Постанова

від 18.10.2006 по справі а17/265-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А17/265-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

18.10.06р.

Справа № А17/265-06

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Маклайф”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення   

                                                                                                                     Суддя —Стрелець Т. Г.                                                                           

                                                                            Секретар судового засідання —Хохлова Т. А.

Представники:

від позивача: Сафрончик М.Г., довіреність без номеру від 12.10.2006р., представник; Кочаков І.А., паспорт серія АМ № 1092777, виданий Жовтневим РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області, директор;

від відповідача: Петрова М.П., довіреність № 10491/10/100 від 05.05.2006р., старший державний податковий інспектор.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Маклайф” (у подальшому —позивач) звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним акту ненормативного характеру —податкового повідомлення-рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі (у подальшому —відповідач) від 29.06.2006р. № 0000152303/0, яким позивачеві було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 139313,60 грн., у тому числі 93916,00 грн. —основний платіж, 45397,60 грн. —штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач безпідставно, у порушення норм Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (у подальшому —Закон “Про ПДВ”) виключив з податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 93916,00 грн. Також позивач зазначає, що ним у складі інших фінансово-господарських документів були надані до перевірки всі податкові накладні, оформлені належним чином, що є беззаперечною підставою для отримання права на податковий кредит. Крім того, позивач посилається на відсутність у відповідача підстав ля проведення позапланової перевірки.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, зазначає, що підставою для здійсненої перевірки була наявність порушеної кримінальної справи, що відповідає вимогам Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-ХІІ. Також відповідач вказує, що відповіді на запити щодо проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача свідчать про те, що ці контрагенти не включали суми ПДВ до складу своїх податкових зобов'язань, тобто фактична сплата податку на додану вартість до бюджету не здійснювалась.

У судовому засіданні 18.10.2006р. була проголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, —

В с т а н о в и в :

Відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2003р. по 31.03.2006р., за результатами якої був складений Акт від 23.06.2006р. № 465/230/31550710.

Актом перевірки було встановлено порушення позивачем пп. 7.2.3  п. 7.2 ст. 7 Закону “Про ПДВ”, внаслідок чого позивач безпідставно відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 93916,10 грн. протягом травня 2004р. –березня 2006р.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 29.06.2006р. № 0000152303/0, яким позивачеві було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 139313,60 грн., у тому числі 93916,00 грн. —основний платіж, 45397,60 грн. —штрафні (фінансові) санкції.

З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається наступне:

–          перевірка була здійснена на підставі постанови слідчого СВ Жовтневого РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області про призначення рахункової перевірки від 05.05.2006р.;

–          актом перевірки встановлено, що позивачем у порушення пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону “Про ПДВ” позивач відніс до складу податкового кредиту травня 2004р. –березня 2006р. загальну суму ПДВ 93916,10 грн. по взаємовідносинам з постачальниками —ТОВ “Артана” та ТОВ “Київ-експерт”;

–          відповідно до Листа ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 20.06.2006р. відповідача повідомлено, що ТОВ Київ-експерт” надавало податкову звітність протягом січня –жовтня 2005р., за листопад, грудень 2005р., січень –березень 2006р. податкова звітність не була надана, за юридичною адресою підприємство не знаходиться;

–          згідно з Листом ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 20.06.2006р. ТОВ “Артана” не надавало податкову звітність протягом періоду, що запитувався відповідачем, місцезнаходження підприємства не встановлено;

–          у відповідності з Листом Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 29.09.2006р. станом на 15.09.2006р. у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій значаться такі підприємства як ТОВ “Артана” і ТОВ “Київ-експерт”;

–          Листом ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 27.09.2006р. було надано відомості щодо сплати контрагентами позивача податку на додану вартість, а саме повідомлялось, що ТОВ “Артана” податок на додану вартість не сплачувало, а ТОВ “Київ-експерт” за період з 01.03.2005р. по 01.09.2006р. сплачено податок на додану вартість у розмірі 200,00 грн.;

–          позивачем надано у матеріали справи податкові накладні,  виписані позивачеві ТОВ “Артана” і ТОВ “Київ-експерт” податок на додану вартість за якими було виключено зі складу податкового кредиту за наслідками перевірки.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі на підставі наступного.

У відповідності з п. 1.7 ст. 1 Закону “Про ПДВ” податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону “Про ПДВ”, на яку відповідач посилається в акту перевірки і в спірному податковому повідомленні-рішенні, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не заперечується, що позивач надав до перевірки всі податкові накладні, виписані позивачеві ТОВ “Артана” і ТОВ “Київ-експерт”.

Тобто, відповідачем не доведено порушення позивачем пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону “Про ПДВ”, а саме наявність у позивача оригіналів податкових накладних, відсутність факту їх виписування в момент виникнення податкових зобов'язань.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону “Про ПДВ” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу норм Закону “Про ПДВ” вбачається, що підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит є відсутність податкової накладної або придбання товарів (робіт, послуг), які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

У відповідності з ч.ч. 2, 4 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову; суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У порушення наведеної норми відповідачем не надано належних і допустимих доказів того, що у відповідача не було у наявності податкових накладних, і, відповідно, доказів того, що позивач був позбавлений права на податковий кредит.

Посилання відповідача на пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону “Про  ПДВ” не приймаються судом внаслідок наступного.

Згідно наведеної норми право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

При цьому відповідачем не надано у матеріали справи доказів  того, що станом на дату виписування податкових накладних ТОВ “Артана” і ТОВ “Київ-експерт” не були зареєстровані у якості платників податку на додану вартість, оскільки відомості про те, що вони його не сплачували або сплачували у незначному розмірі не можуть свідчити про те, що вони не були зареєстровані у якості платників цього податку.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 29.06.2006р. № 0000152303/0 винесене відповідачем неправомірно і має бути визнане недійсним у повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, —

П о с т а н о в и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Маклайф” задовольнити повністю.

Визнати недійсним повністю податкове повідомлення-рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі від 29.06.2006р. № 0000152303/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю “Маклайф” визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 139313,60 грн., у тому числі 93916,00 грн. —основний платіж, 45397,60 грн. —штрафні (фінансові) санкції.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Майлайф” (50055, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул..Кокчетавська, 11а, р/рахунок 26002015670001 в Криворізькій філії АКІБ “Укрсиббанк”, МФО 306834, код ЄДРПОУ 31550710) 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                                                    Т. Г. Стрелець

24.10.2006р.