Ухвала

від 02.07.2013 по справі 2а-3350/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2013 р. м. Київ К/9991/53854/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Муравйова О.В.

за участю секретаря : Горголь І.С.

представників:

позивача: не з'явився

відповідача : Огарьов Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2012 року

у справі № 2а-3350/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скоуп»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іст Вест» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Скоуп») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2012 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано незаконними дії ДПІ щодо проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Скоуп», за результатами якої було складено акт № 5/3-23-70-640453 від 06.01.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Скоуп», з питань відображення податкового кредиту, сформованого за рахунок TOB «Ортекс-К», та податкових зобов'язань, сформованих за рахунок TOB «Кременчуцький автоскладальний завод» за жовтень 2011 року. Визнано незаконними дії ДПІ щодо визнання в акті № 5/3-23-70-37640453 від 06.01.2012 року нікчемними правочинів, укладених ТОВ «Скоуп». В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2012 року апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Скоуп», за результатами якої було складено акт № 5/3-23-70-7640453 від 06.01.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Скоуп», з питань відображення податкового кредиту, сформованого за рахунок TOB «Ортекс-К», та податкових зобов'язань, сформованих за рахунок TOB «Кременчуцький Автоскладальний завод» за жовтень 2011 року.

Суд першої інстанції (рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції) задовольнив частково позовні вимоги ТОВ «Скоуп».

Колегія суду не може погодитись з таким висновком судів, вважаючи його передчасним та таким, що винесений з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Пунктом 3 статті 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за N 34/18772 передбачено, що акт є документом, який оформляється за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Однак, судами попередніх інстанцій не було встановлено та досліджено всі докази що містяться в матеріалах справи, не надано належну правову оцінку вимогам позивача, та не з'ясовано в повному обсязі які правові наслідки, що спрямовуються на регулювання тих чи інших відносин і мають обов'язковий характер, матиме за собою оскаржуваний акт перевірки, як рішення суб'єкту власних повноважень безпосереднього щодо позивача.

Таким чином, на думку колегії суду, суди першої та апеляційної інстанції не вірно застосували норми матеріального права, та, як наслідок, що призвело до прийняття незаконного рішення по суті.

Викладене свідчить про порушення судами вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Касаційна ж інстанція згідно з ч. 2 ст. 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не буди встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи викладене, касаційна інстанція на підставі ст. 227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення спору по суті.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до вищевикладеного, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2012 року - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов