Постанова

від 26.04.2012 по справі 5023/8165/11     

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2012 р. Справа № 5023/8165/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Висилець Ю.О.

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

третя особа- не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області (вх. № 1094 Х/3-9 ) на рішення господарського суду Харківської області від 01.11.11 р. у справі № 5023/8165/11

за позовом ТОВ "Ексклюзів-Сінтез"

до Харківська міська рада

третя особа - Інспекція ДАБК в Харківській області

про стягнення коштів у розмірі 1200,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2011 р. позивач звернувся з позовною заявою про стягнення з відповідача ТОВ " Енарт" 1200 грн. збитків, в зв'язку з неякісним виконанням робот на нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Тракторобудівників, 69-в, без зазначення мотивів та підстав позову та без документів підтверджуючих позовні вимоги.

13.10.2011 р., після початку розгляду справи, позивач змінив предмет та підстави позову, а саме просив суд визнати за позивачем права власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 118,2 кв. м., що розташована за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 69-в, посилаючись на те, що відповідач заперечує право власності на будівлю, висловлює намір здійснити утримання за її рахунок заборгованості, яка начебто підлягає сплаті на його користь, будівництво об'єкту закінчилось та він має право звернутись за захистом своїх порушених прав, просить залучити іншим відповідачем у справі Харківську міську раду, а третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Інспекцію ДАБК у Харківській області.

Ухвалою суду від 13.10.2011 р. другим відповідачем у справі залучено Харківську міську раду, а третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Інспекцію ДАБК у Харківській області, а ухвалою суду від 26.10.2011 р. виключено з числа відповідачів ТОВ "Енарт" (м. Харків).

Третя особа проти позову заперечувала, надала відзив, в якому зазначила, що відповідно до вимог норм діючого законодавства інспекція ДАБК є єдиним органом державної влади уповноваженим на встановлення факту готовності об'єкту до експлуатації прийняття в експлуатацію об'єктів проводиться шляхом реєстрації поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації або на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі сертифікату, об'єкт самовільного будівництва не введений в експлуатацію.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.11.2011 р. по справі № 5023/8165/11 (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено, визнано за ТОВ "ЕКСКЛЮЗІВ-СІНТЕЗ" право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 118,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 69-в, з посиланням на закінчення самовільного будівництва будівлі, право власності на яке може визнано за рішенням суду, та відповідність будівлі чинним нормам та правилам.

Заступник прокурора Харківської області відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. 29 ГПК України, ст. 36-1 Закону України " Про прокуратуру" звернувся з апеляційної скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про визнання права власності за позивачем на самовільно побудовану нежитлову будівлю літ." А-1", загальною площею 118,2 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 69-в відмовити, оскільки вважає рішення суду не законним та необгрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У апеляційній скарзі прокурор зазначив, що відсутній спір про право власності, позов направлений на незаконне, в обхід встановленого порядку, узаконення самовільно добудованої нежитлової будівлі, яка не введена в експлуатацію, ухвалюючи рішення про визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва, визначаючи тим самим належність права володіння, користування та розпорядження, відповідно до змісту права власності за позивачем, суд фактично дозволив використовувати об'єкт, таким чином прийнявши рішення про права і обов'язки ДАБК в Харківської області, яка не була залучена до участі у справі з питання експлуатації об'єкту.

Представники позивача, відповідача та третьої особи у призначене судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, нез'явлення представників не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що позивачем отримано в тимчасове платне користування за договором оренди землі № 640867100002 від 21.01.2008 р., укладеним між ним та Харківською міською радою, земельну ділянку у м. Харків по вул. Тракторобудівників, буд. № 69-в загальною площею 0,0957 га для будівництва магазину продовольчих та непродовольчих товарів з підприємством громадського харчування. Вказаний договір було укладено у відповідності до рішення XIV сесії Харківської міської Ради V скликання від 04.07.2007 р. № 131/07 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів».

Протягом 2010-2011 років на вищевказаній земельній ділянці позивачем самовільно побудовано нежитлову будівля літ. «А-1», що розташована за адресою: м. Харків, вул. Тракторобудівників, буд. № 69-в.

Після проведення комплексу робіт, пов'язаних з будівництвом нежитлової будівлі літ. «А-1», загальна площа її стала складати 118,2 кв. м., що вбачається з технічного паспорту КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»від 26.08.2011 р. В листі на адресу позивача КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації № 1890124 від 01.09.2011 р. повідомило про надання новозбудованій нежитловій будівлі літ. «А-1»наступної поштової адреси: м. Харків, проспект Тракторобудівників, № 69-в.

Позивач зазначає, що перший та другий відповідач не визнають право власності на спірну будівлю, але документи підтверджуючи невизнання або порушення його прав не надав.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як свідчать матеріали справи відповідачі не оспорюють права власності, відсутні також документи підтверджуючи оспорювання права власності або невизнання цього права Харківською міською радою, тобто відсутній предмету спору про право власності, а сам позов направлений не на визнання права, а на узаконення самочинно реконструйованого та збудованого об'єкту .

Зазначене виключало прийняття заяви про зміну позовних вимог, так як позивач змінив предмет та підставу позову, а також просив залучити іншого відповідача після початку розгляду справи, що є порушенням вимог ст. 22 ГПК України.

Отже, фактично позивач подав новий позов про визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва та реконструкції, а суд першої інстанції безпідставно прийняв його до розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про планування та забудову території»здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт чи його перереєстрації, а також здійснення незазначених у дозволі будівельних робіт вважається самочинним будівництвом. Дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.

Позивач не надав документи підтверджуючи наявність дозволу, проекту та введення об'єкту в експлуатацію.

Як вбачається з матеріалів справи, будівництво здійснювалося позивачем самочинно, тобто об'єкт збудований без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил і вказана будівля не була прийнята в експлуатації в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2,3,5,7 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього; право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб; у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Отже, зазначений об'єкт будівництва повинен бути введений в експлуатацію та відповідати проекту, при відхиленні від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб або при істотному порушенні будівельних норм експлуатація об'єкту забороняється.

Таким чином, зазначене нерухоме майно, на яке за оскаржуваним рішенням суду визнано право власності за позивачем, є самовільним будівництвом, та з огляду на положення чинного законодавства, визнання права власності на це майно за позивачем без виконання передбачених нормами діючого законодавства процедур є передчасним.

Згідно ст. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинку, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Отже, зміст та структура ч.2 ст. 331 ЦК України є підставою для висновку про те, що у випадку наявності певних обставин для набуття права власності на нову річ, заінтересована в цьому особа, повинна дотримуватися передбачених законом умов та встановлення Цивільним кодексом України спеціального режиму правового регулювання відносин у сфері набуття права власності на новостворене нерухоме майно.

Суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги вимоги зазначеної норми права, не з'ясував - у чому саме полягала неможливість здачі об'єктів до експлуатації та не навів обставин, які звільняють позивача від обов'язку здійснити процедуру прийняття нежитлової будівлі до експлуатації, а отже судом не з'ясовано, що саме стало підставою невиконання позивачем вимог ч. 2 ст. 331 ЦК України.

Рішенням !Х сесії Харківської міської ради 6 скликання від 17.08.2011р. № 390/11 встановлено процедуру вирішення питань пов'язаних з самочинним будівництвом, затверджений «Порядок вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом».

Зазначеним порядком встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництво об'єктів полягає у підтвердженні готовності об'єкту нового будівництва та реконструкції до експлуатації шляхом видачі інспекцією ДАБК декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Позивач не надав доказів звернення до Інспекції ДАБК в Харківській області або до Харківської міської ради про прийняття в експлуатацію реконструйованих приміщень.

Виходячи з вищевикладеного, незастосування судом першої інстанції при постановленні рішення про визнання права власності на самочинно реконструйоване та побудоване майно спеціальних норм права, коли вони визначені законом, а застосування загальних норм права, є порушенням основних принципів права.

Під час судового розгляду справи судом першої інстанції не з'ясовано, а позивачем не доведено обставини, що мають значення для правильного розгляду справи про визнання права власності на новостворене та реконструйоване нерухоме майно, не доведені підстави для звернення з позовом.

Суд першої інстанції зробив безпідставний висновок, що можливість подальшої експлуатації об'єкту нерухомого майна нежитлової будівлі вбачається з Технічного висновку «Про стан будівельних конструкції нежитлової будівлі літ. «А-1»по вул. Тракторобудівників, буд. № 69-в і можливості її подальшої експлуатації», розробленого ТОВ «Корсіс».

При цьому не враховано, що відповідно до вимог норм діючого законодавства інспекція ДАБК є єдиним органом державної влади уповноваженим на встановлення факту готовності об'єкту до експлуатації.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що позивачем не виконано.

Таким чином, рішення господарського суду Харківської області прийнято без урахування фактичних обставин справи та діючого законодавства, з порушенням норм процесуального права в частині прийняття змін позовних вимог, тому рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню, керуючись ст. ст. 331, 376, 392 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 33, 49, 99,101, п.3 ст.103, ст.ст.104-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 01.11.11 року у справі № 5023/8165/11 скасувати та прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ТОВ «Ексклюзів -Сінтез»( 61018, Харківська обл., місто Харків, вулиця Новопрудна, будинок № 9-Б, код ЄДРПОУ 33816352 ) на користь Державного бюджету України 536,5 грн. судового збору.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 27.04.2012 р.