Ухвала

від 24.04.2012 по справі 2а-1670/559/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 р.Справа № 2а-1670/559/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податковї служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.02.2012р. по справі № 2а-1670/559/12

за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податковї служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська геофізична компанія"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

31 січня 2012 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська геофізична компанія" про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом, посилаючись на наявність у відповідача заборгованості по податку на додану вартість в сумі 108 843 грн. 29 коп., пені в розмірі 79 грн. 42 коп.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.02.2012р. по справі № 2а-1670/559/12 подання Державної податкової інспекції у м. Полтаві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська геофізична компанія" про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом задоволено частково. Стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська геофізична компанія" податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 10 244 грн. 82 коп. В іншій частині провадження у справі закрито.

Заявник, не погодившись з даним судовим рішенням в частині закриття провадження, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою подання задовольнити в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавська геофізична компанія" (ідентифікаційний код 36066328) зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради 07.08.2008 року та перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Полтаві.

Товариством 20.12.2011 року подано до Державної податкової інспекції у м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 рік №9012756599. у якій ним самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6 000 грн.

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність узвітному періоді.

Згідно з пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ним Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник, податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В терміни, передбачені законодавством, податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6 000 грн., визначене податковою декларацією №9012756599 від 20.12.2011 року, платником податків не погашене.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Заявником 29.12.2011 року здійснено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська геофізична компанія" з питань своєчасності сплати суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість згідно декларації за вересень 2011 року № 9009104479 від 19.10.2011 року по строку сплати 30.10.2011 року, за результатами якої складено акт № 933/15-2/36066328.

У вказаному акті відображено порушення платником податків пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов'язання з податку на додану вартість по декларації за вересень 2011 року в сумі 41 654 грн.

На підставі акту перевірки заявником прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.12.2011 року № 0011871502, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 10 % грошового зобов'язання, погашеного з затримкою, в сумі 4 165 грн. 40 коп.

Зазначене рішення вручене директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська геофізична компанія" Рябоконю О.В. 29.12.2011 року, що підтверджується підписом на корінці податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення від 29.12.2011 року №0011871502 товариством не надано.

Таким чином, грошове зобов'язання вважається узгодженим. Разом з тим, вищевказана сума платником податків не сплачена.

Крім цього, на суму узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого у встановлений строк, заявником нарахована пеня в сумі 79 грн. 42 коп.

В силу вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У зв'язку із несплатою Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавська геофізична компанія" суми узгодженого грошового зобов'язання, Державною податковою інспекцією у м. Полтаві 01.12.2011 року платнику податків надіслано податкову вимогу за № 2143 від 22.11.2011 року, яка платником податків звиконана не була.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. В силу вимог пункту 95.2 статті 95. Податкового кодексу України, стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків; здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом. Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. Строки, встановленні цією статтею, обчислюються годинами і закінчуються із закінченням години, на яку припадає таке закінчення.

Таким чином, необхідна наявність сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності такого подання: сплив 60 днів з дня направлення податкової вимоги; виникнення податкового боргу.

Враховуючи, що 60 календарних днів після надіслання податкової вимоги платнику податків сплинули 31.01.2012 року, останнім сума податкового боргу лишилася не сплачена, заявник звернувся до суду з поданням в межах 24-х годинного строку, з урахуванням вимог статті 183-3 КАС України.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавська геофізична компанія" має відкриті рахунки: у філії АТ УКРЕКСІМБАНК", м. Полтава, МФО 331649, № 2600102645383 (долар США), № 2600102645383 (євро), № 2600102645383 (українська гривня), № 2600102645383 (російський рубль), у ПОДАТ "РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", м. Полтава, МФО 331605 № 26057980631251 (українська гривня), у АТ "РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" у м. Києві МФО 380805 № 26005320017 (українська гривня), № 26003358188 (українська гривня), № 26003294101 (українська гривня).

Таким чином, податковий борг в розмірі 10 244 грн. 82 коп. підтверджено матеріалами справи, а тому судодом першої інстанції правомірно задоволено подання Державної податкової інспекції у м. Полтаві про стягнення коштів за податковим боргом шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, в частині стягнення податкового боргу по податку на додану вартість в розмірі 10 244 грн. 82 коп.

Судом першої інстанції також встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві 07.11.2011 року проведено камеральну перевірку податкової декларації по податку на додану вартість за вересень 2011 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська геофізична компанія", в ході якої встановлено та зафіксовано в акті від 07.11.2011 року № 719/15-2/36066328 порушення платником податків пунктів 200.1, 200.2 статті 200 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: завищено суму податкового кредиту на суму 102 031 грн. 33 коп. та відповідно занижено податок на додану вартість на суму 102 031 грн. 33 коп.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.11.2011 року № 0010661502, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 127 539 грн. 16 коп., в т.ч. за основним платежем - 102 031 грн. 33 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 25 507 грн. 83 коп.

20.02.2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавська геофізична компанія" до Полтавського окружного адміністративного суду подано позовну заяву про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 21.11.2011 року №0010661502.

Згідно з приписами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, грошове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 21.11.2011 року № 0010661502. та яке покладено в основу податкового боргу, що стягується заявником шляхом внесення подання, є неузгодженим.

Статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік особливих вимог, що пред'являються до подання податкового органу, та особливий перелік процесуальних дій суду, які можуть учинятися в процесі розгляду такого подання.

Так, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Однак, наявність спору про право може бути виявлена також після відкриття провадження у справі за відповідним поданням, в тому числі, суд може встановити наявність спору із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання, зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг, тощо.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі про відсутність ознак наявності спору про право у зв'язку з тим, що провадження у справі за позовом товариства по оскарження рішення на момент вирішення судом першої інстанції справи не було відкрито.

Визначальною ознакою в контекстів приписів статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України є висловлення незгоди з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання, в тому числі, викладене в запереченнях на подання.

Таким чином, із наявних в матеріалах справи документів вбачається спір про право, оскільки відповідачем оскаржено податкове повідомлення-рішення податкового органу, яким визначено суму грошового зобов'язання, що покладено в основу податкового боргу, який стягується заявником шляхом внесення подання, а також слугувало підставою для виникнення обставин для внесення такого подання, тобто стало передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки у частині, що не врегульована статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги до подання визначаються загальними нормами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України закрити провадження у справі в частині вимог щодо стягнення податкового боргу по податку на додану вартість в розмірі 98 677 грн. 89 коп.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податковї служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.02.2012р. по справі № 2а-1670/559/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяФілатов Ю.М. Судді Тацій Л.В. Водолажська Н.С.