Постанова

від 04.05.2012 по справі 2-а-3569/11

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

гіналом

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2012 року м. Дніпропетровськ

Суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Решетнік М.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Науково-виробниче комерційне об'єднання «Пульсар»до Дніпропетровської міськрада «Про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії», -

ВСТАНОВИВ:

ПП «НВКО «Пульсар»звернулось з позовом до Дніпропетровської міськради, в якому стверджує, що відповідач, в порушення ч.6 ст.123 Земельного кодексу України залишив без розгляду їх заяву від 02.11.2010р. №296/10 та не прийняв рішення про надання їм у користування (оренду) земельної ділянки, чим допустив протиправну бездіяльність. З метою захисту своїх порушених прав просять визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду вищевказаної заяви та зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

В судове засідання сторони не з?явились, в поданій до суду заяві представник позивача просив розглянути справу в письмовому провадженні, позов підтримав. Причина неявки представника відповідача суду не відома.

Відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, участь свого представника в судовому засіданні не забезпечив, письмові заперечення проти позову не надав та не повідомив про причини неявки свого представника в судове засідання.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №411197 позивач набув статус юридичної особи 14.05.1998р., що, згідно ст.93 Земельного кодексу України та ст.ст.5,6 Закону України «Про оренду землі», надає їм право на отримання в оренду земельної ділянки для подальшого задоволення свого інтересу по отриманню прибутку від здійснення господарської (підприємницької) діяльності на такій земельній ділянці. Це в свою чергу також відповідає меті діяльності позивача, яка закріплена в п.3.1. Статуту.

З метою реалізації свого права на отримання земельної ділянки в користування для розширення торгового комплексу «Північний»позивач звернувся до відповідача з листом від 21.04.2005р. №35, який був зареєстрований останнім того ж дня за №11/3507.

Рішенням Дніпропетровської міськради від 25.07.2007р. №27/17 ПП «НВКО «Пульсар»погоджено місцерозташування торговельного комплексу «Північний»(розширення) на території по вул.Семафорній, 21-а та згідно п.3 і пп.3.1 цього рішення надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розташування вказаного комплексу (далі - Проект землеустрою) лише після виконання умов, передбачених висновком Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів від 11.05.2006р. №7825.04.

У зв'язку з тим, що положення пп.3.1 рішення Дніпропетровської міськради від 25.07.2007р. №27/17 щодо розробки Проекту землеустрою лише після виконання умов, передбачених висновком Дніпропетровського міського управління земельних ресурсів від 11.05.2006р. №7825.04 та ряд інших положень цього рішення були незаконними, ПП «НВКО «Пульсар»оскаржило їх в господарському суді Дніпропетровської області. Рішенням вказаного суду від 12.01.2010р. у справі №10/333-09(16/89-09 (38/119-08 (12/51-08))), яке набрало законної сили 29.01.2010р., вказані положення п.п.3.1 та ряд інших рішення Дніпропетровської міськради від 25.07.2007р. №27/17 були визнані незаконними та недійсними з 25.07.2007р.

На виконання рішення Дніпропетровської міськради від 25.07.2007р. №27/17, з метою розробки Проекту землеустрою, 20.09.2007р. між ПП «НВКО «Пульсар» та МКП «Земград»укладено договір 07/2407-990.

В процесі розробки Проекту землеустрою був складений акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 30.01.2009р. №07-990 з додатком. Відповідно до цього акту були встановлені в натурі та узгоджені з суміжними землекористувачами межі земельної ділянки ПП «НВКО «Пульсар»під проектування та будівництво торговельного комплексу «Північний»(розширення), що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Семафорна, 21-а.

18.05.2009р., після встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), ця земельна ділянка була зареєстрована в Державному земельному кадастрі під №1210100000:09:439:0044, що підтверджується витягом з Технічної документації із землеустрою №086982 та Зведеним кадастровим планом земельної ділянки, складеним ДРФ ДП «Центр державного земельного кадастру».

В подальшому, відповідно до п.9 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою КМ України від 26.05.2004р. №677, Проект землеустрою був погоджений з:

- Дніпропетровським обласним центром з охорони історико-культурних цінностей, що підтверджується висновком від 26.05.2009р. №2990/2;

- Дніпропетровською міською санітарно-епідеміологічною станцією, що підтверджується висновком від 22.07.2009р. №2-1/3371;

- Дніпропетровським відділом природокористування, що підтверджується висновком від 28.08.2009р. №4-4087-5-1;

- Головним архітектурно-планувальним управлінням Дніпропетровської міськради, що підтверджується висновком від 17.09.2009р. №09/1458;

- Управлінням Держкомзему у м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області, що підтверджується висновком від 05.10.2010р. №ПП-Ю/0910-3535.

Погодження Проекту землеустрою всіма уповноваженими органами підтвердило його відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, що в свою чергу виключає можливість відмови у затвердженні Проекту землеустрою з підстав його невідповідності вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Із внесенням в Земельний кодекс України змін Законом України від 05.11.2009р. N 1702-VI, був запроваджений інший порядок погодження розроблених проектів землеустрою. Так згідно ст.186? Земельного кодексу України для розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, в районах та містах обласного значення, містах Києві та Севастополі функціонують постійно діючі комісії. До складу такої комісії входять уповноважені представники районного (міського) органу земельних ресурсів, містобудування та архітектури, природоохоронного та санітарно-епідеміологічного органу, органу охорони культурної спадщини.

Робота Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою в м.Дніпропетровську, розпочата лише після прийняття Дніпропетровською міськрадою рішення від 22.10.2010р. №14/62, яке регулювало діяльність цієї комісії.

У зв'язку з тим, що до початку роботи Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою в м.Дніпропетровську, Проект землеустрою був вже погоджений з усіма уповноваженими органами, які входять до складу такої комісії, повторне погодження Проекту землеустрою не передбачалось.

Після погодження Проекту землеустрою з усіма уповноваженими органами позивач звернувся до відповідача з заявою від 02.11.2010р. №296/10 про розгляд і затвердження Проекту землеустрою та надання земельної ділянки, зазначеної в даному проекті, у користування (оренду). У цій же заяві позивач повідомив відповідача про передачу Проекту землеустрою з супровідним листом від 02.11.2010р. №295/10 до Земельного управління Дніпропетровської міської ради, яке відповідно до своїх повноважень здійснює підготовку проектів рішень виконавчого комітету та міської ради з будь-яких питань щодо розпорядження, використання, відчуження земельних ділянок, право розпорядження якими має міська рада.

На момент розгляду справи судом відповідач не розглянув заяву позивача, не затвердив Проект землеустрою та не надав позивачу земельну ділянку у користування (оренду).

З урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені дослідженими доказами, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена в ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, поміж інших, належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. При цьому, згідно п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування», до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, поміж іншого, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно ч.6 ст.123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування. При цьому, згідно ч.9 цієї ж статті, рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Відповідно до ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Враховуючи те, що Проект землеустрою, згідно ст.9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», не підлягав обов'язковій державній експертизі, рішення про надання у користування земельної ділянки загальною площею 0,4518 га з кадастровим номер 1210100000:09:439:0044 повинно бути прийняте відповідачем у двотижневий строк з дня отримання Проекту землеустрою.

Проте відповідач, в порушення ч.6 ст.123 Земельного кодексу України, не прийняв рішення про надання позивачу земельної ділянки у користування (оренду), та всупереч ст.40 Конституції України, залишив без розгляду заяву позивача від 02.11.2010р. №296/10, яка зареєстрована відповідачем того ж дня за №11/4478, що свідчить про допущену відповідачем протиправну бездіяльність, яка в свою чергу порушує право позивача на отримання земельної ділянки в оренду та перешкоджає реалізації його законного інтересу щодо отримання прибутку.

Згідно ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За змістом п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється також на публічно-правові спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його бездіяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, згідно ч.3 ст.2 КАС України, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Враховуючи вказане суд вважає, що право позивача на отримання в оренду земельної ділянки та законний інтерес щодо отримання прибутку, які порушені внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, можуть бути захищені шляхом зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача від 02.11.2010р. №296/10, та шляхом зобов'язання відповідача прийняти рішення про затвердження Проекту землеустрою і надання позивачу в оренду земельної ділянки.

Такий спосіб захисту порушених прав та інтересів відповідає нормам процесуального закону, зокрема п.2 ч.4 ст.105, ч.2 ст.162 КАС України, при цьому вказаний спосіб захисту не підміняє відповідача у здійсненні ним своїх функції, оскільки суд не приймає рішення про затвердження Проекту землеустрою і надання земельної ділянки в оренду, а лише забезпечує справедливий, неупереджений, ефективний і своєчасний захист порушених прав та інтересів позивача, в межах діючого законодавства.

Крім того, такий спосіб судового захисту є засобом законного і справедливого примусу до виконання відповідачем визначених законом функцій, оскільки саме по собі визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання відповідача лише розглянути заяву позивача, без прийняття рішення про затвердження Проекту землеустрою і надання позивачу в оренду земельної ділянки, не гарантувало б повноцінного і справедливого захисту порушеного права та інтересу позивача та робило б правосуддя нікчемним.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.2,86,94,98,105,161,162,186,254 КАС України, суд -

постановив:

Визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської міської ради щодо не розгляду заяви Приватного підприємства «Науково-виробниче комерційне об'єднання «Пульсар»(ідентифікаційний код 21947034) від 02.11.2010р. №296/10 (вхідний номер Дніпропетровської міськради 11/4478 від 02.11.2010р.).

Зобов'язати Дніпропетровську міську раду розглянути заяву Приватного підприємства «Науково-виробниче комерційне об'єднання «Пульсар»(ідентифікаційний код 21947034) від 02.11.2010р. №296/10 (вхідний номер Дніпропетровської міськради 11/4478 від 02.11.2010р.) та прийняти рішення про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП „НВКО „ПульсарВ» для будівництва торговельного комплексу „ПівнічнийВ» (розширення) по вул. Семафорній, 21а (Самарський район), розробленого Комунальним підприємством В»ЗемградВ» Дніпропетровської міської ради та надання в оренду Приватному підприємству „Наукове-виробниче комерційне об'єднання „ПульсарВ» (ідентифікаційний код 21947034) земельної ділянки площею 0,4518 га з кадастровим номер 1210100000:09:439:0044.

Стягнути з місцевого бюджету на користь Приватного підприємства „Наукове-виробниче комерційне об'єднання „ПульсарВ» (ідентифікаційний код 21947034) державне мито в сумі 3, 40 (три) грн. 40 коп.

Дніпропетровській міській раді, протягом шестидесяти днів з дня набрання постановою законної сили, надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови суду.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя