Постанова

від 10.05.2012 по справі 5020-200/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 травня 2012 року Справа № 5020-200/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гоголя Ю.М.,

суддів Борисової Ю.В.,

Гонтаря В.І.,

за участю представників сторін:

представник позивача, ОСОБА_2, довіреність № 75 від 05.01.12, Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Авто-Комплект";

представник відповідача, ОСОБА_3, довіреність № б/н від 01.04.12, Товариство з обмеженою відповідальністю "КП Чисте місто";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КП Чисте місто" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Щербаков С.О.) від 15 березня 2012 року у справі № 5020-200/2012;

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Авто-Комплект" (вул. Шабаліна, 19а, Севастополь, 99029)

до товариства з обмеженою відповідальністю "КП Чисте місто" (вул. Геловані, 1, Севастополь, 99040)

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань за договором поставки в сумі 31831,88 грн.

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2012 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Авто-Комплект" звернувся до господарського суду з позовною заявою, якою просить стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "КП Чисте місто" 31831,88 грн. заборгованості, з якої: 25 817,40 грн. -сума основного боргу; 2548,49 грн. -пені; 3279,39 грн. -20% річних, 186,60 грн. -інфляційних збитків.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем строку виконання грошового зобов'язання з оплати товару за договором поставки товару №47 від 19.05.2011 року та обґрунтовані посиланням на видаткові накладні, довіреності на отримання товару, положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статті 525,526,530,610,611,625 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 15 березня 2012 року у справі № 5020-200/2012 позовні вимоги задоволені.

З товариства з обмеженою відповідальністю "КП Чисте місто" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Авто-Комплект" стягнуто 31831,88 грн., у тому числі - 25817,40 грн. заборгованості, 2548,49 грн. пені, 3279,39 грн. процентів річних, 186,60 грн. інфляційних втрат, витрати по сплаті судового збору у сумі 1609,50 грн.

Не погодившись з рішенням місцевого суду, товариство з обмеженою відповідальністю "КП Чисте місто" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Авто-Комплект" задовольнити у повному обсязі але встановити розстрочку виконання рішення.

Апеляційна скарга мотивована неправомірною відмовою господарського суду в наданні розстрочки виконання рішення.

19 квітня 2012 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду -без змін.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 квітня 2012 року розгляд справи відкладено на 10 травня 2012 року.

Розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 травня 2012 року суддю Рибіну С.А. замінено на суддю Гонтаря В.І.

У судовому засіданні 10 травня 2012 року представники сторін підтримали свої доводи та заперечення.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Авто-Комплект" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "КП Чисте місто" (покупець) 19.05.2011 року укладено договір №47 про поставку товару, згідно з умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, найменування, асортимент, кількість та ціна якого вказані у рахунках, видаткових накладних, котрі є невід'ємною частиною даного договору, а відповідач зобов'язується оплатити поставлений товар на умовах договору.

Положеннями розділів 2 та 3 даного договору сторони обумовили ціну, строки і порядок розрахунків. Ціни на товар, що поставляється у відповідності з пунктом 1.1 даного Договору, зазначаються у відповідних накладних.

Згідно з пунктом 3.2 Договору, оплата вартості товару, що поставляється, проводиться Покупцем на протязі трьох банківських днів з моменту отримання рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно до пункту 3.5 Договору, Постачальник може відпустити товар Покупцю з відстрочкою платежу строком на п'ять календарних днів.

Матеріали справи свідчать, що позивач виконав свої зобов'язання за даним договором перед відповідачем, та в період з 19.05.2011 року по 09.11.2011 року відповідачу був поставлений товар на загальну суму 53890,78 грн., що підтверджується відповідними накладними за №PH-0004994 від 19.05.2011 року, №PH-0005005 від 20.05.2011 року, №PH-0005993 від 10.06.2011 року, №PH-0005992 від 10.06.2011, №PH-0005991 від 10.06.2011 року, №PH-0006039 від 14.06.2011 року, №PH-0006079 від 14.06.2011 року, №PH-0006123 від 15.06.2011 року, №PH-006111 від 15.06.2011 року, №PH-0006360 від 21.06.2011 року, №PH-0006359 від 21.06.2011 року, №PH-0006584 від 24.06.2011 року, №PH-0006832 від 30.06.2011 року, №PH-0007400 від 13.07.2011 року, №PH-0007401 від 13.07.2011 року, №PH-0007639 від 19.07.2011 року, №PH-0007833 від 22.07.2011 року, №PH-007894 від 22.07.2011 року, №PH-0008031 від 26.07.2011 року, №PH-0008035 від 26.07.2011 року, №PH-0008141 від 28.07.2011 року, №PH-0008794 від 11.08.2011 року, №PH-0008921 від 13.08.2011 року, №PH-0008921 від 13.08.2011 року, №PH-0009449 від 26.08.2011 року, №PH-0009856 від 05.09.2011 року, №PH-0010417 від 19.09.2011 року, №PH-0011530 від 17.10.2011 року, №PH-0012509 від 09.11.2011 року та довіреностями на отримання товару (а. с. 14-48).

Відповідач в порушення умов договору, здійснював оплату за поставлений товар несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим на час вирішення спору в суді сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором №47 поставки товару від 19.05.2011 року становить 25817 грн. 40 коп.

Матеріали справи не містять документальних доказів сплати відповідачем суми основного боргу в розмірі 25817 грн. 40 коп.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції, у зв'язку з наступним.

Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Нормами статті 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використання, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується оплатити майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Таким чином, судова колегія вважає позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 25 817,40 грн. правомірно задоволенні.

Як вбачається із статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.3 Договору, укладеного між позивачем та відповідачем, передбачено, що за порушення строків сплати товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на час її нарахування, від суми заборгованості за кожен календарний день за весь період прострочки, а також суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 20 % річних від простроченої суми.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами. Передбаченими законом.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною другою статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (стаття 230 Господарського кодексу України).

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі договору №47 про поставку товару від 19.05.2011 року, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та норм Цивільного кодексу України позивачем нараховано відповідачу 2548 грн. 49 коп. - пені, 3279 грн. 39 коп. -20% річних, 189,60 грн. - інфляційних збитків за період з травня 2011 року по лютий 2012 року.

Судова колегія встановила, що суд першої інстанції правомірно визнав розрахунок штрафних санкцій перевіреним та вірним.

Що стосується заявленого представником відповідача клопотання про розстрочення виконання рішення суду, встановлення його виконання рівними частками від загальної суми заборгованості, зі строком погашення до 10 числа кожного місяця, починаючи з квітня по грудень 2012 року, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у його задоволенні у зв'язку з наступним.

Відповідно до пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право: відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В обґрунтування клопотання представник відповідача посилається на тяжке фінансово-матеріальне становище підприємства ТОВ „КП Чисте місто", а також на ті обставини, що органами місцевого самоврядування тарифи на житлово-комунальні послуги встановлені в розмірі, який не є економічно обґрунтованим затратам на їх виробництво, а також надав довідку про наявність дебіторської заборгованості перед ТОВ „КП Чисте місто" за №803/231 від 12.03.2012 року у розмірі 389 591,09 грн.

Однак, суд першої інстанції правомірно не встановив підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки посилання представника відповідача на економічну необґрунтованість планових витрат на виробництво житлово-комунальних послуг, а також наявність дебіторської заборгованості перед відповідачем, не свідчить про те, що у підприємства ТОВ „КП Чисте місто" тяжке фінансово-матеріальне становище, а тому не може бути підставою для розстрочення виконання рішення суду. Крім того, посилання відповідача на вказані обставини правомірно відкладені судом першої інстанції, оскільки вони ні яким чином не відносяться до договірних зобов'язань, які виникли між сторонами при виконанні вказаного Договору.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення є повним, законним та обґрунтованим, прийнятим при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для його зміни чи скасування. Щодо доводів скаржника, викладених у апеляційні скарзі, то вони не спростовують висновків суду, покладених в основу рішення.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1 частина 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КП Чисте місто" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 15 березня 2012 року у справі № 5020-200/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя Ю.М. Гоголь

Судді Ю.В. Борисова

В.І. Гонтар

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Авто-Комплект" (вул. Шабаліна, 19а,Севастополь,99029)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "КП Чисте місто" (вул. Геловані, 1,Севастополь,99040)