контракту № ЮНГГ-15/01-08 з формування цифрової моделі ділянки та первинної математичної обробки від 01.07.2008 року (щодо відносин з ТОВ «Міткохер»);

- технічними завданнями (аркуш підтвердження) від 10.02.2008 року та 10.06.2009 року; актами прийому-передачі в дослідну експлуатацію № 1 до договору № 10/02-08 від 11.05.2009 року, № 2 до договору № 10/02-08 від 11.05.2009 року, № 3 до договору № 10/02-08 від 11.05.2009 року; актами прийому-передачі виконаних робіт № 1 до договору № 10/02-08 від 10.06.2009 року на суму 898 805,00 грн. (в т.ч. ПДВ -149 800,83 грн.), № 2 до договору № 10/02-08 від 10.06.2009 року на суму 1 101 721,80 грн. (в т.ч. ПДВ -183 620,30 грн.), № 3 до договору № 10/02-08 від 10.06.2009 року на суму 1 336 577,33 грн. (в т.ч. ПДВ -222 762,89 грн.), звітами від 10.06.2009 року («Підиситема вводу-виводу», «Підсистема попередньої підготовки даних», «Підсистема звітів», «Підсистема СУБД та компонент доступу») - щодо відносин з ТОВ «Союз «Надєжда»по договору № 10/02-08 від 10.02.2008 року;

- технічними завданнями (аркуш підтвердження) від 06.03.2008 року, від 06.05.2008 рокута від 11.06.2009 року; актами прийому-передачі в дослідну експлуатацію № 1 до договору № 06/03-08 від 12.05.2009 року, № 2 до договору № 06/03-08 від 12.05.2009 року; актами прийому-передачі виконаних робіт № 1 до договору № 06/03-08 від 11.06.2009 року на суму 1 201 454,61 грн. (в т.ч. ПДВ -200 242,44 грн.), № 2 до договору № 06/03-08 від 11.06.2009 року на суму 1 677 000,80 грн. (в т.ч. ПДВ -279 500,13 грн.), № 3 до договору № 10/02-08 від 10.06.2009 року на суму 1 336 577,33 грн. (в т.ч. ПДВ -222 762,89 грн.), звіти від 11.06.2009 року («Модуль графічної бібліотеки», «Підсистема віконного інтерфейсу») - щодо відносин з ТОВ «Союз «Надєжда»по договору № 06/03-08 від 06.03.2008 року, згідно яких Виконавець (Підрядник) належним чином виконав, а Замовник прийняв та оплатив виконані роботи.

На підставі вищевказаних первинних документів контрагентами позивача виписано на його адресу наступні податкові накладні: № 100614 від 10.06.2009 року на суму 1 336 577,33 грн. (в т.ч. ПДВ -222 762,89 грн.), № 100613 від 10.06.2009 року на суму 1 101 721,80 грн. (в т.ч. ПДВ -183 620,30 грн.), № 100612 від 10.06.2009 року на суму 898 805,00 грн. (в т.ч. ПДВ -149 800,83 грн.), № 110613 від 11.06.2009 року на суму 1 677 000,80 грн. (в т.ч. ПДВ -279 500,13 грн.), № 110612 від 11.06.2009 року на суму 1 201 454,6 грн. (в т.ч. ПДВ -200 242,43 грн.) -від ТОВ «Союз «Надєжда», та № 04/0118 від 01.04.2008 року на суму 331 500,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 55 250,00 грн.), № 31/0522 від 31.05.2008 року на суму 331 500,00 грн. (в т.ч. ПДВ -55 250,00 грн.), № 01/0626 від 01.06.2008 року на суму 497 125,00 грн. (в т.ч. ПДВ -82 854,17 грн.), № 01/0708 від 01.07.208 року на суму 331 250,00 грн. (в т.ч. ПДВ -55 208,33 грн.) -від ТОВ «Міткохер», містять усі обов'язкові законодавчо встановлені реквізити, передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача - ТОВ «Союз «Надєжда»і ТОВ «Міткохер»на момент виписки податкових накладних не були зареєстровані в якості платників ПДВ або їх реєстрацію було анульовано в цей період (зокрема, відповідно до відомостей електронної бази даних «Анульовані свідоцтва платників податків»розміщеної на офіційному веб-сайті Держаної податкової служби України (www.sta.gov.ua) свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Міткохер» № 100079439 від 26.11.2007 року було анульовано лише 24.02.2009 року, а свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Союз «Надєжда»№ 100246273 від 23.09.2009 року анульовано 23.04.2010 року), а тому контрагенти позивача мали право нараховувати податок на додану вартість та відповідно складати податкові накладні.

Оплата виконаних робіт за Договорами № ЮНГГ-15/01-08 від 15.01.2008 року, № 10/02-08 від 10.02.2008 року, № 06/03-08 від 06.03.2008 року здійснювалася шляхом видачі ТОВ «Юг-нафтогазгеологія»своїм контрагентам простих векселів на загальну суму 6 215 559, 54 грн., що підтверджується наданими позивачем до суду копіями актів прийому-передачі векселів, актами звірки взаєморозрахунків ТОВ «Юг-нафтогазгеологія»з його контрагентами (Підрядниками), копіями відповідних векселів, що були передані в оплату, а саме: акт прийому-передачі векселя від 20.10.2008 року щодо передачі 8-ми векселів номінальною вартістю 1 491 375,00 грн., акт звірки взаєморозрахунків станом на 17.10.2008 року з ТОВ «Міткохер», векселі серії АА № 1809451, АА № 1809452, АА № 1809454, АА № 1809455, АА № 1809456, АА 1809457, АА № 1809458, АА № 1809459, акт прийому-передачі векселів від 01.07.2009 року щодо передачу 7-ми векселів номінальною вартістю 3 337 104,13 грн., акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2009 року з ТОВ «Союз «Надєжда», векселі серії АА № 1809044, АА № 1809047, АА № 1809048, АА № 1809051, акт прийому передачі векселів від 01.07.2009 року щодо передачі 6-ти векселів номінальною вартістю 2 878 455,42 грн., векселі серії АА № 1809052, АА № 1809055, АА № 1809056, акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2009 року з ТОВ «Союз «Надєжда». Крім того, в подальшому вказані векселі були пред'явлені позивачу до сплати, що підтверджується відповідними актами та написами на векселях і платіжними дорученнями. При цьому, факт оплати позивачем виконаних робіт відповідачем не заперечується.

При цьому часткове здійснення розрахунку за Договором простими векселями, які в подальшому були погашені, не змінює порядок формування податкового кредиту в силу абзацу третього п. 4.8 ст. 4 Закону № 168/97-ВР.

Використання придбаних позивачем робіт в його господарській діяльності випливає з його основних видів діяльності за КВЕД та підтверджується, зокрема, наказом по ТОВ «Юг-нафтогазгеологія»з питань основної діяльності від 15.06.2009 року «Про введення в експлуатацію придбаних програмний модулів», актами прийому-передачі основних фондів (за формою № ОС-1) від 15.06.2009 року № НФТ-ВЭ-00005/02, № НФТ-ВЭ-00005/03, № НФТ-ВЭ-00005/01, № НФТ-ВЭ-00005/04, № НФТ-ВЭ-00005/05.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України).

Посилання податкового органу в обґрунтування своєї позиції на акт перевірки ТОВ «Союз «Надєжда»не беруться судом до уваги, оскільки він не має для суду наперед встановленої сили та не може визнаватись доказом правомірності донарахування податків іншому платнику податку -позивачу, оскільки він не звільняє податковий орган від обов'язку доведення факту невідповідності задекларованих наслідків конкретної господарської операції платника податків -позивача у податковому обліку фактичним обставинам.

Судом не беруться до уваги посилання відповідача на відсутність у контрагентів позивача трудових та матеріальних ресурсів (виробничих потужностей, персоналу тощо), з огляду на їх недоведеність належними та допустимими доказами, та того, що вказані обставини не мають відношення до правомірності ведення позивачем податкового та бухгалтерського обліку за наслідками господарських операцій позивача та не спростовують їх фактичність. При цьому, відповідач не довів, що для організації і виконання робіт з розроблення комп'ютерного програмного забезпечення, математичної обробки інформації недостатньо 1-єї особи. Під час розгляду справи відповідач не довів обов'язкові показники кількості працівників, необхідної для виконання такого роду робіт, не довів необхідності наявності у цьому випадку складських та виробничих ресурсів. Таким чином, суд приходить до висновку, що спірні операції цілком підтверджуються сукупністю встановлених під час розгляду справи обставин.

Крім того, частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

При цьому суд зазначає, що положеннями Закону № 168/97-ВР, які регулювали порядок формування податкового кредиту, не була передбачена залежність податкового кредиту покупця від декларування сум податкового зобов'язання продавцем, а також не встановлено того, що платник податку несе відповідальність за декларування та сплату податку його контрагентами.

Відповідачем не заперечувався факт того, що позивач задекларував і сплатив податок на додану вартість за наслідками спірної господарської операції, а також відповідачем не надано належних та допустимих доказів несплати контрагентами податку на додану вартість в результаті продажу товару, а в силу принципів персональної податкової відповідальності та добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, що викладено в Листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10.

Крім цього, за вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин). До оскаржуваних правочинів належить, зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 Цивільного кодексу України міститься обов'язкова ознака -специфічна мета -порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 Цивільного кодексу України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Отже, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладання з метою, що завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували те, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та його контрагентами (ТОВ «Міткохер» та ТОВ «Союз «Надєжда»), не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків.

Згідно з вимогами п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Посилання податкового органу на Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17 січня 2011 року № 2а-6990/10/1870 не береться судом до уваги з огляду на те, що в силу ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України воно не має преюдиційне значення для даної справи з урахування іншого складу сторін та відсутності даних щодо набрання нею законної сили.

Відповідачем не надано доказів нікчемності правочину, укладеного позивачем з ТОВ «Міткохер»і ТОВ «Союз «Надєжда», в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від сплати податків та зборів, визначення йому податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємства за фактом ухиляння від сплати податків, порушенням кримінальних справ за фактом ухиляння від сплати податків та зборів, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

З огляду на те, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій по придбанню основних фондів та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум ПДВ, ППП та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними ППР № 0000092305 і № 0000102305 від 28.03.2011 року.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28 березня 2011 року № 0000102305, № 0000092305, а в решти позовних вимог -відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України фактично понесені та документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача відповідно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2, 26 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-Нафтогазгеологія»задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва від 28 березня 2011 року № 0000102305, № 0000092305.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-Нафтогазгеологія»(місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової 23, офіс 729, ідентифікаційний код 34476090) 2 (дві) грн. 26 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова