Постанова

від 10.04.2012 по справі 2а/0570/23772/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/23772/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11.40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Стойки В.В

при секретарі судового засідання Сальковій В.О.

за участю

представників позивача Давиденко К.Ю., Русанова С.В.,

представника відповідача Присяжного С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АСИ-ОЙЛ" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними податкових повідомлень - рішень:

№00001252343/23167/10/23-413 від 25 жовтня 2011 року,

№00001262343/23166/10/23-413 від 25 жовтня 2011 року,

№00001402343/26850/10/23-413 від 13 грудня 2011 року,

№00001412343/26856/10/23-413 від 13 грудня 2011 року,

№00001422343/26854/10/23-413 від 13 грудня 2011 року,

№00001432343/26853/10/23-413 від 13 грудня 2011 року,

№00001442343/26851/10/23-413 від 13 грудня 2011 року,

№0001222343/22830/10/23-413 від 19 жовтня 2011 року,

№23077/10/17-313 від 24 жовтня 2011 року,

№23078/10/0004272340 від 24 жовтня 2011 року,

№23079/10/0004272340 від 24 жовтня 2011 року,

№23080/10/0004272340 від 24 жовтня 2011 року,

№00001242343/23081/10/23-413 від 24 жовтня 2011 року,

№299/10/23-213/30500737 від 10 січня 2012 року,

№301/10/0004852340 від 10 січня 2012 року,

№207/10/17-313/30500737 від 10 січня 2012року, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АСИ-ОЙЛ" звернувся до суду з уточненою під час судового розгляду позовною заявою до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними податкових повідомлень - рішень №00001262343/23166/10/23-413 від 25 жовтня 2011 року, №00001252343/23167/10/23-413 від 25 жовтня 2011 року, №00001442343/26851/10/23-413 від 13 грудня 2011 року, №00001432343/26853/10/23-413 від 13 грудня 2011 року, №00001402343/26850/10/23-413 від 13 грудня 2011 року, №00001412343/26856/10/23-413 від 13 грудня 2011 року, №00001422343/26854/10/23-413 від 13 грудня 2011 року, №0001222343/22830/10/23-413 від 19 жовтня 2011 року, №23080/10/0004272340 від 24 жовтня 2011 року, №23079/10/0004272340 від 24 жовтня 2011 року, №23078/10/0004272340 від 24 жовтня 2011 року, №00001242343/23081/10/23-413 від 24 жовтня 2011 року, №23077/10/17-313 від 24 жовтня 2011 року, №299/10/23-213/30500737 від 10 січня 2012 року, №301/10/0004852340 від 10 січня 2012 року, №207/10/17-313/30500737 від 10 січня 2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що податковий орган дійшов хибних висновків при здійсненні перевірок, у зв'язку з чим вони були неправомірно викладені у актах, на підставі яких були прийняті протиправні податкові повідомлення-рішення, які підлягають скасуванню.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з тих підстав, що зазначенні у наданому суду письмовому запереченні, зазначивши, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті правомірно та відповідно до чинного законодавства. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСИ-ОЙЛ" згідно свідоцтва про державну реєстрацію, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 29 червня 1999 року, включено до ЄДРПОУ за №30500737 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби як платник податків, є платником податку на додану вартість /а.с. 42-58 Т.1/.

Відповідач, - Державна податкова інспекція у Київському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі за текстом - ДПІ у Київському районі м.Донецька Донецької області ДПС), у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, - є суб'єктом владних повноважень.

ДПІ у Київському районі м.Донецька Донецької області ДПС проводила перевірку за дотриманням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці автозаправного станції, що розташована за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, траса Київ - Довжанський, 1, за результатами якої було складено акт №0069/05/64/23/30500737 від 14.10.2011р. та встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" N 265-95/ВР від 06.07.95 р., із змінами та доповненнями, а саме порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

25 жовтня 2011 року ДПІ у Київському районі м.Донецька Донецької області ДПС було виставлено ТОВ «АСИ-ОЙЛ» податкове повідомлення-рішення №00001262343/23166/10/23-413 на підставі акту перевірки №0069/05/64/23/30500737 від 14.10.2011р. та п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та згідно з ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР із змінами та доповненнями, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 4086,00грн. /а.с. 11 Т.1/.

Як вбачається з акту перевірки від 30.09.2011р, на час проведення перевірки у магазині на АЗС накладні на товар, який зазначений у додатку № 4 відсутні /а.с. 12-13 Т.1/.

З пояснень менеджера ОСОБА_4 (додані до Акту перевірки від 30.09.2011р.) вбачається, що накладні від постачальників на товар, який знаходиться на реалізації в магазині, перебувають в офісі в бухгалтерії позивача.

Як було встановлено у судовому засіданні фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей) магазину ТОВ "АСИ-ОЙЛ", що розташований на АЗК за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, траса Київ - Довжанський, 1, виявлені під час перевірки станом на 30 вересня 2011 року, які зазначені перевіряючими у відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), оприбутковані в бухгалтерії ТОВ "АСИ-ОЙЛ" належним чином, на підставі прибуткових накладних. Крім того, на АЗК оприбуткування товару відбувалося шляхом внесення відповідної інформації до пам'яті РРО. Наявність зазначених відомостей в пам'яті РРО посадовими особами податкового органу не перевірялось.

Відповідно до п. 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Пункт 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-XIV (зі змінами та доповненнями) встановлює, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1, 3, 5 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів.

Крім того, ст.ст. 1, 4, п. 5 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлюють, що підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку. Одним з принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є принцип послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності.

Відповідно до п. 2.3 наказу № 1 від 04.01.2011р. «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства» аналітичний облік руху товарно-матеріальних цінностей організовано в наступному порядку: в бухгалтерії - у відомостях обліку залишків товарів та матеріалів в сумарному кількісному вигляді. Оригінали документів зберігаються в офісі.

Як вже зазначалось судом, в ході перевірки представникам податкового органу вказувалось про знаходження необхідних документів в головному офісі підприємства, що підтверджується письмовим доказом - поясненнями менеджера ОСОБА_4

Таким чином, суд дійшов висновку, що ведення обліку товарів під час перевірки на підприємстві здійснювалось, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №00001262343/23166/10/23-413 від 25 жовтня 2012 року підлягають задоволенню.

Позивачем проведено перевірку про дотримання суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці автозаправного станції, що розташована за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Баменова, 2 «А», за результатами якої було складено акт №0068/05/64/23/30500737 від 14.10.2011р. та встановлено порушення п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" N 265-95/ВР від 06.07.95 р., із змінами та доповненнями, а саме: порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: на реєстраторі розрахункових операцій Марія-ЛТ-МТМ, заводський номер ВЗ 8712001349, фіскальний №0564005261 роздруковуються розрахункові документи невстановленого зразку, а саме: у розрахунковому документі відсутня назва господарської одиниці «АЗС». Загалом за поточний день 04 жовтня 2011 року згідно даних денного Х звіту реєстратора розрахункових операцій від 04.10.2011р., роздрукованого о 12:58годині, роздруковано розрахункових документів невстановленого зразку на загальну суму 51087,78грн. /а.с. 15-16 Т.1/.

25 жовтня 2011 року податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №00001252343/23167/10/23-413 на підставі акту перевірки №0068/05/64/23/30500737 від 14.10.2011р. та п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та згідно з ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР із змінами та доповненнями, яким застосовано до ТОВ «АСИ-ОЙЛ» суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1 грн. /а.с.14 Т.1/.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закон № 265/95-ВР) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються відповідні фінансові санкції у т.ч. у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що не передбачає застосування до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), штрафних санкцій за невідповідність розрахункового документа вимогам статті 8 вказаного Закону та Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року N 614.

У відповідності до п. 2.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджених наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000р. (далі - Положення), вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

У відповідності до п.2.2. Положення, ... написи на розрахункових документах, указані в додатках у кутових дужках (наприклад, ), означають надруковані, проштамповані або записані в розрахунковому документі конкретизовані дані про СГ, товар, послугу і т. ін.

У відповідності до п. 3.2 Положення, касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити: назву господарської одиниці; адресу господарської одиниці; індивідуальний податковий номер платника ПДВ; перед номером друкуються великі літери "ПН"; якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); найменування товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги); позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО"; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери "ПДВ"; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН"; напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та логотип виробника. У додатку 1 до Положення наведено рекомендовану форму № ФКЧ - Згідно листа Відділу торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування Краматорської міської ради від 12.08.2011р. № 08-10/833 в дислокацію об'єктів торгівлі м. Краматорська внесено саме ТОВ «АСИ-ОЙЛ», крім того, є можливим ідентифікувати суб'єкт господарювання та відповідний засіб обліку розрахункових операцій по розрахунковому документу, роздрукованому на реєстраторі розрахункових операцій, на якому зазначено податковий номер та фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, який надається органом державної податкової служби при реєстрації реєстратора розрахункових операцій.

З вищевикладеного вбачається, що розрахунковий документ, на який посилається ДПІ у Київському районі міста Донецька в акті перевірки №0068/05/64/23/30500737 від 14.10.2011р., містить всі обов'язкові реквізити та обов'язкова наявність у найменуванні об'єкту слова «АЗС» не передбачена чинним законодавством, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення №00001252343/23167/10/23-413 від 25 жовтня 2011 року.

Також суд зазначає, що Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" N 1776-III від 01.06.2000р. не передбачає застосування до господарюючого суб'єкта штрафних санкцій в разі невідповідності розрахункового документа вимогам Положення.

Положення статті 17 Закону України N 1776-III не передбачає такий склад податкового правопорушення, як невідповідність роздрукованого суб'єктом підприємницької діяльності розрахункового документа вимогам вищезгаданого Положення та не містить посилань на інші норми.

Податковим органом проведено перевірку про дотримання суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці автозаправного станції, що розташована за адресою: м.Донецьк, вул. Донецька, 50, за результатами якої було складено акт №0074/05/64/23/30500737 від 01.12.2011р. та встановлено порушення ст. 267 Податкового кодексу України, а саме: здійснення торгівельної діяльності товарами без придбання відповідного товарного патенту за період з 01 січня 2011 року по 01 липня 2011 /а.с. 29-31 Т.1/.

13 грудня 2011 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №00001402343/26850/10/23-413 на підставі акту перевірки №0074/05/64/23/30500737 від 01.12.2011р. та п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, відповідно до п.125.1 ст. 125 Податкового кодексу України, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем штрафна (фінансова) санкція на загальну суму 3760,00грн./а.с.27 Т.1/.

ДПІ у Київському районі м.Донецька Донецької області ДПС проведено перевірку про дотримання суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці автозаправного станції, що розташована за адресою: м.Донецьк, вул. Щорса, 108 А, за результатами якої було складено акт №0078/05/64/23/30500737 від 01.12.2011р. та встановлено порушення ст. 267 Податкового кодексу України, а саме: здійснення торгівельної діяльності товарами без придбання відповідного товарного патенту за період з 01 січня 2011 року по 01 липня 2011 р. /а.с.34-36 Т.1/.

Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №00001412343/26856/10/23-413 від 13 грудня 2011 року на підставі акту перевірки №0078/05/64/23/30500737 від 01.12.2011р. та п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, відповідно до п.125.1 ст. 125 Податкового кодексу України, яким збільшено ТОВ «АСИ-ОЙЛ» суму грошового зобов`язання за платежем штрафна (фінансова) санкція на загальну суму 3760,00грн. /а.с. 32 Т.1/.

Податковим органом проведено перевірку про дотримання суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці автозаправного станції, що розташована за адресою: м.Донецьк, вул. Будьоного, 79, за результатами якої було складено акт №0077/05/64/23/30500737 від 01.12.2011р. та встановлено порушення ст. 267 Податкового кодексу України, а саме: здійснення торгівельної діяльності товарами без придбання відповідного товарного патенту за період з 01 січня 2011 року по 01 липня 2011 р. /а.с. 39-41 Т.1/.

Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №00001422343/26854/10/23-413 від 13 грудня 2011 року на підставі акту перевірки №0077/05/64/23/30500737 від 01.12.2011р. та п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, відповідно до п.125.1 ст. 125 Податкового кодексу України, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем штрафна (фінансова) санкція на загальну суму 3760,00грн. /а.с.37 Т.1/.

Податковим органом проведено перевірку про дотримання суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці автозаправного станції, що розташована за адресою: м.Донецьк, вул. Пухова, 25 А, за результатами якої було складено акт №0076/05/64/23/30500737 від 01.12.2011р. та встановлено порушення ст. 267 Податкового кодексу України, а саме: здійснення торгівельної діяльності товарами без придбання відповідного товарного патенту за період з 01 січня 2011 року по 01 липня 2011 /а.с.24-26 Т.1/.

ДПІ у Київському районі м.Донецька Донецької області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення №00001432343/26853/10/23-413 від 13 грудня 2011 року на підставі акту перевірки №0076/05/64/23/30500737 від 01.12.2011р. та п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, відповідно до п.125.1 ст. 125 Податкового кодексу України, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем штрафна (фінансова) санкція на загальну суму 3760,00грн./а.с.22 Т.1/.

ДПІ у Київському районі м.Донецька Донецької області ДПС проведено перевірку про дотримання суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці автозаправного станції, що розташована за адресою: м.Донецьк, вул. 301-ої Донецької дивізії, 1, за результатами якої було складено акт №0075/05/64/23/30500737 від 01.12.2011р. та встановлено порушення ст. 267 Податкового кодексу України, а саме: здійснення торгівельної діяльності товарами без придбання відповідного товарного патенту за період з 01 січня 2011 року по 01 липня 2011 року /а.с.19-21 Т.1/.

13 грудня 2011 року податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №00001442343/26851/10/23-413 від 13 грудня 2011 року на підставі акту перевірки №0075/05/64/23/30500737 від 01.12.2011р. та п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, відповідно до п.125.1 ст. 125 Податкового кодексу України, яким збільшено ТОВ «АСИ-ОЙЛ» суму грошового зобов`язання за платежем штрафна (фінансова) санкція на загальну суму 3760,00грн. /а.с.17 Т.1/.

Згідно з п.267.1.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять в т.ч. торговельну діяльність у пунктах продажу товарів.

У відповідності до п.п. «е» п. 267.1.2 ст. 267 ПКУ не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг суб'єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва, як безалкогольні напої.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіреному періоді ТОВ «АСИ-ОЙЛ» здійснювало роздрібну торгівлю продукції компанії «Кока-Кола», якими є безалкогольні напої вітчизняного виробництва.

Отже, у відповідності до п.п. «е» п. 267.1.2 ст. 267 ПКУ позивач не був платником збору за провадження торговельної діяльності, та не повинен був отримувати торговий патент, а саме: державне свідоцтво з обмеженим строком дії на провадження певного виду підприємницької діяльності та користування яким передбачає своєчасне внесення до бюджету відповідного збору, що передбачено п.п. 14.1.250 п.14.1 ст.14 ПКУ.

У судовому засіданні встановлено та не заперечувалось представниками відповідача, що ТОВ «АСИ-ОЙЛ» оплачені та отримані торговельні патенти по всіх АЗС, що здійснюють торгівельну діяльність нафтопродуктами та скрапленим газом.

Як вбачається з п.п. 267.3.4. ст.267 ПКУ окремо визначено ставку збору за провадження торговельної діяльності саме нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарах, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах.

Отже, отримання єдиного патенту для здійснення торгівельної діяльності як нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом, так і іншими товарами одночасно є неможливим.

Суд зазначає, що згідно з п.п. «е» п. 267.1.2 ст. 267 ПКУ позивач не повинен був отримати окремий патент на торгівлю безалкогольними напоями вітчизняного виробництва, оскільки зазначена норма звільняє його від цього.

У відповідності до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З наведеного слідує, що висновки зроблені в актах перевірок від 01 грудня 2011р. за №№0075/05/64/23/30500737, 0076/05/64/23/30500737, 0074/05/64/23/30500737, 0078/05/64/23/30500737, 0077/05/64/23/30500737 є помилковими, а оскаржувальні податкові повідомлення-рішення від 13 грудня 2011 року за №№00001402343/ 26850/10/23-413,№00001412343/26856/10/23-413,№00001422343/26854/10/23-413, №00001

432343/26853/10/23-413, №00001442343/26851/10/23-413 - протиправними.

ДПІ у Київському районі м.Донецька Донецької області ДПС проведено перевірку за дотриманням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці автозаправного станції, що розташована за адресою: м.Харцизьк, вул. Нахімова, 65 Б, за результатами якої було складено акт №0067/05/64/23/30500737 від 10.10.2011р. та встановлено порушення п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" N 265-95/ВР від 06.07.95 р., із змінами та доповненнями , а саме: не проведення через РРО та не роздрукування фіскального (звітного) чеку на суму покупки, а саме бензину А95 Ventus 9,34л. на суму 99,94грн. /а.с.72-73 Т.1/.

19 жовтня 2011 року позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0001222343/22830/10/23-413 на підставі акту перевірки №0067/05/64/23/30500737 від 10.10.2011р. та п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та згідно з ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР із змінами та доповненнями, яким застосовано до ТОВ «АСИ-ОЙЛ» суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1 грн. /а.с. 71 Т.1/.

У відповідності до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на АЗС № 10, що розташована за адресою: м. Харцизьк, вул. Нахімова, 65Б встановлено та зареєстровано СРРО «Марія ЛТ-МТМ» (версія ВПЗ М301Т5+), що внесений до державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та повністю відповідає «Технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій» відповідно до Протокольного рішення № 13 Державної комісії з питань провадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002 р. та Вимогам щодо реалізації фіскальних функції реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою КМУ №199 від 18.02.2002 р.

У відповідності до п.15 «Технічних вимог до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій», що є додатком № 7 до Протокольного рішення № 13 Державної комісії з питань провадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002 р., такий СРРО у режимі реєстрації відпускання пального ЕККА забезпечує у єдиному нерозривному технологічному циклі:

управління відпусканням пального;

реєстрацію об'єму (в літрах) та вартості (у гривнях) відпущеного пального кожного найменування окремо за готівковою та кожною безготівковою формами оплати;

відображення на індикаторі оператора стану кожного роздавального крана ПРК (робочий, аварійний), а також для кожної замовленої дози - поточної інформації про об'єм відпущеного пального (у літрах) через цей роздавальний кран: дебетування платіжних карток;

друкування чеків установленої форми, які додатково містять номери ПРК, через які здійснювалося відпускання пального, об'єм (в літрах) і вартість (у гривнях) фактично відпущеного пального.

Крім цього, відпускання пального блокується:

всіма ПРК - у разі від'єднання механізму друкування чеків, контрольної стрічки та звітів або відсутності електроживлення ЕККА;

окремим роздавальним краном ПРК - у разі відсутності зв'язку ЕККА з ПРК, при не роздрукуванні чека за останнім замовленням на відпускання пального через цю ПРК, а також у разі ненадходження до оперативної пам'яті фіскального блока інформації про обсяг відпущеного пального або її надходження із дискретністю, що перевищує 1 літр.

У разі ненадходження до оперативної пам'яті фіскального блока інформації про об'єм відпущеного пального (в процесі його відпускання) або її надходження з дискретністю, що перевищує 1 літр, ЕККА повинен автоматично друкувати чек оплати (у разі оплати за фактично отримане пальне) або видатковий чек (у разі попередньої оплати пального).

В акті перевірки не зафіксовано порушення стосовно технічного стану та опломбування СРРО або фактів блокування відпускання пального. Це свідчить про хибність висновків податкового органу щодо «не проведення розрахункової операції через РРО», оскільки при використанні на АЗС №10 ЕККА «Марія ЛТ-МТМ», відпускання пального без роздрукування відповідного чека є технічно неможливим.

Отже, податковим органом не доведено вчинення ТОВ «АСИ-ОЙЛ» правопорушення, передбаченого п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки висновки акту перевірки не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а отже спірне податкове повідомлення - рішення №0001222343/22830/10/23-413 від 19 жовтня 2011 року є протиправним.

Відповідачем було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «АСИ-ОЙЛ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2011 року, за результатами якої складено акт №6056/23-2/30500737 від 06.10.2011р.

24 жовтня 2012 ДПІ у Київському районі м.Донецька Донецької області ДПС згідно з п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України було винесено позивачу на підставі акту перевірки №6056/23-2/30500737 від 06.10.2011р. податкові повідомлення - рішення:

- №23080/10/0004272340 за порушення п.150.1 ст. 150 ПКУ, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 8852434 за 2 квартал 2011 р., самостійно визначеною позивачем у податковій декларації №9006378824 від 09 серпня 2011 року /а.с. 74 Т.1/;

- №23079/10/0004272340 за порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9, п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5, па.п.11.2.1 п.11.2 ст.11, п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.1997р. №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.144.1 ст.144, п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.п.145.1.5 п.145.1 ст.145 ПКУ зі змінами та доповненнями, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у загальному розмірі 8 460 910грн., в т.ч. за основним платежем - 6768728грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи)- 1692182грн. /а.с. 75 Т.1/;

- №23078/10/0004272340 за порушення п..3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.4.5.1 п.4.5 ст.5, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1, п.п.7.3.6 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.5.1, п.п.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.19997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, п.198.1 ст. 198 ПКУ, пп.»а» пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов`язань платників перед бюджетами і державними цільовими фондами» зі змінами та доповненнями встановлено несвоєчасне надання декларації, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 7522971грн., в т.ч. за основним платежем 6018241грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи)- 1504730грн./а.с. 77 Т.1/;

- №00001242343/23081/10/23-413 за порушення ст.267 ПКУ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем штрафна (фінансова) санкція на загальну суму 22560грн. /а.с. 78 Т.1/;

- №23077/10/17-313 за порушення п.п.8.1.1, п.п.8.1.2., п.8.1 ст.8, п.19.2 «а», ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889-ІV (із змінами та доповненнями), п.п.168.1.1 п.п.168.1.2 п.168.1 ст. 168 розділу ІV, п.119.2 ст.119 ПКУ, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 3910,53грн., в т.ч. за основним платежем - 3 159,66грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 750,87грн. /а.с. 79 Т.1/.

За результатами розгляду скарги Позивача, рішенням від 23.12.11 за № 23399/10/25 ДПА у Донецькій області було скасовано податкові повідомлення-рішення: № 0004292340/23079/10 - в частині визначення основного платежу з податку на прибуток у сумі 581726 грн. та застосування сум штрафних (фінансових) санкцій у сумі 275534 грн., 0004302340/23078/10 - в частині донарахування сум основного платежу з ПДВ у сумі 987758 грн., та застосування сум штрафних (фінансових) санкцій сумі 419309 грн.

Відповідно до вимог Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень - рішень платникам податків, який затверджений наказом ДПА України від 22.12.2010, № 985, податкові повідомлення-рішення вважаються відкликаними у разі скасування або зменшення сум грошових зобов'язань раніше прийнятих податкових повідомлень-рішень.

У зв'язку із чим, в рамках вищевказаного наказу № 985, відповідачем 10 січня 2012 на підставі акту перевірки №6056/23-2/30500737 від 06.10.2011р. ТОВ «АСИ-ОЙЛ» винесено податкові повідомлення - рішення, які містять зменшену суму грошового зобов'язання:

- №299/10/23-213/30500737 за порушення п.5.1. пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11, п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.1997р. №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 , п.п.144 ст.144, п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.п.145.1.5 п.145.1 ст.145 ПКУ у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток 7603650грн., в т.ч. за основним платежем - 6187002грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1416648грн. /а.с. 140 Т.1/;

- №301/10/0004852340 за порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.4.5.1 п.4.5 ст.5, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1, п.п.7.3.6 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, пп.7.5.1, п.п.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, пп. «а» пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями встановлено несвоєчасне надання декларації у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість 6115 904грн., в т.ч. за основним платежем - 5030483грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1085421грн. /а.с. 141 Т.1/;

- №207/10/17-313/30500737 за порушення п.п.8.1.1, п.п.8.1.2, п.8.1 ст.8, п.19.2 «а» ст.129 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року №889-ІV із змінами та доповненнями, п.п.168.1.1 п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 розділу ІV, п.119.2 ст.119 ПКУ у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 3910грн. 53коп., в т.ч. за основним платежем - 3159,66 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 750,87 грн./а.с. 142 Т.1/.

Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ТОВ «АСИ-ОЙЛ» в частині визнання протиправними податкових повідомлень - рішень №23078/10/0004272340 від 24 жовтня 2011 року, №23079/10/0004272340 від 24 жовтня 2011 року, оскільки відповідно до рішенням від 23.12.11 за № 23399/10/25 Державної податкової адміністрацією у Донецькій області вони вважаються відкликаними.

Щодо прийнятого відповідачем податкового повідомлення - рішення №23080/10/0004272340 суд зазначає наступне.

Порядок визначення податку на прибуток визначений розділом 3 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01 січня 2011 року. Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року. До 1 квітня 2011 року визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток відбувається на підставі положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

У статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми якої протягом 2010 року діяли із врахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4. статті 22 цього закону, встановлено, що об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 22.4. Прикінцевих положень Закону в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 2275-VI від 20 травня 2010 року, що в частині внесених змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» набрав чинності з 01 липня 2011 року, у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

На виконання статті 6 та частини 2 пункту 22.4. статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат 1 кварталу 2011 року згідно рядку 06.6. декларації позивач включив від'ємне значення податку за попередній звітний період, а також в подальшому включив від'ємне значення 1 кварталу 2011 у витрати 2 кварталу 2011.

Згідно пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України визначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Втім, пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначає, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Отже в Перехідних положеннях Податкового кодексу України міститься пряма вказівка щодо включення до складу валових витрат 2-го кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року.

Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3 статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 Податкового кодексу України, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".

Відповідно до пункту 4.4 статті 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Права та обов'язки податкового органу зазначені у статтях 20, 21 Податкового кодексу України та не містять повноважень щодо звуження визначеного Податковим кодексом України об'єкту оподаткування, у тому числі щодо зменшення урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Отже, позовна вимога в частині визнання протиправним податкове повідомлення - рішення №23080/10/0004272340 від 24.10.2011 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 8852434 за 2 квартал 2011 р., підлягає задоволенню.

Щодо прийнятих відповідачем податкового повідомлення-рішення № 299/10/23-213/30500737 про донарахування сум основного платежу з податку на прибуток у сумі 6187002 грн. та застосування сум штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1416648 грн. та податкового повідомлення-рішення №301/10/0004852340/0 про донарахування сум основного платежу з ПДВ у сумі 5030483 грн. та застосування сум штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1085421 грн. суд встановив наступне.

Між ТОВ «АСИ-ОЙЛ» в особі генерального директора Русанова С.В. (далі «Покупець») та ТОВ «Машінвест» в особі директора Бутенка І.М. (далі «Продавець») було укладено договір купівлі продажу від 26.11.2010р №26-11/1.

Відповідно до пункту 2.5. договору: «Продавець зобов'язаний надати Покупцю наступні документи: рахунок фактуру на відвантажену продукцію; залізничну накладну (копію); акт здачі-приймання товару; сертифікат або паспорт, виданий виробником товару; радіологічний сертифікат на товар».

Згідно договору та ІНКОТЕРМС 2000 - ТОВ «Машінвест» несе транспортні витрати по постачанню щебня до пункту: Південно-західна зал.дорога, ст. Хайчнорин.

Відповідачем в ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Машінвест» не має ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів залізничним транспортом, та не мав право виписувати накладні із зазначенням залізничного тарифу.

Тобто, сплата залізничного тарифу не відповідає умовам договору постачання щебеню і не пов'язана з придбання робіт, послуг та відповідно не пов'язана з веденням господарської діяльності.

ДПІ у Київському районі м.Донецька дійшло висновку про порушення позивачем п.п. 5.2.1., п.5.2, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, оскільки ТОВ «АСИ-ОЙЛ» до складу валових витрат віднесено витрати не пов'язані з господарською діяльністю у вигляді залізничного тарифу, який не був використаний в господарській діяльності підприємства в 1 кварталі 2011р на суму 1 537 069,30 грн.

Як вбачається з матеріалів перевірки позивачем були надані залізничні накладні, в яких зазначено, що відправник вантажу - «ПАО Норинський щебзавод», а отримувач - підприємства нерезиденти. Перелік нерезидентів - покупців, наведено у додатку до акту перевірки № 3 «Відомості про стан підтвердження джерел походження товарів». В цих залізничних накладних ніяким чином не зазначено ні ТОВ «АСИ-ОЙЛ» ні ТОВ «Машінвест».

Втім, як вбачається з зазначеного договору ТОВ «Машінвест» є постачальником товару. При цьому, поставка відбувалася без сплати залізничного тарифу на території України. Під час експорту позивачем товару на умовах DAF залізничний тариф сплачувався ТОВ «АСИ-ОЙЛ» опосередковано через ТОВ «Машінвест» на підставі додаткової угоди № 1 від 22.12.2010р. до договору № 26-11/1 від 26.11.2010р., оскільки сплата тарифу безпосередньо залізниці була неможлива.

Докази використання сплаченого залізничного тарифу в господарській діяльності ТОВ «АСИ-ОЙЛ» містяться в експортних ВМД у графі «умови поставки», наданих до перевірки. В тих же ВМД зазначені залізничні накладні, відповідно до яких було сплачено залізничний тариф.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України від 04.07.96 р. N 273/96-ВР "Про залізничний транспорт" господарська діяльність щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів залізничним транспортом провадиться на підставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством, тобто надання послуг з транспортування здійснюється не постачальником щебеню, а підрозділами Укрзалізниці.

Отже, суд вважає, що у даному випадку позивачем надано достатній об'єм документів: видаткові накладні, акти приймання-передачі продукції, митні декларації, відомості вагонів, що перевозять маршрутом (групою) по одній накладній, договір купівлі-продажу№26-11/1 від 26.11.2010р., додаткова угода №1 по Договору купівлі-продажу №26-11/1 від 26.11.2010р. /а.с. 163-206 Т.2, а.с. 33-36 Т.4/, на підставі яких можливо зробити висновок про фактичне виконання обома сторонами договору на постачання товарно-матеріальних цінностей, що свідчить про спрямованість укладених договорів на настання реальних правових наслідків, а також підтверджує зв'язок придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю.

Також в ході перевірки відповідачем були встановлені взаємовідносини ТОВ «АСИ-ОЙЛ» в результаті укладених нікчемних угод з ТОВ «ДТС», код за ЄДРПОУ 31843447; ТОВ «Ресурс-сервіс», код за ЄДРПОУ 35032665; ТОВ « Донбудіндустрія», код за ЄДРПОУ 34777660.

Підставою для визнання взаємовідносин ТОВ «АСИ-ОЙЛ» з ТОВ «ДТС» стала інформація ГВПМ СДПІ у м. Донецьк про те, що 31.01.2011р. за результатами проведених оперативно - розшукових заходів та слідчих дій в рамках порушеної кримінальної справи № 85-11-01-0049 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України відносно директора ТОВ «Сучасні фасадні системи» (код за ЄДРПОУ 31709006) ліквідований «конвертаційний» центр, до складу якого входить підприємство ТОВ «ДТС» (код за ЄДРПОУ 31843447), діяльність якого була спрямована на реалізацію (надання) товарів (послуг) суб'єктам підприємницької діяльності України по мінімізації податкових зобов'язань, конвертації безготівкових грошових коштів в готівку, легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Оскільки у суб'єкта господарської діяльності відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Договір купівлі-продажу між підприємствами до перевірки не надано. Згідно акту списання № СпТ-000431 від 31.10.2010р. придбані вищенаведені матеріали були використані при здійснені робіт з обліцовки композитним матеріалом даху навісу газового модуля АЗС № 1 розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Щорса 108а , підрядником виконаних робіт виступає «Сучасні фасадні системи» (код за ЄДРПОУ 31709006). Враховуючи зазначене та згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, відповідач дійшов висновку про те, що зазначена угода має ознаки нікчемності.

У відповідності до договору купівлі - продажу №1/201010 від 20.10.2010р., що укладений між позивачем та ТОВ «ДТС», були оплачені та отримані композитні матеріали, які у подальшому були використані підрядником позивача - ТОВ «Сучасні фасадні системи» для облицювання даху навісу газового модуля на АЗС підприємства, що підтверджується матеріалами перевірки.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Ресурс-сервіс» було укладено договір від 01.07.2010 за № 191РМ-10 щодо поставки газу скрапленого вуглеводородного, ГСТУ 4047-2001 в кількості, по номенклатурі, цінам та строкам поставки згідно вимогам договору.

Під час перевірки використано акт 29.04.2011р. №489/3/23-30-35032665 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, в якому зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено:

« - Відповідно до акту від 29.04.2011р. №490/3-23-30 ТОВ «Ресурс - сервіс» за юридичною адресою відсутнє.

- підприємством не надано необхідних для проведення перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

- неможливість фактичного здійснення ТОВ "Ресурс-сервіс" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

На підставі зазначеного відповідач дійшов висновку, що усі операції купівлі-продажу за ТОВ "Ресурс-сервіс" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Також, щодо договору від 01.08.2010 за № 10/082 укладеного між ТОВ «АСИ-ОЙЛ» та ТОВ « Донбудіндустрія» щодо поставки наступних нафтопродуктів: бензину А - 98, бензину А - 95, бензину А - 92, дизельного палива та зрідженого газу для забезпечення автозаправних станцій відповідач дійшов висновку про його нікчемність. Так відповідачем буда отримана інформація від ГВПМ СДПІ у м. Донецьк про те, що порушена кримінальна справа № 75-11-05-103 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України відносно директора ТОВ «Донбудіндустрія» (код за ЄДРПОУ 34777660).

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Оскільки на СГД відсутні трудові ресурси, складські приміщення , виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Як було зазначено представником відповідача у судовому засіданні при проведенні до перевірочного аналізу згідно даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України було досліджено взаємовідносини ТОВ «АСІ- ОЙЛ» з ТОВ «Донбудіндустрія» за серпень 2010р. У результаті аналізу було встановлено що ТОВ «Донбудіндустрія» не задекларувало податкові зобов'язання від продажу продукції на адресу ТОВ «Данком» (ПК>ПЗ). До перевірки не було надано: товарно-транспортні накладні; сертифікати якості; сертифікати походження; акти прийому передачі по кількості продукції; акти прийому передачі по якості продукції. Враховуючи зазначене та згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначена угода має ознаки нікчемності».

Втім, в судовому засіданні було встановлено, що нафтопродукти, придбані у зазначеного контрагента, були поставлені безпосередньо на АЗС ТОВ «АСИ-ОЙЛ», належним чином там оприбутковані та реалізовані у роздріб, про що свідчать первинні бухгалтерські документи: договір купівлі - продажу №1/201010 від 20.10.2010р., специфікації №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, розрахунки-фактури, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання виконанних будівельних робіт, підсумкова відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису, видаткові накладні, чек, договір №191РМ-10 купівлі-продажу від 01 липня 2010 року, додатковою угодою, накладними, змінними звітами АЗС, договір поставки нафтопродуктів, актами приймання-передачі нафтопродуктів, актами інвентаризації газа сжиженого на АЗС /а.с.5-27 Т.2, а.с.60-111 Т.2, а.с.209-250 Т.2, а.с.1-16 Т.3, а.с.171-249 Т.3, а.с.1-19 Т.4/, в тому числі змінні звіти з АЗС, разом з розрахунково-касовими документами, які були вибірково досліджені у судовому засіданні та залучені до матеріалів справи.

Таким чином, наведені в акті перевірки висновки щодо реалізації зазначених нафтопродуктів іншому контрагенту - ТОВ «Промвнешсервіс», не відповідають дійсності.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення ЦК України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність договору №1/201010 від 20.10.2010р. укладеного між ТОВ «ДТС» та ТОВ «АСИ-ОЙЛ», договору від 01.07.2010 за № 191РМ-10 укладеного між позивачем та ТОВ «Ресурс-сервіс», договору від 01.08.2010 за № 10/082 укладеного між ТОВ «АСИ-ОЙЛ» та ТОВ «Донбудіндустрія», договору купівлі-продажу від 26.11.2010р №26-11/1 між ТОВ «АСИ-ОЙЛ» та ТОВ «Машінвест». Також, вказані правочині не визнаються недійсними у судовому порядку.

Разом із тим, зазначені доводи відповідача спростовуються фактичними обставинами справи, встановленими у судовому засіданні.

Таким чином, відповідач не довів суду обставин, які б свідчили про нікчемність зазначених угод.

Натомість, позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв'язок витрат по придбанню товарів за вказаним договором із господарською діяльністю ТОВ «АСИ-ОЙЛ» та фактичне використання товару у його власній господарській діяльності.

Як зазначалося судом вище, за наслідками господарських операцій поставки по вказаним угодам були оформлені та видані позивачу податкові накладні. Контрагенти позивача є платниками податку на додану вартість, що не спростовується кожною стороною. Таким чином, вказані підприємства мали право видавати податкові накладні позивачу.

Суми податку на додану вартість за цими податковими накладними позивач відніс до складу податкового кредиту з цього податку, що підтверджено податковими деклараціями з податку на додану вартість за податковий період.

Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

П.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно до пп.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.3.1. п.7.2 ст.7 Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з пп.7.2.6. п.7.6 ст.7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Як встановлено судом вище, оплата за товари, поставлені позивачу є витратами, понесеними у зв'язку із здійсненням господарської діяльності підприємства, а також діяльність щодо відносин позивача із цими контрагентом, є такою, що пов'язана з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), у зв'язку з чим є безпідставним висновок відповідача щодо неправомірності включення позивачем зазначених у податкових накладних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Таким чином, з урахуванням наведених правових норм та наданих письмових документів, суд дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим є необґрунтованим у даному випадку донарахування податковим органом позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 6187002 грн. та застосування сум штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1416648 грн. та з податку на додану вартість у сумі 5030483 грн. та застосування сум штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1085421 грн.

Щодо оскаржуваних повідомлень-рішень № 23077/10/17/313 від 24.10.2011 та № 207/10/17-313/30500737 від 10.01.2012 про нарахування штрафних фінансових санкцій з податку на доходи фізичних осіб суд зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведеної податковим органом перевірки працівниками податкової міліції були опитані троє колишніх працівників позивача ОСОБА_5, ОСОБА_7 , які вказали, що отримували заробітну плату в розмірі 1800 грн. При проведенні перевірки відповідачем було встановлено що у відомостях про отримання заробітної плати значаться суми менше ніж вказані особи вказали у своїх поясненнях. На підставі зазначених пояснень відповідачем було здійснено розрахунок та винесено податкове повідомлення-рішення № 23077/10/17/313 від 24.10.2011. Після адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення рішення до Податкової адміністрації Донецької області відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 207/10/17-313/30500737 від 10.01.2012.

Судом встановлено, що в позивачем під час проведення податковим органом перевірки було надано касові та бухгалтерські документами, в т.ч. відомості з виплати заробітної плати з особистими підписами зазначених в акті осіб. Також в судовому засіданні позивачем були надані відомості на виплату грошей, якими підтверджується розміри отриманих сум заробітної плати зазначеними колишніми працівниками /а.с.158-167 т.1/

Як вбачається з матеріалів справи зазначені працівники тривалий час знаходились на лікарняних, у зв'язку з чим, отримували лікарняні виплати.

Втім, як вбачається з розрахунку податкового органу, зазначена обставина не була прийнята ним до уваги. Отже розмір нарахованої штрафної фінансової санкції розраховано не вірно.

Суд не приймає в якості доказів пояснення двох колишніх працівників позивача, опитаних працівниками податкової міліції, оскільки вони не підтверджуються іншими доказами, більш того, докази, надані позивачем спростовують зазначені в поясненнях обставини.

Крім того, суд зазначає, що працівник податкової міліції у разі виявлення фактів правопорушення, зазначених у поясненнях повинні були провести дослідчу перевірку в порядку ст.97 КПК України та прийняти рішення про порушення або про відмову в порушенні кримінальної справи.

Відповідачем не надано будь яких доказів про проведення такої перевірки та прийнятого за результатами її рішення.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 000012423343/23081/10/23-413 від 24.10.2011 то, як вже зазначалося, у відповідності до п.п. «е» п. 267.1.2 ст. 267 ПКУ позивач не був платником збору за провадження торговельної діяльності, а відповідно не повинен був отримувати торговий патент.

Крім того, суд зазначає, що в акті перевірки на сторінки № 141, де податковим органом вказано порушення, не зазначено, якими товарами здійснював позивач торгівельну діяльність, тобто податковим органом не зафіксовані обставини здійснення порушення податкового законодавства.

Втім, як було встановлено у судовому засіданні, посадовим особам податкового органу при здійсненні перевірки були надані всі документи, наявність яких передбачена діючим законодавством та спростовані посилання в акті на відсутність документів, що не є бухгалтерськими.

Так, зокрема приймання, відпуск та облік нафтопродуктів підприємство здійснює у відповідності до вимог спеціального нормативного акту - «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 р. N 281/171/578/155 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за N 805/15496.

Ця Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів.

Ця Інструкція поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів.

Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

З огляду на зазначене, відповідачем не було доведено суду правомірність прийнятого податкового повідомлення рішення № 000012423343/23081/10/23-413 від 24.10.2011.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні " органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже виходячи з вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АСИ-ОЙЛ" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АСИ-ОЙЛ" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними податкові повідомлення - рішення №00001252343/23167/10/23-413 від 25 жовтня 2011 року, №00001262343/23166/10/23-413 від 25 жовтня 2011 року, №00001402343/26850/10/23-413 від 13 грудня 2011 року, №00001412343/26856/10/23-413 від 13 грудня 2011 року,

№00001422343/26854/10/23-413 від 13 грудня 2011 року, №00001432343/26853/10/23-413 від 13 грудня 2011 року, №00001442343/26851/10/23-413 від 13 грудня 2011 року, №0001222343/22830/10/23-413 від 19 жовтня 2011 року, №23077/10/17-313 від 24 жовтня 2011 року, №23078/10/0004272340 від 24 жовтня 2011 року, №23079/10/0004272340 від 24 жовтня 2011 року, №23080/10/0004272340 від 24 жовтня 2011 року, №00001242343/23081/10/23-413 від 24 жовтня 2011 року, №299/10/23-213/30500737 від 10 січня 2012 року, №301/10/0004852340 від 10 січня 2012 року, №207/10/17-313/30500737 від 10 січня 2012року задовольнити частково.

Визнати протиправними податкові повідомлення - рішення:

№00001252343/23167/10/23-413 від 25 жовтня 2011 року,

№00001262343/23166/10/23-413 від 25 жовтня 2011 року,

№00001402343/26850/10/23-413 від 13 грудня 2011 року,

№00001412343/26856/10/23-413 від 13 грудня 2011 року,

№00001422343/26854/10/23-413 від 13 грудня 2011 року,

№00001432343/26853/10/23-413 від 13 грудня 2011 року,

№00001442343/26851/10/23-413 від 13 грудня 2011 року,

№0001222343/22830/10/23-413 від 19 жовтня 2011 року,

№23077/10/17-313 від 24 жовтня 2011 року,

№23080/10/0004272340 від 24 жовтня 2011 року,

№00001242343/23081/10/23-413 від 24 жовтня 2011 року,

№299/10/23-213/30500737 від 10 січня 2012 року,

№301/10/0004852340 від 10 січня 2012 року,

№207/10/17-313/30500737 від 10 січня 2012року,

Врешті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 28,23 грн.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 10 квітня 2012 року у присутності представників позивача та представника відповідача.

Повний текст постанови буде виготовлений 13 квітня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.