Рішення
від 10.05.2012 по справі 5013/354/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" травня 2012 р.Справа № 5013/354/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Кіровоградського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області, м. Кіровоград

до відповідача: комунального підприємства "ОСОБА_1.", Кіровоградська область, Бобринецький район, с. Костомарівка

про стягнення 60292,83 грн,

за участю представників сторін

від прокуратури - Віватенко М.І., старший помічник Кіровоградського міжрайонного природоохоронного прокурора, посвідчення № 1192;

від позивача - ОСОБА_3, довіреність від 10.01.2012 № 04-4/119;

від відповідача - участі не брали.

Кіровоградським міжрайонним природоохоронним прокурором в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву про стягнення з комунального підприємства "ОСОБА_1." 60292,83 грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

У судовому засіданні 10.05.2012 помічником Кіровоградського міжрайонного природоохоронного прокурора позов підтримано у повному обсязі.

За змістом поданих 10.05.2012 письмових пояснень від 08.05.2012 № 04-4/1173 Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області заявлений позов вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідач участі повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав, позов не заперечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 17.04.2012 № 03107059 (а.с. 27).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.05.2012 проголошено вступну та резолютивну частини прийнятого рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в них та досліджені в судовому засіданні докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства комунальним підприємством "ОСОБА_1.".

За даними проведеної перевірки встановлено, що підприємство має власний водозабір - 6 артезіанських свердловин, 2 з яких використовуються підприємством. Дозвіл на спеціальне водокористування від 07.08.2008 № 10144 закінчився 06.08.2011. Облік забраної води ведеться по формі ПОД-12.

Згідно довідки КП "ОСОБА_1." (а.с. 16) відповідачем за період з 09.08.2011 по 19.09.2011 без дозволу на спеціальне водокористування за допомогою технічних пристроїв, насосів марки ЄЦВ 6-6-3-125, забрано прісної води з двох артезіанських свердловин глибиною 43 м та 81 м у кількості 1,209 тис. м.куб.

За результатами вказаної перевірки 20.09.2011 Державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 07-348, в якому зафіксовано зазначене порушення (а.с. 10-13).

Позивачем 20.09.2012 внесено припис № 318, у якому викладено вимоги про усунення встановлених перевіркою недоліків. (а.с. 14-15).

Державною екологічною інспекцією в Кіровоградській області у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 20.07.2009 № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783, проведено розрахунок розміру збитків, заподіяних відповідачем внаслідок самовільного водокористування.

Згідно проведеного розрахунку розмір збитків склав 60292,83 грн (а.с. 17).

Вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20.12.2011 в.о. директора комунального підприємства "ОСОБА_1." ОСОБА_4 визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 Кримінального кодексу України (а.с. 18-21).

В силу вимог статті 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Водним кодексом України встановлено, що всі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Згідно статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, воно здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових та інших державних і громадських потреб.

За приписами пункту 9 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Нормами статті 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреб у воді, погодженого з державними органами. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно положень статті 50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Статтею 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до статті 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Згідно норм статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

За положеннями статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783, затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Згідно пунктів 1.2.-1.3. названа Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі розрахунків відшкодування збитків, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів та встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб'єктами господарювання (фізичними і юридичними особами).

Ця Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків (п.1.4 Методики).

Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушення умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування визначено розділом 9 вказаної Методики, вимогам якого відповідає розрахунок, здійснений позивачем при розрахунку збитків, заподіяних комунальним підприємством "ОСОБА_1." (а.с. 17).

Згідно із статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Отже відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, підставами відповідальності за завдану майнову шкоду є склад цивільного правопорушення, а саме: наявність шкоди, протиправні дії (бездіяльність), вина особи, яка завдала шкоду, причинний зв'язок між протиправними діями та завданою шкодою.

Вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20.09.2010 доведено, що внаслідок винних дій з незаконного видобування підземних прісних вод з двох артезіанських свердловин виконувачем обов'язків директора КП "ОСОБА_1." ОСОБА_4, заподіяно шкоду державі, а відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З огляду на вищезазначені норми законодавства та встановлені обставини справи, враховуючи, що відповідач є водокористувачем, який здійснив спеціальне водокористування без відповідного дозволу в період з 09.08.2011 по 19.09.2011 самовільно забравши 1,209 тис. м.куб. води, господарський суд дійшов висновку про наявність вини відповідача в заподіяній шкоді, яка виникла внаслідок порушення ним законодавства про охорону навколишнього природного середовища, причинно-наслідковому зв'язку між діями відповідача і заподіяною шкодою та наявністю підстав для задоволення позову повністю і стягнення з відповідача 60292,83 грн.

З урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1609,50 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 86, 87, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства "ОСОБА_1." (27260, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (25022, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 84/37, ідентифікаційний код 38037110) шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу в сумі 60292,83 грн, перерахувавши кошти на р/р 33116331700075 в ГУДКСУ в Кіровоградській області, МФО 823016, код одержувача 37928321, код бюджетної класифікації 24062100.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з комунального підприємства "ОСОБА_1." (27260, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України у м. Кіровограді Кіровоградської області, банк: ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код: 38037409, рахунок № 31211206783002, код 22030001) судовий збір у сумі 1609,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Рішення направити:

- відповідачеві за адресою 27260, Кіровоградська область, Бобринецький район, с. Костомарівка, вул. Каті Мельничук, 11.

Повне рішення складено 11.05.2012.

Суддя В.Г. Кабакова

СудГосподарський суд Кіровоградської області
Дата ухвалення рішення10.05.2012
Оприлюднено15.05.2012
Номер документу23968197
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5013/354/12

Ухвала від 28.12.2012

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Тимошевська В.В.

Ухвала від 28.12.2012

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Тимошевська В.В.

Ухвала від 14.08.2012

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Кабакова В.Г.

Ухвала від 11.01.2013

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Тимошевська В.В.

Ухвала від 04.09.2012

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Кабакова В.Г.

Рішення від 10.05.2012

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Кабакова В.Г.

Ухвала від 12.04.2012

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Кабакова В.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні