Ухвала

від 12.09.2012 по справі 2а-14323/11/0170/26

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14323/11/0170/26

12.09.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Романенко Г.О.

за участю сторін:

представник позивача, Публічного акціонерного товариства "Кримхліб"- Марченко

Тамара Яківна, довіреність № 01-12/12 від 30.12.11

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК ДПС на постанову Окружного

адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В.) від 28.02.12

у справі № 2а-14323/11/0170/26

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кримхліб" (вул. Севастопольська, 51 А, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками

податків у м. Сімферополі АРК ДПС (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

11.11.2011 позивач, Публічне акціонерне товариство "Кримхліб" звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання недійсними та скасування податкового повідомлення-рішення №0001334001 від 02.11.2011.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення прийнято з порушенням норм діючого законодавства, відповідачем невірно застосовані норми Податкового кодексу України, висновки відповідача, викладені в Акті перевірки про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та контрагентами, не відповідають фактичним обставинам справи, товарність господарської операції підтверджується первинними бухгалтерськими документами та наступним використанням отриманих товарів та послуг в господарської діяльності позивача з метою отримання прибутку, тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.12 адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення -рішення №0001334001 від 02.11.2011 року Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Кримхліб" 28,23 грн. витрат за сплату судового збору шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що за умови відсутності належних та допустимих доказів безтоварності угод, укладених позивачем з контрагентами та за наявності відповідного висновку судово-економічної експертизи, відповідач, при визнанні їх фіктивними, вийшов за межі повноважень та прийняв протиправне повідомлення-рішення відносно позивача, чим порушив права і законні інтереси позивача, оскільки відповідно до чинного законодавства позивач ПАТ "Кримхліб" не зобов'язаний та не має права перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів по угодах, а також правильність сплати ними податків.

Не погодившись з постановою суду, представник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК ДПС звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.12, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 12.09.2012 представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Представники відповідача у судове засідання 12.09.2012 не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.10.2011 посадовими особами відповідача на підставі наказу №613, відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ проведено перевірку ПАТ "Кримхліб" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Агрооіл Груші" за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011.

17.10.2011 за результатами перевірки складено Акт №395/40-01/00381580, яким встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, ст. 186 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-ІУ, а саме: завищення податкового кредиту у сумі 433713,77 грн. ПДВ (у тому числі травень 2011 року - 433713,77 грн.).

Згідно висновків акту, правочини між позивачем з підприємствами -постачальниками, та далі по ланцюгах постачання, не мали мети настання реальних наслідків, податковий кредит у сумі 433713,77 грн. визнаний недійсним, а отже позивачем був завищений податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ "Агрооіл Групп" у сумі ПДВ 433713,77 грн. за травень 2011р.

Висновки Акту перевірки ґрунтуються на тому, що 12.10.2011 відповідачем отримано Акт ДШ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 29.08.2011 року № 3728/23-08/34440939 "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Агрооіл Групп" (контрагента позивача) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "ДІП ЕЛЕКТРИК", за висновками якого визнано "нікчемними" правочини за травень 2011 року по встановлених порушеннях ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними правочинах, здійснених ТОВ "Агрооіл Групп" при придбанні та наступному продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, ст. 655 та ст. 656 Цивільного кодексу України -правочини визнано нікчемними у травні 2011 року, внаслідок чого посадові особи відповідача дійшли висновку про наявність в діях позивача порушень норм податкового законодавства.

02.11.2011 на підставі Акту перевірки №395/40-01/00381580 відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення №0001334001, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 433713,77 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 1,00 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Також, судом першої інстанції встановлено, що 15.02.2011 між ВАТ "Кримхліб", як покупцем та ТОВ "Агрооіл Групп", як постачальником, укладений договір постачання №15/02, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність, а позивач прийняти і оплатити соняшникову олію нерафіновану 1 ґатунку ДСТУ 4492:2005 (далі -Товар) по складу, найменуванню, цінам і кількості, вказаним у відповідних специфікаціях, оформлених у вигляді додатків, які є невід'ємною частиною дійсного договору.

При цьому, за умовами договору, розрахунки за товар здійснюються позивачем у національній валюті України гривні по факту поставки не пізніше 120 календарних днів з моменту переходу права власності на товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок контрагента.

Покупець також зобов'язувався при перерахуванні грошових коштів вказувати в призначенні платежу номер і дату договору, а також номер і дату додатку (специфікації).

Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання товаророзпорядчих документів.

28.02.2011 між позивачем та ТОВ «Агрооіл Груп»укладено додаткову угоду про надання товарного кредиту, за умовами якої ТОВ "Агрооіл Групп" поставляє продукцію позивачу по договору постачання №15/02 від 15.02.2011р. із відстрочкою платежу на умовах товарного кредиту. За користування товарним кредитом ВАТ "Кримхліб" виплачує ТОВ "Агрооіл Групп" відсотки у розмірі 0,6% за кожний день фактичного користування товарним кредитом на кожну поставлену партію продукції згідно видаткової накладної.

На підтвердження виконання угод між ПАТ "Кримхліб" та ТОВ "Агрооіл Групп" позивачем до матеріалів справи надані Акт здачі -прийняття № ОУ-0000166, Акт здачі -прийняття № ОУ-0000167, Акт здачі -прийняття № ОУ-0000168, Акт здачі -прийняття № ОУ-0000149, Акт здачі -прийняття № ОУ-0000150, Акт здачі -прийняття № ОУ- 0000152, Акт здачі -прийняття №ОУ-0000151, Акт здачі -прийняття №ОУ-0000153, податкові накладні, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, специфікації, платіжні доручення, банківські виписки, журнали-ордери (арк. с.15-34).

29.11.2011 судом першої інстанції в справі було призначено судову економічно -бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено експертній установі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Кримська експертна служба". На розгляд експерта були поставлені питання:

- Чи підтверджуються первинним документами бухгалтерського та податкового обліку ПАТ "Кримхліб"висновки за актом перевірки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 395/40-01/00381580 від 17.10.2011 року щодо завищення податкового кредиту з ПДВ за травень 2011 року у сумі 43313,77 грн. ?

- Чи підтверджуються документами бухгалтерського обліку ПАТ "Кримхліб" придбання, оплата та використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг) щодо яких Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі визнало недійсним податковий кредит у сумі 43313,77 грн.

За висновком судово-економічної експертизи №126 від 23.01.2012 встановлено, що документами бухгалтерського обліку ВАТ "Кримхліб" підтверджується придбання, оплата та використання у господарській діяльності товарів (послуг), отриманих від ТОВ "Агрооіл Групп"(код за ЄДРПОУ 34440939) за договором постачання №15/02 від 15.02.2011, висновки акту перевірки №395/40-01/00381580 від 17.10.2011 не підтверджуються.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником додатку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); - отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України -сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

- залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку, за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг). При цьому, в разі наявності у платника податків від'ємного значення за результатами господарських операцій в попередніх до звітного періодах, податковий кредит враховує наявність виданої суми.

Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Частиною четвертою статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, сума донарахування податку на додану вартість визначена відповідачем внаслідок висновку відповідача щодо порушення позивачем п.п. 198.1, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, яке виразилось у завищенні податкового кредиту, що був нарахований за відсутності належних первинних документів по операціях контрагентами позивача, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків та отримання економічної вигоди, у контрагентів позивача відсутні необхідні ресурси, свідоцтво платника ПДВ одного з контрагентів позивача анульовано, а отже є нікчемними.

Проте з такими висновками відповідача судова колегія погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких встановлені загальні вимоги дотримання яких необхідне для чинності угоди.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до частини п'ятої статті 216 цього Кодексу вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Матеріалами справи, в тому числі документами первинного бухгалтерського обліку позивача, а також висновком судово-економічної експертизи, підтверджено реальне виконання сторонами правочину, фактичне придбання та постачання позивачу товарів, а також подальше використання товару у господарській діяльності позивача.

Крім того, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що повідомлення відповідача про наявність розбіжностей при здійсненні господарських операцій у травні 2011р. між покупцем -ВАТ "Кримхліб", яким в реєстрі отриманих податкових накладних податковий кредит з ПДВ за травень 2011р. відображений у сумі 236529,86 грн., та продавцем -ТОВ "Агрооіл Групп", яким податкові зобов'язання з ПДВ за травень 2011р. відображені в сумі 433713,77 грн., матеріали справи №2а- не містять, а отже доводи відповідача в цій частині є безпідставними.

Таким чином, позивач правомірно, відповідно до чинного податкового законодавства, включив до складу податкового кредиту суми на підставі податкових накладних, виданих постачальником товару, оскільки за загальним правилом несплата податкового зобов'язання продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму податку, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки № 3832395/40-01/00381580 від 17.10.2011 про порушення платником податків вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від №0001334001 від 02.11.2011.

Інші доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування постанови.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 28.02.2012 у справі №2а-14323/11/0170/26 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК ДПС -залишенню без задоволення. Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК ДПС на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.12 у справі № 2а-14323/11/0170/26 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.12 у справі № 2а-14323/11/0170/26 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п 'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 вересня 2012 року,

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва