Ухвала

від 25.04.2012 по справі 2-257/11/0307

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-257/11/0307 Головуючий у 1 інстанції:Вознюк І.І. Провадження № 22-ц/0390/564/2012 Категорія:57 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Русинчука М.М.

суддів -Антонюк К.І., Матвійчук Л.В.

при секретарі - Семенюк О.А.

з участю: представника позивача -ОСОБА_1

відповідача -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Локачинського району в інтересах держави в особі Локачинського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення дотаційних коштів, за апеляційною скаргою відповідача на заочне рішення Локачинського районного суду від 04 січня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Заочним рішенням Локачинського районного суду від 04 січня 2012 року позов прокурора Локачинського району в інтересах держави в особі Локачинського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення дотаційних коштів задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Локачинського районного центру зайнятості 27 502,34 грн. заподіяної шкоди та 275,02 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала з підстав в ній наведених.

Представник позивача ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу відхилити, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції на підставі показань свідків, письмових доказів (підписаних і поданих відповідачкою клопотань фермерського господарства «ОСОБА_2»про відшкодування витрат, відомостей цього господарства про нараховану і виплачену заробітну плату ОСОБА_3 і ОСОБА_4, платіжних доручень Локачинського районного центру зайнятості про перерахування названому господарству дотаційних коштів) встановлено, що відповідач ОСОБА_2, як керівник фермерського господарства «ОСОБА_2», з метою привласнення та заволодіння дотаційними коштами, з червня 2007 року по липень 2008 року направляла до Локачинського районного центру зайнятості клопотання та відомості про повернення нарахованих та виплачених на оплату праці ОСОБА_4 та ОСОБА_3 грошей, які фактично не працювали і не отримували заробітну плату в цьому господарстві, вказуючи неправдиві дані про те, що їм заробітна плата нараховувалась і вони її отримали.

Як вбачається з розрахунку Локачинського районного центру зайнятості та досліджених в судовому засіданні під час апеляційного розгляду даної справи письмових доказів, відповідачу ОСОБА_2 було перераховано по платіжних дорученнях 18 076,26 грн. дотаційних коштів, що з врахуванням індексу інфляції становить 27 502,34 грн. (а.с.4-7).

Відповідно до п. 15 «Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 січня 2001 р. N 1, в редакції, що діяла на час перерахування згаданому господарству дотаційних коштів, у разі недостовірності поданих роботодавцем відомостей та використання коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати Фонду суму заподіяної шкоди з урахуванням індексації на рівень інфляції.

Згідно ч. 3 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Таким чином, згідно до п. 15 вищеназваного Порядку індексації на рівень інфляції підлягали суми завданих фонду збитків в редакції наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 27.02.2008 року № 88, а в редакції пункту 15 Порядку, який діє на даний час, нарахування індексації на рівень інфляції не передбачено. За такі порушення згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" на роботодавця накладається штраф у розмірі наданої фондом суми, використаної з порушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України та ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності, і не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.

Оскільки пунктом 15 Порядку в редакції, яка діяла на час розгляду справи, передбачена більш тяжча цивільна відповідальність особи роботодавця, слід застосувати положення пункту 15 в редакції від 27 лютого 2008 року.

Отже, суд першої інстанції на підставі досліджених в судовому засіданні доказів та відповідно до вимог закону, який регулює правовідносини, які виникли між сторонами, дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Колегією суддів не приймаються покликання апелянта про те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не врахував, що у зв'язку із працевлаштуванням працівників -ОСОБА_5, ОСОБА_3 по направленню Локачинського центру зайнятості вона сплачувала платежі у державні цільові фонди, а саме: страхові внески до Пенсійного фонду України, страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття, оскільки як встановлено з показань ОСОБА_4, ОСОБА_3, допитаних в якості свідків під час апеляційного розгляду справи, вони у фермерському господарстві «ОСОБА_2»у 2007-2008 роках не працювали і заробітної плати не отримували. Вказані обов'язкові платежі перераховувались не Локачинському центру зайнятості, а тому немає підстав вважати що на суму цих платежів повинен бути зменшений розмір заподіяної позивачу майнової шкоди.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Локачинського районного суду від 04 січня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: