Постанова

від 09.04.2012 по справі 2а-3350/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 квітня 2012 року 13:40 № 2а-3350/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Денисовій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скоуп»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Скоуп»(надалі -Товариство, позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (надалі -відповідач, податковий орган) про визнання протиправними дій відповідача стосовно проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, на підставі якої складено акт від 06.01.2012р. № 5/3-23-70-37640453, визнання незаконними дій податкового органу щодо визначення в спірному акті нікчемними правочинів (договорів), укладених з контрагентами, зобов'язання відповідача відкликати згаданий акт перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, вказував, що дії податкового органу щодо проведення документальної невиїзної перевірки суперечать чинному законодавству України та є неправомірними.

Представник відповідача в судовому засіданні та письмових запереченнях проти позову заперечив, зазначивши, що ним були дотримані норми податкового законодавства, а всі дії щодо вручення позивачу Наказу на проведення згаданої перевірки відповідачем були дотримані.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи в з наступного.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва (надалі -Відповідач) була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Скоуп», за результатами якої було складено Акт № 5/3-23-70-37640453 від 06.01.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Скоуп», код ЄДРПОУ 37640453 з питань відображення податкового кредиту сформованого за рахунок ТОВ «Ортекс-К»код 30522986, та податкових зобов'язань сформованих за рахунок ТОВ «Кременчуцький Автоскладальний завод»(код ЄДРПОУ 36410382) за жовтень 2011 року».

Як вбачається з вказаного акту, перевірка була проведена на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Пунктом 79.1. ст. 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2. ст. 79 Податкового кодексу України зазначає, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Проте відповідачем не було надано до суду доказів надіслання чи вручення позивачу наказу, на підставі якого було проведено перевірку, як і не було надано доказів вручення письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Для можливості надати вказані докази судом оголошувалась перерва в судовому засіданні, однак представник податкового органу в наступне засідання не прибув, жодних матеріалів чи клопотань не надав.

За наведених обставин суд приходить до висновку про відсутність доказів вручення наказу, на підставі якого було проведено перевірку, та відсутність доказів вручення письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Також, відповідно до п. 78.4. ст. 78 вказаного Кодексу про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення , яке оформлюється наказом.

Як вбачається з акту перевірки, документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства була проведена на підставі наказу від 03.01.2012р. № 1, виданого старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу взаємодії з правоохоронними органами управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ Голосіївського району м. Києва -Романюк В.В.

Таким чином спірна перевірка була проведена не на підставі наказу начальника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, а на підставі рішення іншої особи, яка не являється керівником податкового органу.

Наведені обставини свідчать про порушення п. 78.4. ст. 78 Податкового кодексу України з боку відповідача, що дає підстави прийти до висновку про протиправність дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства.

Крім того, відповідно до пп. 78.1.11 ст. 78 вказаного Кодексу документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Так, представником відповідача не надано до суду жодних доказів про наявність відповідної постанови чи ухвали суду, або рішення органу дізнання, слідчого чи прокурора.

Щодо висновків про нікчемність правочинів, укладених між Товариством та його контрагентами, викладених в акті перевірки, суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, вказаний висновок базується на аналізі податкової звітності, яка, на думку податкового органу, вказує на відсутність у ТОВ «Ортекс-К»складських приміщень та виробничих потужностей.

Також, відповідач в Акті перевірки, посилається на матеріали кримінальної справи № 50-5944, яку було порушено 28.01.2011 року прокуратурою м. Києва за фактом фіктивного підприємництва вчиненого невстановленими особами за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України і зазначає, що проведеними заходами по вказаній кримінальній справі встановлено, що директор та засновник підприємства ТОВ «Ортекс-К», громадянин ОСОБА_1 відповідно до висновку експерта № 593 від 12.12.2011 року, реєстраційні та звітні документи вказаного підприємства не підписував, отже ТОВ «Ортекс-К»ймовірно використовується невстановленими особами у незаконній схемі мінімізації податкових зобов'язань, шляхом укладення договорів на здійснення «безтоварних»операцій.

Однак, суд вважає, що відповідач прийшов до передчасних висновків та звертає увагу на наступне.

В матеріалах справи наявна заява директора ТОВ «Ортекс-К», ОСОБА_1., в якій зазначається, що останній, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Ортекс-К»підтверджує факт існування договірних відносин між ТОВ «Ортекс-К»та позивачем, а також всіх видаткових і податкових накладних та інших первинних документів, пов'язаних з господарськими взаємовідносинами з Позивачем.

Даною заявою ОСОБА_1 підтверджує, що договори, видаткові і податкові накладні та інші первинні документи з моменту призначення на посаду підписувались ним особисто з метою здійснення господарської діяльності та отримання прибутку підприємства.

Також відповідач в Акті перевірки зазначає, що враховуючи неможливість придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Ортекс-К»на користь ТОВ «Скоуп»(Позивача), то неможливий і їх продаж в подальшому на користь ТОВ «Кременчуцький Автоскладальний Завод»(код ЄДРПОУ 36410382) за жовтень 2011 року у зв'язку з нікчемністю правочину.

Суд не погоджується із таким висновком податкового органу та звертає увагу на наступне.

03 жовтня 2011 року між ТОВ «Скоуп»та ТОВ «ВО «Кременчуцький автоскладальний завод» було укладено Авторський договір № 031011 (відчуження виключних майнових прав автора).

На підтвердження реальності даного господарського договору, позивачем надано рішення Державної служби інтелектуальної власності України про реєстрацію договору, який стосується права автора на твір від 16.12.2011 р. № 1736.

14.10.2011 року між Позивачем та ТОВ «ВО «Кременчуцький автоскладальний завод»було укладено Авторський договір № 141011 (відчуження виключних майнових прав автора).

31 жовтня 2011 року між Позивачем та ТОВ «ВО «Кременчуцький автоскладальний завод»було укладено Акт № 1 прийому-передачі у власність виключних прав до Авторського договору (відчуження виключних майнових прав автора) № 141011 від 14 жовтня 2011 року.

Згідно з вимогами ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Отже, виходячи з вищенаведеного, на час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у директора Товариства на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків.

Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок, а також податковим органом не витребувана та не досліджена первинна документація.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагента позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені, як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, судам потрібно враховувати, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Відповідні обставини повинні бути відображені в мотивувальній частині судового рішення про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений юридичними особами із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Суд звертає увагу на те, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

З врахування викладених норм права суд вважає, що податковим органом не доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи оскаржені договіри сторони діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 2 зазначеного Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Це означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним та приймати рішення, і вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

Враховуючи все вище викладене, суд приходить до висновку про протиправність дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Скоуп», оскільки проведення такої перевірки відбувалось без вчинення податковим органом всіх належних дій , передбачених Податковим кодексом України, які визначені в законі як обов'язкові.

Щодо позовних вимог про відкликання акту перевірки № 5/3-23-70-37640453 від 06.01.2012 р., то суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки нормами податкового законодавства таких дій, як відкликання акту перевірки не передбачено.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Скоуп», в результаті якої був складений Акт № 5/3-23-70-37640453 від 06.01.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Скоуп», код ЄДРПОУ 37640453 з питань відображення податкового кредиту сформованого за рахунок ТОВ «Ортекс-К»код 30522986, та податкових зобов'язань сформованих за рахунок ТОВ «Кременчуцький Автоскладальний завод»(код ЄДРПОУ 36410382) за жовтень 2011 року».

Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо визнання в Акті № 5/3-23-70-37640453 від 06.01.2012 р. нікчемними правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Скоуп».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

Постанова складена в повному обсязі 12 квітня 2012 року