Рішення

від 07.05.2012 по справі 5021/409/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.05.12 Справа № 5021/409/12.

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційно - посередницька компанія «Агентія - Трейд», м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина», м.Суми

про стягнення 340 355 грн. 16 коп.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина», м.Суми

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційно - посередницька компанія «Агентія - Трейд», м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 24.12.2010р.

СУДДЯ ЛУГОВА Н.П.

Представники:

від позивача за первісним позовом не з'явився

від відповідача ОСОБА_2, довіреність № 1 від 01.01.2011р.

від позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2, довіреність № 1 від 01.01.2011р.

від відповідача не з'явився

У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Кириченко - Шелест А.Г.

Суть спору: позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача 340 355 грн. 16 коп. боргу за поставлений відповідачу товар згідно укладеного між сторонами у справі договору поставки № 24/12/10-П від 24.12.2010р.

Позивач за зустрічним позовом згідно вимог позовної заяви б/н від 30.03.2012р. просить суд визнати недійсним договір купівлі - продажу від 24.12.2010р. № 24/12/10-П укладений між ТОВ «Горобина» та ТОВ «Міжнародна комерційно - посередницька компанія «Агентія - Трейд»; стягнути з відповідача судовий збір за подання позову в сумі 1 094 грн. 00 коп.

Відповідач за зустрічним позовом подав відзив на зустрічний позов в якому вказав, що оскаржуваний договір відповідає вимогам законодавства та направлений на реальне настання правових наслідків.

Позивач за первісним позовом в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив.

Відповідач за первісним позовом відзиву на позовну заяву не подав.

Враховуючи викладене, справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

24.12.2010р. між позивачем за первісним позовом та відповідачем було укладено договір поставки № 24/12/10-П, згідно п. 1.1. позивач (постачальник) в порядку та на умовах визначених договором зобов'язався передати, а відповідач (покупець) прийняти та оплатити штейни нікелеві.

Пунктом 3.1. вищевказаного договору передбачено, що одиниця виміру та загальна кількість товару додатково визначаються за згодою сторін у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору.

Також, згідно п. 5.1. договору, ціна за одиницю та загальна вартість товару, що підлягає поставці, визначається за згодою сторін у Специфікаціях.

Зокрема, у відповідності до складеної та підписаної між сторонами договору Специфікації № 1 від 24.12.2010р. до договору, позивач за первісним позовом мав поставити відповідачу штейни нікелеві у кількості 44,000 т по ціні за одиницю - 38 640 грн. 18 коп., всього на загальну суму - 2 040 201 грн. 50 коп.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що відповідач (покупець) мав оплатити загальну вартість товару протягом 60-ти банківських днів після поставки товару. Датою оплати вартості товару вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника в обсязі 100 відсотків від вартості поставленого ним товару.

Як свідчать матеріали справи, на виконання договірних зобов'язань, позивачем з первісним позовом (постачальником) згідно видаткової накладної № 22 від 27.12.2010р. було поставлено відповідачу (покупцю) штейни нікелеві у кількості 44 000 т на загальну суму 2 040 201 грн. 50 коп., що був одержаний представником відповідача за довіреністю № 1071 від 27.12. 2010р.

За умовами п. 5.3. договору, відповідач мав розрахуватися за поставлений товар у строк до 24.03.2011р.

Матеріалами справи, а саме, банківською випискою підтверджено, що відповідач за первісним позовом частково розрахувався за поставлений позивачем товар на суму 1 699 846 грн. 34 коп.

Отже, станом на 04.02.2012р. борг відповідача за поставлений позивачем товар складає 340 355 грн. 16 коп.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлений договором строк.

Крім того, факт існування за відповідачем боргу на суму 340 355 грн. 16 коп. підтверджується складеним та підписаним між сторонами у справі актом звірки розрахунків № 8 від 31.12.2011р.

Факт заборгованості відповідача в сумі 340 355 грн. 16 коп. підтверджено матеріалами справи, зокрема видатковою накладною № 22 від 27.12.2010р., довіреністю № 1071 від 27.12.2010р. та зазначеним актом звірки розрахунків.

Враховуючи, що відповідачем у справі не подано доказів сплати боргу в сумі 340 355 грн. 16 коп., вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача 340 355 грн. 16 коп. боргу визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. 2.1. Закону України «Про судовий збір» з відповідача за первісним позовом на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 6 807 грн. 10 коп.

В обґрунтування вимог викладених у зустрічній позовній заяві позивач посилається на те, що договір поставки № 24/12/10-П від 24.12.2010р. не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому не відповідає вимогам законодавства та підлягає визнанню недійсним з підстав передбачених ч.5 ст. 203 ЦК України.

Так, позивач вказує, що під час виконання умов договору, товар був переданий постачальником (відповідачем) покупцю (позивачу) документально і фактично протягом строку дії договору знаходився у розпорядженні відповідача і з його складу фізично не переміщувався, а тому, залишався у володінні відповідача.

Зокрема, як вбачається з позову, прийом - передача товару, а також його подальше розміщення на відповідальне зберігання відбувались лише документально, оскільки весь час товар знаходився на складі відповідача за адресою: м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, 27 А. Придбаний позивачем товар у подальшому був реалізований третій особі (нерезиденту) на виконання умов договору комісії № 27/12/10-К від 27.12.2010р. укладеного з ТОВ «ПКК Компроміс».

При цьому, передання товару на комісію та його відвантаження на експорт також відбувалось зі складу відповідача.

Крім того, як вказує позивач, основними видами його діяльності є виробництво та продаж алкогольних напоїв згідно Ліцензії на виробництво алкогольних напоїв серії АВ № 730814 від 26.12.2008р.та Ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) серії АВ № 565357 від 26.12.2011р.

Діяльність позивача щодо отримання, зберігання та реалізації отриманого на виконання умов договору поставки товару не є безпосередньою, регулярною та постійною, оскільки протягом дії договору позивач не мав можливості без посередництва відповідача забезпечити умови зберігання придбаного товару, а також здійснити його реалізацію.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, згідно ч. 5 зазначеної статті, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Судом встановлено, що у оскаржуваному договорі поставки та Специфікації до нього, сторони визначили передбачені законодавством істотні умови, такі як предмет, ціна, умови та строки поставки і розрахунків, а також порядок розгляду спорів, розмір штрафних санкцій, строк дії договору та інше.

На виконання умов договору, згідно видаткової накладної № 22 від 27.12.2010р. відповідачем за зустрічним позовом було поставлено позивачу передбачений договором товар у визначеній кількості та сумі.

В свою чергу позивач частково розрахувався за поставлений товар сплативши за нього грошові кошти в сумі 1 699 846 грн. 34 коп., таким чином схваливши та частково виконавши його. Зазначене свідчить про факт вчинення правочину.

Судом встановлено, що подальшу реалізацію отриманого від відповідача за зустрічним позовом товару позивач здійснив згідно укладеного між ТОВ «Горобина» та ТОВ «ПКК Компроміс» договору комісії № 27/12/10-К від 27.12.2010р.

При цьому, як вбачається з наданих позивачем за зустрічним позовом договору комісії, додатку до нього та акту передання товару на комісію, повернення відповідачем позивачу товарів з відповідального зберігання здійснювалось, саме в процесі виконання позивачем та його контрагентом договору комісії, оскільки після придбання, товар відразу ж було передано ТОВ «Горобина» комісіонеру - ТОВ «ПКК Компроміс» для подальшої реалізації.

Отже, наведені факти свідчать про те, що оспорюваний договір був направлений на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, а саме, з метою подальшого продажу поставленого по договору товару на експорт по договору комісії укладеному з ТОВ «ПКК Компроміс».

При цьому, згідно Довідки з ЄДРПОУ АА № 589265 до переліку основних видів діяльності ТОВ «Горобина» за КВЕД 2010 відноситься оптова торгівля металами та металевими рудами.

Слід зазначити, що невиконання або неналежне виконання правочину не може бути підставою для визнання його недійсним, про що неодноразово зазначено в постановах Верховного Суду України.

Таким чином, суд не вбачає правових підстав для визнання договору поставки № 24/12/10-П від 24.12.2010р. укладеного між ТОВ «Міжнародна комерційно - посередницька компанія «Агентія Трейд» та ТОВ «Горобина» недійсним та відмовляє позивачу за зустрічним позовом у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись п. 2.1. Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина» (40030, м.Суми, вул. Петропавлівська, 121, код 31162928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційно - посередницька компанія «Агентія - Трейд» (50045, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Купріна, буд. 130, код 36418198) 340 355 грн. 16 коп. боргу; судовий збір в сумі 6 807 грн. 10 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

СУДДЯ Н.П. ЛУГОВА

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 11.05.2011 року.