Постанова

від 12.03.2012 по справі 2а-7786/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2012 р. Справа № 2а-7786/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представника позивача Колосова Ю.В.

представника відповідача Горбатенко Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою

Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 р. по справі № 2а-7786/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета"

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мета", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 25.08.2010 року № 0005361520/0 (від 11.10.2010 року № 0005361520/1, від 15.11.2010 року №0005361520/2.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета" задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 25.08.2010 року № 0005361520/0, від 11.10.2010 року № 0005361520/1, від 15.11.2010 року №0005361520/2.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання "Мета" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) гр.. 40 коп.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2011р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мета»зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 15.12.2004 року за № 1 480 120 0000 004801; місцезнаходження підприємства: 61030, м. Харків, вул. Біологічна, 7; ТОВ «Мета»взято на податковий облік 01.09.2000 року за № 2089 та зареєстровано як платник податку на додану вартість відповідно до свідоцтва серії НБ № 055743 (т.1, а.с.19, 101-107, 153-154).

ТОВ «Мета»здійснює свою діяльність на підставі Статуту у новій редакції, затвердженого загальними зборами учасників ТОВ "Мета". Основний вид діяльності: оброблення металевих відходів та брухту.

Згідно реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, виданого КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", нежитлові будівлі, що розташовані по вул. Біологічній, 7, зареєстровані за ТОВ "Мета" на праві колективної власності на підставі договору купівлі-продажу № 192, посвідченого 1-ю Харківською державною нотаріальною конторою 24.02.1994 року № 2-777, акту прийому-передачі від 20.05.1994 року, переліку ФДМУ РВ по Харківській області від 29.01.2002 року № 08-590, свідоцтва про право власності від 29.01.2002 року № 786 (т.1, а.с.161-174).

Згідно договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди № 166 від 10.10.1995 року, ТОВ "Мета" має в тимчасовому користуванні земельну ділянку за адресою по вул. Біологічній, 7, м. Харкова, за яку здійснюється відповідна оплата (т.1, а.с.179-182).

ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета" з питання встановлення причин розбіжності даних, що містяться у поданій податковій декларації з ПДВ та Додатку 5 до неї, виявлених за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за червень 2010 року.

За результатами перевірки 12.08.2010 року складено акт № 6021/15-215/14060626, згідно висновків якого встановлено порушення ТОВ "Мета" п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2010 року на суму ПДВ 200 698,20 грн. (т.1 а.с. 113-116).

На підставі висновків зазначеного акту перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова 25.08.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005361520/0, яким ТОВ «Мета»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 240 837,84 грн., у тому числі: основний платіж - 200 698,20 грн., штрафні (фінансові) санкції - 40 139,64 грн. (т.1, а.с. 112).

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням № 0005361520/0 від 25.08.2010 року, ТОВ «Мета»оскаржило його в адміністративному порядку до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова.

Рішенням за результатами розгляду первинної скарги від 11.10.2010 року № 16490/10/25-009 ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова податкове повідомлення-рішення від 25.08.2010 № 0005361520/0 залишено без змін, а скарга директора ТОВ "Мета" Колосова Ю.В. - без задоволення.

ТОВ «Мета»до ДПА у Харківській області подана повторна скарга на податкове повідомлення-рішення від 25.08.2010 року № 0005361520 ( від 11.10.2010 року № 0005361520/1).

Рішенням за результатами розгляду повторної скарги від 08.11.2010 року № 4166/10/25-103 ДПІ у Харківській області податкове повідомлення-рішення від 25.08.2010 року № 0005361520 (від 11.10.2010 року № 0005361520/1) та рішення від 11.10.2010 року № 16490/10/25-009, прийняте за результатами розгляду первинної скарги ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, залишені без змін, а скарга директора ТОВ "Мета" Колосова Ю.В. - без задоволення.

ТОВ «Мета»до ДПА України подана повторна скарга на податкове повідомлення-рішення від 25.08.2010 року № 0005361520/0 (від 11.10.2010 року № 0005361520/1, від 15.11.2010 року №0005361520/2).

Рішенням ДПА України за результатами повторної скарги № 1092/6/25-0115 від 24.01.2011 року податкове повідомлення-рішення від 25.08.2010 № 0005361520/0 (від 11.10.2010 року № 0005361520/1, від 15.11.2010 року № 0005361520/2) та рішення від 11.10.2010 року № 16490/10/25-009, прийняте за результатами розгляду первинної скарги ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, рішення ДПА у Харківській області від 08.11.2010 року № 4166/10/25-103, прийняте за результатом розгляду повторної скарги, залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції вважав, що висновки відповідача про порушення ТОВ «Мета»вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки відповідачем, за правилами ч.2 ст.71 КАС України, не подано до суду доказів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість.

Судове рішення мотивовано тим, що позивачем надано до суду первинні документи бухгалтерського обліку на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Інтеграль" та ТОВ "Сантіма", а саме: податкові накладні, виписані ПП "Інтеграль" на суму ПДВ 193 696,00 грн., та ПП "Сантима" на суму ПДВ 7 002,20 грн., які включені ТОВ «Мета»до складу податкового кредиту червня 2010 року за першою подією - датою їх отримання; а також, господарські договори, укладені позивачем з контрагентами, видаткові накладні, акт приймання брухту та відходів кольорових металів, рахунки-фактури, договори поставки та додаткові угоди до них, копію договору купівлі-продажу, копію договору на здавання брухту та відходів кольорових металів.

Зазначені суми податкових зобов'язань внесені ПП "Інтеграль" та ПП "Сантима" до податкових декларацій з податку на додану вартість за червень 2010 року. Згідно довідок Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську за вих. № 50224/19 від 14.09.2011 року ТОВ "Інтеграль" та п ТОВ "Сантіма" заборгованості за сплати податків , зборів (обов'язкових платежів) не мають.

Суд зазначив, що законодавством не встановлено залежності виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим контрагентом.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки ТОВ "Мета" складено акт від 12.08.2010 року, а направлення відповідачем 13.08.2010 року запиту щодо надання доказів на підтвердження можливості здійснення операцій з виробництва алюмінію, міді, лиття інших кольорових металів, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва металів, наявності у перевіряємого платника необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів та інших обставин, тобто поза межами терміну проведення перевірки, отримання документів та їх використання при проведенні перевірки на думку суду є такими, що отримані з порушенням наданих повноважень податковому органу під час проведення перевірки позивача та використання цього доказу у розгляді адміністративної справи, що суперечить ч. 3 ст. 70 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 25.08.2010 року № 0005361520/0 (від 11.10.2010 року № 0005361520/1, від 15.11.2010 року №0005361520/2), слугували висновки акту перевірки № 6021/15-215/14060626 від 12.08.2010 року про порушення ТОВ "Мета" п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за червень 2010 року податкові накладні, отримані від ТОВ "Інтеграль" та п ТОВ "Сантіма" на суму ПДВ 200 698,20 грн.

Так, податковий орган у акті перевірки посилався на те, що при проведенні звірки за допомогою Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за червень 2010 р. по даному платнику визначено суму завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 200698,20 грн. по контрагентах - Приватне підприємство „Сантіма" у сумі 7002.20 грн. ПДВ, яким не подано податкову декларацію, не задекларовано об'єкт оподаткування та податкові зобов'язання з ПДВ за червень 2010 року, та по Приватному підприємству „Інтеграль" у сумі 193696,0 грн., яким не подано податкову декларацію, не задекларовано об'єкт оподаткування та податкові зобов'язання з ПДВ за червень 2010 року.

В ході документальної перевірки ТОВ "Мета" податкові накладні, отримані від контрагента-постачальника ПП «Сантіма" та ПП „Інтеграль", що перебуває на обліку в Ленінський МДПІ м. Луганська згідно наданого запиту № 13117/10/15-51, надані копії податкових накладних, але реєстри отриманих та виданих податкових накладних; господарські договори, укладені платником ПДВ з контрагентами; копії податкових накладних та факти оплати не надано. Відповідно до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України підприємство ПП „Сантіма" та ПП „Інтеграль" не надає податкову звітність з ПДВ за червня 2010 року з відображенням податкових зобов'язань у сумі 200698,20 грн., що не підтверджує наявність здійснення господарських операцій між ТОВ "Мета" та ПП „Сантіма'' та ПП „Інтеграль'', що в свою чергу вказує на неправомірність формування податкового кредиту ТОВ "Мета". Місцезнаходження платника податку ПП „Сантіма" не встановлено (стан 23).

Наявність у підприємства ТОВ "Мета" вище перелічених податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту.

Право на податковий кредит у ТОВ "Мета" не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами ст.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Контрагентами-постачальниками ТІП „Інтеграль" (кої 36128389) та ПП „Сантіма" (код 34403902) не подано податкових декларації, не задекларовано об'єкт оподаткування та податкові зобов'язання з ПДВ.

Зазначені висновки акту перевірки підтримав представник апелянта в суді апеляційної інстанції, додатково пояснивши, що позивачем не надано до суду першої інстанції доказів на підтвердження реальності угод, укладених між ним та зазначеними контрагентами, а суд не врахував їх відсутність.

Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, та пояснення його представника про порушення ПП "Мета" вимог Закону України „Про податок на додану вартість", враховуючи наступне.

Як свідчать письмові докази, між ПП "Мета" та ПП «Інтеграль»04 січня 2010 року укладено договір №04/01-10-1, відповідно до якого ПП «Інтеграль»(постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність кольоровий метал, а ПП «Мета»зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно провести оплату на умовах цього договору. Ціни встановлюються та можуть змінюватися за взаємною згодою сторін, з урахуванням інфляції та діючих ринкових цін, шляхом підписання додаткових угод на товар або за домовленістю, визначатися на кожну поставку окремо, згідно виставлених рахунків або специфікацій, які є невід'ємною частиною договору. Загальна сума договору орієнтовано складає 888 грн. на рік з урахуванням ПДВ (т. 1, а.с. 130).

Між ПП "Мета" та ПП «Сантіма»04 січня 2010 року укладено договір №04/01-10-1, відповідно до якого ПП «Сантіма»(постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність прокат кольорових металів, а також лом ті відходи кольорових металів та сплавів, а ПП «Мета»зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно провести оплату на умовах цього договору. Ціни встановлюються та можуть змінюватися за взаємною згодою сторін, з урахуванням інфляції та діючих ринкових цін, шляхом підписання додаткових угод на товар або за домовленістю, визначатися на кожну поставку окремо, згідно виставлених рахунків або специфікацій, які є невід'ємною частиною договору. Загальна сума договору орієнтовано складає 1 250 000 грн. на рік з урахуванням ПДВ (т. 1, а.с. 139).

За наслідками здійснення господарських операцій за вказаними договорами, укладеними ПП "Мета" з ПП "Сантіма", ПП "Інтеграль", позивачем сформовано податковий кредит за червень 2010 року на суму 193696, 0грн.ПДВ по ПП «Інтеграль» та на суму 7002, 20 грн. ПДВ по ПП «Сантіма».

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше, ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Окрім того, відповідно до пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Підпунктом 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Позивачем на підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій з контрагентами-постачальниками ПП "Сантіма" та ПП "Інтеграль" надано до суду першої інстанції наступні первинні документи бухгалтерського обліку: видаткові накладні № РН-060803 від 08.06.2010 року, № РН-061013 від 10.06.2010 року, № РН-060806 від 07.06.2010 року, № РН-060807 від 04.06.2010 року, № РН-010607 від 01.06.2010 року, накладні на відвантаження від 15.09.2011 року № 1-186, від 15.09.2011 року № 1-187, від 07.07.2010 року № 1-187, від 06.06.2010 року № 1-186, від 08.07.2010 року № 1-188, від 13.07.2010 року № 1-191, від 19.07.2010 року № 1-198, від 27.07.2010 року № 1-207, від 11.06.2010 року № 1-166, від 11.06.2010 року № 1-168, від 24.06.2010 року № 1-178, від 30.06.2010 року № 1-181, від 20.08.2010 року № 1-225, від 26.08.2010 року № 1-228, від 30.08.2010 року № 1-233, від 02.09.2010 року № 1-237, від 16.09.2010 року № 1-254, від 23.09.2010 року № 1-260, від 27.09.2010 року № 1-266, від 13.10.2010 року № 1-277, від 14.10.2010 року № 1-280, від 12.11.2010 року № 1-295, від 12.11.2010 року № 1-294, від 18.11.2010 року № 1-301, від 29.11.2010 року № 1-304, від 07.12.2010 року № 1-314, від 14.12.2010 року № 1-317, від 16.12.2010 року № 1-320, від 24.12.2010 року № 1-326, від 28.12.2010 року № 1-330, від року № 1-181/1, від 24.09.2010 року № 1-261, від 01.10.2010 року № 1-272, від 22.10.2010 року № 1-287, від 17.11.2010 року № 1-300, від 29.11.2010 року № 1-303, від 10.03.2011 року № 1-049, від 31.03.2010 року № 1-084, від 31.08.2011 року № 1-189, від 20.09.2011 року № 1-194, від 14.09.2011 року № 1-184, від 14.09.2011 року № 1-188, від 27.09.2011 року № 1-199, від 30.09.2011 року № 1-203, від 23.09.2011 року № 1-211, від 30.09.2010 року № 1-271; господарські договори, укладені між платником ПДВ з контрагентами (від 04.01.2010 року № 04/01-10-1, від 04.01.2010 року № 04/01-01, від 04.06.2010 року № 0406М0); копії податкових накладних (від 04.06.2010 року № 60407, від 07.06.2010 року № 60406, від 08.06.2010 року № 60803, від 10.06.2010 року № 61014, від 01.06.2010 року № 10607) та докази про сплату; акт приймання брухту та відходів кольорових металів № 62 від 01.06.2010 року, фактури № 04/06 від 04.06.2010 року, № 29/06 від 29.06.2010 року, копія договору поставки від 08.04.2008 року № 08/04/08 та додаткові угоди до нього № 1 від 23.04.2008 року, № 2 від 01.01.2010 року, копії договорів від 23.04.2008 року № 04/08, від 01.02.2010 року, від 11.02.2011 року № 37, від 10.01.2011 року № 15, від 10.01.2011 року №6, від 04.01.2011 року № 5, від 01.06.2011 року № 77, від 11.01.2010 року № 78/10, від 15.09.2011 року № 79, від 04.01.2011 року № 27, від 10.03.2011 року № 44, від 12.04.2011 року № 59, від 15.12.2010 року № 1/01-11, від 04.01.2011 року № 3, від 05.01.2010 року № 5/01-10-4, від 01.06.2011 року №78, від 12.04.2011 року № 60, від 29.04.2011 року № 68, від 01.06.2011 року № 75, від 12.05.2011 року № 71, № 030/04-09 від 2009 року, копія договору купівлі-продажу від 14.01.2010 року № 14/01-10-1, копію договору на здавання лому та відходів кольорових металів від 18.10.2010 року № 29, копія договорів поставки № 2 від 04.01.2011 року, № 52 від 26.04.2010 року ( т.1, а.с. 131-138, 140 -141, т.2, а.с.19-100).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно приписів ст. 4 вказаного Закону, одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Тобто, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала учать у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Умови договору, укладеного між ПП "Мета" та ПП «Інтеграль», та умови договору, укладеного між ПП "Мета" та ПП «Сантіма»свідчать про те, що постачання товару здійснюється покупцем автомобільним транспортом за рахунок покупця. У кожному конкретному випадку можливі варіанти по доставці товару, які можуть бути оговорені окремо.

У свою чергу, відносини в галузі діяльності з надання послуг з перевезення вантажів регулюються Цивільним кодексом України (глава 64), Господарським кодексом України (глава 32), Митним кодексом України, Законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", "Про автомобільний транспорт", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363, тощо.

За змістом ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року, оформлення товарно-транспортної накладної є обов'язковою умовою для здійснення перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Згідно п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п. п. 11.5 - 11.7 Правил, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Однак, позивачем не надано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції докази, які б засвідчували факт транспортування придбаних у ПП "Інтеграль" та ПП «Сантіма»товарно-матеріальних цінностей, факт його оприбуткування, тобто позивачем не надано жодних доказів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами.

Колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що придбані ним у ПП "Інтеграль" та ПП «Сантіма»товари були використані ним у власній господарській діяльності та в подальшому були реалізовані іншим підприємствам, на підтвердження чого надані відповідні договори та докази реалізації товару, оскільки реалізований позивачем товар не є свідченням того, що саме він придбавався позивачем у ПП "Інтеграль" та ПП «Сантіма»за договорами № 04/01-10-1 від 04.01.2010 року.

Відсутність доказів щодо транспортування та оприбуткування придбаного товару за вказаними договорами спростовує доводи позивача та висновки суду першої інстанції про товарність (реальність) зазначених господарських договорів між позивачем та його контрагентами, ПП "Інтеграль" та ПП «Сантіма».

Надані позивачем до суду докази, які суд першої інстанції вважав належними та допустимими і достатніми для задоволення позовних вимог, за відсутності доказів щодо транспортування придбаного товару та факту оприбуткування, колегія суддів вважає простим документообігом, який не свідчить про реальне виконання договорів постачання, а є свідченням безтоварного характеру зазначених господарських операцій.

Згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 Закону України "Про податок на додану вартість", об'єктом

оподаткування с операції платників податків з: поставки товарів та послуг, місце надання яких на митній території України.

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та підпункту 6.1.3 пункту 6.1 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПЛ України від 17.03.01 №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459 (які діяли на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган самостійно до нараховує суму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, виходячи з приписів ст. 19 Конституції України та приписів ст. ст. 69, 70, 71 КАС України, колегія суддів вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0005361520/0 від 25.08.2010 року, № 0005361520/1 від 11.10.2010 р., № 0005361520/2 від 15.11.2010 р. прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, що відповідає вимогам ч.3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, які свідчать про правомірність його дій.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, на виконання приписів ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову позивача, а також законність та обґрунтованість прийнятих ним рішень.

Натомість позивач, в порушення вимог ч.1 ст. 71 КАС України, не довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2011р. по справі № 2а-7786/11/2070 не відповідає вимогам ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню.

Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового закріплені в ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне, відповідно до ч.2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п.1. п.3, п. 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі

м. Харкова задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2011р. по справі № 2а-7786/11/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Мета" у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бенедик А.П. Судді Курило Л.В. Калиновський В.А.