Ухвала

від 04.05.2012 по справі 29/175-09-4287

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"04" травня 2012 р.Справа № 29/175-09-4287

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк";

До відповідача: Публічного акціонерного товариства "Іллічівський олійножировий комбінат";

про розірвання договору та стягнення 11 350 081,69 грн.

СуддяВласова С.Г.

Представники:

Від позивача (скаржника): ОСОБА_2 (за довіреністю);

Від відповідача :(боржника) ОСОБА_3 (довіреність);

Від ДВС : ОСОБА_4 (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: розглядається в порядку ст.121 2 Господарського процесуального кодексу України скарга ВАТ "АКБ "Одеса-Банк" на дії державного виконавця.

Ухвалою від 22.02.2010 р. по справі № 29/175-09-4287 судом було затверджено мирову угоду, укладену між ВАТ "Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк" та ПАТ "Іллічівський олійножировий комбінат".

24.11.2011 р. за вх. № 40464/2011 ВАТ "Акціонерний комерційний банк "Одеса-Банк" звернулось до суду із скаргою в порядку ст.121 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій просить суд визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України по поверненню ухвали суду по справі № 29/175-09-4287 від 22.02.2010 р. протиправними, визнати недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про відмову у відкритті виконавчого провадження від 21.10.2011 р. ВП № 29413994, зобов'язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрити виконавче провадження з примусового виконання ухвали суду від 22.02.2010 р. у справі № 29/175-09-4287 та зобов'язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України здійснити відповідні виконавчі дії щодо виконання ухвали суду від 22.02.2010 р. у справі № 29/175-09-4287.

Обґрунтовуючи вимоги скарги, ВАТ "АКБ "Одеса-Банк" зазначає, що 10.10.2011 р. за вих. № 25-04/1063 звернувся до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню ухвали суду від 22.02.2010 р. у справі № 29/175-09-4287, якою було затверджено укладену сторонами мирову угоду.

Скаржник зазначає, що 14.11.2011 р. отримав постанову відділу примусового виконання Державної виконавчої служби України про відмову у відкритті виконавчого провадження від 21.10.2011 р. ВП № 29413994.

Скаржник вважає дії державного виконавця відділу примусового виконання Державної виконавчої служби України по відмові у відкритті виконавчого провадження противоправними, а постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження є незаконною, оскільки остання на його думку не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

11.01.2012 р. за вх. № 652/2012 Боржник надав письмові пояснення по суті скарги, в яких проти викладених скаржником обставин заперечує, та просить суд відмовити в задоволені скарги.

18.04.2012 р. за вх. № 11810/2012 надав уточнення до скарги та просить суд визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України по поверненню стячгувачеві Ухвали господарського суду Одеської області по справі № 29/175-09-4287 від 22.02.2010 р. противоправними та скасувати Постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 21.10.2011 р. ВП № 29413994.

23.04.2012 р. за вх. № 12334/2012 відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України надав відзив на скаргу в якій проти скарги заперечує, з підстав недотримання скаржником вимог Закону України "Про виконавче провадження" при пред'явлені ухвали суду від 22.02.2010 р. по справі № 29/175-09-4287 до виконання до відділу ДВС.

Розглянувши наявні матеріали справи судом було встановлено наступне.

10.10.2011 р. за вих. № 25-04/1063 звернувся до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню ухвали суду від 22.02.2010 р. у справі № 29/175-09-4287, якою було затверджено укладену сторонами мирову угоду.

Відповідно до п.2 ч.2. ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом є виконавчим документом.

Вимоги до виконавчого документу наведені у ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження". Так, у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

При цьому у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження (п.6 ч.1 ст.26 Закону).

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, скаржник пред'явив до виконання ухвалу, яка не відповідала вимогам, визначеним статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Доказів протилежного сторонами надано не було, а тому дії державного виконавця повністю відповідають приписам чинного законодавства.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 86, 121 2 ГПК Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволені скарги - відмовити.

Суддя Власова С.Г.