Ухвала

від 27.09.2012 по справі 2а-3620/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3620/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Федорової Г.Г.

Федотова І.В.

За участю секретаря: Кравчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські каштани»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські каштани»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 листопада 2011 року № 156991502, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські каштани»звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 листопада 2011 року № 156991502.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Київські каштани»(ідентифікаційний код 32670504) зареєстровано 30 листопада 2001 року Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією (свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 020744). Дане Товариство розташоване за адресою: 04050, м. Київ, вул. Білоруська,2-А.

03 листопада 2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Київські каштани», про що складено Акт від 03 листопада 2011 року № 305/1502/32670504.

Так, під час перевірки було встановлено, що ТОВ «Київські каштани»в порушення пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України у податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року неправомірно визначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 23 889 433, 00 грн.за II квартал 2011 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «П» від 21.11.2011 р. № 156991502, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 23 889 433,00 грн.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва вважає, що платники податку на прибуток мають право включати до податкової звітності за ІІ квартал 2011 року лише ту суму збитків (від'ємного значення об'єкта оподаткування), які отримані у І кварталі 2011 року без урахування збитків попередніх звітних періодів.

Натомість, позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки під час складення декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року підприємством повністю дотримано вимоги чинного законодавства.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем неправомірно включено до податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування вказаним податком, що утворилося в попередніх податкових періодах.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України та законів України.

Згідно п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 зазначеного вище Закону, відповідно до якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абз. 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Згідно п. 1 розділу ХІХ «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України з 01 квітня 2011року набрав чинності розділ ІІІ ПК України, яким врегульовуються питання оподаткування податком на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, розрахунок об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року повинен здійснюватися відповідно до вимог п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону, якими було прямо передбачено включення до валових витрат І кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році без жодних обмежень.

Згідно п. 150.1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У відповідності до п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України положення п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011 р.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що право платника податків на включення до витрат другого календарного кварталу 2011 року показника від'ємного значення за підсумками 1-го кварталу 2011 року пов'язується лише з діяльністю платника податків у цьому кварталі, а тому її положення не поширюються на об'єкти оподаткування, що виникли у 2010 році і регулювались положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який втратив чинність 01 квітня 2011 року.

З рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99р. №1-рп/99 вбачається, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Цей принцип закріплений й у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що у зв'язку із набранням 01 квітня 2011 року чинності розділу ІІІ Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у ІІ кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у І кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до І кварталу 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу від'ємного значення ІІ кварталу 2011 року не включається.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в уточнюючій податковій декларації за другий квартал 2011 року, яку було подано до податкової інспекції 31 серпня 2011 року (вх. № 408394) у рядку 06.6 «Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду»задекларована сума 24 588 58, 00 грн. У рядку 07 декларації «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності»вказано суму - «-»24 547 204, 00 грн.

Отже, сума вказана у рядках 06.6, 07 податкових декларацій, є від'ємним значенням минулого 2010 року.

Відтак, під час формування податкових декларацій з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року та за ІІ-ІІІ квартали 2011 року, позивачем до рядка 06.6. «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)»було включено загальну суму від'ємного значення І кварталу 2011 року з врахуванням раніше понесених збитків у попередніх періодах.

При цьому, позивачем не було надано доказів на підтвердження правильності визначення від'ємного значення об'єкту оподаткування встановленого у податковій декларації за 1 квартал 2011 року.

Натомість, пунктом 138.2. ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу

Статтею 44 Податкового кодексу України встановлені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Так, п. 44.1. та п. 44.2 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Пунктом 44.3. цієї ж статті ПК України визначено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем не надано належних, в розумінні ст. 44 ПК України, доказів на підтвердження правильності визначення від'ємного значення об'єкту оподаткування встановленого у податковій декларації за 1-й квартал 2011 р., колегія суддів приходить до висновку про те, що при декларуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, в рядок 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 р. (шляхом подання уточнюючої декларації від 31 серпня 2011 року) позивач безпідставно включив валові витрати задекларовані у податковій декларації з податку на прибуток за 1-й квартал 2011 р.

Враховуючи те, що позивачем в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ-й квартал 2011 року, поданій до органу ДПІ 31.08.2011 р., було безпідставно відображено від'ємне значення з податку на прибуток за 2010 рік, колегія суддів дійшла висновку про правомірність винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 кодексу).

При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, не знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські каштани»залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Т.Р. Вівдиченко

Судді: Г.Г.Федорова

І.В.Федотов

Повний текст ухвали виготовлено 03 жовтня 2012 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Федорова Г. Г.

Федотов І.В.