Ухвала

від 10.04.2012 по справі 2а-1870/1150/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 р.Справа № 2а-1870/1150/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 13.02.2012р. по справі № 2а-1870/1150/12

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах

до Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма "Мрія"

про стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач- Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах, звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ аудиторської фірми "Мрія" заборгованості зі сплати фінансових санкцій в розмірі 26 436 грн. 96 коп.

Одночасно з поданням адміністративного позову позивачем подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві вчиняти дії щодо відчуження майна, яке належить йому на праві власності, до набрання постановою суду законної сили.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 13.02.2012 р. відмовлено у задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах про вжиття заходів забезпечення позову.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 13.02.2012 р. та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити вимоги клопотання про забезпечення позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної ухвали з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення клопотання, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи ухвалу про відмову у задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість доводів вказаного клопотання, оскільки позивачем не наведено обставин та не надано доказів, на підставі яких він дійшов висновку, що відповідачем будуть вчинені дії щодо продажу майнових активів з метою уникнення від сплати заборгованості, не наведено будь-яких фактичних даних, які б свідчили, що про те, що невжиття заходів по забезпеченню позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення суду чи привести про необхідність додавати значні зусилля для відновлення прав позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

За змістом ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Тобто, забезпечення позову -це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Позивач, звертаючись з заявою про забезпечення позову, посилався на існування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди інтересам ПФУ, для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, оскільки відповідач ухиляється від обов'язку сплачувати у повному обсязі обов'язкові платежі до бюджету ПФУ.

Однак, позивачем не зазначено жодних доказів в підтвердження свого припущення щодо наміру відповідача стосовно відчуження майна, що знаходиться у нього на праві власності, не наведено жодного доводу, з яких він дійшов висновку, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову в такий спосіб, або невжиття заходів по забезпеченню позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення суду чи призвести до необхідності додавати значні зусилля для відновлення прав позивача.

Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, необхідно враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, які беруть участь у справі, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням певних видів забезпечення позову, які наведені у клопотанні позивача.

Клопотання позивача ґрунтується на припущенні стосовно ймовірного наміру відповідача щодо відчуження майна, що знаходиться у нього на праві власності, без посилання на реквізити рахунків та перелік такого майна відповідача, на його співрозмірність із сумою заборгованості, що є предметом розгляду даної справи.

Колегія суддів зауважує, що клопотання про вжиття заходів забезпечення позову має містити виклад фактів наявності реальної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, в чому саме вона полягає, чому без вжиття таких заходів стане неможливим захист прав, свобод та інтересів позивача. Сам по собі факт звернення до суду з клопотанням про вжиття заходів по забезпеченню позову не може бути підставою задоволення такого клопотання.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв ухвалу з урахуванням всіх обставин у справі, правильно застосувавши норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197 п.1 ч.1 ст. 199, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 13.02.2012р. по справі № 2а-1870/1150/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.