Постанова

від 18.04.2012 по справі 2а/1770/1352/2012

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1352/2012

18 квітня 2012 року 10год. 03хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Чередняка В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Тарновецький Я.М.

відповідача: представник Троянчук Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Західспецпостач" до Державна податкова інспекція у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Західспецпостач» звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.03.2012 року №0001212342 та №0001222342.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та надав пояснення, які співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві. Так, зокрема, зазначив, що позивачем правомірно було сформовано в 1, 2, 3 кварталах 2010 року та 1,2 кварталах 2011 року валові витрати в сумі 1164510,28 грн. та віднесено до складу податкового кредиту за березень-серпень 2010 року та березень-травень 2011 року ПДВ в загальній сумі 232902,06 грн. по господарським операціям з ТОВ «БЕНТФАЙС», ПП «АВТОРЕСУРС-СЕРВІС», ТОВ «ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ», оскільки валові витрати підтверджені відповідними первинними документами, які надавалися відповідачу під час проведення перевірки, а податкові накладні видані на суму ПДВ, сплаченого ТОВ «Західспецпостач» в ціні вартості виконаних робіт та придбаної продукції, призначеної для використання в межах господарської діяльності позивача, оформлені належним чином та виписані суб'єктами господарювання, які були зареєстровані платниками ПДВ. Вказав, що висновки податкового органу про безпідставне формування позивачем валових витрат в сумі 1164510,28 грн. та податкового кредиту в сумі 232902,06 грн. зводяться до того, що господарські операції є безтоварними. При цьому відповідач жодних доказів такої безтоварності у своєму розпорядженні не мав і не має. Зазначив, що ТОВ «БЕНТФАЙС», ПП «АВТОРЕСУРС-СЕРВІС», ТОВ «ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ» є зареєстрованими юридичними особами, відомості про які внесено до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, та зареєстрованими платниками податку на додану вартість. Також зазначив, що відповідач безпідставно заперечує факт отримання позивачем робіт та продукції від вказаних контрагентів, оскільки металопродукція в подальшому була реалізована ТОВ «РЗВА -Електрик», тобто використана у власній господарській діяльності, спрямованій на отримання прибутку. Ствердив, що висновки відповідача, покладені в основу збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства та ПДВ за спірними податковими повідомленнями-рішеннями є безпідставними та ґрунтуються не на первинних документах бухгалтерського та податкового обліку, а виключно на домислах податкового органу, викладених в акті перевірки. В той час, вказаний вище акт перевірки не доводить нікчемність чи безтоварність відповідних господарських операцій. На таких підставах просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, подав письмові заперечення, у яких вказав, що господарські операції позивача з контрагентами ТОВ «БЕНТФАЙС», ПП «АВТОРЕСУРС-СЕРВІС», ТОВ «ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ ЛТД» є безтоварними та фіктивними. Так, до ЄДРПОУ відносно стану платника ТОВ «БЕНТФАЙС» внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Згідно укладеного з цією юридичною особою договору підряду від 02.08.2010 року ТОВ «БЕНТФАЙС» зобов'язалося виконати в інтересах позивача роботу та здати результат замовнику, а ТОВ „Західспецпостач" прийняти та оплатити її. Договір про поставку товарів не надавався. До складу валових витрат позивача віднесено витрати у сумі 984067,28 грн. Транспортування здійснено ФОП ОСОБА_4

На думку податкового органу, оскільки у ТОВ «БЕНТФАЙС» відсутні трудові ресурси, складські приміщення та виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що позивачем у порушення п. 5.1, пп.5.2.1, п.5.2 абз.4 пп.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) включено до складу валових витрат витрати по операціях з ТОВ «БЕНТФАЙС», у яких вбачається безтоварність, та які не підтверджені документально, як і не підтверджено їх використання у власній господарській діяльності на загальну суму 984067,28 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 246016,82 грн.

Крім того, позивачем було укладено договір підряду від 01.04.2011 року з ТОВ «ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ ЛТД», відповідно до умов якого останнє зобов'язалося виконати в інтересах позивача роботу та здати результат замовнику, а ТОВ „Західспецпостач" прийняти та оплатити її. За ІІ квартал 2011 року, в якому позивач відобразив операції з зазначеним контрагентом, ТОВ «ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ ЛТД» декларацію з податку на прибуток не подавало, остання декларація з цього податку подавалась лише за ІІІ квартал 2010 року. Відповідно до податкового розрахунку комунального податку за 3 квартал 2010 року кількість працюючих на підприємстві склала 1 особа - директор та головний бухгалтер, які фізично не могли здійснювати такий обсяг роботи. Для перевірки не було надано необхідні документи (картки складського обліку, договори про матеріальну відповідальність, товарно-транспортні накладні та ін.).

Отже зазначені правочини є фіктивними та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цими правочинами (ст.234 ЦК України).

На думку ДПІ у м Рівному Рівненської області ДПС у порушення п.44.1, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України до складу валових витрат віднесені витрати по ТОВ «ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ ЛТД», по яких встановлено безтоварність операцій, що призвело до завищення валових витрат на суму 108200 грн. та заниження податку на прибуток на суму 24886 грн. (ІІ квартал 2011 року). Також у порушення п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України позивач безпідставно відніс до податкового кредиту суму витрат, не пов'язаних з придбанням або виготовленням товарів, робіт послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності на загальну суму 21640 грн., що призвело до заниження ПДВ на суму 21640 грн.

Крім того, позивачем укладено договір підряду від 01.03.2011 року з ПП «АВТОРЕСУРС-СЕРВІС». За отриманими від контрагента податковими накладними позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ за березень 2011 року у розмірі 14448,60 грн. Проте, за даними інформаційної бази ДПС України щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, відображений ТОВ «Західспецпостач» у податковому кредиті ПДВ не підтверджується податковими зобов'язаннями ПП «АВТОРЕСУРС-СЕРВІС» за березень 2011 року на суму 14448,60 грн. Транспортування здійснено ФОП ОСОБА_4 В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень при значних обсягах реалізації товарів.

Враховуючи вищенаведене, просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 13 по 17 лютого 2012 року відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ „Західспецпостач" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків при проведенні взаємовідносин з ТОВ «БЕНТФАЙС» (код ЄДРПОУ 36076383), ПП «МКМ-СЕРВІС» (Код ЄДРПОУ 35383180), ПП «АВТОРЕСУРС-СЕРВІС» (Код ЄДРПОУ 37030617), ТОВ «ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ ЛТД» (Код ЄДРПОУ 3363386) за період з 01.03.2010 р. по 30.09.2011 року.

Результати перевірки оформлені актом №2/16-30/36978979 від 24.02.2012 року. (т.1 а.с.10-37).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 07.03.1012 року:

- №0001212342 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 288964,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 61506,00 грн., а всього на загальну суму 350470,00 грн. (т.1 а.с.8);

- №0001222342 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 23203,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 49207,00 грн., а всього на загальну суму 282110,00 грн. (т.1 а.с.9).

За висновками акта перевірки, які покладено в основу спірних податкових повідомлень-рішень, позивачем неправомірно було сформовано у 1, 2, 3 кварталах 2010 року та 1,2 кварталах 2011 року валові витрати в сумі 1164510,28 грн. та віднесено до складу податкового кредиту березень-серпень 2010 року та березень-травень 2011 року ПДВ в загальній сумі 232902,06 грн. по господарським операціям з ТОВ «БЕНТФАЙС», ПП «АВТОРЕСУРС-СЕРВІС», ТОВ «ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ ЛТД». Так, оскільки згідно висновків викладених в акті перевірки у контрагентів позивача відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), тому проведені по бухгалтерському обліку операції з придбання товарів (робіт, послуг) мали фіктивний характер, що на переконання податкового органу свідчить про порушення позивачем вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2., підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», підпункту 7.4,1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пункту 198,3, пункту 198,6 статті 198 Податкового кодексу України. Зазначені порушення призвели до завищення валових витрат в 1,2,3, кварталах 20101 року та 1,2 кварталах 2011 року на 1164510,28 грн. та до завищення податкового кредиту за березень - серпень 2010 року та березень - травень 2011 року на 232902,06 грн..

Згідно долучених до матеріалів справи доказів ТОВ «Західспецпостач» в 2010-2011 роках мало господарські взаємовідносини з ТОВ «БЕНТФАЙС» (код ЄДРПОУ 36076383), ПП «МКМ-СЕРВІС» (Код ЄДРПОУ 35383180), ПП «АВТОРЕСУРС-СЕРВІС» (Код ЄДРПОУ 37030617), ТОВ «ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ ЛТД» (Код ЄДРПОУ 3363386) .

Відповідно до умов договорів підряду ТОВ «БЕНТФАЙС», ПП «АВТОРЕСУРС-СЕРВІС», ТОВ «ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ ЛТД» зобов'язувалися з матеріалів ТОВ «Західспецпостач» виготовляти за завданням останнього деталі (продукцію). Вартість робіт оплачена в повному обсязі в безготівковому порядку.

Відповідно до умов договорів поставки зазначені контрагенти зобов'язувалися поставляти ТОВ «Західспецпостач» товар, визначений у видаткових накладних на умовах самовивозу. Передача товару оформлена видатковими накладними. Вартість товару оплачена в повному обсязі в безготівковому порядку.

Перевезення деталей та товару здійснювалося автотранспортом ФОП ОСОБА_4 з оформленням актів здачі-приймання робіт (надання послуг), в яких зазначався маршрут перевезення.

На суму ПДВ постачальниками виписано податкові накладні. Ця сума ПДВ віднесена позивачем до складу податкового кредиту, що підтверджується сторонами у справі.

Факт отримання позивачем деталей з метою використання у власній господарській діяльності підтверджується первинними документами щодо реалізації продукції для ТОВ «РЗВА-Електрик».

Судом при вирішення справи враховано наступні правові норми.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в тому разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Це поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків валових витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту для визначення об'єкта оподаткування з податку на додану вартість, і за її змістом, відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно. Однак, контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

В ході податкової перевірки, результати якої оскаржуються, ДПІ у м. Рівне не зібрано, а в ході судового розгляду - не надано, жодного доказу на підтвердження факту нереальності вчинення господарських операцій, відображених в податковому обліку позивача.

Згідно з пунктом 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарі (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1. пункту 5.2. цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7. цієї статті.

Відповідно до ч.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч.2, 3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. «Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно, валові витрати, сформовані позивачем на підставі актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та видаткових накладних, виписаних ТОВ «БЕНТФАЙС», ПП «АВТОРЕСУРС-СЕРВІС», ТОВ «ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ ЛТД» вважаються підтвердженим.

Відповідно до підпункту 200.1. статті 200 Податкового кодексу України, сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В свою чергу, податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту 198.3. статті 198 цього Кодексу, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджується податковою накладною.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Надані до матеріалів справи первинні документи (копії договорів, видаткові накладні, рахунки - фактури, акти здачі - прийняття виконаних робіт, акти приймання - передачі сировини) свідчать про реальність здійснення господарських операцій (т.1 а.с.38-74, 104-130, 135-142, 146-162, 167-178, 194-205).

Досліджені у судовому засіданні податкові накладні на суму ПДВ 232902,06 грн., виписані для позивача постачальниками товарів - ТОВ «БЕНТФАЙС», ПП «АВТОРЕСУРС-СЕРВІС», ТОВ «ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ ЛТД» містять всі, передбачені статтею 201 Податкового кодексу України, реквізити та відповідає вимогам наказу ДПА України №969 від 21.12.2010 року «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за №1401/18696, що був чинним до 16.12.2011 року (т.1 а.с.75-103, 131-134, 163-166).

На момент виписування податкової накладної контрагенти позивача - ТОВ «БЕНТФАЙС», ПП «АВТОРЕСУРС-СЕРВІС», ТОВ «ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ» були зареєстровані платником ПДВ, що підтверджено безпосередньо і податковим органом за місцем реєстрації вказаного платника податків (т.1 а.с.143-145,179-180).

Відповідно податковий кредит сформований позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «БЕНТФАЙС», ПП «АВТОРЕСУРС-СЕРВІС», ТОВ «ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ ЛТД», вважається підтвердженим.

Факт отримання позивачем деталей з метою використання у власній господарській діяльності підтверджується первинними документами щодо реалізації продукції для ТОВ «РЗВА-Електрик» (т.1 а.с.194-249, т.2 а.с.1-24).

Згідно з пунктом 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців» №775-ІV від 15.05.2003 року, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. У відповідності до частини 2 вказаної статті, якщо відомості , які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі лише у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

ТОВ «БЕНТФАЙС», ПП «АВТОРЕСУРС-СЕРВІС», ТОВ «ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ» набули прав юридичної особи з дня їх державної реєстрації і відомості щодо них внесені до Єдиного державного реєстру.

Слід зазначити, що суду не надано жодних доказів того, що ТОВ «БЕНТФАЙС», ПП «АВТОРЕСУРС-СЕРВІС», ТОВ «ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ» не були спроможні здійснювати господарські операції з поставки товарів.

До того ж чинним законодавством України на сторону правочину, яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати перевірку відповідності законодавству установчих документів іншого учасника господарських правовідносин та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості. Разом з тим, ні установчі, ні статутні документи контрагента позивача не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне в матеріалах справи немає.

Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач у справі діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо допускає його контрагент, або що його діяльність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Платником податку первинними документами бухгалтерського обліку, у тому числі видатковими та податковими накладними доведено, що виникнення права на формування валових витрат та податкового кредиту є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість.

Податковий орган, в свою чергу, не навів будь-яких доводів щодо фіктивності господарських операцій, за наслідками яких було сформовано позивачем оспорювані валові витрати та податковий кредит, не подав жодних фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання операції з поставки товарів.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні законні підстави для зменшення позивачу валових витрат в 1,2,3 кварталах 2010 року та 1, 2 кварталах 2011 року і податкового кредиту з податку на додану вартість за березень-серпень 2010 року та березень-травень 2011 року по господарським операціям з ТОВ «БЕНТФАЙС», ПП «АВТОРЕСУРС-СЕРВІС», ТОВ «ДНЕПРСПЕЦІНДУСТРІЯ».

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, за результатами проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно та своєчасно.

Матеріали справи свідчать, що спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають вказаним критеріям правомірності.

Враховуючи сукупність наведених обставин наряду із правовою специфікою податкових повідомлень-рішень, як актів державної податкової служби України, яка полягає в тому, що владний припис таких правових актів індивідуальної дії міститься безпосередньо в самому податковому повідомленні-рішенні, а мотиви його винесення, тобто обставини, якими керувався суб'єкт владних повноважень, - у відповідному акті перевірки, на підставі якого і приймався такий правовий акт індивідуальної дії, суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 07.03.2012 року №0001212342, №0001222342 є протиправними та підлягають скасуванню

Судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2146,00 грн. згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджується на користь позивача з Державного бюджету у розмірі 2146,00 грн..

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 07.03.2012 року № 0001212342 та від 07.03.2012 року № 0001222342.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Західспецпостач" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.