Постанова

від 26.04.2012 по справі 2а-2825/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2012 року № 2а-2825/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

з позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва доДочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України «Хліб-Експорт» простягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

27 лютого 2012 року Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі ДПІ у Печерському районі міста Києва звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України «Хліб-Експорт» про стягнення податкового боргу на загальну суму 628 559,50 грн.

Згідно ч.2 ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина та держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь якій стадії адміністративного процесу.

Необхідність захисту інтересів держави, в тому числі, шляхом представництва її інтересів в суді покладено на органи прокуратури України статтею 121 Конституції України.

Статтею 121 Конституції України та статтями 35, 36 1 Закону України «Про прокуратуру»встановлено, що захист і представництво інтересів держави покладено на органи прокуратури. Згідно ст.36 1 Закону України «Про прокуратуру», підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних або інших інтересів держави внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

За змістом частини 5 ст.36 1 Закону прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Таким чином, прокурор може звертатися до суду з позовами про захист, зокрема інтересів держави, в яких обґрунтовує необхідність захисту, та самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави.

Підставою для звернення прокурора до суду слугував факт несплати відповідачем на день звернення до суду із даним позовом заборгованості на загальну суму 628 559,50 грн. з податку на прибуток підприємства та з податку з доходів фізичних. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

У судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та доповненнях до неї.

Представник позивача позовні вимоги підтримав надав на запит суду додаткові докази на підтвердження доводів прокурора, викладених в позовній заяві.

Ухвали суду та судові повістки були направлені за адресою відповідача, наявною в матеріалах справи. Проте кореспонденція суду повернулась з відміткою пошти «за зазначеною адресою не проживає». Згідно ч.11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на неявку в судове засідання відповідача, який в силу положень ч.11 статті 35 КАС України є таким, що належним чином повідомлений про день, час і місце проведення судового засідання, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі ч.6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України розглядає справу у порядку письмового провадження на основі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України «Хліб-Експорт»(код ЄДРПОУ 32111062) перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва та відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), положення якої кореспондуються із вимогами, закріпленими у п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, який набрав чинність з 01.01.2011 року, несе обов'язок по сплаті належних сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України «Хліб-Експорт»самостійно визначило суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у наступних деклараціях:

- за перший квартал 2010 року, у розмірі 463 128,00 грн.;

- за півріччя 2010 року, у розмірі 254 054,00 грн.;

- за три квартали 2010 року, у розмірі 660 614,00 грн.

Згідно із визначенням, наведеним в пункті 1.11 статті 1 України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-III (далі по тексту -Закон № 2181-III в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкова декларація -це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону № 2181-III платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пунктом п.5.1 ст.5 вказаного Закону встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Наведені положення кореспондуються із положеннями п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, що набрав чинність 01.01.2011 року (далі по тексту -ПК України), яка визначає податкову декларацію, розрахунок як документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків -фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.5.1 ст.5 Закону № 2181-III та п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону № 2181-III і п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.

Згідно п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону № 2181-III, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із визначенням, наведеним в підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг -сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З матеріалів справи також вбачається, що на підставі довідки №651/17-5/32111062 від 11.10.2010 року про результати планової виїзної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, державного мита та податку з власників транспортних засобів перевірки за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, яким було встановлено порушення ст.8, п.п.«е»п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.1.1 ст.1, п.п.17.2 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року №889-ІV, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0006341705 від 26.10.2010 року про нарахування податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2 520,00 грн. (основний платіж -582,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -1 938,00 грн.) (отримано повноважним представником відповідача 10.11.2010 року).

Крім того, на підставі акта №32/15-4 від 17.03.2010 року про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності, яким було встановлено порушення п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000251504 від 17.03.2011 року про нарахування штрафних (фінансових) санкцій за податковим зобов'язанням з податку на прибуток у розмірі 510,00 грн. (отримано повноважним представником відповідача 25.03.2011 року).

Також, на підставі акта №342/15-4 від 13.05.2011 року про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності, яким було встановлено порушення п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0003561504/0 від 13.05.2011 року про нарахування штрафних (фінансових) санкцій за податковим зобов'язанням з податку на прибуток у розмірі 1 020,00 грн. (повернулось не врученим з відміткою пошти «за зазначеною адресою не проживає»).

