Рішення

від 02.04.2012 по справі 41/135пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.04.12 р. Справа № 41/135пн

Суддя господарського суду Донецької області Гриник М.М.

при секретарі судового засідання Захаровій В.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області, смт. Володарське

до відповідача дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України" „Кальчицький елеватор", с. Кальчик

про зобов'язання розглянути заяву ДПІ у Володарському районі про включення до складу кредиторів ДПІ у Володарському районі з претензіями в розмірі 74638,96 грн., надати письмову відповідь про розгляд заяви

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довір. №1 від 13.03.2012р.

від відповідача: ОСОБА_2 за довір. №1 від 19.03.2012р.

В судовому засіданні оголошувалися перерви з 20.03.2012р. до 29.03.2012р., з 29.03.2012р. до 02.04.2012р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява приватного підприємства "Славмет" м. Дружківка до відкритого акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування" м. Краматорськ про зобов'язання відповідача повернути модельний комплект „держатель модельної плити" ч. 20 МЛС0068.

Ухвалою суду від 30.01.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/31пн, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 18.03.2009 р. строк вирішення спору продовжено до 27.04.2009 р.

Ухвалою від 13.04.2009 р. за клопотанням сторін строк вирішення спору продовжено до 27.05.2009 р.

Представниками позивача та відповідача у судовому засіданні заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

10.05.2006 р. сторони уклали договір № 2802, згідно якого постачальник (відповідач) зобов'язався виготовити та поставити товар в номенклатурі, за ціною та в строки згідно специфікаціям, що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець (позивач) зобов'язався прийняти вказаний товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.п. 5.1, 5.2 договору для запуску товару у виробництво покупець зобов'язаний перерахувати передоплату в розмірі 50% вартості товару на поточний рахунок постачальника протягом 5 днів з моменту підписання чергової специфікації. Остаточні 50% покупець зобов'язаний перерахувати протягом 5 днів з моменту отримання платіжної вимоги постачальника на готовий до відвантаження товар.

До договору сторони уклали специфікацію № 1 від 10.05.2006 р., якою передбачили, що за договором постачальник зобов'язується виготовити держатель модельної плити 20 МЛС0068 в кількості 4 шт. та позиційну решітку 20 МЛС0069 в кількості 8 шт. за ціною 639168,00 грн., в т.ч. ПДВ. Також в специфікації зазначено, що модельні комплекти: поз.1 - модельний комплект покупця з доробкою постачальника, поз.2 - модельний комплект постачальника. Також до договору сторони уклали графік виготовлення товару постачальником для покупця. Завірені копії договору, специфікації та графіку додані до позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує наступне:

На виконання умов договору відповідач виробив та поставив на адресу позивача продукцію - держатель модельної плити та позиційну решітку. Держатель модельної плити" виготовлювався по модельному комплекту покупця, який був ввезений на територію відповідача 30.03.2006 р. згідно акту прийому-передачі № 1 від 30.03.2006 р. Завірена копія акту додана до позову. В судовому засіданні позивачем був наданий для огляду та судом оглянутий оригінал вказаного акту, що підтверджується протоколом судового засідання від 24.02.2009 р.

В підтвердження права власності на спірний модельний комплект позивач надав до суду акт прийому-передачі від 30.03.2006 р. між ПП „Славмет" та ПП „Вестмет" до договору № 1004 від 10.04.2006 р., яким підтверджується факт передачі позивачу модельного комплекту „держатель модельної плити" ч.20МЛС0068. Завірена копія акту міститься в матеріалах справи.

В даний час договір № 2802 від 10.05.2006 р. виконаний в повному об'ємі, продукція по ньому отримана та розрахунки здійснені в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками від 12.05.2006 р., від 26.07.2006 р., від 19.08.2006 р., наказами накладними № 351 від 26.07.2006 р., № 411 від 04.09.2006 р. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи. При цьому позивач вважає, що в даний час на території відповідача незаконно знаходиться частина майна, що належить йому - модельний комплект „держатель модельної плити" ч.20 МЛС0068, на зразок якого відповідач виготовлював товар за договором № 2802.

28.08.2008 р. на адресу відповідача був направлений лист № 1-28/08-08 з вимогою дозволити вивезення модельного комплекту „держатель модельної плити", завірена копія якого додана до позову. Вивезення даного майна було дозволено. Даний факт підтверджується листом № 16/09-08 від 16.09.2008 р. на вих. № 23тп/0879 від 10.12.2007 р., в якому зазначається, що питання вивезення модельного комплекту „держателя модельної плити" між сторонами погоджено.

Позивач надав до суду акт № 1 прийому-передачі від 18.09.2008 р. між ВАТ „КЗТС" та ПП „Славмет", яким підтверджується наступне: ПП „Славмет" (замовник) приймає, а ВАТ „КЗТС" (виконавець) передає модельний комплект „держатель модельної плити" ч.20МЛС0068, який був ввезений замовником на територію виконавця для виготовлення деталей - держатель модельної плити ч.20МЛС0068 згідно додатку № 1 до договору № 2802 від 10.05.2007 р. В наданому позивачем екземплярі акту міститься рукописно виконана дописка „18.09.2008 р. - вивезені стержневі ящики модельного комплекту". Вказаний акт зі сторони відповідача підписаний уповноваженою особою - ОСОБА_3 в графі „здав", від позивача акт підписаний директором - ОСОБА_4 в графі „прийняв". Завірена позивачем копія акту додана до позову.

При цьому позивачем стверджується, що 18.09.2008 р. ним було вивезено тільки стержневі ящики держателя модельної плити згідно акту прийому-передачі № 1 від 18.09.2008 р.

19.09.2008 р. представники позивача, нібито, прибули до відповідача для здійснення подальшого вивезення майна, але у вивозі було відмовлено в усній формі без пояснення причин.

Посилаючись на статті 386, 387, 391 Цивільного кодексу України, позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути модельний комплект „держатель модельної плити" ч.20МЛС0068.

Відповідач надав до суду відзив № 26/45 від 12.03.2009 р. на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог наступним:

За актом прийому-передачі № 1 від 18.09.2008 р. позивач здійснив вивезення модельного комплекту „держатель модельної плити" ч.20МЛС0068. В даному акті вказується однією позицією найменування без складових частин. При цьому позивач вимагає вивезення частин модельного комплекту, що залишилися. На підставці того, що відповідач передав за актом модельний комплект повністю, він позовні вимоги не визнає.

Для встановлення обставин справи суд зобов'язав сторони надати письмові пояснення посадової особи, яка приймала модельний комплект згідно акту № 1 від 18.09.2008 р., осіб, які фактично приймали участь у прийомі-передачі спірного майна та оформлювали акт № 1 від 18.09.2008 р. стосовно кількості та комплектації переданого майна, виконання (ким, коли) рукописного запису в акті про вивезення стержневих ящиків модельного комплекту.

На виконання вимог суду відповідач надав пояснення № 26/67 від 02.04.2009 р., згідно яких модельний комплект „держатель модельної плити" ч.20МЛС0068 ввозився на територію відповідача без технічної документації та технічного опису. Оригінал акту № 1 надати до суду неможливо у зв'язку з тим, що особа, уповноважена виконувати договір № 2802 від 10.05.2006 р., за яким передавалося спірне майно, знаходиться в декретній відпустці. У передачі та відвантаженні брав участь начальник цеху ЦЧ та ЦЛ - ОСОБА_3 Акт прийому-передачі № 1 від 18.09.2008 р. оформлювався та підписувався директором по продажу та збуту - ОСОБА_5

З пояснень начальника цеху ЦЧ та ЦЛ ОСОБА_3 вбачається, що після відвантаження модельного комплекту „держатель модельної плити" ним був підписаний акт прийому-передачі. Жодних зауважень до акту не вносилося.

В поясненнях директора по продажу та збуту - ОСОБА_5 вказується, що згідно листа № 16/09-08 від 16.09.2008 р. (завірена копія якого міститься в матеріалах справи) та дозволу генерального директора підприємства відповідача було здійснено відвантаження модельного комплекту „держатель модельної плити" ч.20МЛС0068, який передавався за актом прийому-передачі № 1 від 18.09.2008 р. на виконання договору № 2802 від 10.05.2006 р. Вказаний акт оформлявся відділом продаж та збуту, після відвантаження затверджувався ОСОБА_5 Жодних зауважень після затвердження до акту не вносилося.

До вказаних пояснень відповідач додав завірену ним копію акту № 1 прийому-передачі від 18.09.2008 р., на якому відсутні будь-які рукописні дописки про вивезення стержневих ящиків.

Згідно ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Суд, керуючись ст. 36 ГПК України, приймає наданий відповідачем акт № 1 прийому-передачі від 18.09.2008 р. як належний доказ у даній справі.

Позивач на підставі ст. 22 ГПК України надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначає наступне:

18.09.2008 р. позивачем була вивезена частина модельного комплекту, а саме 10 стержневих ящиків (№ 1, № 2, № 3, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 11, № 12). В даний час на території відповідача знаходяться стержневі ящики № 4 та № 10 та дерев'яна модель.

На підставі викладеного позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути стержневі ящики № 4 та № 10 модельного комплекту „держатель модельної плити" ч.20МЛС0068, а також дерев'яну модель в кількості 1 шт.

Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав змінені позовні вимоги.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав до суду завірену печаткою та підписом уповноваженої особи науково-виробничого об'єднання „Укрстанмаш" копію креслення модельного комплекту „держатель модельної плити" ч.20МЛС0068. Вказана копія міститься в матеріалах справи.

Відповідач в клопотанні № 26/94 від 19.05.2009 р. вказує на те, що креслення модельного комплекту „держатель модельної плити" ч.20МЛС0068 не є належним доказом у зв'язку з тим, що в штампі креслення відсутня інформація про розробника, дати, підписи, а також специфікація, в якій зазначається склад виробу. Крім того, вказане креслення завірене печаткою особи, яка не є стороною у даній справі.

Згідно протоколу судового засідання від 12.05.2009 р. судом були оглянуті оригінали наступних документів позивача: акт № 1 від 18.09.2008 р., лист № 301/5-1324 від 06.05.2009 р., накладна № 956 від 29.03.2006 р., лист № 30/03 від 30.03.2006 р., лист № 19/03 від 01.03.2006 р., акт прийому-передачі від 30.03.2006 р. до договору № 1004 від 10.04.2006 р., креслення держателя модельної плити 20МЛС0068.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов наступного висновку:

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З акту від 30.03.2006 р. прийому-передачі між позивачем та приватним підприємством „Вестмет" до договору № 1004 від 10.04.2006 р. вбачається, що власник передав спірне майно - комплект для виготовлення „держателя модельної плити черт. 20МЛС0068" позивачу як єдине ціле.

З акту № 1 від 30.03.2006 р., яким позивач підтверджує ввезення на територію відповідача модельного комплекту, вбачається, що майно „держатель модельної плити черт. 20МЛС0068" передавалося як єдине ціле без поділу на складові частини.

Позивач надав до суду завірену копію акту № 1 прийому-передачі від 18.09.2008 р., в якому міститься дописка „18.09.2008 р. - вивезені стержневі ящики модельного комплекту". Оригінал вказаного акту 12.05.2009 р. оглянутий судом, що підтверджується протоколом від 12.05.2009 р. На оригіналі акту в примірнику позивача також міститься вказана дописка.

Відповідач також надав до суду завірену копію даного акту прийому-передачі спірного майна. На примірнику відповідача відсутня вищевказана дописка. З пояснень уповноважених осіб відповідача вбачається, що жодних зауважень в процесі прийому-передачі майна до акту не вносилося, що підтверджує факт відсутності спірного рукописного запису в акті на момент складання цього акту.

Оскільки вказана дописка міститься тільки на примірнику позивача та при цьому заперечується відповідачем, будь-яких підписів особи, яка виконала рукописну дописку в акті з числа тих, що фактично приймали участь у прийомі-передачі майна, немає, тому суд дійшов висновку, що дописка виконана представниками позивача в односторонньому порядку після підписання акту прийому-передачі сторонами, тому судом до уваги не приймається.

Крім того, з дописки не можна зробити жодних висновків щодо кількості фактично вивезених позивачем ящиків модельного комплекту „держатель модельної плити" ч.20МЛС0068 та тих, що залишилися на території відповідача.

Тобто, позивач не довів належними доказами позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути стержневі ящики № 4 та № 10 модельного комплекту „держатель модельної плити" ч.20МЛС0068, а також дерев'яну модель в кількості 1 шт.

За вказаних обставин суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12; 22; 33-34; 36; 43; 49; 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову по справі № 15/31пн за позовом приватного підприємства "Славмет" м. Дружківка до відкритого акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування" м. Краматорськ про зобов'язання відповідача повернути стержневі ящики № 4 та № 10 модельного комплекту „держатель модельної плити" ч.20МЛС0068, а також дерев'яну модель в кількості 1 шт.

У судовому засіданні 25.05.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя Гриник М.М.