Постанова

від 23.04.2012 по справі 2а/1270/2214/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2214/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Ірметової О.В.,

при секретарі: Лушниковій О.С.,

за участю сторін:

представника позивача: Алейнікова Т.Г.,

представник відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма «Проміндустрія» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про скасування податкового повідомлення - рішення №0000842301/0 від 13 жовтня 2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма «Проміндустрія» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про скасування податкового повідомлення - рішення №0000842301/0 від 13 жовтня 2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма «Проміндустрія» код 30648304 зареєстроване виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області 09.12.1999 року за №1 392 120 0000 000261 та згідно довідки статистики №073105 є юридичною особою. У період з 05.09.2011 по 23.09.2011 на підставі направлень від 05.09.11 року №000877, 00876, 000875, 008754, виданих Стаханівською ОДПІ, згідно п.77.1 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану - графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ ВКФ «Проміндустрія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт перевірки №280/23-30648304 від 30.09.2011 року. Згідно висновків акту перевірки №280/23-30648304 від 30.09.2011 року були встановлені порушення. В результаті Стаханівською ОДПІ винесене податкове повідомлення - рішення №0000842301 від 13 жовтня 2011 року, яким донараховано податок на додану вартість за основним платежем 121901 грн. та штрафні санкції 30430 грн., всього 152331 грн.

Як зазначено в акті перевірки, Стахановська ОДПІ дійшла висновків про наявність порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та норм Податкового кодексу України з боку підприємства через те, що укладені між підприємствами угоди не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, а отже є нікчемними. Такі висновки були покладені в основу акта у зв'язку з наявністю акту перевірки Ленінської МДПІ у м. Луганську від 31.12.2010 року №933/23/34202109 про результати невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «ВКФ «Укрпромснаб» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.07.2010 по 31.07.2010 року. Також проведеними заходами встановлено відсутність матеріальної бази ТОВ «БК «Укрбудкомплект», що виступило підставою для висновків про неможливість виконання умов угод, при цьому зазначено про зміну стану підприємства та встановлено його банкрутство. У зв'язку з цим спеціалістами Стахановської ОДПІ було зроблено висновок про заниження податку на додану вартість за період липень, серпень 2010 року та червень 2011 року. Документальним підтвердженням здійснення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма «Проміндустрія» з контрагентами за період липень, серпень 2010 року та червень 2011 року є податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи. Будь - яких доказів нікчемності правочинів, крім акту Ленінської МДПІ у м. Луганську, в акті перевірки не зазначено. За таких підстав позивач просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення №0000842301/0 від 13 жовтня 2011 року.

В судовому засіданні представник позивача надав суду письмове уточнення до позовної заяви, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення №0000842301/0 від 13 жовтня 2011 року в частині донарахованого основного платежу з ПДВ у розмірі 121716 грн. та штрафної санкції у розмірі 30429 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, надав до канцелярії суду письмові заперечення на позов в яких зазначив, що Стахановською ОДПІ з 05.09.2011 року по 23.09.2011 року проводилась планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.10 по 30.06.11, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.10 по 30.06.11, за результатами якої складено акт перевірки №280/23-30648304 від 30.09.11 та винесено податкове повідомлення рішення №0000842301/0 від 13 жовтня 2011 року з податку на додану вартість на суму 152331,00 грн., із яких нараховано основного платежу: 121901 грн. та штрафних санкцій на суму 30430 грн. Плановою виїзною перевіркою Стахановською ОДПІ встановлено порушення ТОВ «ВКФ «Проміндустрія»:

пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, всього у сумі 121716 грн., у тому числі у розмірі податкових кредитів:

- за липень 2010 року у сумі 73783 грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «ВКФ «Проміндустрія» протягом липня - серпня 2010 року мало відносини з придбання ПММ у ПП « ВКФ «Укрпромснаб». Постачання товару здійснювалося згідно договору №03/01-10-п від 03.01.2010 року. Дизельне паливо відноситься до 3 класу небезпечних вантажів. В ході проведених заходів, співробітниками ВПМ Стахановської ОДПІ надано запит до Управління Державтоінспекції УМВС України в Луганській області №5983/7/26-154 від 16.09.11 з питання узгодження маршрутів перевезення небезпечних вантажів, на який отримано відповідь №11/5-5879 від 20.09.11 про те що підприємства ТОВ «ВКФ «Проміндустрія» та ПП « ВКФ «Укрпромснаб» не отримували необхідне узгодження. А також при опитування колишнього водія підприємства ОСОБА_2, щодо надання пояснень з приводу перевезення паливно - мастильних матеріалів від ПП « ВКФ «Укрпромснаб», останній відмовився від надання пояснень.

Згідно витягу ЄДР від 14.11.2011 року стан юридичної особи в стані припинення підприємницької діяльності. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 29.03.2011 року з причин: надання інформацій про відсутність поставок. Податкову звітність з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, І та ІІ квартали 2010 визнано «не дійсною». Податкові декларації з ПДВ у 2010 році визнанні «недійсними».Податкові декларації з ПДВ за лютий - червень 2011 року не надавалися. Постановою Господарського суду Луганської області від 19.09.2011 ПП «ВКФ «Укрпромснаб» визнано банкрутом. За результатами опрацювання податкових періодів, встановлено наявність розбіжностей у податковій звітності на суму 73783 грн., по підприємству ПП «ВКФ «Укрпромснаб» у липні 2010 року.

Розбіжність виникла внаслідок зменшення суми податкового зобов'язання по контрагенту ПП «ВКФ «Укрпромснаб» за актом перевірки Ленінської МДПІ у м. Луганську від 31.12.2010 №933/23/34202109. Згідно бази даних контрагентів у серпні 2010 року взаємовідносини між підприємствами ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та ТОВ «Е-Восток Україна» не встановлено.

Станом на дату завершення перевірки, Ленінська МДПІ у м. Луганську листом №52170/23-722 від 23.09.2011 надіслало акт від 23.09.2011 №1886/23-708/34202109 про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента ПП «ВКФ «Укрпромснаб» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «ВКФ «Проміндустрія» за липень - вересень 2010 року. Щодо взаємовідносин з ТОВ «БК «Укрбудкомлект» встановлено відсутність факту здійснення господарської операції. У зв'язку з викладеним відповідач просив суду відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд задовольняє позовні вимоги виходить з наступного.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних планових перевірок передбачений статтею 77 Податкового кодексу України, у якій визначено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом державної податкової служби.

Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 154.6 статті 154, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.

Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

У разі планування різними контролюючими органами у звітному періоді проведення перевірки одного й того самого платника податків така перевірка проводиться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів, визначається Кабінетом Міністрів України.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Пунктом 82.1 статті 82 Податкового кодексу України визначено, що тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.

Відповідно до пунктів 86.1, 86.3, 86.7, 86.8, 86.9 та 86.10 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках органом державної податкової служби складається відповідний акт.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного органу державної податкової служби (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма «Проміндустрія» зареєстроване виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області у якості юридичної особи 09.12.1999, про що зроблено запис за №1 392 120 0000 000261 та на підтвердження чого видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №336757 (а.с.7).

У період з 05.09.2011 по 23.09.2011 на підставі направлень від 05.09.11 №000877, 000876, 000875, 00874, виданих Стаханівською ОДПІ, згідно п.77.1 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану - графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання було проведено ТОВ ВКФ «Проміндустрія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт перевірки №280/23-30648304 від 30.09.2011 (а.с.9-74).

Згідно висновків акту перевірки позивач порушив:

- пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, всього у сумі 121716 грн.;

- абз. б п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 185 грн.;

- статті 203, 215, 228, 662, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, суперечать моральним засадам суспільства, а тому порушують публічний порядок, а отже є нікчемними.

Стахановською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області на підставі акту планової виїзної перевірки від 30.09.2011 №280/23-30648304 було винесено податкове повідомлення - рішення форми «Р» за №0000842301 від 13.10.2011, яким було донараховано ТОВ «ВКФ «Проміндустрія» податкове зобов'язання зі сплати ПДВ за основним платежем 121901 грн. та штрафні санкції 30430 грн. (а.с.75).

Суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма «Проміндустрія» правомірно задекларувало податковий кредит з податку на вартість на суму 642696 грн. за період з 01.07.2010 по 30.06.2011 року від постачальника ПП «ВКФ «Укрпромснаб», виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 03.01.2010 року між ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та ТОВ «ПКФ «Проміндустрія» було укладено договір №03/01-10-П, згідно умов якого ПП «ВКФ «Укрпромснаб» зобов'язалося передати, а ТОВ «ПКФ «Проміндустрія» прийняти та оплатити нафтопродукти, найменування, кількість, асортимент та ціна яких вказані у видатковій накладній (а.с. 143-145).

Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент виникнення договірних правовідносин між ТОВ ВКФ «Проміндустрія» та ПП «ВКФ «Укрпромснаб»), визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 7.7 статті 7 цього Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент виникнення договірних правовідносин між ТОВ ВКФ «Проміндустрія» та ПП «ВКФ «Укрпромснаб») передбачено, що порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Зокрема, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Сума на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду є податковим кредитом.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент виникнення договірних правовідносин між ТОВ ВКФ «Проміндустрія» та ПП «ВКФ «Укрпромснаб»), датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент виникнення договірних правовідносин між ТОВ ВКФ «Проміндустрія» та ПП «ВКФ «Укрпромснаб»), платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до ч. 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в

Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

З систематичного аналізу вищевказаних положень Податкового кодексу України встановлено, що по своєму змісту наведені норми, які підставу для не включення у валові витрати та податковий кредит відповідних сум, розглядаючи лише відсутність податкових накладних та інших документів первинного бухгалтерського обліку, оскільки не можливо включити до складу валових витрат та податкового кредиту суми, що документально не підтверджені.

Тобто, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що аналіз реальності господарської діяльності та обґрунтованості формування валових витрат та податкового кредиту має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Документальним підтвердженням здійснення господарської діяльності ТОВ ВКФ «Проміндустрія» з ПП «ВКФ «Укрпромснаб» та ТОВ «БК «Укрбудкомлект», а відповідно і здійснення певних витрат, є податкові накладні, видаткові накладні та договори.

На підтвердження виконання умов договору №03/01-10-П від 03.01.2010 позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, копії яких знаходяться в матеріалах справи, та які підтверджують правомірність декларування позивачем податкового кредиту з податку на вартість на суму 642696 грн. за період з 01.07.2010 по 30.06.2011 року від постачальника ПП «ВКФ «Укрпромснаб».

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні виписані позивачеві постачальником придбаних ним товарів, складені у відповідності до вимог законодавства України.

Доказів визнання недійсними вказаних податкових накладних суду не надано.

Крім того, на підтвердження реальності виконання договірних відносин позивач ТОВ «Проміндустрія» надав договори зі Станцією швидкої медичної допомоги Управління охорони здоров'я Стаханівської міської ради Луганської області, виконавчим комітетом Стаханівської міської ради, ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «Луганськвантаж транс» та інші на поставку палива (а.с.174-199), сертифікати відповідності та паспорта якості.

Посилання відповідача на таку підставу для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, як на не подання контрагентом ТОВ «Проміндустрія» - ТОВ «Будівельна компанія «Укрбудкомплект» та ПП ВКФ «Укрпромснаб» податкової звітності за перевіряємий період є незмістовним з огляду на наступне.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації з ПДВ.

Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемним.

Таку ж саму правову позицію висловила Державна податкова адміністратиція України в листі 29.09.2010 N 20289/7/16-1617 щодо підстав визнання договорів нікчемними .

З урахуванням вищевикладеного, у суду відсутні підстави вважати угоди, укладені між позивачем з ТОВ «БК «Укрбудкомлект» та ПП «ВКФ «Укрпромснаб» нікчемними. Суд вважає, що податкове повідомлення - рішення №0000842301/0 від 13 жовтня 2011 року, винесене на підставі акту перевірки №280/23/30648304 від 30.09.2011 року, в частині донарахованого основаного платежу з ПДВ у розмірі 121176,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 30429,00 грн. є противоправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, на підставі зазначеного, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма «Проміндустрія» до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про скасування податкового повідомлення - рішення №0000842301/0 від 13 жовтня 2011 року задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0000842301/0 від 13 жовтня 2011 року в частині донарахованого основаного платежу з ПДВ у розмірі 121176,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 30429,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма «Проміндустрія» з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1521,45 грн. (одна тисяча п'ятсот двадцять одна гривня 45 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 28 квітня 2012 року.

СуддяО.В. Ірметова