Ухвала

від 26.04.2012 по справі 2а-13064/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13064/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"26" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Зозулі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-Нафтогазгеологія»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2011 року ТОВ «ЮГ-Нафтогазгеологія»звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 0000102305, № 0000092305 та № 0000431750 від 28 березня 2011 року.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2011 року вказаний адміністративний позов було задоволено в частині вимог про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000102305 та № 0000092305 від 28 березня 2011 року.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивачем не надано доказів фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Міткохер»та ТОВ «СОЮЗ «НАДЄЖДА».

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2011 року -без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ЮГ-Нафтогазгеологія»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року, про що складено акт № 393/23-522-34476090 від 25 лютого 2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 0000102305 від 28 березня 2011 року яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 900439 грн. 00 коп., з яких 720351 грн. 00 коп. -за основним платежем та 180088 грн. 00 коп. -штрафні (фінансові) санкції, № 0000092305 від 28 березня 2011 року яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 85534 грн. 00 коп., з яких 68427 грн. 00 коп. -за основним платежем та 17107 грн. 00 коп. -штрафні (фінансові) санкції та № 0000092305 та № 0000431750 від 28 березня 2011 року, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 3892 грн. 08 коп., з яких 3113 грн. 66 коп. -за основним платежем та 778 грн. 42 коп. -штрафні (фінансові) санкції.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «ЮГ-Нафтогазгеологія»суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами доведено правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту та валових витрат по правовідносинах з ТОВ «Міткохер»та ТОВ «СОЮЗ «НАДЄЖДА».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову суду від 21 листопада 2011 року в частині відмови в задоволенні позову позивачем не подавалася. У зв'язку з цим колегія суддів у відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України не перевіряє правильність висновків суду першої інстанції в частині відмови в скасуванні податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 0000431750 від 28 березня 2011 року.

Судом встановлено, що між ТОВ «ЮГ-Нафтогазгеологія»та ТОВ «Міткохер»було укладено контракт № ЮНГГ-15/01-08 від 15 січня 2008 року. Суму податку, сплачену в ціні отриманих від ТОВ «Міткохер»послуг, позивач включив до складу податкового кредиту за жовтень 2008 року.

Під час проведення перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва дійшло висновку про те, що ТОВ «ЮГ-Нафтогазгеологія»неправомірно сформувало податковий кредит на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Міткохер».

Згідно акту перевірки № 393/23-522-34476090 від 25 лютого 2011 року такий висновок податковим органом було зроблено з огляду на те, що ТОВ «Міткохер»не задекларувало в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року податкові зобов'язання по правовідносинах з ТОВ «ЮГ-Нафтогазгеологія».

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено у Законі України «Про податок на додану вартість».

Положення пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону пов'язують виникнення права на податковий кредит із двома подіями: списанням коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків та отриманням податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виникнення права на податковий кредит лише після декларування контрагентом платника податків своїх зобов'язань чинним законодавством -не передбачено.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що обставини, на які посилається відповідач в акті перевірки № 393/23-522-34476090 від 25 лютого 2011 року, є необґрунтованими.

За змістом п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»обов'язковою умовою формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість в ціні фактично отриманого товару чи придбаної послуги.

У вищевказаному акті перевірки відсутні посилання на те, що ТОВ «ЮГ-Нафтогазгеологія»та ТОВ «Міткохер»не було фактично виконано умови контракту № ЮНГГ-15/01-08 від 15 січня 2008 року.

Крім того, обставини щодо отримання позивачем від ТОВ «Міткохер»послуг, обумовлених зазначеним контрактом, підтверджується приєднаними до матеріалів справи копіями актів приймання передачі виконаних робіт та податковими накладними.

Також судом встановлено, що між ТОВ «ЮГ-Нафтогазгеологія»та ТОВ «СОЮЗ «НАДЄЖДА»було укладено договори № 10/02-08 від 10 лютого 2008 року та № 06/03-08 від 06 березня 2008 року про виконання робіт на основі технічних завдань по розробці та створенню комп'ютерного програмного забезпечення.

Суму податку на додану вартість, сплачену в ціні отриманих від ТОВ «СОЮЗ «НАДЄЖДА»послуг позивачем було включено до складу податкового кредиту за червень 2009 року, а отримані результати робіт віднесені до складу четвертої групи рахунку бухгалтерського обліку «основні засоби»та нараховано амортизаційні відрахування за нормою 15 %.

Вказані дії ТОВ «ЮГ-Нафтогазгеологія»позивач вважає неправомірними з огляду на те, що контрагент позивача з листопада 2009 року не звітує, його свідоцтво як платника податку на додану вартість анульоване з 23 березня 2009 року. Крім того, ТОВ «СОЮЗ «НАДЄЖДА»не знаходиться за юридичною адресою.

На думку податкового органу вказані обставини свідчать про те, що угоди, укладені між ТОВ «ЮГ-Нафтогазгеологія»та ТОВ «СОЮЗ «НАДЄЖДА»не були фактично виконані.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг, а умовою віднесення витрат до складу валових витрат є фактичне придбання або виготовлення товарів (робіт, послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та валових витрат підлягає перевірці фактичне придбання (виготовлення) товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту та валових витрат на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством -не передбачено.

На підтвердження виконання сторонами своїх зобов'язань за договорами № 10/02-08 від 10 лютого 2008 року та № 06/03-08 від 06 березня 2008 року позивач надав суду копії актів приймання-передачі основних засобів, податкових накладних.

Крім того, в акті перевірки № 393/23-522-34476090 від 25 лютого 2011 року відсутні посилання на те, що податковим органом було встановлено факт відсутності програмних модулів, яку були виконані ТОВ «СОЮЗ «НАДЄЖДА»на замовлення позивача, на підприємстві. Також у вказаному акті перевірки відсутні посилання на те, що зазначені модулі не були віднесені до четвертої групи рахунку бухгалтерського обліку «основні засоби».

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що позивачем належними доказами підтвердженого правильність відображення в податковому обліку своїх правовідносин з ТОВ «СОЮЗ «НАДЄЖДА», а судом першої інстанції прийнято законне і обґрунтоване рішення про задоволення позову у вищевказаній частині.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ДПІ у Дніпровському районі м. Києва21 листопада 2011 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2011 року -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.