Постанова

від 05.10.2006 по справі а37/221-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А37/221-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

05.10.06р.

Справа № А37/221-06

за позовом: Приватного вищого навчального закладу "Нікопольський економічний університет", м. Нікополь  

до  Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, м. Нікополь  

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00004311720/0/21132 від 01.06.2006року, №0000431720/1/26024 від 03.07.2006року

Суддя Кеся Н.Б.

                                                                                              Секретар Грузін І.М.

Представники:                           

Від позивача: Швець В.Б.- дов. від 01.08.06р.

                         Базилевич Ю.О.-  дов.№105 від 06.09.06р.

Від відповідача: Багно Ю.В. –дов.№41 від 16.08.06р.

На підставі ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошена вступна та резолютивна частина.

СУТЬ СПОРУ:

Приватний вищий навчальний заклад "Нікопольський економічний університет" (далі –позивач) звернувся з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі –відповідач) і просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.06.2006року №00004311720/0/21132, від 03.07.2006року №0000431720/1/26024. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що спірні  повідомлення-рішення не відповідають вимогам законодавства ні по формі, ні за змістом. Позивач вказує на те, що відповідачем безпідставно нарахований податок на доходи фізичних осіб –студентів  за безоплатно надане навчання, тому що навчальний заклад в даному випадку не є роботодавцем.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що  нарахування податку  з доходів фізичних осіб пов'язано з виявленням порушення з боку позивача вимог п/п.”г” п/п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України „Про податок на доходи фізичних осіб”.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд

В с т а н о в и в :

На підставі акту перевірки від 23.05.2006року №886/231.20250006, а також за результатами процедури апеляційного узгодження відповідачем видано податкове повідомлення-рішення від 01.06.2006року №00004311720/0/21132, від 03.07.2006року №0000431720/1/26024, якими нараховано позивачу податок з доходів фізичних осіб на суму 1623,48грн. та штрафні санкції на суму 3246,96грн.

Нарахування вказаних платежів пов'язується з наступними обставинами, викладеними в акті перевірки.

В 2004році за рахунок коштів підприємства за 1 робітника був сплачений  адміністративний  штраф (платіжне доручення від 09.12.2004року № 1578) у загальній сумі  85 грн., який не включений до складу загального  місячного оподатковуваного доходу цього працівника. Підприємство не виконало  зобов'язання по утриманню та перерахуванню податку  з доходів фізичних осіб.

За результатами перевірки  підлягає  донарахуванню податок з доходів фізичних осіб за 2004 рік в сумі 11,05 грн. та сума штрафних санкцій на суму 22,10грн.

Наведені обставини за фактом сплати штрафу позивачем за позовом не заперечуються.

В жовтні 2004року –2005 року певні  категорії студентів ПВНЗ "Нікопольського економічного університету" отримували дохід у вигляді пільг та знижок по оплаті  за навчання. Надані пільги та знижки за навчання проведені по бухгалтерським рахункам Кт 681 Дт 441/1 в сумі 12403,30 грн. За 2004-2005року  підприємство за висновком в акті перевірки не виконало зобов'язання по нарахуванню, утриманню та сплаті до бюджету податку з доходів фізичних осіб відповідно до вимог п/п. 4.2.9 „г” п.4.2 ст.4,п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України ”Про податок  з доходів фізичних осіб”. У зв'язку відповідачем за період з 01.10.2004року по 31.12.2005року донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 1612,43 грн.

Надання безоплатного навчання та знижок з навчання позивачем не заперечується, а пов'язується з Положенням про проведення конкурсу на одержання Ректорського гранту на безкоштовне навчання в Нікопольському економічному університеті, що також мало відображення в засобах масової інформації м. Нікополя.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Об'єктом оподаткування резидента згідно з п/п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України „Про податок на доходи фізичних осіб”, зокрема, є загальний місячний оподатковуваний дохід.

Відповідно до п/п.4.2.9 п.4.2 ст.4 зазначеного Закону до складу  загального   місячного   оподатковуваного   доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як  додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), до яких, зокрема, підпунктом „е” п/п.4.2.9 віднесено вартість безоплатно отриманих товарів (робіт,  послуг),  а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Також Законом встановлено якщо додаткові  блага  надаються особою,  що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку як подарунок регулюється статтею 14 Закону України „Про податок на доходи фізичних осіб”, яка, до речі, згідно з п/п.22.1.5 п.22.1 ст.22 вказаного Закону набуває чинності з 01.01.2005року.

Таким чином, нарахування податку з доходів фізичних осіб за 2004 рік щодо безоплатного  проведеного навчання зроблено в будь-якому випадку відповідачем неправомірно.

Крім того, пунктом 14.1 ст.14 вказаного Закону встановлено, що кошти,  майно,  майнові чи  немайнові  права,  вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини.

Отже, згідно зі ст.13 Закону України „Про податок на доходи фізичних осіб” об'єкти  спадщини  платника податку поділяються з метою оподаткування на:

а) об'єкт нерухомого майна;

б) об'єкт рухомого майна, зокрема:

предмет антикваріату або витвір мистецтва;

природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з    використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння;

будь-який транспортний засіб та приладдя до нього;

інші види рухомого майна;

в) об'єкт комерційної власності, а саме - цінний папір (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або  право на отримання доходу за нею;

г) суми страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, укладеними спадкодавцем, а також суми, що зберігаються на пенсійному рахунку спадкодавця згідно з договором недержавного пенсійного забезпечення, пенсійного вкладу;

д) кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

Пунктом 13.2 вказаної статті Закону встановлені ставки податку в залежності від об'єкту оподаткування з переліку, визначеного п.13.1 статті 13 Закону.

З наведених норм вбачається, що безоплатно отримані послуги з навчання не входять до вказаного переліку об'єктів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що додаткове благо у вигляді безоплатно отриманих послуг з навчання, яке надано особою, що не є працедавцем, не підлягає оподаткуванню за нормами Закону України „Про податок на доходи фізичних осіб”.

Матеріали справи свідчать, що безоплатне навчання є безоплатно наданою студентам послуги навчальним закладом. У зв'язку з цим посилання відповідача на порушення позивачем приписів п/п. „г”  п/п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України „Про податок на доходи фізичних осіб” суд вважає безпідставним, оскільки за матеріалами справи відсутнє передбачене цим підпунктом грошове або майнове відшкодування   будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом.

За обставинами нарахування податку на доходи фізичних осіб, пов'язаних зі сплатою адміністративного штрафу замість свого працівника, в позові слід відмовити, оскільки позов не містить обґрунтування та заперечень з цього приводу.

Щодо посилань позивача на форму і зміст спірного податкового повідомлення-рішення, суд вважає, що ці обставини не впливають на вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 94,157-163,254 п.п.3,6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити частково.

Визнати частково протиправними та скасувати частково податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 01.06.2006року №0000431720/0/21132 та від 03.07.2006року №0000431720/1/26024 на суму основного платежу 1612,43грн. та штрафних санкцій в розмірі 3224,86 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного вищого навчального закладу "Нікопольський економічний університет" (53207,м.Нікополь, вул.К.Либкнехта, б.№188, р/р 26001110052261, НВДОФАКБ Укрсоцбанк у Нікополь, код ЄДРПОУ 20250006)  судові витрати в сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки та порядку, передбачені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                           Н.Б.КЕСЯ

Постанову оформлено у повному обсязі 10.10.2006року