Постанова

від 28.02.2012 по справі 2а-14323/11/0170/26

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2012 р. Справа №2а-14323/11/0170/26

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «Кримхліб»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Кримхліб» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання недійсними та скасування податкового повідомлення-рішення №0001334001 від 02.11.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим протиправно винесено податкове повідомлення - рішення № 0001334001 від 02.11.2011 року, яким збільшено Публічному акціонерному товариству «Кримхліб» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 433713,77 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 1,00 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.11.2011 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.11.2011 року призначено по справі судову економічну експертизу та зупинено провадження по справі до одержання судом результатів експертизи.

30.01.2012 року до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшли матеріали адміністративної справи з висновком експерта.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.02.2012 року поновлено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Сторони явку своїх представників у судове засідання, що відбулося 28.02.2012 року, не забезпечили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення та під розписку.

До дня розгляду справи від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність його представника та заперечення на адміністративний позов, відповідно до яких відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.75).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, органи державної податкової служби, в даному випадку Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим, у зв'язку з прийняттям такого повідомлення - рішення, дотримання порядку, строків та підстав проведення перевірки.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Кримхліб» (далі - ПАТ «Кримхліб») є юридичною особою, яка взята на облік платника та є платником податку на додану вартість.

Таким чином, судом встановлено, що ПАТ «Кримхліб» є суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Судом встановлено, що Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на підставі наказу від 14.10.2010 року 613, виданого СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим у відповідності до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI проведено перевірку ПАТ «Кримхліб», за результатами якої складено Акт перевірки за № 395/40-01/00381580 від 17.10.2011 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «Кримхліб» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Агрооіл Групп» код за ЄДРПОУ 34440939 за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року (а.с.7-13).

Згідно акту, перевірка проводилася з відома генерального директора ВАТ «Кримхліб» Хміль Тетяни Анатоліївни у період з 14.10.2011 року до 17.10.2011 року.

У вступні частині Акті перевірки № 395/40-01/00381580 від 17.10.2011 року зазначено, що головним державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового супроводження підприємств машинобудування, газової промисловості та інших галузей управління податкового супроводження підприємств сфери матеріального виробництва Миленіним Олексієм Валерійовичем проведено позапланова невиїзна документальна перевірка ВАТ «Кримхліб» з питань фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Агрооіл Групп» код за ЄДРПОУ 34440939 за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, ст. 186 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-IV, встановлено завищення податкового кредиту у сумі 433713,77 грн. ПДВ (у тому числі травень 2011 року - 433713,77 грн.).

На підставі Акту перевірки № 395/40-01/00381580 від 17.10.2011 року СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим винесено податкове повідомлення - рішення № 0001334001 від 02.11.2011 року, яким збільшено Публічному акціонерному товариству «Кримхліб» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 433713,77 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 1,00 грн.

Не погодившись зі вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Досліджуючи Акт перевірки № 395/40-01/00381580 від 17.10.2011 року СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим, судом встановлено, що фактично податковим органом було проведено невиїзну документальну перевірки.

Судом встановлено, згідно в Акті перевірки № 395/40-01/00381580 від 17.10.2011 року податковим органом зазначено, що станом на 12.10.2011 року СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим отримано Акт ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 29.08.2011 року № 3728/23-08/34440939 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Агрооіл Групп» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ДІП ЕЛЕКТРИК» (код ЄДРПОУ 36386706) за травень 2011 року.

Невиїзною документальною перевіркою ТОВ «Агрооіл Групп» визнано «нікчемними» правочини за травень 2011 року по встановлених порушеннях ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними правочинах, здійснених ТОВ «Агрооіл Групп» при придбанні та наступному продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, ст. 655 та ст. 656 Цивільного кодексу України - правочини визнано нікчемними у травні 2011 року.

Судом перевірено обґрунтованість зазначених висновків податкового органу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Але суд враховує, що таке право органи податкової служби мають реалізовувати виключно при наявності підстав та умов, передбачених законодавством України.

Суд враховує, що частину 1 статті 207 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок.

Відповідно до частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок встановлені частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), що стосується також правочинів, які порушують публічний порядок. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, органи податкової служби стосовно угод, які вони вважають такими, що суперечать інтересам держави та суспільства, можуть звертатись до судів із позовами виключно про стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими правочинами, посилаючись на їхню нікчемність.

Як зазначено у частині 2 статті 215 Цивільного Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Висновки про наявність або відсутність ознак угоди, які відносять її до такої, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства зазначаються судом у мотивувальній частині рішення по справі за позовом органів податкової служби про застосування наслідків вчинення угод, укладених з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підстави недійсності господарського зобов'язання також встановлені ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України та до них законом віднесено вчинення угод з метою, що суперечить інтересам суспільства та держави.

Судом встановлено, що на підтвердження здійснення угод між ПАТ «Кримхліб» та ТОВ «Агрооіл Групп» позивачем надані Договір поставки № 15/02 від 15.02.2011 року, Акт здачі - прийняття № ОУ-0000166, Акт здачі - прийняття № ОУ-0000167, Акт здачі - прийняття № ОУ-0000168, Акт здачі - прийняття № ОУ-0000149, Акт здачі - прийняття № ОУ-0000150, Акт здачі - прийняття № ОУ-0000152, Акт здачі - прийняття № ОУ-0000151, Акт здачі - прийняття № ОУ-0000153, податкові накладні, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (а.с.15-34).

Судом встановлено, що угода між ПАТ «Кримхліб» та ТОВ «Агрооіл Групп» була реально виконана, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними, що є в матеріалах справи.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Всі первинні документи, що підтверджують здійснення відповідачами вищезазначеної господарської операції, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Всі податкові накладні, що підтверджують здійснення відповідачами вищезазначеної господарської операції, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Всі первинні бухгалтерські документи та податкові накладні були надані Державої податкової інспекції в м. Сімферополі під час проведення перевірки, що підтверджено актом, в якому відсутні будь-які посилання на їх невідповідність вимогам зазначених Законів України.

Проаналізувавши всі матеріали справи судом встановлено, що відповідачем не надано суду доказів, що сторони при укладені договору поставки мали умисел направлений на несплату податків та одержання неоподаткованого прибутку на момент укладання такої угоди.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за порушення правил ведення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Припису цієї статті кореспондують правила, закріплені у статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», відповідно до частини 2 зазначеної статті якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру є достовірними і були внесені і до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі, як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд також враховує, що відповідно до чинного законодавства відповідач ПАТ «Кримхліб» не зобов'язаний та не має права перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів по угодах, а також правильність сплати ними податків.

Судом також враховано, що якщо суд встановлює, що правочин вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені частиною 1 статті 208 ГК. Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Санкція, зазначена в частині 1 статті 208 ГК України не може застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування ПДВ у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Крім того, перевіряючи правомірність висновків податкового органу судом було призначено по справі судову економічно - бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено експертній установі - Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримська експертна служба». На розгляд експерта були поставлені питання:

- Чи підтверджуються первинним документами бухгалтерського та податкового обліку ПАТ «Кримхліб» висновки за актом перевірки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 395/40-01/00381580 від 17.10.2011 року щодо завищення податкового кредиту з ПДВ за травень 2011 року у сумі 43313,77 грн. ?

- Чи підтверджуються документами бухгалтерського обліку ПАТ «Кримхліб» придбання, оплата та використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг) щодо яких Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі визнало недійсним податковий кредит у сумі 43313,77 грн. ?

Досліджуючи обґрунтованість висновків Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим щодо завищення податкового кредиту з ПДВ за травень 2011 року у сумі 43313,77 грн. експертом встановлено наступне.

15.02.2011 року між ВАТ «Кримхліб» (Покупець) і ТОВ «Агрооіл Групп», код ЄДРПОУ 34440939 (Постачальник) був заключний договір постачання №15/02, відповідно до умов якого:

п.1.1. Постачальник зобов'язався передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити соняшникову олію нерафіновану 1 ґатунку ДСТУ 4492:2005 (далі - Товар) по складу, найменуванню, цінам і кількості, вказаним у відповідних специфікаціях, оформлених у вигляді додатків, які є невід'ємною частиною дійсного договору.

п.2.1. Розрахунки за товар здійснюються Покупцем у національній валюті України гривні по факту поставки не пізніше 120 календарних днів з моменту переходу права власності на товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Покупець зобов'язується при перерахуванні грошових коштів вказувати в призначенні платежу номер і дату договору, а також номер і дату додатку (специфікації).

п.3.2. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання товаророзпорядчих документів (накладних, актів прийому - передачі, тощо).

п.6.8. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011р., а в частині взаєморозрахунків до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань.

За даними специфікації №1, яка є додатком №1 до договору постачання №15/02 від 15.02.2011р., Постачальник зобов'язався передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити соняшникову олію нерафіновану 1 ґатунку, ДСТУ 4492:2005, у кількості 735 тонн за ціною 8830,00 грн. без ПДВ, загальній вартістю 6490050,00 грн. без ПДВ, ПДВ 20% 1298010,00 грн., з ПДВ - 7788060,00 грн.

28.02.2011р. сторонами була заключна додаткова угода до договору постачання №15/02 від 15.02.2011р. про надання товарного кредиту, за умовами п.1 якої, сторони дійшли згоди про те, що ТОВ «Агрооіл Групп» поставляє продукцію ВАТ «Кримхліб» по договору постачання №15/02 від 15.02.2011р. із відстрочкою платежу на умовах товарного кредиту. За користування товарним кредитом ВАТ «Кримхліб» виплачує ТОВ «Агрооіл Групп» відсотки у розмірі 0,6% за кожний день фактичного користування товарним кредитом на кожну поставлену партію продукції згідно видаткової накладної.

Відповідно до п.3 даної додаткової угоди датою першого нарахування відсотків за користування товарним кредитом є 31.05.2011р. Нарахування відсотків здійснюється за кожний день фактичного користування товарним кредитом на підставі окремого розрахунку за кожний календарний місяць і окремого акту виконаних робіт за кожний календарний місяць користування товарним кредитом. Відсотки по товарному кредиту належать к виплаті ВАТ «Кримхліб» упродовж 60 днів з моменту підписання актів виконаних робіт по користуванню товарним кредитом. ТОВ «Агрооіл Групп» надає ВАТ «Кримхліб»: розрахунки відсотків за користування товарним кредитом, акти виконаних робіт за користування товарним кредитом, податкові накладні на надані послуги.

Згідно з даними статті 7 укладеного Сторонами договору постачання №15/02 від 15.02.2011р. місце розташування ТОВ «Агрооіл Групп» (фактична адреса): 69014, м. Запоріжжя, вул. Радистів, 54, код за ЄДРПОУ 34440939, індивідуальний податковий номер 344409308289, свідоцтво платника ПДВ 11722373 НБ №409227.

За даними копії акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000166 від 31.05.2011р. ТОВ «Агрооіл Груп» були надані послуги за договором постачання №15/02 від 15.02.2011р. з відстрочення платежу (товарного кредиту) за березень 2011 року в сумі без ПДВ 1182649,30 грн., ПДВ 20% - 236529,86 грн., загальній вартістю з ПДВ - 1419179,16 грн.

В бухгалтерському обліку Позивача придбання послуг з відстрочення платежу (товарного кредиту) ТОВ «Агрооіл Груп» за березень 2011 року в сумі 1182649,30 грн. без ПДВ відображене у травні 2011 року по кредиту балансового субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» і дебету балансового рахунку 20 «Виробничі запаси».

За даними платіжних доручень і банківських виписок ВАТ «Кримхліб» по рахунку № 26006013000713 АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, Позивачем у травні 2011 року безготівкою перераховані грошові кошти ТОВ «Агрооіл Групп» на розрахунковий рахунок №26006238583400 в АКІБ «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005, загальною сумою 945000,00 грн., в тому числі ПДВ, відомість дослідження якої приведена судовим експертом у таблиці №1.

Згідно даних журналу-ордеру і відомості по рахунку 631 в бухгалтерському обліку Позивача обліковувалась кредиторська заборгованість перед ТОВ «Агрооіл Групп» в сумі: станом на 01.05.2011р. - 1638060,00 грн.;

станом на 01.06.2011р. - 2254212,65 грн.

Проведеним дослідженням сума кредиторської заборгованості ВАТ «Кримхліб» перед ТОВ «Агрооіл Групп» встановлена у сумі 2254212,65 грн. станом на 01.06.2011р. (1638060,00 + 1561152,65 - 945000,00), підтверджена даними бухгалтерського обліку Позивача за травень 2011 року.

В податковому обліку ВАТ «Кримхліб» по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Агрооіл Групп» сума наданих послуг за договором постачання №15/02 від 15.02.2011р. з відстрочення платежу (товарного кредиту) за березень 2011 року загальній вартістю з ПДВ -1419179,16 грн. відображена в реєстрі отриманих податкових накладних за період з 01.05.2011р. по 31.05.2011р. під №1062 відповідно податкової накладної ТОВ «Агрооіл Групп» №37 від 31.05.2011р.

Сума податкового кредиту з ПДВ у розмірі 236529,86 грн. за податковою накладною ТОВ «Агрооіл Групп» №37 від 31.05.2011р. включена Позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ при його формуванні у податковій звітності за травень 2011 року і відображена у розшифровці податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є додатком №5 до податкової декларації з ПДВ ВАТ «Кримхліб» за травень 2011 року під п/п №195 (індивідуальний податковий номер 344409308289).

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами, що діяли у досліджуваному періоді (надалі - Податковий Кодекс) об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу.

Відповідно до п.186.1. ст. 186 Податкового кодексу України місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах «б» і «в» цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Згідно з п.186.4. ст. 186 Податкового кодексу України місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із абзацом а) п.198.1 ст.198 розділу V Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п.198.2 ст.198 розділу V Податкового кодексу України України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 розділу V Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього розділу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього розділу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність, установлену законодавством. У разі коли платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Вимоги до оформлення податкової накладної перелічені у п.201.1 ст.201 розділу V Податкового кодексу України, за змістом якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п.201.4 ст.201 розділу V Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п.201.8 ст.201 розділу V Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду (п.201.9 ст.201 розділу V Податкового Кодексу).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Проведеним дослідженням при зіставленні даних податкових накладних з даними реєстру отриманих податкових накладних ВАТ «Кримхліб», даних реєстру податкових накладних з даними розшифровки податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є додатком №5 до податкової декларації з ПДВ ВАТ «Кримхліб» за травень 2011 року встановлене, що підставою для нарахування Позивачем податкового кредиту з ПДВ, задекларованого у сумі 236529,86 грн. по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Агрооіл Групп», є податкова накладна №37 від 31.05.2011р., виписана зареєстрованим як платник податку в порядку, передбаченому Податковим Кодексом України, ТОВ «Агрооіл Групп» (код за ЄДРПОУ 34440939, індивідуальний податковий номер 344409308289, свідоцтво платника ПДВ 11722373), підписана уповноваженою платником особою, скріплена печаткою, оформлена відповідно до вимог п.201.1 ст.201 розділу V Податкового кодексу України.

Проведеним дослідженням встановлене, що сума податкового кредиту з ПДВ у податковій звітності за травень 2011р. за податковою накладною ТОВ «Агрооіл Групп» (код ЄДРПОУ 34440939 ) №37 від 31.05.2011р. Позивачем сформована правильно.

Сформований Позивачем податковий кредит з ПДВ за податковою накладною ТОВ «Агрооіл Групп» в сумі ПДВ 236529,86 грн. за період з 01.05.2011р. по 31.05.2011р., відображений в його бухгалтерському та податковому обліку за правилом першої події, задекларований у податковій звітності за травень 2011 року, відповідає вимогам норм Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р., переліченим вище.

На підставі викладеного, проведеним дослідженням встановлене, що Позивачем не були порушені норми п.198.1, п.198.2, п.198.6, ст.186 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р.

Проведеним дослідженням розбіжності з даними Позивача по сумі податкового кредиту з ПДВ, який підлягав відображенню у податковій звітності за травень 2011 року при взаємовідносинах з ТОВ «Агрооіл Групп», за наданими на судово-економічну експертизу документами не встановлені.

Розбіжності з даними акту перевірки СДПІ №395/40-01/00381580 від 17.10.2011р. проведеним дослідженням встановлені із-за донарахування за результатами перевірки ВАТ «Кримхліб» суми ПДВ за травень 2011 року у розмірі 433713,77 грн. за даними ТОВ «Агрооіл Групп» згідно автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

За змістом акту перевірки сума ПДВ 433713,77 грн. відображена ТОВ «Агрооіл Групп» у травні 2011 року у складі його податкових зобов'язань по взаємовідносинам з покупцем - ПАТ «Кримхліб», код за ЄДРПОУ 00381580.

Враховуючи, що СДПІ ВПП в м. Сімферополі станом на 12.10.2011 року був отриманий акт ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя №3728/23-08/34440939 від 29.08.2011р. «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Агрооіл Групп» (код ЄДРПОУ 34440939) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ДІП ЕЛЕКТРИК» (код ЄДРПОУ 36386706) за період травень 2011 року», згідно якого невиїзною документальною перевіркою ТОВ «Агрооіл Групп» визнано «нікчемними» правочини за травень 2011 року, перевіряючими ПАТ «Кримхліб» зроблений висновок про те, що:

- правочини між ТОВ «Агрооіл Групп» з підприємствами - постачальниками, та далі по ланцюгах постачання, не мали мети настання реальних наслідків,

- податковий кредит у сумі 433713,77 грн. визнаний не дійсним,

- ПАТ «Кримхліб» був завищений податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Агрооіл Групп» у сумі ПДВ 433713,77 грн. за травень 2011р. із посиланням на норми Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р., із змінами та доповненнями.

Такі висновки в акті перевірки СДПІ №395/40-01/00381580 від 17.10.2011р. не ґрунтуються на вимогах Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. і не підтверджені первинними документами і регістрами податкового та бухгалтерського обліку Позивача, так як у склад податкового кредиту з ПДВ за травень 2011 року при його формуванні у податковій звітності ПАТ «Кримхліб» по взаємовідносинах з ТОВ «Агрооіл Групп» віднесена сума ПДВ у розмірі 236529,86 грн. за податковою накладною №37 від 31.05.2011р., а не 433713,77 грн., як встановлене відповідно висновків акту.

Посилання у тексті акту на норми Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. є безпідставним, так як у досліджуваному періоді травень 2011 року даний закон утратив дію і з 01.01.2011р. набув чинності Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010р.

Відповідно до п.201.6 ст.201 розділу V Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Повідомлення Позивача СДПІ ВПП в м. Сімферополі про наявність розбіжностей при здійсненні господарських операцій у травні 2011р. між покупцем - ВАТ «Кримхліб», яким в реєстрі отриманих податкових накладних податковий кредит з ПДВ за травень 2011р. відображений у сумі 236529,86 грн., та продавцем - ТОВ «Агрооіл Групп», яким податкові зобов'язання з ПДВ за травень 2011р. відображені в сумі 433713,77 грн., матеріали адміністративної справи №2а-14323/11/0170/26 не містять.

Таким чином, висновки за актом перевірки спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №395/40-01/00381580 від 17.10.2011 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «Кримхліб», код за ЄДРПОУ 00381580, з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Агрооіл Групп» код за ЄДРПОУ 34440939 за період з 01.05.2011р. по 31.05.2011р.» щодо завищення податкового кредиту з ПДВ за травень 2011р. у сумі 433713,77 грн., не підтверджуються первинними документами та регістрами бухгалтерського і податкового обліку ВАТ «Кримхліб», наданими на дослідження судової експертизи Позивачем та наявними у матеріалах адміністративної справи №2а-14323/11/0170/26.

При дослідженні питання реальності придбання, оплати та використання у господарській діяльності ПАТ «Кримхліб» товарів (робіт, послуг), придбаних у ТОВ ТОВ «Агрооіл Групп» щодо яких Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі визнало недійсним податковий кредит у сумі 43313,77 грн., експертом зазначено наступне.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XV, із змінами та доповненнями (надалі - Закон про бухгалтерський облік), що визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, дія якого поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством,

бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно до п.1 ст. 9 розділу I Закону про бухгалтерський облік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені при здійсненні господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її завершення.

Для контролю і впорядкування обробки даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Поняття первинного документа наведено в статті 1 розділу I Закону про бухгалтерський облік, а саме: первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію й підтверджує її здійснення.

Згідно із п.2 - п.8 ст.9 Закону про бухгалтерський облік первинні й зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати наступні обов'язкові реквізити:

- назва документа (форми); дату й місце складання;

- назва підприємства, від імені якого складений документ;

- зміст й обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції й правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, що приймала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідно до п.1.2 ст.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстрованого Міністерством юстиції України 05.06.1995р. під №168/704 (надалі - Положення №88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно із п.2.4 ст.2 Положення №88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

З урахуванням висновків проведеного дослідження по питанню №1 даної судово-економічної експертизи придбання товарів (послуг) ПАТ «Кримхліб» за договором постачання №15/02 від 15.02.2011р. з відстрочення платежу (товарного кредиту) за березень 2011 року в сумі без ПДВ 1182649,30 грн., ПДВ 20% - 236529,86 грн., загальній вартістю з ПДВ - 1419179,16 грн. підтверджене актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000166 від 31.05.2011р., податковою накладною №37 від 31.05.2011 року ТОВ «Агрооіл Груп», оформлених у відповідності до вимог п.201.1 ст.201 розділу V Податкового кодексу України, п.2 ст.9 Закону про бухгалтерський облік, п.2.4 ст.2 Положення №88, які відповідають вимогам первинного документу, що містить відомості про господарську операцію й підтверджує її здійснення.

Надані товари (послуги) відображені в регістрах бухгалтерського обліку Позивача за балансовими рахунками 20, 64, 63.1 (журналах - ордерах, відомостях і головній книзі) і в реєстрі отриманих податкових накладних за травень 2011р., дані яких відповідають даним його бухгалтерського і податкового обліку за досліджений період.

Оплата Позивачем у травні 2011 року отриманих товарів (послуг) від ТОВ «Агрооіл Груп» за договором постачання №15/02 від 15.02.2011р. з відстрочення платежу (товарного кредиту) підтверджена платіжними дорученнями і банківськими виписками ВАТ «Кримхліб» по рахунку №26006013000713 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, на загальну суму 945000,00 грн., в тому числі ПДВ, відображених в журналі-ордери і відомості, а також у головній книзі товариства по балансовому субрахунку 31.1 «Поточний рахунок в банку» за травень 2011 року.

Сума ПДВ, сплачена Позивачем у вартості придбаних товарів (послуг) у травні 2011 року на розрахунковий рахунок ТОВ «Агрооіл Груп» за договором постачання №15/02 від 15.02.2011р., проведеним дослідженням встановлена у сумі 157499,99 грн., відомість дослідження якої за платіжними дорученнями і перерахованими сумами ВАТ «Кримхліб» приведена судовим експертом у таблиці №1.

Згідно із п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання прибутку і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно записів у головній книзі ВАТ «Кримхліб» оприбуткована за договором постачання №15/02 від 15.02.2011 соняшникова олія нерафінована 1 ґатунку, отримана від ТОВ «Агрооіл Груп» у дослідженому періоді, використана в господарській діяльності Позивача, пов'язаною із виробництвом хліба та хлібобулочних виробів.

Таким чином, проведеним дослідженням встановлене, що документами бухгалтерського обліку ВАТ «Кримхліб» підтверджується придбання, оплата та використання у господарській діяльності товарів (послуг), отриманих від ТОВ «Агрооіл Групп» (код за ЄДРПОУ 34440939) за договором постачання №15/02 від 15.02.2011р.

Суд погоджується з висновками експерта як з такими, що є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином, позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №0001334001 від 02.11.2011 року підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог позивача про визнання податкового повідомлення-рішення №0001334001 від 02.11.2011 року недійсним, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення

Вимога про визнання протиправним може стосуватися лише індивідуального акта.

Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства має бути визнання такого акта протиправними.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням викладеного, для повного захисту прав позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним податкове повідомлення - рішення № 0001334001 від 02.11.2011 року.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року (у редакції, що діяла на момент звернення позивача з адміністративним позовом до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру 1 відсотку розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, на день звернення позивача з адміністративним позовом до суду розмір судового збору за подання адміністративного позову складав 28,23 грн.

Судом встановлено, що позивачем сплачено 30,00 грн. судового збору, отже судовий збір сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, оскільки сплаті підлягало 28,23 грн., але питання про повернення надмірно сплаченої суми судового збору може бути вирішено за заявою позивача, відтак такої заяви на адресу суду не надійшло, тому суд вважає, що поверненню з Державного бюджету України підлягають витрати за сплату судового збору в розмірі 28,23 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001334001 від 02.11.2011 року Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Кримхліб» 28,23 грн. витрат за сплату судового збору шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Петренко В.В.