Ухвала

від 17.01.2007 по справі а37/221-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

А37/221-06

 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2007                                                                                             Справа № А37/221-06  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І. А. (доповідача),     

суддів: Верхогляд Т.А. , Тищик І.В.  

при секретарі судового засідання: Чоха Є.О.

від позивача: - Базилевич Ю.О., довіреність №5 від 12.01.07, представник;

Швець В.Б., довіреність №06 від 12.01.07, головний бухгалтер;

від відповідача: Багно Ю.В., довіреність №41 від 16.08.06, державний податковий інспектор- присутній у судовому засіданні тільки 20.12.06;

Садлінський А.С., довіреність №57 від 19.12.06, державний податковий інспектор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від  05.10.06р.  у справі № А37/221-06  

за позовом  Приватного вищого навчального закладу “Нікопольський економічний університет”, м. Нікополь

до  Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, м. Нікополь

про  визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

                                                      ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватний вищий навчальний заклад “Нікопольський економічний університет”, звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання протиправними  та скасування рішень Нікопольської ОДПІ про визначення податкового зобов'язання Приватному вищому навчальному закладу “Нікопольський економічний університет” в розмірі 4870,44грн. викладених в податкових повідомленнях-рішеннях №0000431720/0/21132 від 01.06.2006р. і №0000431720/1/26024  від 03.07.2006р.  

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2006р. по справі №А37/221-06 (суддя Кеся Н.Б.) позов задоволено частково. Визнані частково протиправними та частково скасовані податкові повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ №0000431720/0/21132 від 01.06.2006р. та №0000431720/1/26024 від 03.07.2006р. на суму основного платежу 1612,43грн. та штрафних санкцій в розмірі 3224,86грн. В решті позову відмовлено. З Держбюджету України на користь Приватного вищого навчального закладу “Нікопольський економічний університет” стягнуті судові витрати в сумі 3,40грн.

Постанову суду мотивовано тим, що додаткове благо у вигляді безоплатно отриманих послуг з навчання, яке надано особою, що не є працедавцем, не підлягає оподаткуванню за нормами Закону України „Про податок  з доходів фізичних осіб”; за обставинами нарахування податку на доходи фізичних осіб, пов'язаних зі сплатою адміністративного штрафу замість свого працівника суд відмовив в позові, оскільки позов не містить обґрунтування та заперечень з цього приводу; зауваження позивача на форму і зміст спірного податкового повідомлення-рішення, на думку суду, не впливають на вирішення спору.

Відповідач, не погодившись з прийнятою постановою господарського суду, оскаржує її, вважає що господарським судом неповно з'ясовані обставини справи, що призвело до винесення постанови з порушенням норм матеріального права, просить скасувати постанову в частині визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004311720/0/21132 від 01.06.2006р., №00004311720/1/26024 від 03.07.2006р. на суму основного платежу 1612,43грн. та штрафних санкцій 3224,86грн., прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом невірно застосовані норми  п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” до спірних правовідносин, оскільки у даному випадку ця норма застосуванню не підлягає, та не застосовані ті норми матеріального права, яким обґрунтоване виявлене правопорушення, а саме п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 зазначеного Закону.

У запереченні на апеляційну скаргу позивач посилається на безпідставність і необґрунтованість доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просить залишити постанову суду без змін, апеляційну скаргу  - без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції не підлягає задоволенню на підставі наступного.

Нікопольською ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Приватного вищого навчального закладу “Нікопольський економічний університет” за період з 01.10.2004р. по 31.12.2005р., за результатами якої складений Акт № 886/231.20250006 від 23.05.06р.

На підставі акту перевірки, а також за результатами оскарження відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 01.06.2006року №0000431720/0/21132 та від 03.07.2006р. №0000431720/1/26024, якими нараховано позивачу податок з доходів фізичних осіб на суму 1623,48грн. та застосовано штрафні санкції на суму 3246,96грн.

Перевіркою встановлено, що в 2004р. за рахунок коштів підприємства за 1 робітника був сплачений адміністративний штраф (платіжне доручення від 09.12.2004р. №1578) у загальній сумі 85грн., який не включений до складу загального місячного оподатковуваного доходу цього працівника. В зв'язку з цим донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 11,05грн.

В цій частині постанова господарського суду сторонами по справі не оскаржується. Відповідно до ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Перевіркою також було встановлено, що в жовтні 2004р. –серпні 2005р. певні категорії студентів ПВНЗ "Нікопольського економічного університету" отримували дохід у вигляді пільг та знижок по оплаті  за навчання. Надані пільги та знижки за навчання проведені по бухгалтерським рахункам Кт 681 Дт 441/1 в сумі 12403,30 грн. В зв'язку з цим донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 1612,43грн.

За висновком перевірки, відповідно до вимог п.п. 4.2.9 „г” п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України ”Про податок з доходів фізичних осіб” підприємство не виконало зобов'язання по нарахуванню, утриманню та сплаті до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 зазначеного Закону до складу  загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як  додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), до яких, зокрема, підпунктом „е” п.п.4.2.9 віднесено вартість безоплатно отриманих товарів (робіт,  послуг),  а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Зазначеною нормою також передбачено, що якщо додаткові  блага  надаються особою,  що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку як подарунок регулюється статтею 14 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, яка, згідно п.п.22.1.5 п.22.1 ст.22 вказаного Закону набуває чинності з 01.01.2005року. Таким чином, нарахування податку з доходів фізичних осіб за 2004 рік щодо безоплатного  проведеного навчання зроблено в будь-якому випадку відповідачем неправомірно.

З матеріалів справи вбачається, що надання позивачем безоплатного навчання та знижок з навчання пов'язано з Положенням про проведення конкурсу на одержання Ректорського гранту на безкоштовне навчання в Нікопольському економічному університеті, що також мало відображення в засобах масової інформації м. Нікополя.

Відповідно до змісту норм п. 14.1 ст.14 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, з огляду на перелік об'єктів оподаткування, наведений в ст.13 вказаного Закону, господарський суд першої інстанції дійшов цілком вірного висновку, що безоплатно отримані послуги з навчання не оподатковуються як доходи отримані фізичними особами.

Стосовно посилання скаржника на п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” треба зазначити, що: по-перше,             студенти ПВНЗ “Нікопольський економічний університет” не є працівниками ПВНЗ “Нікопольський економічний університет”; по-друге, позивач не нараховував  і не виплачував оподатковуваний податком доход студентам.

На підставі викладеного підстав для зміни або скасування прийнятої у даній справі постанови  не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства  України, суд –        

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції, м.Нікополь залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.06р.  у справі № А37/221-06   залишити без змін.

     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.   

Головуючий  суддя                                                           І.А.Сизько

Суддя                                                                                                                   Т.А.Верхогляд

Суддя                                                                                                                   І.В.Тищик

З оригіналом згідно.

             Помічник судді                                                                                   О.В.Кравець