Постанова

від 06.04.2012 по справі 2а-3002/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 квітня 2012 року № 2а-3002/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва до Публічного акціонерного товариства "Український генеральний інститут по проектуванню підприємств штучного волокна" простягнення 16967,40 грн.

Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Український генеральний інститут по проектуванню підприємств штучного волокна" заборгованості з відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 16967,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено заборгованість з відшкодування Пенсійним фондом України різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 16967,40 грн. за період з 01.07.2011 р. до 31.12.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні, 27 березня 2012 року, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач участі повноважного представника у судовому розгляді справи не забезпечив, про час дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Від представника відповідача через канцелярію до суду надійшли письмові заперечення (вх. №03-3/17822 від 26.03.2012 р.), в яких відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що Публічне акціонерне товариство "Український генеральний інститут по проектуванню підприємств штучного волокна" не є науковою установою, тому в нього відсутній обов'язок зі сплати різниці пенсії науковим працівникам відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність". Також у запереченнях відповідачем зазначено, що Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва не має права на звернення до суду з позовом про стягнення несплаченої різниці з відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах науковим працівникам

У судовому засіданні, 27 березня 2012 року, на підставі частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами та продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, 27 березня 2012 року, пояснення представника позивача, врахувавши заперечення відповідача проти позову, розглянувши адміністративний позов, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Як убачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Український генеральний інститут по проектуванню підприємств штучного волокна", ідентифікаційний код 04691254, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 11, зареєстровано Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією, дата державної реєстрації юридичної особи (первинної) 24.01.1992 р., що підтверджується даними довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №262555.

Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва листами від 24.01.2011 р. №695/09 та від 11.01.2011 р. №283/09, відповідачу направлялись повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за січень-грудень 2011 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскальних чеків та реєстрів замовних поштових відправлень.

Позивачем проведено перевірку правильності нарахування та відшкодування сум фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" Публічного акціонерного товариства "Український генеральний інститут по проектуванню підприємств штучного волокна", про що складено акт від 23 січня 2012 року №4. Згідно з вказаним актом, сума для відшкодування за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2011 р. становить 16967,40 грн.

До акту долучено розрахунок з якого вбачається, що за липень-грудень 2011 року таким науковим працівникам визначено суму відшкодування фактичних витрат на виплату пенсій: ОСОБА_1, нараховано до відшкодування 246,18 грн.; ОСОБА_2, нараховано до відшкодування 736,62 грн.; ОСОБА_3, нараховано до відшкодування 2032,74 грн.; ОСОБА_4, нараховано до відшкодування 817,20 грн.; ОСОБА_5, нараховано до відшкодування 718,98 грн.; ОСОБА_6, нараховано до відшкодування 841,26 грн.; ОСОБА_7, нараховано до відшкодування 486,66 грн.; ОСОБА_8, нараховано до відшкодування 91,80 грн.; ОСОБА_9, нараховано до відшкодування 282,60 грн.; ОСОБА_10, нараховано до відшкодування 720,12 грн.; ОСОБА_11, нараховано до відшкодування 344,22 грн.; ОСОБА_12, нараховано до відшкодування 498,90 грн.; ОСОБА_13, нараховано до відшкодування 2215,62 грн.; ОСОБА_14, нараховано до відшкодування 2618,76 грн.; ОСОБА_15, нараховано до відшкодування 813,78 грн.; ОСОБА_16, нараховано до відшкодування 595,38 грн.; ОСОБА_17, нараховано до відшкодування 48,36 грн.; ОСОБА_18, нараховано до відшкодування 349,80 грн.; ОСОБА_19, нараховано до відшкодування 449,58 грн.; ОСОБА_20, нараховано до відшкодування 1556,22 грн.; ОСОБА_21, нараховано до відшкодування 77,04 грн.; ОСОБА_22, нараховано до відшкодування 425,58 грн., всього згідно з розрахунком -16967,40 грн.

Зазначений акт перевірки направлявся відповідачу супровідним листом від 24.01.2012 р. №812/08 та отриманий ним 29.01.2012 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Правові відносини щодо призначення пенсій науковим працівникам врегульовані Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13 грудня 1991 року №1977-XII (в редакції Закону України від 1 грудня 1998 року №284-XIV).

Відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (в редакції Закону України від 22 вересня 2006 року №190-V, який набрав чинності з 1 січня 2007 року) різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів (абзаци другий-четвертий частини дев'ятої). Відповідні положення містились і в попередній редакції (Закон України від 20 листопада 2003 року №1316-IV , який набрав чинності з 1 січня 2004 року) статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Згідно з частиною шостою статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (в редакції Закону України від 6 квітня 2000 року №1646-III, який набрав чинності 17 травня 2000 року) різниця між сумою призначення пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право дана особа, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників бюджетних установ і організацій за рахунок державного бюджету, а для наукових (науково-педагогічних) працівників інших підприємств і організацій - за рахунок коштів цих підприємств і організацій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 "Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року №372 (далі - Порядок №372) передбачено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Аналогічна процедура визначалась пунктом 8 "Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року №1826 (втратив чинність згідно з згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року №372, далі - Порядок №1826).

Як уже зазначалось, позивачем на адресу відповідача надсилались повідомлення про необхідність сплати відповідачем суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за 2011 рік.

Суд вважає безпідставним твердження представника відповідача, що Публічне акціонерне товариство "Український генеральний інститут по проектуванню підприємств штучного волокна" не має обов'язку сплачувати суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів щодо осіб, які отримали право на вказану пенсію, посилаючись на те, що відповідач не має статусу наукової установи.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2011 року в адміністративній справі № 2а-4678/11/2670 за позовом Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Український генеральний інститут по проектуванню підприємств штучного волокна" 20536,02 грн., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року, встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Укргіпроштув" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Укргіпроштув", яке в свою чергу було правонаступником Українського державного інституту по проектуванню підприємств штучного волокна "Укрдіпроштув" - працівниками якого були особи, яким призначена пенсія відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", що підтверджується довідками, виданими Відкритим акціонерним товариством "Укргіпроштув" про перебування цих осіб на посадах наукових працівників, які наявні в матеріалах справи. Таким чином, з урахуванням положень пункту 4 Порядку обов'язок щодо сплати різниці пенсії лежить саме на правонаступнику, тобто на Публічному акціонерному товариству "Український генеральний інститут по проектуванню підприємств штучного волокна".

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставина щодо правонаступництва Публічного акціонерного товариства "Український генеральний інститут по проектуванню підприємств штучного волокна"

Крім того, Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність" не ставить в залежність обов'язок підприємства відшкодовувати різницю пенсії щодо пенсіонерів, які були працівниками наукової установи, якою видано довідку про роботу на науковій посаді, що дає право на пенсію на підставі Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", від наявності статусу наукової установи у підприємства станом на час виплати вказаним працівникам пенсії.

Щодо твердження відповідача, що позивач не має встановленого законом права для звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення заборгованості по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, то суд зазначає, що пунктом 8 Порядку №372 передбачено, що у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з "Положенням про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011, основними завданнями Пенсійного фонду України є, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством (абзац сьомий пункту 3). Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах і районах у містах щодо стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів (абзац шостий підпункту 5 пункту 4).

Підпунктом 6 пункту 2.4 "Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за №442/6730 встановлено, що управління має право стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.

Таким чином, з аналізу вказаних вище положень чинного законодавства вбачається, що управління Пенсійного фонду України мають право на звернення до суду з позовами, в тому числі, про стягнення заборгованості з виплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

З огляду на те, що відповідачем не сплачено заборгованість з відшкодування витрат Пенсійного фонду України на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, за липень-грудень 2011 року в сумі 16967,40 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відтак адміністративний позов підлягає задоволенню. При цьому судом враховано, що відповідачем не оспорювався акт перевірки від 23 січня 2012 року №4, та розмір відшкодування сум фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам, зазначеним в додатку до акту, який отриманий відповідачем.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач - суб'єкт владних повноважень, звільнений від сплати судового збору (державного мита), не надав суду доказів понесення ним судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Український генеральний інститут по проектуванню підприємств штучного волокна" (ідентифікаційний код 04691254) на користь Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва заборгованість з відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, у розмірі 16967,40 грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят сім грн. 40 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець