Ухвала

від 28.08.2012 по справі 2а-3002/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3002/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бужак Н.П.

Суддів: Твердохліб В.А., Костюк Л.О.

За участю секретаря: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Український генеральний інститут по проектуванню підприємств штучного волокна»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районні м. Києва до Відкритого акціонерного товариства «Український генеральний інститут по проектуванню підприємств штучного волокна»про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В

Позивач Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва звернувся до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Український генеральний інститут по проектуванню підприємств штучного волокна»про стягнення заборгованості з відшкодування витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 16967,40 грн.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2011 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Український генеральний інститут по проектуванню підприємств штучного волокна", зареєстровано Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 24.01.1992 р., що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №262555.

Листами від 24.01.2011 р. №695/09 та від 11.01.2011 р. №283/09 Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва відповідачу направлялись повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за січень-грудень 2011 року.

Відповідно до складеного акту від 23 січня 2012 року №4 позивачем проведено перевірку правильності нарахування та відшкодування сум фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" Публічного акціонерного товариства "Український генеральний інститут по проектуванню підприємств штучного волокна". Згідно з вказаним актом, сума для відшкодування за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2011 р. становить 16967,40 грн.

Зазначений акт перевірки направлявся відповідачу супровідним листом від 24.01.2012 р. №812/08 та отриманий ним 29.01.2012 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Правові відносини щодо призначення пенсій науковим працівникам врегульовані Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13 грудня 1991 року №1977-XII (в редакції Закону України від 1 грудня 1998 року №284-XIV ).

Відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (в редакції Закону України від 22 вересня 2006 року №190-V , який набрав чинності з 1 січня 2007 року) різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів (абзаци другий-четвертий частини дев'ятої). Відповідні положення містились і в попередній редакції (Закон України від 20 листопада 2003 року №1316-IV , який набрав чинності з 1 січня 2004 року) статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" .

Згідно з частиною шостою статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (в редакції Закону України від 6 квітня 2000 року №1646-III , який набрав чинності 17 травня 2000 року) різниця між сумою призначення пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право дана особа, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників бюджетних установ і організацій за рахунок державного бюджету, а для наукових (науково-педагогічних) працівників інших підприємств і організацій - за рахунок коштів цих підприємств і організацій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 "Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року №372 (далі - Порядок №372) передбачено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" , про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Аналогічна процедура визначалась пунктом 8 "Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року №1826 (втратив чинність згідно з згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року №372 , далі - Порядок №1826).

Як уже зазначалось, позивачем на адресу відповідача надсилались повідомлення про необхідність сплати відповідачем суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за 2011 рік.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з твердженням апелянта, що Публічне акціонерне товариство "Український генеральний інститут по проектуванню підприємств штучного волокна" не має обов'язку сплачувати суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів щодо осіб, які отримали право на вказану пенсію, посилаючись на те, що відповідач не має статусу наукової установи.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2011 року в адміністративній справі № 2а-4678/11/2670 за позовом Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Український генеральний інститут по проектуванню підприємств штучного волокна" 20536,02 грн., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року, встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Укргіпроштув" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Укргіпроштув", яке в свою чергу було правонаступником Українського державного інституту по проектуванню підприємств штучного волокна "Укрдіпроштув" - працівниками якого були особи, яким призначена пенсія відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" , що підтверджується довідками, виданими Відкритим акціонерним товариством "Укргіпроштув" про перебування цих осіб на посадах наукових працівників, які наявні в матеріалах справи. Таким чином, з урахуванням положень пункту 4 Порядку обов'язок щодо сплати різниці пенсії лежить саме на правонаступнику, тобто на Публічному акціонерному товариству "Український генеральний інститут по проектуванню підприємств штучного волокна".

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Доводи апелянта, що позивач не має встановленого законом права для звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення заборгованості по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, суд не може прийняти до уваги, оскільки пунктом 8 Порядку №372 передбачено, що у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з "Положенням про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011, основними завданнями Пенсійного фонду України є, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством (абзац сьомий пункту 3). Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах і районах у містах щодо стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів (абзац шостий підпункту 5 пункту 4).

Підпунктом 6 пункту 2.4 "Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за №442/6730 встановлено, що управління має право стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.

Таким чином, з аналізу вказаних вище положень чинного законодавства вбачається, що управління Пенсійного фонду України мають право на звернення до суду з позовами, в тому числі, про стягнення заборгованості з виплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

З огляду на те, що відповідачем не сплачено заборгованість з відшкодування витрат Пенсійного фонду України на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, за липень-грудень 2011 року в сумі 16967,40 грн., колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, про обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин ухвалене судом рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Український генеральний інститут по проектуванню підприємств штучного волокна»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2012 року -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України у порядку і строки, визначені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.