Постанова

від 14.05.2012 по справі 2а/0470/2985/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/2985/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В. при секретаріКошлі А.О. за участю: представника позивача - Гусєвої К.В. представника відповідача - Димарьової В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ТОВ "Виробничо - комерційне підприємство "Автодорсервіс" до державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій та про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

28.02.2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Автодорсервіс» до державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дії державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо визнання нікчемними правочину, укладеного між ТОВ «ВКП «Автодорсервіс» та ТОВ «Байкара», викладеного в акті перевірки № 232/23-307/32781649 від 24.01.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВКП «Автодорсервіс»» з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2011 року; зобов'язання державну податкову інспекцію в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська привести до відповідності дані обліку та особового рахунку платника податків - ТОВ «ВКП «Автодорсервіс» з даними, наведеними ТОВ «ВКП «Автодорсервіс» в декларації за вересень 2011 року; зобов'язання державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Діпропетровська вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки ТОВ «ВКП «Автодорсервіс», оформленого актом перевірки №232/23-307/32781649 від 24.01.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВКП «Автодорсервіс» (код ЄДРПОУ 32781649) з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем в адміністративному позові та його представником в судовому засіданні зазначено, що дії державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо визнання нікчемним правочину, укладеного між ТОВ «ВКП «Автодорсервіс» та ТОВ «Байкара» є протиправними, оскільки господарська операція була фактично виконана, що підтверджується первинними документами. Тому, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, положень Податкового кодексу України та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №978, відповідач не мав підстав для визнання правочину нікчемним.

Договір укладений між ТОВ «ВКП «Автодорсервіс» та ТОВ «Байкара», на момент перевірки був діючим, не оспорювався та не визнавався судом нікчемним. Договори, а також усі необхідні додатки та первинні документи мають усі необхідні реквізити та скріплені печатками підприємств.

Представник позивача у судовому засіданні надала пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача надав до суду заперечення, в яких зазначив, що перевіркою ТОВ «ВКП «Автодорсервіс» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Байкара», їх вид, осяг, якість та розрахунки, а саме: встановлено дефектність первинних документів та відсутність об'єктів оподаткування, та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ «ВКП «Автодорсервіс» - по ланцюгу постачання.

Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, вважає, що діяла у відповідності до вимог чинного законодавства України та в межах компетенції визначеної законом, тому у задоволені позовних вимог слід відмовити.

12.04.2012 року у судовому засіданні був заслуханий свідок ОСОБА_5, який у своїх свідченнях пояснив, що працює водієм біля семи років на підприємстві - позивача та останні три роки керує автомобілем Renault НОМЕР_2. Свідок не зміг надати пояснення щодо здійснених у вересні 2011 року господарських операцій ТОВ «ВКП «Автодорсервіс», проте зазначив, що періодично здійснює перевезення вантажу - бітуму з міст Лісічанськ та Кременчук та розповів загальну процедуру отримання вантажу від постачальника та які документи при цьому оформлюються.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, свідчення свідка та дослідивши письмові докази в ній, встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Автодорсервіс» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.

24.01.2012 року державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на підставі наказу № 47 від 18.01.2012 року було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ВКП «Автодорсервіс» з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2011 року.

Про проведення перевірки податковим органом було вчасно повідомлено директора ТОВ «ВКП «Автодорсервіс» Шуліка В.М. та жодних заперечень щодо її проведення надано не було. Так само позивачем не ставилося під сумнів підстави та порядок призначення перевірки.

Даною перевіркою ТОВ «ВКП «Автодорсервіс» встановлено, що не підтверджено реальність здійснення господарських відносин позивача із ТОВ «Байкара», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме: встановлено дефектність первинних документів та відсутність об'єктів оподаткування, та неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій ТОВ «ВКП «Автодорсервіс» - по ланцюгу постачання: 1) ТОВ «Креатив-бюро «Краб» (код ЄДРПОУ 37154069) - ТОВ «Байкара» (код ЄДРПОУ 37154069) - ТОВ «ВКП «Автодорсервис» (код ЄДРПОУ 32781649) - ПП «Сімс» (код ЄДРПОУ 35323315); 2) ТОВ «Креатив-бюро «Краб»» (код ЄДРПОУ 37154069) - ТОВ «Байкара» (код ЄДРПОУ 37154069) - ТОВ «ВКП «Автодорсервис» (код ЄДРПОУ 32781649) - ДІП «Дніпродор» (код ЄДРПОУ 32835987).

У зв'язку з цим, показники податкової звітності з ПДВ за вересень 2011 року відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України були скориговані, а саме: зменшено податкові зобов'язання на загальну суму 89 481,67 грн. по підприємствам ПП «Сімас» та ДІП «Дніпродор» та податковий кредит - на загальну суму 83 470,34 грн. по підприємству ТОВ «Байкара».

За результатами перевірки працівниками податкового органу був складений акт №232/23-307/32781649 від 24.01.2012 року.

26.01.2012 року ТОВ «ВКП «Автодорсервіс» звернулось до державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська із запереченнями на акт перевірки, з проханням переглянути результати перевірки підприємства з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2011 року та визнати правомірними податкові зобов'язання та податковий кредит визначені позивачем.

Рішенням ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська №2967/10/23-316 від 03.02.2012 року висновки акту перевірки залишені без змін.

З акту перевірки вбачається, що фактичною підставою для висновків податкового органу стало формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2011 року (податкова декларація від 05.10.2011 року) на підставі первинних документів, якими зафіксовано факт вчинення господарських операцій позивача з ТОВ «Байкара».

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що 11.07.2011 року ТОВ «ВКП «Автодорсервіс» уклав з ТОВ «Байкара» договір № 11/07Б, а 05.09.2011 року та 21.09.2011 року відповідно договори поставки нафтопродуктів №01/09-11 з ДІП «Дніпродор» та №03/09-11 з ПП «Сімас».

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Представником позивача, з метою підтвердження своїх господарських операцій з ТОВ «Байкара», були надані до суду копії наступних документів: договору №11/07Б від 11.07.2011 року, укладеного між ТОВ «ВКП «Автодорсервіс» з ТОВ «Байкара»; договору поставники нафтопродуктів №03/09-11 від 21.09.2011 року, укладеного з ПП «Сімас»; договору поставки нафтопродуктів №01/09-11 від 05.09.2011 року, укладеного з ДІП «Дніпродор»; завки від 05.09.2011 року; заявки від 21.09.2011 року; товарно-транспортної накладної №11Б-04472 від 06.09.2011 року; товарно-транспортної накладної №11Б-04522 від 07.09.2011 року; товарно-транспортної накладної №11Б-05037 від 22.09.2011 року; товарно-транспортної накладної №2423 від 06.09.2011 року; товарно-транспортної накладної №2424 від 07.09.2011 року; товарно-транспортної накладної №2425 від 22.09.2011 року; подорожнього листа №024060 серія 01 АДД від 05-06.09.2011 року; подорожнього листа №024061 серія 01 АДД від 06-07.09.2011 року; подорожнього листа №024062 серія 01 АДД від 22.09.2011 року; видаткової накладної Рн-838 від 06.09.2011 року; видаткової накладної Рн-843 від 07.09.2011 року на суму 163 240,00 грн.; видаткової накладної Рн-919 від 22.09.2011 року; видаткової накладної №АД-0000002 від 06.09.2011 року; видаткової накладної №АД-0000003 від 07.09.2011 року; видаткової накладної №АД-0000005 від 22.09.2011 року; податкової накладної №19 від 05.09.2011 року, податкової накладної №29 від 06.09.2011 року; податкової накладної №113 від 22.09.2011 року, податкової накладної №1 від 05.09.2011 року; податкової накладної №2 від 06.09.2011 року; податкової накладної №4 від 21.09.2011 року; акту приймання - передачі від 06.09.2011 року; акту приймання - передачі від 07.09.2011 року; акту приймання - передачі від 22.09.2011 року; довіреності №108 від 05.09.2011 року; довіреності серія ВАЖ №031834 від 21.09.2011 року; виписок банку по платіжним дорученням №67 від 05.09.2011 року, №69 від 06.09.2011 року та №77 від 22.09.2011 року; виписки банку про повернення платежу по платіжним дорученням №579 від 28.09.2011 року; сертифікату відповідності, зареєстрованому в реєстрі за №UA1 039 0129393; паспортів на бітум БНД 60/90 за ДСТУ 4044-2001 №1221 від 05.09.2011 року та №1241 від 10.09.2011 року; прайс-листів виробників (трейдерів) бітуму; технічного паспорту на автомобіль Renault НОМЕР_2 та автоцистерну.

Дослідивши зазначені вище докази, суд встановив у них певну невідповідність.

Так, 03.09.2011 року ТОВ «Байкара» підготувало ТОВ «ВКП «Автодорсервіс» рахунок-фактуру № СФ-000830 на придбавання бітуму. 05.09.2011 року ТОВ «ВКП «Автодорсервіс» по зазначеному рахунку перерахувало платіжним документом № 67 ТОВ «Байкара» грошові кошти у сумі 165 000,00 грн. 05.09.2011 року ТОВ «Байкара» виписало на ім'я ТОВ «ВКП «Автодорсервіс» податкову накладну № 19 щодо придбання 23,571 тон бітуму на суму 165 000,00 грн. 06.09.2011 року ТОВ «Байкара» на підтвердження вказаної операції видало ТОВ «ВКП «Автодорсервіс» рахунок № СФ-000838 на придбання 23,740 тон бітуму на суму 166 180,00 грн. та видаткову накладну № РН-000838 про відпуск 23,740 тон бітуму на суму 166 180,00 грн.

06.09.2011 року ТОВ «ВКП «Автодорсервіс» на підставі рахунку № СФ-000830 від 03.09.2011 року перерахувало платіжним документом № 69 ТОВ «Байкара» грошові кошти у сумі 167 500,00 грн. 06.09.2011 року ТОВ «Байкара» виписало на ім'я ТОВ «ВКП «Автодорсервіс» податкову накладну № 29 щодо придбання 23,928 тон бітуму на суму 167 500,00 грн. 07.09.2011 року ТОВ «Байкара» на підтвердження вказаної операції видало ТОВ «ВКП «Автодорсервіс» рахунок № СФ-000843 на придбання 23,320 тон бітуму на суму 163 240,00 грн. та видаткову накладну № РН-000843 про відпуск 23,320 тон бітуму на суму 163 240,00 грн.

22.09.2011 року ТОВ «ВКП «Автодорсервіс» на підставі рахунку № СФ-000906 від 21.09.2011 року перерахувало платіжним документом № 77 ТОВ «Байкара» грошові кошти у сумі 171 402,00 грн. 22.09.2011 року ТОВ «Байкара» виписало на ім'я ТОВ «ВКП «Автодорсервіс» податкову накладну № 113 щодо придбання 22,901 тон бітуму на суму 168 322,00 грн. 21.09.2011 року ТОВ «Байкара» на підтвердження вказаної операції видало ТОВ «ВКП «Автодорсервіс» рахунок № СФ-000906 на придбання 23,320 тон бітуму на суму 171 402,00 грн. та 22.09.2011 року видаткову накладну № РН-001019 про відпуск 23,320 тон бітуму на суму 171 402,00 грн.

Таким чином, у вказаних документах не співпадають об'єми та вартість поставленої продукції, а також самі документи, на підставі яких її було проведено.

Враховуючи зазначені обставини, суд обґрунтовано доходить висновку, що надані до суду первинні документи оформлені із суперечливим одне одному змістом, тому суд не може враховувати їх, як документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників визначені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568 (далі - Правила №363).

Відповідно до пункту 11.1 Правил № 363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

За визначенням статті 1 вказаних Правил товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, а дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку

Відповідно до пункту 11.3 Правил, дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Згідно пункту 11.5 зазначених Правил, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Відповідно до п. 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Позивачем до суду були надані товарно-транспортні накладні: №11Б-04472 від 06.09.2011 року; №11Б-04522 від 07.09.2011 року; №11Б-05037 від 22.09.2011 року; №2423 від 06.09.2011 року; №2424 від 07.09.2011 року; №2425 від 22.09.2011 року.

Проте, із зазначених товарно-транспортних накладних вбачається, що ТОВ «ВКП «Автодорсервис» виступило перевізником, а не покупцем товару, а саме:

- №11Б-04472 від 06.09.2011 року, №11Б-04522 від 07.09.2011 року, №11Б-05037 від 22.09.2011 року, відповідно до яких автопідприємство - ТОВ «ВКП «Автодорсервис», замовник - ТОВ «ТНК -ВР Коммерс», вантажоодержувач - ТОВ «Байкара», автомобіль - Renault НОМЕР_2, пункт - навантаження - ПАО «Лінік», м. Лисичанськ, пункт розвантаження - м. Дніпропетровськ, товар що перевозиться - бітум. БНД 60/90;

- №2423 від 06.09.2011 року, №2424 від 07.09.2011 року, відповідно до яких автопідприємство - ТОВ «ВКП «Автодорсервис», замовник - ДІП «Дніпродор», вантажовідправник - ТОВ «ВКП «Автодорсервис», вантажоодержувач - ДІП «Дніпродор», автомобіль - Renault НОМЕР_2, пункт - навантаження - ПАО «Лінік», м. Лисичанськ, пункт розвантаження - м. Дніпропетровськ, товар що перевозиться - бітум. БНД 60/90;

- №2425 від 22.09.2011 року, відповідно до якої автопідприємство - ТОВ «ВКП «Автодорсервис», замовник - ПП «Сімас», вантажовідправник - ТОВ «ВКП «Автодорсервис», вантажоодержувач - ПП «Сімас», автомобіль - Renault НОМЕР_2, пункт - навантаження - ПАО «Лінік», м. Лисичанськ, пункт розвантаження - м. Дніпропетровськ, товар що перевозиться - бітум. БНД 60/90.

З огляду на зміст товарно-транспортних накладних не можливо зробити висновок щодо здійснення господарської операції за ланцюгами: 1) ТОВ «Креатив-бюро «Краб» (код ЄДРПОУ 37154069) - ТОВ «Байкара» (код ЄДРПОУ 37154069) - ТОВ «ВКП «Автодорсервис» (код ЄДРПОУ 32781649) - ПП «Сімас» (код ЄДРПОУ 35323315); 2) ТОВ «Креатив-бюро «Краб»» (код ЄДРПОУ 37154069) - ТОВ «Байкара» (код ЄДРПОУ 37154069) - ТОВ «ВКП «Автодорсервис» (код ЄДРПОУ 32781649) - ДІП «Дніпродор» (код ЄДРПОУ 32835987), а саме: фактичного отримання товару позивачем від ТОВ «Байкара», оскільки в товарно-транспортних накладних ТОВ «Байкара», зазначено як вантажоодержувач, в той час, як позивач відповідно до договору поставки нафтопродукту №11/07Б визначає його постачальником, який зобов'язаний поставити у власність покупця (ТОВ «ВКП «Адтодорсервіс»») бітум усіх марок (товар).

Інших доказів на підтвердження фактичного вчинення даного правочину суду надано не було.

Крім того, з огляду на зміст листа Кременчуцької ОДПІ № 164/7/23-209 від 06.01.2012 року та акту перевірки від 04.01.2012 року № 20/23-209/37154069 суд вважає, що у відповідача було достатньо підстав поставити під сумнів реальність здійснення господарських операцій по ланцюгу ТОВ «Креатив-бюро «Краб» - ТОВ «Байкара» - ТОВ «ВКП «Автодорсервис» - ПП «Сімас» та ТОВ «Креатив-бюро «Краб»» - ТОВ «Байкара» - ТОВ «ВКП «Автодорсервис»- ДІП «Дніпродор».

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській операції.

Таким чином, операції, що формують податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Також, з огляду на вище викладене, суд дійшов висновку про недоведеність викладених позивачем обставин в обґрунтування позовних вимог.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволені позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача суми сплачених судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) лише якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Автодорсервіс» до державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дії та про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі складено 17.04.2012 року.

Суддя В.В. Горбалінський