Рішення

від 10.05.2012 по справі 44/332

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.05.12 р. Справа № 44/332

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Пилипенко О.М., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістика і сервіс», м.Макіївка

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Продукти України», м.Донецьк

про стягнення суми заборгованості у розмірі 200 000,00грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (за довір.)

від відповідача: ОСОБА_3 (за довір.)

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістика і сервіс», м.Макіївка, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продукти України», м.Донецьк про стягнення суми заборгованості у розмірі 200000,00грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на акт приймання-передавання до договору №Б0909/266 від 25.09.09р.; протести про неоплату векселя від №5449 від 07.10.09р. та №5444 від 07.10.09р.

Ухвалою від 12.11.09р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №44/332.

Разом з позовом 10.11.09р. позивачем було надано заяву №337 від 06.11.09р. про його забезпечення шляхом накладення арешту на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Продукти України» та знаходиться за адресою: Донецька область, м.Горлівка, вул.Микитівська, буд.33.

Ухвалою суду від 13.11.09р. заяву задоволено та вжито заходи до забезпечення позову по справі №44/332 шляхом накладення арешту на майно та автотранспортні засоби, що належать ТОВ «Продукти України».

Ухвалою суду від 30.11.09р. строк розгляду справи продовжено до 10.01.10р.

10.12.09р. позивачем надане клопотання №15/12-09 від 15.12.09р. про застосування заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на всі банківські рахунки відповідача. Ухвалою суду від 21.12.09р. в задоволенні даного клопотання відмовлено.

Ухвалою суду від 24.12.09р. провадження по справі №44/332 зупинено у зв'язку з направленням матеріалів справи до апеляційної інстанції.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.01.10р. у прийнятті апеляційної скарги відмовлено.

Ухвалою Вищого господарського суду України у прийнятті касаційної скарги ТОВ «Логістика і сервіс» відмовлено.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 30.03.10р. справа №44/332 передана на розгляд судді Попкову Д.О.

Ухвалою суду від 01.04.10р. провадження у справі поновлено.

05.05.10р. до суду надійшла зустрічна позовна заява від ТОВ «Продукти України», яку ухвалою суду від 11.05.10р. повернуто без розгляду.

Ухвалою суду від 12.05.10р. провадження по справі №44/332 зупинено у зв'язку з направленням матеріалів справи до апеляційної інстанції.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.06.10р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Донецької області від 11.05.10р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України касаційна скарга ТОВ «Продукти України» повернута заявнику.

Ухвалою господарського суду від 28.03.11р. провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 05.04.11р. провадження по справі №44/332 було зупинено до вирішення пов'язаної справи №34/80пн.

26.03.12р. позивач надав до суду клопотання б/н від 23.03.12р. про поновлення провадження по справі №44/332, у зв'язку з тим, що рішення по справі №34/80пн набуло законної сили.

Ухвалою суду від 27.03.12р. задоволено заяву судді Попкова Д.О. про самовідвід та відведено суддю Попкова Д.О. від розгляду справи № 44/332.

За результатами автоматичного розподілу системою «Документообіг суду» справа №44/332 передана на розгляд судді Захарченко Г.В.

Ухвалою від 02.04.12р. провадження по справі 44/332 поновлено.

Ухвалою господарського суду від 18.04.12р. строк розгляду справи продовжено до 17.05.12р.

Відповідач 27.04.12р. надав відзив на позовну заяву б/н 26.04.12р., в якому визнав позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 10.05.12р. позивач підтримав вимоги, зазначені в позовній заяві, відповідач визнав наявність заборгованості в сумі 220000,00грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістика і сервіс» (далі - векселедержатель) є держателем простого векселя серія АА №0299340 на суму 100000,00грн. та простого векселя серія АА №0299341 на суму 100000,00грн. Вказані векселя були передані позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Восток-Фінанс» - індосантом, шляхом бланкового індосаменту, про що свідчить підпис і печатка індосанта та факт передачі цих векселів підтверджується відповідним актом приймання - передачі, а саме: акт приймання-передавання від 25.09.09р.

Вказані прості векселя були видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Продукти України» (векселедавець) 27 вересня 2006 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Донінтерпром» зі строком платежу - через десять діб після пред'явлення, але не раніше 27.09.08р.

ТОВ «Донінтерпром» передав вищевказані векселя ТОВ «Компанія з управління активами «Восток-Фінанс» шляхом вчинення бланкового індосаменту.

Зважаючи на бланковий індосамент вчинений ТОВ «Компанія з управління активами «Восток-Фінанс» та акт приймання-передавання вказаних векселів від 25.09.09р., ТОВ «Логістика і сервіс» є законним держателем вищезазначених простих векселів у розумінні ст.16 Уніфікованого закону «Про переказні векселі та прості векселі».

25.09.09р. позивачем, як законним держателем, вказані вище векселі були пред'явлені для оплати відповідачу, що підтверджується відміткою директора ТОВ «Продукти України» на самих векселях.

Протягом десяти днів після пред'явлення відповідачем не було здійснено платіж за даними векселями, чим було порушено вимоги щодо строку платежу, вказаного у векселях.

07.10.09р. позивачем було подано заяву до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про вчинення протесту про неоплату, і 07.10.09 р. нотаріусом було вчинено протест про неоплату векселів АА № 0299340, АА № 0299341, законним держателелем яких є позивач.

Отже, прості векселя серії АА №0299340 та АА №0299341 номінальною вартістю 100000,00грн. та 100000,00грн., залишились непогашеними на вказані суми, що заявлені позивачем до стягнення.

Оригінали простих векселів серії АА №0299340 та АА №0299341 залучені до матеріалів справи №44/332. На зворотній стороні векселів мається безперервний ряд індосаментів. Вказані векселя містять всі належні реквізити, встановлені ст.75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, для простого векселя.

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.03.12р. по справі №34/80пн відмовлено в задоволені позовних вимог ТОВ «Продукти України» до ТОВ «Логістика і сервіс» про визнання відсутнім права вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 200000,00грн. за векселями серії АА №299340 та АА №0299341.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Випустивши спірні цінні папери, відповідач взяв на себе безумовне грошове зобов'язання сплатити визначену у векселях суму.

В силу ст.14 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» встановлено, що вексель - цінний папір (борговий цінний папір), який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права.

Відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається (ст.5 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»).

Відповідно до ст.ст. 16, 17 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем.

Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного - є обов'язком особи, якій пред'явлено вимогу за векселем, якщо вона заперечує проти позову.

Відповідно ст.33 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату. Переказні векселі, що містять або інші строки платежу, або передбачають оплату частинами, є недійсними.

До простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів (ст.77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі).

Векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як і акцептант за переказним векселем (ст. 78 Уніфікованого Закону про прості векселі та переказні векселі).

Якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться. Така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним.

Відповідно до змісту статті 11 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі передача векселів іншим способом ніж вчинення індосаменту має наслідки лише звичайної цесії.

Згідно ст.ст. 43, 53, 77, 78 Уніфікованого закону векселедержатель має право пред'явити позовні вимоги до векселедавця в разі, якщо не було здійснено платежу за векселем.

Під правом вимоги за векселем розуміється право векселедержателя заявити позов згідно статей 47, 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.

Як встановлено судом вище, спірний вексель знаходиться у позивача, у зв'язку з чим він має право на задоволення позову та стягнення суми, вказаної у векселях.

Не здійснення платежу відповідачем за вказаними векселями у десятиденний строк з дня їх пред'явлення позивачем, що підтверджується вчиненим нотаріусом протестом про неоплату, є у розумінні ст.610 ЦК України порушенням грошового зобов'язання, яке витікає з даних векселів. Відтак, відповідачем були порушені законні, посвідчені векселями права позивача щодо одержання від першого 200000,00грн.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов зобов'язання не допускаються.

За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до векселів АА №0299340 та АА №0299341, виданих відповідачем, законним держателем яких є позивач, перший був зобов'язаний протягом десяти днів після їх пред'явлення сплатити останньому 200000,00грн. Проте відповідачем не було виконане дане грошове зобов'язання, що підтверджується відміткою директора відповідача на векселях про їх пред'явлення 25.09.09р., а також вчиненими нотаріусом протестами про неоплату векселів АА №0299340 та АА №0299341.

Доказів сплати суми 200000,00грн. за простими векселями серії АА №0299340 та АА №0299341 до матеріалів справи не надано, право позивача на стягнення зазначеної суми підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача про стягнення 220000,00грн. по векселю є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3, 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного, виходячи з того, що, позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та визнаний відповідачем, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 220000,00грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.129 Конституції України, Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією від 07.06.1930р., що була ратифікована Україною відповідно до Закону України від 06.07.1999р. №826-ХІV, ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістика і сервіс» до Товариство з обмеженою відповідальністю «Продукти України» про стягнення заборгованості в розмірі 200000,00грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продукти України» (83052, м.Донецьк, бул.Шевченка, буд.105; ЄДРПОУ 30255314; п/р 26001001309864 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістика і сервіс» (86123, Донецька обл., м.Макіївка, вул.Тайожна, буд.1к, офіс 315; ЄДРПОУ 34591037; п/р 26003001310066 в ЗАТ «ОТП Банк», м.Київ, МФО 300528) заборгованість в сумі 200000,00грн.; державне мито в сумі 2000,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 10.05.12р. оголошено повний текст рішення.

Повний текст рішення за правилами ст.ст. 84-85 ГПК України підписано 10.05.12р.

Суддя Захарченко Г.В.