УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2012 р.Справа № 2а-1670/7140/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бондара В.О.
Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.
за участю секретаря судового засідання Попової С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТК Украгроімпекс" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2011р. по справі № 2а-1670/7140/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТК Украгроімпекс"
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві третя особа Приватне підприємство "АРС і К"
про визнання протиправними та скасівання податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗТК Украгроімпекс" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі -відповідач ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000242305/0 від 10.03.2011 року, № 0003632302/0 від 20.05.2011 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Приватне підприємство "АРС і К" (код ЄДРПОУ 32908473).
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2011 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТК Украгроімпекс"до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, третя особа: Приватне підприємство "АРС і К"про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зазначено, що судом першої інстанції неправильно застосовані та порушено норми матеріального та процесуального права. Таким чином, скаржником зазначено, що суд першої інстанції при вирішення справи невірно застосував норми закону в зв'язку з чим, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заперечення на апеляційну скаргу, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТК Украгроімпекс" не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗТК Украгроімпекс" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради Полтавської області 10.10.2004 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 790971 (а.с. 158).
Позивач є платником податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ № 100330775 (а.с. 160).
14.02.2011 року відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "ЗТК Украгроімпекс" (код ЄДРПОУ 33804258) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2009 року в частині взаємовідносин з ПП "АРС і К" (код ЄДРПОУ 32908473) у березні - квітні 2009 року.
За результатами перевірки складено акт № 1121/23-8/33804258 від 18.02.2011 року, в якому вказано на порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого відповідач дійшов висновку про завищення платником податків заявленої суми бюджетного відшкодування за травень 2009 року на суму 66 005 грн. 58 коп. та залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 декларації) за травень 2009 року в розмірі 130 920 грн. 42 коп. (а.с. 10-15).
На підставі висновків даного акта перевірки ДПІ у м. Полтаві 10.03.2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення: - № 0000242305/0, відповідно до якого ТОВ "ЗТК Украгроімпекс" зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2009 року в розмірі 66 005 грн. 58 коп. (а.с. 17); - № 0000252305/0, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за травень 2009 року на 130 920 грн. 42 коп. (а.с. 18).
За наслідками звернення товариства в порядку апеляційного узгодження зі скаргою на вказані податкові повідомлення-рішення до ДПА у Полтавській області його скаргу задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 10.03.2011 року № 0000252305/0 в частині зменшення суми відємного значення податку на додану вартість в розмірі 39 708 грн. (а.с. 22-25), у звязку з чим ДПІ у м. Полтаві 20.05.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003632302/0, відповідно до якого позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за травень 2009 року на 91 242 грн. 42 коп. (а.с. 16). Рішенням ДПА України від 02.08.2011 року № 13926/6/25-0115 скаргу ТОВ "ЗТК Украгроімпекс" на вищезазначені податкові повідомлення-рішення залишено без задоволення, а самі податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с. 31-33).
Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ № 0000242305/0 від 10.03.2011 року, № 0003632302/0 від 20.05.2011 року, колегія суддів зазначає, що у відповідності з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з п.п. 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно з вимогами ст. 4 Закону № 996-XIV одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Як вбачається з матеріалів справи, між ПП "АРС і К" (Продавець) та ТОВ "ЗТК Украгроімпекс" 28.01.2009 року укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобовязується на умовах, визначених даним договором, передати партіями у власність Покупця продукцію: гранули паливні із лушпиння соняшника, а Покупець прийняти і оплатити товар відповідно до умов даного договору та специфікацій, що являються невідємною частиною договору (а.с. 34).
Як вбачається з копій податкових накладних , колегія суддів зазначає, що вони формально відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (а.с. 37-57)., однак наявність податкової накладної є обовязковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, оскільки, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) із метою використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.
Також, зі змісту договору купівлі продажу б/н від 28.01.2009 року вбачається, що Продавець з кожною партією товару надає Покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, сертифікат якості виробника (а.с. 34).
Однак, позивачем до матеріалів справи не надано належним чином завірені копії рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості виробника.
У зв"язку з тим, що у позивача відсутні належним чином оформлені товарно-транспортні накладні та дорожні листи на перевезення вантажів , не можливо встановити факт передачі товарів від ПП "АРС і К" до ТОВ "ЗТК Украгроімпекс", що в свою чергу свідчить про безтоварний характер згаданих господарських операцій.
Також до матеріалів справи не надано копій рахунків-фактур не можливо підтвердити факт оплати ТОВ "ЗТК Украгроімпекс" вартості товарно-матеріальних цінностей. (а.с. 79-86).
Окрім вищевикладеного, аналізуючи господарські взаємовідносини між ТОВ "ЗТК Украгроімпекс" та ПП "АРС і К" , колегія суддів зазначає наступне:
Пунктом 1.32 статті 1 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97)" визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Таким чином, основною метою господарської діяльності є отримання прибутку, тобто визначальним є економічний ефект від здійснення такої діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, ТОВ "ЗТК Украгроімпекс" придбавало у ПП "АРС і К" гранули паливні з лушпиння соняшника за ціною 833 грн. 33 коп./т - 937 грн. 50 коп./т (без ПДВ) (а.с. 37-57). Разом з тим, відповідно до довідки "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Сателлит" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП "АРС і К" за березень - квітень 2009 року" вказані гранули паливні з лушпиння соняшника ПП "АРС і К" були придбані у ТОВ "Сателлит", що являється виробником даних товарно-матеріальних цінностей, за ціною приблизно 255 грн./т (без ПДВ) (а.с. 117-121).
Таким чином, беручи до уваги той факт, що продаж гранул паливних з лушпиння соняшника в адресу ТОВ "ЗТК Украгроімпекс" за ціною 833 грн. 33 коп./т - 937 грн. 50 коп./т (без ПДВ) здійснювалося ПП "АРС і К" у той самий період, що й придбання даних товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Сателлит", за ціною приблизно 255 грн./т (без ПДВ), суд дійшов висновку щодо необґрунтованого завищення ціни вказаних товарів та економічної недоцільності здійснення таких господарських операцій для позивача.
Також, колегія суддів зазначає, що ТОВ "ЗТК Украгроімпекс" не надано доказів використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правомірним є висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за травень 2009 року на суму 66 005 грн. 58 коп. та залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 декларації) за травень 2009 року в розмірі 91 212 грн. 42 коп.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що вимоги позивача не підтверджуються матеріалами справи.
На підставі вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що відповідачем, як субєктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень № 0000242305/0 від 10.03.2011 року, № 0003632302/0 від 20.05.2011 року.
Доводи апеляційної скарги, щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права є необґрунтованими з вище зазначених підстав та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТК Украгроімпекс" залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2011р. по справі № 2а-1670/7140/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Бондар В.О. Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.
Повний текст ухвали виготовлений 23.04.2012 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2012 |
Оприлюднено | 14.05.2012 |
Номер документу | 23909739 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Бондар В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні