Постанова

від 03.05.2012 по справі 10/49/5022-1116/2011(6/36/5022-526/2011)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.12 Справа № 10/49/5022-1116/2011(6/36

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б. /головуючий/, Юркевич М.В., Малех І.Б., розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Торговий дім Тернопіль» (м.Тернопіль)

на рішення Господарського суду Тернопільської області

від 17.02.2012р. у справі № 10/49/5022-1116/2011 (6/36/5022-526/2011)

за позовом Приватного підприємства «Торговий дім Тернопіль» (м.Тернопіль)

до відповідача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»(м. Київ) в особі Тернопільської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»(м. Тернопіль)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

1. Закрите акціонерне товариство «Агрокомбінат»(м. Тернопіль)

2. Відділ державних реєстраторів Тернопільської міської ради (м. Тернопіль)

про визнання недійсним договору поруки

за участю представників : не з'явились

Рішенням від 17.02.2012р. у справі №10/49/5022-1116/2011 (6/36/5022-526/2011) Господарського суду Тернопільської області (суддя Півторак М.Є.) відмовлено у задоволенні позову Приватного підприємства «Торговий дім Тернопіль»(м. Тернопіль) до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»(м. Київ) в особі Тернопільської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»(м. Тернопіль) про визнання недійсним договору поруки №12/09-01/313/06 від 01.12.2009 року.

Не погоджуючись із зазначеним процесуальним документом, ПП «Торговий дім Тернопіль»подано апеляційну скаргу, у якій Скаржник просить рішення Господарського суду Тернопільської області скасувати з огляду на наступне:

- Кордуба Б.Я. на момент підписання договору поруки не займав посаду директора ПП «Торговий дім «Тернопіль»та не діяв від імені підприємства на підставі доручення;

- доданих повноважень на підписання оспорюваного договору поруки від імені ПП «Торговий дім «Тернопіль»Кордобі Б.Я. не надавались.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення Господарського суду Тернопільської області - відсутні, з огляду на наступне:

01.12.2009 року між ПАТ «Райффазен Банк Аваль»та Приватним підприємством «Торговий дім Тернопіль»(Поручитель) в особі директора Кордуби Б.Я., що діє на підставі Статуту, було укладено Договір поруки №12/09-01/313/06.

Договір складений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками сторін (директорами) та скріплений відтисками мокрої печатки підприємств, відповідно до умов якого Сторони визначали, що це зобов'язання підписано сторонами в відповідності до чинного законодавства України та відповідає положенням ст. ст. 553-539 Цивільного кодексу України (п.1.1.); сторони договору встановлюють, що Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Кредитором відповідати за борговими зобов'язаннями Боржника -ЗАТ «Агрокомбінат», які виникають з умов кредитного договору №010/09-01/313/06 від 29.08.2006р. та договору про внесення змін від 30.03.2009р. до кредитного договору №010/09-01/313/06 від 29.08.2006р., та усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, а саме: повернути в кредит в розмірі 2400000,00 грн., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови Кредитного договору в повному обсязі (п. 1.2.).

Відповідно до п. 1.3 договору поруки зобов'язання Поручителя перед Кредитором є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та вказаним в п. 1.2. кредитним договором - не потребують.

Разом з підписанням цього Договору Поручитель підтверджує, що він ознайомлений з положенням Кредитного договору, цілком розуміє його зміст та згоден виступити Поручителем за зобов'язаннями Боржника за Кредитним договором (п.1.4.).

З огляду на наведене, договір поруки № 12/09-01/313/06 (з юридичною особою) від 01.12.2009 року (правомірність укладення якого оспорюється Позивачем) від імені поручителя: приватного підприємства «Торговий дім «Тернопіль» підписав Кордуба Богдан Ярославович, посада якого вказана у преамбулі договору: директор підприємства.

Згідно Витягу з рішення засновника ПП «Торговий дім Тернопіль» ОСОБА_8 від 02.02.1998р. №04-к (т. І, а.с. 31), належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи, на посаду директора ПП «Торговий дім Тернопіль» призначено Яремко Ореста Федоровича з 02 лютого 1998 року; покладено на Яремко О.Ф. обов'язки та надано повноваження відповідно до Статут ПП по розпорядженню майном та коштами підприємства, надано право передавати майно підприємства в заставу, представляти підприємство у відношеннях з іншими юридичними особами, укладати договори та інші угоди від імені та в інтересах підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ГПК України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його створення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.

В установчих документах повинні бути зазначені найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутку та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом (ч. 2 ст. 57 ГК України).

Як вбачається з представленої Архівним відділом Тернопільської міської ради копії Статуту Приватного підприємства «Торговий дім Тернопіль», зареєстрованого виконавчим комітетом Тернопільської міської Ради народних депутатів 04.03.1997р. за №1057 (т. І, а.с. 36-39), з приводу управління підприємством зазначено, зокрема, наступне (п. п. 4.1., 4.3., 4.5, 4.6. Статуту): органом управління підприємства є засновник і директор підприємства; засновник має право призначати та звільняти директора, встановлювати йому посадовий оклад, реорганізовувати та ліквідовувати підприємство; загальні збори трудового колективу вносять пропозиції по зміні та доповнення Статуту; директор підприємства у відповідності з діючим законодавством і даним Статутом розпоряджається майном і коштами підприємства, представляє підприємство у відношеннях з іншими юридичними особами, заключає договори та інші угоди від імені та в інтересах підприємства і видає доручення на проведення поточних операцій другим працівникам.

Разом з цим, в укладеному між Сторонами і оспорюваному Договорі поруки №12/09-01/313/06 від 01.12.2009 року, вказано, що зі сторони Поручителя - ПП «Торговий дім Тернопіль» його підписано Кордубою Б.Я.; його посада в підприємстві -директор та скріплений відтиском мокрої печатки ПП «Торговий дім Тернопіль» (код 14035686).

Згідно з представленого відділом державних реєстраторів Тернопільської міської ради, від 19.05.2011р. Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником ПП «Торговий дім Тернопіль»на час укладання договору був Яремко Орест Федорович, а зміни щодо реєстраційних змін проводились 28.03.2007р. та 29.03.2011р.

Таким чином, як було правильно встановлено місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні та підтверджено матеріалами, наявними у справі, директором ПП «Торговий дім Тернопіль» з 02.02.1998 року було призначено Яремко Ореста Федоровича.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину (ч. 2 ст. 241 ЦК України).

З огляду на наведене колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до вищенаведених норм, правовою природою представництва є вчинення представником правочинів від імені та в інтересах особи, яку представляють, відповідно до наданих йому повноважень. Саме тому правочин, вчинений представником, породжує права і обов'язки для сторони, яку представляють, якщо він здійснений представником в межах повноважень.

Перевищення повноважень, зокрема, може полягати в укладенні не того правочину, який вимагався, не з потрібним контрагентом, невиконання вимог щодо ціни, строку, місця укладення правочину, якості і кількості предмета правочину, або ж правочину, на підписання якого представник уповноважений не був.

Схвалення правочину можливе у різних формах: якщо особа, яку представляють, прямо заявила про це; шляхом конклюдентних дій, які свідчать про прийняття до виконання правочину (виплата контрагенту грошової суми, прийняття або передання майна тощо).

При цьому, схвалення правочину особою, яку представляють, свідчить про чинність правочину з моменту його укладення і, відповідно, про поширення на неї усіх прав та обов'язків як сторони за правочином з цього моменту.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи (а.с. 43) наявна вимога-попередження Відповідача у справі №1218 від 23.03.2010 року, адресована ПП «Торговий дім «Тернопіль», відповідно до якої ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»відповідно до якого відправник пропонує адресату згідно з умовами оспорюваного договору поруки у тридцятиденний термін від дня отримання вказаної вимоги здійснити погашення заборгованості ЗАТ «Агрокомбінат», існуючої за кредитним договором №010/09-01/313/06 від 29.08.2006 року.

Як вбачається з матеріалів, наявних у справі, вказана вимога була отримана Позивачем у справі 24.03.2010 року, про що свідчить наявна у справі копія повідомлення про вручення поштового відправлення (т. І, а.с. 45).

При цьому, за відсутності в матеріалах справи та в доводах поданої апеляційної скарги у даній справі заперечень Позивача щодо отримання вказаної вимоги, а також зважаючи на відсутність будь-якої відповіді ПП «ТД «Тернопіль»на вказану вимогу, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що вказані обставини свідчать про визнання Позивачем укладеного договору поруки, а тому підстави для задоволення вказаного позову -відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Окрім того, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що на оспорюваному договорі міститься печатка Позивача у справі, що самим Скаржником і не заперечується. Разом з цим, будь-які докази, які б свідчили про те, що вказана печатка була, зокрема, викрадена (як то подання від імені підприємства заяви у відповідні органи про втрату печатки, тощо), в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, з огляду на наведені обставини, суд апеляційної інстанції зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд належним чином дослідив усі обставини, які мають значення для справи при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому воно є таким, що підлягає залишенню без змін.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що при поданні апеляційної скарги, Скаржником не було сплачено судового збору у порядку та розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Так відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання та розгляд апеляційної скарги у даній справі ставка судового збору становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. При цьому, оскільки спір у даному випадку є немайновим, то розмір судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги у даному випадку становить 536,50 грн (50 відсотків від встановленого розміру мінімальної заробітної плати).

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що з ПП «Торговий дім «Тернопіль»підлягає до стягнення 536,50 грн судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги у даній справі в дохід Державного бюджету України на наступні банківські реквізити: ГУДКСУ у Львівській області, МФО банку 825014, отримувач УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, код отримувача (код ЄДРПОУ) 38007620.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

п о с т а н о в и в:

1. Рішення від 17.02.2012р. у справі №10/49/5022-1116/2011 (6/36/5022-526/2011) Господарського суду Тернопільської області залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Торговий дім «Тернопіль» (адреса: м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, р/р 260063762 в Тернопільській обласній дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Тернопіль, МФО 338501, код 34769183) в дохід Державного бюджету України (ГУДКСУ у Львівській області, МФО банку 825014, отримувач УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, код отримувача (код ЄДРПОУ) 38007620).

Доручити Господарському суду Тернопільської області видати наказ на виконання п. 2 резолютивної частини даної постанови.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови виготовлено 04.05.2012 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Малех І.Б.

суддя Юркевич М.В.