Постанова

від 27.04.2012 по справі 2а-950/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 квітня 2012 року письмове провадження № 2а-950/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Водолій-К" до третя особа Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.10.2011р. №0012751501

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.10.2011 р. № 0012751501, прийнятого відповідачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм податкового законодавства України було прийняте протиправне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року у розмірі 1 329 255,00 грн.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржуване рішення законним, обґрунтованим і прийнятим ним відповідно до вимог Податкового кодексу України за результатами перевірки позивача та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Третя особа повністю підтримала позицію відповідача.

17.04.2012 р. відповідач в судове засідання не з'явився, хоча й був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Водолій-К" зареєстроване Виконавчим комітетом Львівської міської ради 10.11.2000 р. і є платником податків (код ЄДРПОУ 31215361).

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі міста Львова була проведена камеральна перевірка податкової звітності (податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року) щодо виявлених помилок (порушень) позивача, в результаті якої встановлено, що позивачем у податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року у р.06.6. "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення р.07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)" задекларовано суму 1 338 010,00 грн. Проте, згідно поданої декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року за результатами діяльності у І кварталі 2011 року підприємством отримано збиток у сумі 8 755,00 грн. Зазначене дало відповідачу підстави вважати, що позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду за ІІ квартал 2011 року на 1 329 255,00 грн., оскільки включенню до витрат підлягає лише від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане за результатами господарської діяльності в І кварталі 2011 р. (8 755,00 грн.), без урахування від'ємного значення об'єкту оподаткування отриманого за результатами діяльності у 2010 році, чим порушено пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, про що складено акт від 06.10.2011 р. № 3052/15-1/31215361.

Не погоджуючись з такими висновками акту перевірки, позивачем 18.10.2011 р. були подані відповідачу заперечення до акту, за результатами розгляду яких, надана відповідь від 27.10.2011 р. № 35988/10/15-109/1005, що наведені в запереченнях до акту аргументи не спростовують факту порушення позивачем податкового законодавства та не можуть слугувати підставою для невинесення відповідачем відповідних податкових повідомлень-рішень.

На підставі акта перевірки від 06.10.2011 р. № 3052/15-1/31215361, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми "П" від 28.10.2011 р. № 0012751501, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 329 255,00 грн.

Не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішенням позивач, використовуючи надане йому податковим законодавством право адміністративного оскарження рішень податкових органів, звертався зі скаргами до Державної податкової адміністрації у Львівській області, Державної податкової служби України, за результатами розгляду яких, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було залишене без змін, а скарги -без задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про помилковість позиції відповідача та обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (Особливості справляння податку на прибуток підприємств) розділ III (податок на прибуток підприємств) цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, до 01 квітня 2011 року, при визначені доходів і витрат платники податків керувалися нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв до 01 квітня 2011 року.

Так, згідно п.6.1. ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Відповідно до п.22.4. ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сформував валові витрати у І кварталі 2011 року відповідно до вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", отже відображення ним від'ємного значення об'єкту оподаткування, що утворилося станом на 01 січня 2011 року (від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) в сумі 1 329 255,00 грн. є правомірним.

Згідно пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Згідно п. 7.3 ст. 7 Податкового кодексу України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Крім цього, слід звернути увагу, що ст.139 Податкового кодексу України містить вичерпний перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Так, зазначений перелік не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".

Таким чином, відображення позивачем у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року в рядку 06.6 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення р.07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)" суми 1 338 010, 00 грн., в тому числі: 1 329 255,00 грн. -від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх років та 8 755,00 грн. -від'ємного значення об'єкта оподаткування, що утворилося безпосередньо у І кварталі 2011 року, є правомірним та таким, що відповідає визначеним законодавчим вимогам, відтак підстав для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не було.

Відповідно до пп.4.1.4. п.4.1. ст.4 Податкового кодексу України, податкове законодавство ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем при проведенні перевірки та складанні акту, було неправильно розтлумачено норми податкового законодавства стосовно спірних правовідносин, що призвело до порушення прав позивача та винесення щодо нього протиправного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Водолій-К" задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова від 28.10.2011 р. № 0012751501.

Судові витрати в сумі 2 039,00 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Водолій-К" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена а апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій