Рішення

від 17.02.2012 по справі 10/49/5022-1116/2011(6/36/5022-526/2011)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2012 р.Справа № 10/49/5022-1116/2011(6/36/5022-526/2011)

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

Розглянув справу

За позовом: Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль", м. Тернопіль, вул. Поліська, 14

до відповідача: ПАТ "ОСОБА_1 Аваль", м. Київ, вул. Лєскова, 9 в особі Тернопільської обласної дирекції ПАТ "ОСОБА_2 Аваль", м. Тернопіль, вул. Кардинала ОСОБА_3, 8

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1: Закрите акціонерне товариство "Агрокомбінат", м. Тернопіль, вул. Поліська, 14

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 2: Відділ державних реєстраторів Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, бульвар Т.Шевченка, 1

про визнання недійсним договору поруки

За участю представників:

Позивача: не прибув

Відповідача: ОСОБА_4 -начальник управління по роботі з проблемними кредитами юридичних осіб ТОД ПАТ "Райффйзенбанк Аваль", довіреність №10/10 від 18.03.2010р.

Третьої особи 1: не прибув

Третьої особи 2: не прибув

В судовому засіданні присутнім представнику позивача роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду" не здійснюється.

Суть справи:

До господарського суду Тернопільської області звернулося з позовною заявою Приватне підприємство "Торговий дім Тернопіль", м. Тернопіль, вул. Поліська, 14 до ПАТ "ОСОБА_2 Аваль" в особі Тернопільської обласної дирекції ПАТ "ОСОБА_2 Аваль", м. Тернопіль та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ЗАТ "Агрокомбінат", м. Тернопіль про визнання недійсним з моменту укладення договору поруки від 01.12.2009р. №12/09-01/313/06; судові витрати просить покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог вказує, що Договір поруки №12/09-01/313/06 від 01.12. 2009 року укладений між сторонами та підписаний від імені ПП "Торговий дім Тернопіль" ОСОБА_5 , який не мав жодних на це повноважень. Посилається на норми Цивільного кодексу України та роз'яснення Вищого господарського суду України " Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" №02-5/111 від 12.03.1999р.

Ухвалою господарського суду від 13.04.2011 року порушено провадження у справі № 6/36/5022-526/2011 та призначено судове засідання за участю повноважних представників сторін о 10 год. 50 хв. 05 травня 2011 року.

У відзиві на позовну заяву, Тернопільська обласна дирекція АТ "ОСОБА_6 Аваль", не погоджується з твердженнями позивача, оскільки, з моменту підписання Договору поруки №12/09-01/313/06, в присутності позичальника ЗАТ "Агрокомбінат", ніхто жодних претензій, щодо підписання даного договору з ПП "Торговий дім Тернопіль" не пред'являв та на вимоги-попередження, в яких пропонувалось Позивачу сплатити заборгованість по кредитному договору №010/09-01/313/06 від 29.06.2006р. у відповідності до вимог п. 1.2 та 2.1. Договору поруки від 01.12.2009р.жодних заперечень від позивача на адресу Банку не поступало. В позові просить відмовити.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 02.06.2011 року зупинено провадження у справі № 6/36/5022-526/2011 за позовом Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль" до ПАТ "ОСОБА_1 Аваль", м. Київ в особі Тернопільської обласної дирекції ПАТ "ОСОБА_2 Аваль", м. Тернопіль про визнання недійсним договору поруки №12/09-01/313/06 від 01.12.2009 року.

Приватне підприємство "Торговий дім Тернопіль" оскаржило дану ухвалу в апеляційному порядку.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль" задоволено. Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 02.06.2011 року скасовано. Справу № 6/36/5022-526/2011 повернуто в місцевий господарський суд для розгляду по суті.

Розпорядженням від 10 серпня 2011 року голови господарського суду Тернопільської області ОСОБА_7 справу № 6/36/5022-526/2011 передано на розгляд судді Півтораку М.Є.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 15 серпня 2011 року справу №6/36/5022-526/2011 прийнято до провадження та призначено судове засідання о 15 год. 20 хв. 30 серпня 2011 року.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, в зв'язку з неприбуттям сторін, розгляд справи відкладався до 11 год. 45 хв. 16 вересня 2011 року, 15 год. 04 жовтня 2011 року та до 16 год. 17 жовтня 2011 року

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 17.10.2011р. у справі №10/49/5022-1116/2011(6/36/5022-526/2011) за позовом ПП "Торговий дім Тернопіль", м. Тернопіль до ПАТ "ОСОБА_2 Аваль", м. Київ, вул. Лєскова, 9 в особі Тернопільської обласної дирекції ПАТ "ОСОБА_2 Аваль", м. Тернопіль, треті особи: ЗАТ "Агрокомбінат", м. Тернопіль та Відділ державних реєстраторів Тернопільської міської ради, м. Тернопіль про визнання недійсним з моменту укладення договору поруки від 01.12.2009р. №12/09-01/313/06 -залишено позов без розгляду.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2011р. у справі №10/49/5022-111/201196/36/5022-526/2011) апеляційну скаргу ПП "Торговий дім Тернопіль" задоволено; ухвалу господарського Тернопільської області від 17.10.2011р. -скасовано; а справу направлено в місцевому господарському суду для розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду від 16 січня 2012 року призначено судове засідання у даній справі за участю повноважних представників сторін о 10 год. 40 хв. 03 лютого 2012 року.

Представник позивача, третіх осіб 1 і 2 в судове засідання 03 лютого 2012 року не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 18 січня 2012 року, а тому у відповідності статті 77 ГПК України розгляд справи було відкладено до 10 год. 45 хв. 17 лютого 2012 року.

Ухвала господарського суду про призначення судового засідання та про відкладення розгляду справи була направлена позивачу: Приватному підприємству "Торговий дім Тернопіль" рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною ним у позовній заяві, а саме: м. Тернопіль вул. Поліська, 14.

У судове засідання 17.02.2012 року представник позивача повторно не прибув, пояснень щодо заявлених вимог та витребуваних документів суду не надав, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином ( повідомлення про вручення поштового відправлення від 08 лютого 2012 року знаходяться в матеріалах справи ).

Представники третіх осіб письмового пояснення на позов не подали, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представили, їх представники у судові засідання 03.02.2012 року та 17.02.2012 року не прибули, хоча про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

Оскільки, участь представників сторін у судове засідання не визнавалося обов'язковою, а тому суд розглядає позов в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши заперечення представника відповідача, дослідивши представлені документи, суд встановив наступне:

ОСОБА_8 статті 1 ГПК України Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 16 Цивільного Кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина друга п. 1 ст. 16 ЦК України).

Статтею 20 Господарського Кодексу України визначено, що кожен суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Позивач по справі: Приватне підприємство "Торговий дім Тернопіль", місцезнаходження органів управління якого м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, є юридичною особою, яке зареєстроване у встановленому законом порядку Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради і включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 14035686, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданого Державним реєстратором Демаковою А.В.19.05.2011 року, а тому наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав та охоронюваних законом інтересів.

В розумінні статті 54 Господарського процесуального кодексу України зміст позовних вимог та коло осіб, до яких пред'являється позов, визначається позивачем.

Предметом позову приватне підприємство "Торговий дім Тернопіль", м. Тернопіль визначило визнання недійсним з моменту укладення Договору поруки від 01.12.2009р. №12/09-01/313/06 з підстав, зазначених у позовній заяві.

Спосіб захисту цивільних прав та інтересів особа обирає при зверненні з позовною заявою до суду.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту права є таким, що відповідає статтям 15, 16 Цивільного кодексу України.

Вказавши відповідачем у справі ПАТ "ОСОБА_1 Аваль", м. Київ, вул. Лєскова, 9 в особі Тернопільської обласної дирекції ПАТ "ОСОБА_2 Аваль", м. Тернопіль, приватне підприємство "Торговий дім Тернопіль" вважає, що вказана юридична особа порушує його права.

Відповідно до статті 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини , інші юридичні факти.

У судовому засіданні встановлено, що 01 грудня 2009 року між ПАТ "ОСОБА_9 Аваль", що є правонаступником за всіма правами та обов'язками ВАТ "ОСОБА_9 Аваль" (Кредитор) в особі заст. директора з питань корпоративного та малого бізнесу Тернопільської обласної дирекції ВАТ "ОСОБА_9 Аваль" ОСОБА_10,що діє на підставі довіреності №102/09 від 30.10.2009р. та в особі заступника з питань операційної діяльності Тернопільської обласної дирекції ОСОБА_11, що дії на підставі довіреності від 30.08.2007р. та Приватним підприємством "Торговий дім Тернопіль" (Поручитель) в особі директора ОСОБА_5, що діє на підставі статуту, було укладено Договір поруки №12/09-01/313/06.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

В силу ч. 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).

Аналогічні вимоги визначає стаття 638 ЦК України.

Договір складений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками сторін (директорами) та скріплений відтисками мокрої печатки підприємств, відповідно до умов якого сторони визначали, що це зобов'язання підписано сторонами в відповідності до чинного законодавства України та відповідає положенням ст. ст. 553-539 Цивільного кодексу України (п.1.1.); сторони договору встановлюють, що Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Кредитором відповідати по боргових зобов'язанням Боржника -ЗАТ "Агрокомбінат", які виникають з умов кредитного договору №010/09-01/313/06 від 29.08.2006р., та договору про внесення змін від 30.03.2009р.до кредитного договору №010/09-01/313/06 від 29.08.2006р., та усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, а саме: повернути в кредит в розмірі 2 400 000,00 грн., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розміри, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови Кредитного договору в повному обсязі (п. 1.2.); сторони договору встановлюють, що зобов'язання Поручителя перед Кредитором є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та вказаним в п. 1.2. кредитним договором -не потребують (п.1.3.); разом з підписанням цього договору Поручитель підтверджує, що він ознайомлений з положенням Кредитного договору, цілком розуміє його зміст та згоден виступити Поручителем за зобов'язаннями Боржника за Кредитним договором (п.1.4.).

Отже, Договір поруки № 12/09-01/313/06 ( з юридичною особою ) від 01 грудня 2009 року ( правомірність укладення якого оспорюється позивачем ) від імені поручителя: приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль" підписав ОСОБА_5, посада якого вказана у преамбулі договору: директор підприємства.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поруки, згідно якого та в силу ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Статтею 559 Цивільного кодексу України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (ч.7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Заявляючи позов, ПП "Торговий дім Тернопіль, м. Тернопіль стверджує, що ОСОБА_5 станом на 01.12.2009р., зокрема, станом на час підписання Договору поруки від 01.12.2009р. №12/09-01/313/06 не був директором Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль" та жодних повноважень на підписання даного договору від імені ПП йому не надавалось.

ОСОБА_8 з рішення засновника ПП "Торговий дім Тернопіль" ОСОБА_12 від 02.02.1998р. №04-к, на посаду директора ПП "Торговий дім Тернопіль" призначено ОСОБА_13 з 02 лютого 1998 року; покладено на ОСОБА_13 обов'язки та надати повноваження відповідно до Статут ПП по розпорядженню майном та коштами підприємства, надати право передавати майно підприємства в заставу, представляти підприємство у відношеннях з іншими юридичними особами, укладати договори та інші угоди від імені та в інтересах підприємства, належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

П. 1 ст. 57 ГПК України встановлено ,що установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його створення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.

В установчих документах повинні бути зазначені найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутку та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом (п. 2 ст. 57 ГК України чинна редакція на момент укладення Договору поруки від 01.12.2009р. №12/09-01/313/06).

Як вбачається з представленої Архівним відділом Тернопільської міської ради копії Статуту Приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль", зареєстрованого виконавчим комітетом Тернопільської міської Ради народних депутатів 04.03.1997р. за №1057, з приводу управління підприємством зазначено, зокрема, наступне ( п., п. 4.1., 4.3., 4.5, 4.6. Статуту) органом управління підприємства є засновник і директор підприємства; засновник має право призначати та звільняти директора, встановлювати йому посадовий оклад, реорганізовувати та ліквідовувати підприємство; загальні збори трудового колективу вносять пропозиції по зміні та доповнення Статуту; директор підприємства у відповідності з діючим законодавством і даним Статутом розпоряджається майном і коштами підприємства, представляє підприємство у відношеннях з іншими юридичними особами, заключає договори та інші угоди від імені та в інтересах підприємства і видає доручення на проведення поточних операцій другим працівникам.

В укладеному між сторонами і оспорюваному Договорі поруки №12/09-01/313/06 від 01.12.2009 року, вказано, що зі сторони Поручителя - ПП "Торговий дім Тернопіль" його підписано ОСОБА_5; його посада в підприємстві -директор та скріплений відтиском мокрої печатки ПП "Торговий дім Тернопіль" (код 14035686).

Однак, згідно з представленого відділом державних реєстраторів Тернопільської міської ради, від 19.05.2011р. Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником ПП "Торговий дім Тернопіль" на час укладання договору був ОСОБА_13, а зміни щодо реєстраційних змін проводились 28.03.2007р. та 29.03.2011р.

Отже, директором ПП "Торговий дім Тернопіль" з 02 лютого 1998 року було призначено ОСОБА_13 і іншого судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

ОСОБА_8 з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 р."Про судову практику в справах про визнання угод недійсними", угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

ОСОБА_8 з приписами ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Абзацом першим частини третьої статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Статтею 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до п.п.9.1-9.2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від 12.09.1999 №02-5/111, письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.

Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час укладення угод діє у межах своєї компетенції без довіреності. Угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.

Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Абзацом першим частини третьої статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Питання представництва за законом врегульовані статтею 242 ЦК України.

В інших випадках представництво не є законним, а може ґрунтуватися на договорі та здійснюватися за довіреностями ( стаття 244 ЦК України ).

Статтею 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Статтею 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

ОСОБА_8 вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до положень статті 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що згідно частини 3 статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до статті 38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондується з диспозитивним правом сторін подавати докази; п. 4 ч. 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вимоги чинного законодавства та те, що позивачами не подано усіх матеріалів, необхідних для вирішення спору, судом неодноразово витребувались у позивача та відповідача докази та документи, які б дали змогу повно та об'єктивно розглянути спір по суті.

Зокрема, суд відкладаючи розгляд справи неодноразово витребовував у позивача , серед іншого: належні докази перебування директора ОСОБА_5 з Приватним підприємством "Торговий дім Тернопіль" у трудових відносинах на момент укладення Договору поруки №12/09-01/313/06 від 01 грудня 2009 року (наказ про призначення, рішення засновника, розпорядження, трудовий договір); у кого з посадових осіб ПП "Торговий дім Тернопіль" на час укладення Договору поруки №12/09-01/313/06 від 01 грудня 2009 року знаходилась печатка.

Представник позивача у судові засідання не прибував, витребуваних доказів не надавав.

Невиконання позивачем приватним підприємством "Торговий дім Тернопіль", м. Тернопіль вимог ухвали суду від 16.01.2012 року та 03.02.2012 року щодо надання доказів перебування директора ОСОБА_5 з Приватним підприємством "Торговий дім Тернопіль" у трудових відносинах на момент укладення Договору поруки №12/09-01/313/06 від 01 грудня 2009 року (наказ про призначення, рішення засновника, розпорядження, трудовий договір); а також у кого з посадових осіб ПП "Торговий дім Тернопіль" на час укладення Договору поруки знаходилась печатка підприємства суд розцінює як зловживання учасником судового процесу своїми процесуальними правами та вчинення дій, що перешкоджають розгляду позовних вимог по суті.

ОСОБА_8 п. 3.4.1 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів , затвердженої Наказом МВС України від 11.01.199 року № 17та зареєстрованої в Мінюсті України 28.04.199 року за № 264/3557 ( чинної на час підписання Договору поруки ) відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток, штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

Позивач у справі не надав суду інформації у кого з посадових осіб ПП "Торговий дім Тернопіль" на час укладення Договору поруки №12/09-01/313/06 від 01 грудня 2009 року знаходилась печатка підприємства.

В силу приписів п. 3.4.1. Інструкції, керівник ПП "Торговий дім Тернопіль" на час укладання Договору поруки, тобто на 01.12.2009 року, ніс відповідальність за збереження та використання печатки підприємства.

У судовому засіданні 17.02.2012 року відповідач надав суду для ознайомлення оригінал договору поруки № 12/09-01/313/06 ( з юридичною особою ) від 01 грудня 2009 року, на якому вчинено відтиск мокрої печатки поручителя: приватного підприємства "Торговий дім Тернопіль".

Оскільки , згідно1 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів , затвердженої Наказом МВС України від 11.01.199 року № 17 та зареєстрованої в Мінюсті України 28.04.199 року за № 264/3557 ( чинної на час підписання Договору поруки ) відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток, штампів, а також законністю користування ними покладено на керівників підприємства, а тому суд вважає, що Відтиск мокрої печатки на Договорі свідчить про те , що керівник приватного підприємства " Торговий дім Тернопіль" своїми діями схвалював підписання вказаного Договору поруки.

Позивач у справі не надав жодного належного доказу в підтвердження того, що його печатка, проставлена на договорі поруки від 01.12.2009 року була проставлена не ним та не перебувала у його користуванні ( вибула поза його волею).

За таких обставин суд визнає позовні вимоги приватного малого підприємства "Торговий дім Тернопіль", м. Тернопіль безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. згідно статті 49 ГПК України, покладається на позивача.

Керуючись статтями 43, 49, 82, 84 Господарського процесуального Кодексу України, статтями 11, 15, 16, 203, 215, 257, 376, 638, 1130, 1131 Цивільного кодексу України, статтями 20, 179, 180, 181 Господарського кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1.В позові відмовити.

2.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття рішення через місцевий господарський суд.

3.Повне рішення складено та підписано 21 лютого 2012 року.

Суддя М.Є. Півторак