Постанова

від 11.04.2012 по справі 2а-3620/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 квітня 2012 року 14:57 № 2а-3620/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., за участю секретаря судового засідання Мосійчук І.М. та представників: позивача -Ручки О.А., відповідача - Мазніченко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські каштани» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 листопада 2011 року № 156991502, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15 березня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські каштани»(далі -ТОВ «Київські каштани») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі -ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 листопада 2011 року № 156991502.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2012 року відкрито провадження у справі № 2а-3620/12/2670 , закінчено підготовче провадження та призначено до судового розгляду на 11 квітня 2012 року.

11 квітня 2012 року у судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача -ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на належного відповідача - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Київські каштани»(ідентифікаційний код 32670504) зареєстровано 30 листопада 2001 року Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією (свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 020744). Вказане товариство розташоване за адресою: 04050, м. Київ, вул. Білоруська,2-А.

До видів діяльності ТОВ «Київські каштани» за КВЕД відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 157757 від 23 березня 2011 року відноситься, зокрема:70.12.0 Купівля та продаж власного нерухомого майна, 45.21.1 Будівництво будівель, 70.20.0 Здавання в оренду власного нерухомого майна, 70.31.0 Діяльність агентств нерухомості.

03 листопада 2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Київські каштани», за результатами якої було складено Акт від 03 листопада 2011 року № 305/1502/32670504.

В ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Київські каштани»в податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року неправомірно визначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 23 889 433, 00 грн.

Податковим органом було встановлено порушення пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України.

Позивач подав до податкового органу заперечення на Акт перевірки 03 листопада 2011 року № 04/11.

За результатами розгляду заперечення 18 листопада 2011 року № 4917/10/11-284, вирішено висновки акту перевірки від 03 листопада 2011 року № 305/15-02/32670504 залишити без змін.

21 листопада 2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі Акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення за формою «П»№ 156991502, яким згідно з пунктом 54.3 ст. 54 та пунктом 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 23 889 433, 00 грн. за ІІ квартал 2011 року.

Зазначене податкове повідомлення -рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку до ДПА у м. Києві та ДПС України, які рішеннями від 27 січня 2012 року № 885/10/25-114 та від 01 березня 2012 року № 3730/6/10-2415 його скарги залишено без задоволення, а податкове повідомлення -рішення -без змін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновок відповідача про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у II кварталі 2011 року не відповідає дійсності, у зв'язку із неправильним застосуванням податковим органом норм чинного законодавства України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 37.1 статті 37 Податкового кодексу України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пункту 150.1. статті 150 Розділу ІІІ Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 р. з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 р.

У п. 1 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України зазначено, що Розділ III Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року , якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 р. N 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у зв'язку із набранням 01.04.2011 р. чинності розділом III Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 р., від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 р., що увійшло до першого кварталу 2011 р. відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 р. N 334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 р. не включається.

За результатами дослідження податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ півріччя 2011 року та уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за ІІ півріччя , які долучені позивачем, встановлено наступне.

В уточнюючій податковій декларації за другий квартал 2011 року, яка подана позивачем до податкової інспекції 31 серпня 2011 року (вх. № 408394) у рядку 06.6 «Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду»задекларована сума 24 588 58, 00 грн. У рядку 07 декларації «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності»вказано суму -«-»24 547 204, 00 грн.

Із зазначено слідує, що сума вказана у рядках 06.6, 07 податкових декларацій, є від'ємним значенням минулого 2010 року.

Позивачем, в якості доказів формування від'ємного значення за результатами діяльності підприємства у 2010 року було надано: розрахунок курсових різниць за 2008-2009 роки, згідно договору № 90-05/2007-1 від 29 травня 2007 року, Договір позики № 90-05/2007-1 від 29 травня 2007 року, банківські виписки по особовому рахунку ТОВ «Київські каштани», розрахунок курсових різниць за 2008-2009 роки, згідно кредитного договору № 11263183000 від 05 грудня 2007 року, Кредитний договір № 11263183000 від 05 грудня 2007 року, банківські виписки по особовому рахунку ТОВ «Київські каштани», Договір на пайову (дольову) участь у фінансуванні будівництва торговельно-розважального комплексу з рекреаційно-оздоровчою та аква зонами, а також дитячим майданчиком № 12/09 від 12 вересня 2006 року з додатком № 1.

Суд вважає, що дані докази не можуть вважатися підтвердженням формування від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року, оскільки були вже включенні до І кварталу 2011 року, за наслідками 2010 року, що підтверджується податковою декларацією за І квартал 2011 року (поданою до податкового органу 26.04.2011 р.).

Також, на думку суду, надані позивачем документи не можуть свідчити про законність формування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, що відображенні ним у відповідній декларації за ІІ квартал 2011 року.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми Закону, підприємством у декларації з податку на прибуток за результатами ІІ-го кварталу 2011р. завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 23 889 433, 00 грн., чим порушено п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ.

А, отже правомірність рішень суб'єкта владних повноважень доведено відповідачем.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 21 листопада 2011 року № 156991502 винесено податковим органом правомірно, а тому підстави для його скасування відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Приймаючи до уваги викладене вище, керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські каштани» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17.04.2012 р.