Постанова

від 08.05.2012 по справі 5017/208/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2012 р.Справа № 5017/208/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Белянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність №01/33-23 від 30.12.2011 р.;

від відповідача: не з'явився, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Енергоспецмонтаж"

на рішення господарського суду Одеської області від 02.04.2012 р.

по справі № 5017/208/2012

за позовом публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго"

до товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо - комерційна фірма „Енергоспецмонтаж"

про стягнення 2 278 240,52 грн.

В С Т А Н О В И В:

24.01.12 р. публічне акціонерне товариство Миколаївобленерго" (далі по тексту ПАТ „Миколаївобленерго") звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо - комерційна фірма „Енергоспецмонтаж" (далі по тексту ТОВ «ВКФ «Енергоспецмонтаж») про стягнення 2 278 240,52 грн. заборгованості, яка складається з суми збитків у розмірі 1779875,40 грн., з 249 182,56 грн. пені, 249 182,56 грн. -7% штрафу за прострочення початку виконання робіт за період з 10.11.2011р. по 17.01.2012 р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.04.2012 р. (суддя Брагіна Я.В.) позов ПАТ „Миколаївобленерго" задоволено у повному обсязі, з ТОВ «ВКФ «Енергоспецмонтаж»стягнуто 1 779 875,40 грн. збитків, 249 182,56 грн. пені, 249 182,56 грн. штрафу, а також 43 713,72 грн. витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

До вказаного висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт попередньої оплати 1779875,40 грн. за договором №11/т-66 від 21.04.2011 р., невиконання відповідачем у встановлений строк робіт, передбачених цим договором та припинення його дії у зв'язку із односторонньою відмовою позивача від цього договору, що є підставою для стягнення з відповідача збитків у вигляді попередньої оплати у сумі 1779875,40 грн.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ «ВКФ «Енергоспецмонтаж»звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 02.04.2012 р. по справі № 5017/208/2012 в частині зайво стягнутої суми пені в розмірі 7 119,51 грн. скасувати та прийняти нове рішення, оскільки вказане рішення суду прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «ВКФ «Енергоспецмонтаж» посилається на те, що місцевим господарським судом помилково стягнуто з ТОВ «ВКФ «Енергоспецмонтаж» пеню в сумі 249 182,56 грн. замість 242063,05 грн., оскільки термін прострочення виконання робіт за договором №11/т-66 від 21.04.2011 р. починається з 10.11.2011 р. і закінчується 17.01.2012 р. і складає 68 днів, що на 2 дні менше ніж визначено місцевим господарським судом (70 календарних днів). З огляду на зазначене, апелянт вважає, що оскаржене рішення суду 1 інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення 7 119,51 грн.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав та його представник в судове засідання від 08.05.12 р. не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи про що свідчить реєстр Одеського апеляційного господарськог7о суду №1 на відправку рекомендованеої пошти за 23.04.12 р., телефонограма відповідачу від 04.05.12 р., 3 повідомлення про надходження телеграми відповідачу за 3 адресами, у тому числі на останню юридичну адресу.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм процесуального та матеріального права, судова колегія приходить до наступного.

21.04.2011р. між ПАТ "Миколаївобленерго" (Замовник) та ТОВ "ВКФ "Енергоспецмонтаж" (Підрядник) було укладено договір №11/т-66 про закупівлю робіт (далі по тексту Договір), згідно якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати наступні роботи по об'єкту -реконструкція ПС 110-150 кВ: „ПС 150/35/10кВ „Первомайська" відповідно до затвердженої кошторисної документації та вимог технічних умов, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість у порядку і строки, визначені цим Договором.

Пунктом 2.1. зазначеного Договору, встановлено, що його ціна складає 3 559 750,80 грн., у т.ч. ПДВ 20% складає 593 291,80 грн.

Відповідно до п. 2.3. Договору розрахунки проводяться Замовником шляхом попередньої оплати у розмірі 50% від ціни договору, яка здійснюється на підставі пред'явлення Підрядником рахунка на оплату робіт після письмової заявки від Замовника у розмірі 1 779 875,40 грн.

Розділом 3 Договору передбачено, що останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011 р.

Пунктом 5.1.1 Договору передбачено, що Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконанні роботи.

Розділом 7 Договору передбачені умови приймання - передачі закінчених робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 2.3 Договору, позивач здійснив попередню оплату в розмірі 50% від ціни договору на суму 1 779 875,40 грн. Зазначений факт підтверджується платіжним дорученням № 3219 від 22.04.2011р.(а.с. 13).

Умовами Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний дотримуватись строків виконання робіт встановлених у Графіку -додаток № 2 (п. 5.3.2.)

Крім того в Договорі встановлено, що строк виконання робіт складає 6 місяців з моменту укладання договору. З вказаного вище Додатку № 2 (а.с. 10 на зворотному боці) вбачається, що відповідач повинен був здійснити поставку обладнання до 05.09.2011р. та провести заміну вимикачів і ввести їх у роботу до 15.10.2011р.

Однак, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем не здійснена поставка обладнання та не виконані роботи у зазначені вище строки.

Робочою нарадою представників ПАТ „Миколаївобленерго" та ТОВ „ВКФ „Енергоспецмонтаж", за результатами якої складений протокол від 01.11.2011 р. (а.с. 14), щодо належного виконання Підрядником умов Договору було вирішено внести зміни до Договору шляхом укладання додаткової угоди щодо продовження терміну поставки обладнання та виконання робіт.

04.11.2011р. сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 11/т-66 від 21.04.2011р. (а.с. 11), згідно якої продовжено термін постачання обладнання до 10.11.2011р. та продовжено строк виконання робіт до 10.12.2011р.

Однак, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідач не поставив обладнання та не виконав роботи за Договором і в строки, встановлені додатковою угодою №1 від 04.11.11 р.

30.11.2011 р. ПАТ „Миколаївобленерго" надіслало ТОВ „ВКФ „Енергоспецмонтаж" претензію (а.с. 16), згідно якої відмовляється від Договору і вважає його розірваним з 14.12.2011 р. та вимагає відшкодувати збитки у сумі 1779875,40 грн. та сплатити пеню у розмірі 71195,00 грн.

Згідно п. 5.2.1. Договору, Замовник має право достроково розірвати Договір у разі невиконання зобов'язань Підрядником, повідомивши про це його у строк 10 робочих днів. Тобто вказаний пункт договору, передбачає право позивача на односторонню відмову від договору.

Відповідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 3 ст. 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Враховуючи вимоги наведеної статті ЦК України та умови договору про можливість позивача в односторонньому порядку відмовитися від договору, судова колегія вважає, що зазначений вище договір є розірваним з моменту спливу 10 робочих днів після повідомлення відповідача про відмову від договору.

Пунктом 4 ст. 653 ЦК України передбачено, що сторони не мають право вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки Договір є розірваним то позивач згідно із п. 3 ст. 653 ЦК України та п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України має право вимагати від відповідача повернення сплачених ним 1779875,40 грн. , так як виконання обов'язку по сплаті цієї суми втрачає правову підставу.

Однак, як вбачається із змісту позовної заяви ПАТ «Миколаївобленерго»останнє фактично просить повернути сплачені ним грошові кошти у зв'язку із достроковим розірванням договору, але неправильно визначило норми права для повернення цих коштів і просило стягнути з відповідача 1779875,40 грн. як збитки, тому судова колегія вважає, що позовні вимоги ПАТ «Миколаївобленерго»підлягають задоволенню на підставі п. 3 ст. 653 ЦК України та п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України, оскільки це не змінює матеріально правових підстав позову.

Щодо можливості посилання суду на інші норми права ніж визначені позивачем дотримується і Вищий господарський суд України. Так, постановою пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 передбачено, що з огляду на вимоги ч. 1 ст. 4 ГПК України господарський суд прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими актами та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими на які вони не посилалися, але якими регулюється спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально правових підстав позову).

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно із пунктом 8.4., якщо Підрядник несвоєчасно приступає до виконання робіт він сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості робіт, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Умовами пунктів 1, 2 ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач в претензії посилався на те, що невиконання ним робіт за договором № 11/т-66 від 21.04.2011р. сталося не з його вини, але всупереч вимогам ст.33 ГПК України та п. 2 ст. 614 ЦК України не довів цього факту, а тому місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про винуватість відповідача у невиконанні умов договору та необхідності стягнення з відповідача пені та штрафу. Але при стягненні пені суд 1 інстанції неправильно розрахував кількість днів прострочення початку виконання робіт з урахуванням позовних вимог ПАТ «Миколаївобленерго», оскільки прострочення складає не 70 днів, а 68 днів, тому з відповідача підлягає стягненню 242063 грн. пені (3559750,8 грн. х 0,1% = 3559,75 грн.; 3559,75 грн. х 68 = 242063 грн.).

Щодо стягнення суми штрафу, то місцевий господарський суд правомірно стягнув її в розмірі 249182,56 грн.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга ТОВ ВКФ «Енергоспецмонтаж»підлягає задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 02.04.2012р. підлягає відповідній зміні.

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49,99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Енергоспецмонтаж" задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 02.04.2012р. змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов публічного акціонерного товариства „Миколаївобленерго" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Енергоспецмонтаж" ( юридична адреса: 65012, м. Одеса, вул. Катерининська, 90, кв. 74, фактична адреса: 65125, м. Одеса, вул. Базарна, 50, кв. 3, р/р 26007000199542 у АТ „Ересте Банк" МФО 380009, ЄДРПОУ 32521827 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" ( 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, п/р 260003001362 у МОУ АТ „Ощадбанк" МФО 326461, код ЄДРПОУ 23399393 ) 1 779 875 грн. 40 коп. основного боргу; 242063 грн. 00 коп. пені; 249 182,56 грн. штрафу; судовий збір у сумі 45422 грн. 42 коп. за подачу позовної заяви.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.»

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" ( 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, п/р 260003001362 у МОУ АТ „Ощадбанк" МФО 326461, код ЄДРПОУ 23399393 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Енергоспецмонтаж" ( юридична адреса: 65012, м. Одеса, вул. Катерининська, 90, кв. 74, фактична адреса: 65125, м. Одеса, вул. Базарна, 50, кв. 3, р/р 26007000199542 у АТ „Ересте Банк" МФО 380009, ЄДРПОУ 32521827 ) 820 грн. 50 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

3.Видачу наказів доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 10.05.12 р.

Головуючий суддя М.С. Петров

Суддя Г.П. Разюк

Суддя С.І. Колоколов