Ухвала

від 20.02.2012 по справі 2а-1670/6550/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2012 р.Справа № 2а-1670/6550/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Курило Л.В. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Спецтехкомплект" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2011р. по справі № 2а-1670/6550/11

за позовом Приватного підприємства "Спецтехкомплект"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Спецтехкомплект", звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000541502/0/370 від 22.02.2011 року, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6651,31 грн. в т.ч. основний платіж - 5321,05 грн. та штрафна санкція - 1330,26 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2011 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Спецтехкомплект".

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2011 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної ухвали при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач надав письмову заяву про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача надав письмову заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Колегія суддів на підставі ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Приватне підприємство "Спецтехкомплект" зареєстровано як юридична особа 08.04.2004 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради.

Приватне підприємство "Спецтехкомплект" є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ №23705113 від 28.04.2004 року.

Кременчуцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку податкових декларацій Приватного підприємства "Спецтехкомплект" за листопад та грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 356/15-322/32860589 від 31.01.2011 року, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення ПП "Спецтехкомплект" п. 1.7 ст. 1, п. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, внаслідок чого завищено податковий кредит та відповідно занижено суму ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 5321,05 грн., а саме: за листопад 2010 року на суму 1996,98 грн. та за грудень 2010 року - 3324,07 грн.

На підставі висновку акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000541502/0/370 від 22.02.2011 року, яким ПП "Спецтехкомплект" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6651,31 грн., в тому числі: основний платіж - 5321,05 грн., штрафні санкції -1330,26 грн.

Також встановлено, що у перевіряємому періоді ПП "Спецтехкомплект" мав господарські взаємовідносини з ПП "Нафта-Капітал" на підставі договору купівлі - продажу № 41 від 01 листопада 2010 року.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПП "Спецтехкомплект", суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій щодо придбання товару у ПП "Нафта-Капітал" позивачем надано первинні документи: копії податкових накладних, рахунки-фактури.

Однак, позивачем не надано належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського обліку на підтвердження фактичного переміщення товару, придбаного у ПП "Нафта - Капітал", до позивача і в подальшому до покупців -ВАТ "Кременчуцький завод дорожніх матеріалів" та ВАТ "Південьспецбуд", а саме товарно-транспортних накладних, у тому числі документів, що підтверджують понесення витрат ПП "Нафта - Капітал" на транспортування товарів, відображення таких витрат в бухгалтерському і податковому обліку підприємства, що унеможливлює реальний характер господарської операції.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність встановленого перевіркою порушення ПП "Спецтехкомплект" вимог п. 1.7 ст. 1, п. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині завищення податкового кредиту на загальну суму 5321,05 грн., в тому числі за листопад 2010 року 1996,98 грн. та грудень 2010 року в сумі 3324,07 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 356/15-322/32860589 від 31.01.2011 року про порушення ПП "Спецтехкомплект" п. 1.7 ст. 1, п. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Так, в ході перевірки податковим органом встановлено, що ПП "Спецтехкомплект" за результатами господарських відносин з ПП "Нафта - Капітал" сформував податковий кредит за листопад 2010 року на суму 1996,98 грн. та за грудень 2010 року - 3324,07 грн.

Відповідач у акті перевірки також зазначає, що згідно податкової звітності, у ПП "Нафта-Капітал" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Відповідно до баз даних державної податкової служби, податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Також ПП «Нафта-Капітал» не знаходиться за юридичною адресою

По підприємству ПП «Нафта-капітал» (код 34987667) згідно акту № 8 від 19.01.2011р. «Про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість» декларації з ПДВ за листопад 2010 року встановлено порушення п.п. 1.6, п.п 1.7 ст. 1, п.п 7.4.1 п.п, 7.4.5 п. 7.4, п.п., 7.2.4, п.п. 7.2.6п. 7.2, п. 7.5, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині завищення податкового кредиту та податкового зобов'язання на суму ПДВ 7 564 487 грн., та як наслідок зменшено податкове зобов'язання в т.ч. по контрагенту Приватне підприємство «Спецтехкомплект» за листопад 2010 року на суму ПДВ 1996,98 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відхилив доводи позивача та погодився з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, про порушення ПП "Спецтехкомплект" вимог Закону України „Про податок на додану вартість", враховуючи наступне.

Згідно п. 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше, ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Окрім того, відповідно до пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Як свідчать письмові докази 01 листопада 2010 року між ПП "Спецтехкомплект" та ПП "Нафта-Капітал" укладений договір купівлі - продажу № 41, відповідно до умов якого ПП "Нафта-Капітал" (Продавець) зобов'язався поставити та передати у власність ПП "Спецтехкомплект" (Покупець) товар. Відповідно до п. 3.1. договору, поставка товару здійснюється транспортом ПП "Нафта-Капітал" (а.с. 23).

На підставі вищевказаного договору ПП "Нафта-Капітал" за власний рахунок та своїми силами і на своєму автотранспорті здійснило поставку товару в м. Кременчук, який придбаний позивачем, а саме: 1) Труба 820x10 ГОСТ 10706 -76 на суму 8134,92 грн.; 2) Клапан обр. Ду - 15 (50 шт.) на суму 1850,00 грн., а всього на 11981,90 грн. разом з ПДВ. Крім того, поставлено 1) трубу ст.530х8 ст.20 ГОСТ 10705-80 на суму 13443,62 грн.; 2) трубу 219x6 на суму 1079,99 грн.; 3) Наружн. В\У ізоляція ф 530 термоус. пленкой на суму 2096,71 грн., а всього на 19 944,39 грн. разом з ПДВ.

Письмові докази свідчать про те, що позивачем на підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій надано до суду першої інстанції податкові накладні № 13 від 19.11.2010 року, №767 від 01.12.2011 року, видаткові накладні № 12 від 19.11.2010 року, № 501 від 01.12.2011 року, а також рахунки фактури №12 від 19.11.2010 року, №501 від 01.12.2011 року.

За наслідками здійснення господарської операції за договором купівлі-продажу від 01 листопада 2010 року, укладеним з ПП "Нафта-Капітал", ПП "Спецтехкомплект" сформовано податковий кредит за листопад 2010 року на суму 1996,98 грн. та за грудень 2010 року - 3324,07 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно приписів ст. 4 вказаного Закону, одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Тобто, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала учать у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затвердженими міністерствами України.

У свою чергу, відносини в галузі діяльності з надання послуг з перевезення вантажів регулюються Цивільним кодексом України (глава 64), Господарським кодексом України (глава 32), Митним кодексом України, Законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", "Про автомобільний транспорт", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363, тощо.

За змістом ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року, оформлення товарно-транспортної накладної є обов'язковою умовою для здійснення перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Згідно п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п. п. 11.5 - 11.7 Правил, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Умови договору купівлі-продажу № 41, укладеного 01.11.2010 р. між позивачем та "Нафта-Капітал", свідчать про те, що постачання товару здійснюється продавцем.

Позивачем не надано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції документів, які б засвідчували факт транспортування придбаних у ПП "Нафта-Капітал" товарно-матеріальних цінностей, і в подальшому до покупця - ВАТ "Кременчуцький завод дорожніх матеріалів" та ВАТ "Південьспецбуд", тобто позивачем не доведена реальність здійснення господарських операцій з ПП "Нафта-Капітал".

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що за відсутності у позивача належним чином оформлених товарно-транспортної накладної на перевезення вантажів відсутні підстави вважати, що факт передачі таких товарів від ПП "Нафта-Капітал" мав місце, що в свою чергу свідчить про безтоварний характер згаданої господарської операції.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, виходячи з приписів ст. 19 Конституції України та приписів ст. ст. 69, 70, 71 КАС України, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000541502/0/370 від 22.02.2011 року прийняте Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, відповідає вимогам ч.3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, які свідчать про правомірність його дій.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, на виконання приписів ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову позивача, законність та обґрунтованість прийнятих ним рішень.

Натомість позивач, в порушення вимог ч.1 ст. 71 КАС України, не довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2011 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Спецтехкомплект" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2011р. по справі № 2а-1670/6550/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис) Курило Л.В. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.