На момент розгляду справи у суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем винесених ДПІ у Печерському районі м. Києва податкових повідомлень-рішень або щодо їх скасування у спосіб та відповідно до процедури, що регламентовані статтями 5 та 6 Закону № 2181-ІІІ та ст.56 ПК України.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-ІІІ у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-ІІІ податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога -не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; друга податкова вимога -не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищенаведених вимог законодавства, яким регулювались спірні правовідносини на момент їх виникнення, ДПІ у Печерському районі м. Києва було направлено відповідачу податкові вимоги:

- перша податкова вимога від 29.05.2010 року № 1/5969 на суму 456 248,09 грн. (отримана повноважним представником відповідача 19.07.2010 року);

- друга податкова вимога від 18.08.2010 року № 1/8573 на суму 456 248,09 грн. (отримана повноважним представником відповідача 17.09.2010 року).

Доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначених податкових вимог, а також відомостей про сплату боргу у повному обсязі відповідачем до суду не надано.

Враховуючи часткову сплату та наявність переплати з податку на прибуток, та нарахування пені з даного податку у розмірі 5 638,41 грн. загальна сума заборгованості з податку на прибуток підприємства та з податку з доходів фізичних у складає 628 559,50 грн. , що підтверджується зібраними у справі доказами.

Таким чином, сума податкового боргу відповідно до вимог чинного законодавства України є узгодженою і визнається сумою податкового боргу платника податків, розмір якої підтверджується даними облікової картки платника податку.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011р. визначено право органів державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення податкового боргу.

Згідно п.п.95.1 -95.3 статті 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності та виходячи з встановленого судом факту наявності у відповідача податкового боргу внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з податку на прибуток підприємства та з податку з доходів фізичних у розмірі 628 559,50 грн. шляхом стягнення коштів з банківських рахунків відповідача у банках, обслуговуючих платника податків підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст.ст.69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України «Хліб-Експорт»(код ЄДРПОУ 32111062, юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1) податковий борг з податку на прибуток підприємства та з податку з доходів фізичних у загальному розмірі 628 559 (шістсот двадцять вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень 50 коп. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України «Хліб-Експорт»:

- № 26000301967/840 в АТ «ОЩАДБАНК»МФО 300465;

- № 26004311037/840 в АТ «Фортуна-банк»МФО 300904;

- № 26002010032966/840 в АТ «Укрексімбанк» МФО 322313;

- № 2600319558/840 в АТ «Райффайзен Банк Аваль»МФО 300335;

- № 2600085431002/840 в ПАТ «Банк «Київська Русь»м. Київ МФО 319092;

- № 26006010754801/840 в ПАТ «АЛЬФА-БАНК»У М.КИЄВІ МФО 300346;

- № 26007301000719/840 в АТ «НК БАНК»МФО 322432;

- № 26009000000763/840 в ПАТ «УКРСОЦБАНК»МФО 300023;

- № 26004119761/840 в АБ «Укргазбанк»МФО 320478;

- № 26000301967/978 в АТ «ОЩАДБАНК»МФО 300465;

- № 26000311037/978 в АТ «Фортуна-банк»МФО 300904;

- № 26006010754801/978 в ПАТ «АЛЬФА-БАНК»У М.КИЄВІ МФО 300346;

- № 26007301000719/978 в АТ «НК БАНК»МФО 322432;

- № 26008000000764/978 в ПАТ «УКРСОЦБАНК»МФО 300023;

- № 26004119761/978 в АБ «Укргазбанк»МФО 320478;

- № 26002010032966/978 в АТ «Укрексімбанк» МФО 322313;

- № 26000301967/980 в АТ «ОЩАДБАНК»МФО 300465;

- № 26004311037/980 в АТ «Фортуна-банк»МФО 300904;

- № 26002010032966/980 в АТ «Укрексімбанк» МФО 322313;

- № 260020362901/980 в ПАТ КБ «ЄВРОБАНК»МФО 380355;

- № 260073011512/980 в ПАТ «КБ «Актив-банк»МФО 300852;

- № 2600985431001/980 в ПАТ «Банк «Київська Русь»м. Київ МФО 319092;

- № 26006010754801/980 в ПАТ «АЛЬФА-БАНК»У М.КИЄВІ МФО 300346;

- № 26007000000765/980 в ПАТ «УКРСОЦБАНК»МФО 300023;

- № 26004119761/980 в АБ «Укргазбанк»МФО 320478;

- № 26007301000719/980 в АТ «НК БАНК»МФО 322432;

- № 26000301967/643 в АТ «ОЩАДБАНК»МФО 300465;

до державного бюджету (р/р 31110009700007, одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11021000 та р/р 33112340700007, одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11010101).

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя Н.А. Добрівська