Постанова

від 26.04.2012 по справі 2а-3651/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2012 року № 2а-3651/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., за участю преставників сторін:

від позивача: ОСОБА_1(дов. від 20.01.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. від 28.02.2012р. №391/9/10-229)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000190700 від 01.03.2012 р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.04.2012 року в 11год. 14хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен» (надалі -Позивач) з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (надалі -Відповідач) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000190700 від 01.03.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства, завдає шкоди охоронюваним правам та інтересам Позивача. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов підлягає задоволенню , з огляду про наступне .

Матеріалами справи встановлено, що у період з 25.01.2012 по 14.02.2012 року Відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка Позивача, за результатами якої складено Акт №124/4020/7/25392188 від 14.02.2012р. результати позапланової невиїзної перевірки Позивача з питання достовірності нарахування і сплати податку на додану вартість за період 01.12.2010 - 31.10.2011р.»(далі за текстом - також Акт перевірки).

За результатами перевірки Відповідачем зроблено висновок про порушення Позивачем п.п.7.4.1, п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97 змінами та доповненнями, та п. 198.3, п 198.6 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2751 зі змінами і доповненнями, що призвело до завищення суми податкового кредиту в розмірі 1 314 344 ,99 саме:

№ п/пПеріодСума, грн. 1 12.2010 169 501,66 2 01.2011 263 876,92 3 02.2011 151 545,59 4 04.2011 250 098,58 5 05.2011 353 378,24 6 06.2011 95 298,68 7 07.2011 30 645,32 Всього 1 314 344,99 f

- пп.14.1.18 пЛ4.1 ст.14, п.200.4, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-V змінами і доповненнями, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ в розмірі 1 314 344,99 грн., а саме:

№ п/пПеріодСума, грн. 1 01.2011 169 501,66 2 02.2011 263 876,92 3 03.2011 151 545,59 4 05.2011 250 098,58 5 06.2011 353 378,24 6 07.2011 95 298,68 7 08.2011 30 645,32 Всього: 1 314 344,99

На підставі Акта перевірки 01.03.2012р. Відповідачем було прийнято

податкове повідомлення-рішення, яким Позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 1 314 345 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 62 973 грн. (далі за текстом - також оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Дослідивши усі наявні у матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку про те, що оскаржуване рішення не відповідає нормам чинного законодавства, а відтак підлягає скасуванню.

Так, щодо податкового кредиту з ПДВ, отриманого в ході здійснення фінансово-господарських взаємовідносин між Позивачем та ПП «Камала».

В Акті перевірки зазначається, що при перевірці Позивача встановлено, що до податкового кредиту Позивач всупереч п. 198.3, п 198.6 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2 VI віднесено суми ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Камала»в розмірі 572 866,01 грн., а саме:

Період випискиКодНазва контрагентаСума розбіжностей, грн.Період включення до ПКСума, грн. 02.2011 37303306ПП"КАМАЛА" 124943,51 02.2011 124 943,51 04.2011 37303306ПП"КАМАЛА" 152140,25 04.2011 152 140,25 05.2011 37303306ПП"КАМАЛА" 169838,25 05.2011 169 838,25 06.2011 37303306ПП"КАМАЛА" 95298,68 06.2011 95 298,68 07.2011 37303306ПП"КАМАЛА" 30645,32 07.2011 30 645,32

Всього - 572 866,01.

Проте, як вбачається з Акта перевірки, підставами для вказаних вище висновків Відповідача були наступні обставини: «СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП отримано від Жовтневої МДШ у м. Маріуполі акти перевірок ПП aмала»(код за ЄДРПОУ 37303306) від 01.07.2011р. № 1596/23-2/37303306, від 26.08.2011 р. № 2195 /23-2/37303 яке являється постачальником ДП «КК «РОШЕН».

Від ДПІ у Київському районі м. Донецька до Жовтневої МДШ м. Маріуполя отримано спецповідомлення про викритий «конвертаційний»центр від 04.06.2011р. №5153/8/26-013, у якому зазнач що ТОВ «Гранд 2009»(код ЄДРПОУ 36560901) входить до групи підприємств, які складають «конвертаційний»центр, діяльність якого спрямована на надання послуг по мінімізації податкових зобов'язань, конвертації безготівкових коштів в готівку, легалізацію (відмивання) доходів, одержи злочинним шляхом. По даному факту порушено кримінальну справу за ознаками складу злочинів, передбач ч.3 ст.212 та ч.2 ст.205 КК України. Організатор «конвертаційного»центру на сьогоднішній і затриманий згідно ст. 115 КПК України.

Перевірка проводилась в приміщенні Жовтневої МДШ м. Маріуполя у зв'язку із надходженням від у Київському районі м. Донецька матеріалів перевірки ТОВ «Гранд 2009»(код ЄДРПОУ 36560901), а с, довідки №5165/15-213/36560901 від 22.08.2011р про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Гранд 2009»(код ЄДРПОУ 36560901) з питань підтвердження відомостей, отриманих від платників та спецповідомлення про відкритий «конвертаційний»центр від 04.06.2011р. №5153/8/26-013.

При перевірці ПП «Камала»(код за ЄДРПОУ 37303306) встановлено, що постачальником реалізованої ДП «КК «РОШЕН»продукції (мука вищого ґатунку), являється ТОВ «Гранд 2009»(код ЄДРПОУ 36560901), яке входить до групи підприємств, які складають конвертаційний центр (від ДПІ у Київському районі м. Донецька до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя надійшло спецповідомлення про викритий «конвертаційний»центр від 04.06.2011р.). По даному факту порушено карну справу за статтею 212, 205 УПК. Організатор конвертаційного центу на сьогоднішній день затриманий у порядку ст. 115 УПК.

ГВПМ у м. Маріуполі надані пояснення ОСОБА_3, яка у перевіряємому періоді директором ПП «Камала». Згідно наданих пояснень встановлено, що директор ПП «Камала»ОСОБА_3 до діяльності підприємства ніякого відношення не має, підприємство було зареєстрован грошову винагороду, без мети зайняття підприємницькою діяльністю. З ДП «КК «РОШЕН», як директор ПП «Камала»зазначена особа ніяких договорів не складала. Всі податкові накладні, підписані директором ПП «Камала»ОСОБА_3 вважає незаконними фіктивними»(стор. 3 Акта перевірки).

Таким чином, вже з самого Акта перевірки є очевидним, що факт виписки (підписання) документів від імені ПП «Камала»з боку її директора ОСОБА_3 не заперечується ані самим директором ПП «Камала»ОСОБА_3, ані Жовтневої МДПІ у м. Маріуполі, ані ГВПМ м. Маріуполі, ані відповідачем.

Так, відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнає зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характер) користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єкті господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особі на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Так, відповідно до п. 4.5 Статуту ПП «Камала»Директор вирішує усі питання діяльності Підприємства, окрім тих, що належать до виключної компетенції Засновника.

Директор у межах своєї компетенції, зокрема, без доручення діє від імені підприємства, укладає будь-які угоди та інші юридичні акти.

З 22.09.2010 р. по 21.05.2011 року директором ПП «Камала»відповідно до рішення засновника наказу №1 від 22.09.2010 р. була ОСОБА_3

Таким чином, директор ПП «Камала»ОСОБА_3 як одноособовий виконавчий орган підприємства, безспірно, був саме тим органом, уповноваженим діяти від імені вказаного підприємства відповідно до його статуту, таким чином, правомочність директора ПП «Камала»ОСОБА_3 діяти від його імені та зокрема, укладати господарські договори від його імені з іншими господарюючими суб'єктами, зокрема, Позивачем сумніву не підлягає.

Крім того, дані про керівника (директора) ПП «Камала»ОСОБА_3 містилися, в то числі, і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (власне самий п факт і не заперечувався ані Жовтневої МДПІ у м. Маріуполі, ані ГВПМ у м. Маріуполі, відповідачем).

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки них не внесено відповідних змін.

Окрім того, відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»від 20.07.2010 № 1112/11/13-10, у разі якщо на час здійснення господарських операцій, якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку додану вартість, покупець не може нести відповідальність пі за несплату податків продавцями, ні можливу недостоверность відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники подать зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст. 1 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. З вказаного вище закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з мето подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платі податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні актив тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на до вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на до вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового об платника податків.

Факти реального здійснення господарських операцій при поставці партій товару (муки вищого ґатунку) з боку ПП «Камала»в адресу Позивача та далі від Позивача (представництва на ЗАТ «МКФ») в кінцевого споживача муки - ЗАТ «Маріупольська кондитерська фабрика»засвідчувалися всіма передбаченими чинним законодавством України первинними документами, які надавалися Відповідачу в ході перевірки: договором, видатковими, прибутковими, товарно-транспортними наклади прибутковими ордерами, підписаними ПП «Камала», ДП «КК «Рошен»(представництво ДП «Рошен»на ЗАТ «МКФ») та ЗАТ «Маріупольська кондитерська фабрика».

Крім того факти реального здійснення господарських операцій по поставці партій товару (п вищого ґатунку) з боку ПП «Камала»в адресу ДП «КК «Рошен» (представництва на ЗАТ «МІ повністю підтверджуються також записами журналу ввезення ТМЦ на ПАТ «МКФ «Рошен»(найменування ЗАТ «Маріупольська кондитерська фабрика»).

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми под сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.1. ст. 200 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримував на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну).

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказ Державної подати адміністрації України 21.12.2010 № 969, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як плаї податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

У цьому зв'язку слід зазначити таке. ПП «Камала»на час укладення договору з ДП «КК «Рошен»зареєстрована платником ПДВ та йому було присвоєно індивідуальний податковий номер платі податку на додану вартість - 373033005813.

Податкові накладні були підписані директором ПП «Камала»ОСОБА_3, що заперечується ані самою директором ПП «Камала»ОСОБА_3, ані Жовтневої МДШ у Маріуполі, ані ГВПМ у м. Маріуполі, ані відповідачем.

Товар, придбаний ДП «КК «Рошен»у ПП «Камала», був придбаний з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності Позивача реально був використаний відповідно до вказаної мети; Позивач повністю сплатило суми 1 у ціні придбаного у ПП «Камала»товару, що не заперечується відповідачем; податкові накладні складені ПП «Камала», повністю відповідали вимогам, встановленим ст. 201 ПК України.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуваннк Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між су податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звіт (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2. ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом.

Відповідно до п. 200.3. ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пуні 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що вини попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ц Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до. пп. а) п. 200.4. ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді с розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то, зокрема, бюджеті відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, факті сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам п товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Отже, з урахуванням викладеного вище, є очевидним, що податковий кредит, отриманий ДП «Рошен»від ПП «Камала»у лютому, квітні, травні, червні, липні місяцях 2011 року, був сформованої ДП «КК «Рошен»правомірно, адже товар (мука вищого ґатунку) був придбаний ДП «КК «Рошен» з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ДП «КК «Рошен»та реально був використаний останнім відповідно до вказаної мети, а суми податку сплачені ДП «КК «Рошен»у ціні придбаного у ПП «Камала»товару, повністю підтверджена належним чином оформленими податковими накладними, складеними ПП «Камала»як зареєстрована платником ПДВ, якому присвоєний відповідний індивідуальний податковий номер.

При цьому, в акті перевірки міститься посилання на наявність порушених кримінальної справи ТОВ «Гранд 2009».

У цьому зв'язку слід зазначити про таке. Обставини, наведені стосовно діяльності ТОВ «Гранд 2 взагалі, та з урахуванням вказаної вище позиції Вищого адміністративного суду України, зокрема стосуються ДП «КК «Рошен».

Крім того, такі відомості про діяльність ТОВ «Гранд 2009»на час проведення перевірки ДП «Рошен»не мали безперечної доказової сили для підтвердження чи спростування відповідних фактів оскільки не були встановлені судовими рішенням в адміністративній, цивільній або господаре справі, або вироком суду, що набрали законної сили, та не могли покладатися в основу висновків перевірки.

Крім того, самий Акт перевірки окрім самого згадування про наявність вказаних кримінальних справ ТОВ «Гранд 2009»власне взагалі не містить жодної іншої інформації.

Вважаємо, що у розумінні кримінально-процесуального законодавства України, належними засобами, б підтверджували або спростовували відповідні юридичні факти (зокрема, наведені вище обставини стосовно діяльності ТОВ «Гранд 2009») є лише відповідний обвинувальний вирок.

На час проведення перевірки ДП «КК «Рошен» та прийняття оскаржуваного податкові повідомлення-рішення такого вироку не існувало.

Зважаючи на викладене вище, є очевидним, що висновки СДШ, про те, що перевіркою встановлено порушення п.198.3, п 198.6 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-V змінами і доповненнями, зокрема, по взаємовідносинам із ПП «Камала», є абсолютно необґрунтованими.

Відтак відповідно до п. 200.4 Податкового кодексу України Позивач мав повне законне право на отримання у повному обсязі заявленого бюджетного відшкодування ПДВ, а його зменшення відповідачем на суму 572 866,01 гри. було незаконним.

В Акті перевірки (стор.2) зазначається, що в ході перевірки встановлено, що згідно «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України»ДП «КК «РОШЕН»(код ЄДРПОУ 25392188) має значні обсяги розбіжностей між сую задекларованого податкового кредиту та податкових зобов'язань контрагентів постачальників, яким згідно даних перевірок регіональних ДПІ, зменшено податкові зобов'язання по ДП «КК «РОШЕН»(код ЄДРІ 25392188).

Період виписк иПНКодНазва контрагентаСума розбіжносте й, грн.Причина розбіжності (зменшено ПЗ актом)Період включенн я до ПКСума, грн. 12.2010 37305099ПП "ЕКСІМІНВЕСТ" 335 666,66№ 666/2304/37305099 від 22.03.2011 12.2010 167 833,33 01.2011 167 833,33 12.2010 32461920ГОВ "БЮРО МАРКЕТИНГА І КОНСАЛТИНГА "ФОРМУЛА" 1 668,33№ 282/23- 1/32461920 від 25.03.2011 12.2010 1 668,33 01.2011 33160828ПП "МАЛІНАР" 96 043,59№ 18/23-209- 1/33160828 від 16.01.2012 01.2011 96 043,59 02.2011 37193071ТОВ "РОЗЕТКА. УА" 26 602,08№ 0000517/2307/37193 071 від 16.05.2011 02.2011 26 602,08 04.2011 37304247ТОВ "ТД "НОВІ ПЕРСПЕКТИВИ" 97 958,33№291/23/37304247 від 11.07.2011 04.2011 97 958,33 05.2011 37304247ТОВ "ТОРГОВИЙ „ ДІМ "НОВІ ПЕРСПЕКТИВИ" 183 539,99№318/23/37304247-від 15.08.2011 05.2011 183 539,99 Всього 741 478,99

На підставі цього Відповідач робить фактично робить висновок про порушення ДП «КК «Рошен»п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-змінами та доповненнями, п.198.3, п 198.6 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-частині формуванні ДП «КК «Рошен»податкового кредиту в ході здійснення фінансово-господарських відносин із вказаними підприємствами на загальну суму 741 478,99 грн.

У цьому зв'язку слід зазначити про таке. В Акті перевірки взагалі не зазначаються при виникнення розбіжностей між сумою задекларованого ДП «КК «Рошен»податкового кредиту податкових зобов'язань вказаних вище контрагентів постачальників.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податники зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачені законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій і підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст. 1 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 вказаного вище закону фінансова, податкова, статистична та інші види звітності що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первини документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно з пп. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) податкова накладна видається платником податку, як поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі як договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на т товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням; виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використаній оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином з урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про те, що податковий кредит, отриманий Позивачем від ПП "ЕКСІМШВЕСТ" (код 37305099), ТОВ "БЮРО МАРКЕТИНГА І КОНСАЛТИНГА "ФОРМУЛА" (код 32461920), ПП "МАЛІНАР" (код 33160828), ТОВ "РОЗЕТКА. УА" (код 37193071), ТОВ "ТД "НОВІ ПЕРСПЕКТИВИ" (код 37304247) протягом грудня місяця 2010 року та січня, лютого, квітня, травня місяців 2011 року на загальну суму 741 478,99 гри. був сформований Позивачем правомірно, адже товар (послуги, роботи) придбавалися Позивачем з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ДП «КК «Рошен»та реально були використані останнім відповідно до вказаної мети, а суми податку, сплачені ДП «КК «Рошен»у ціні придбаного у вказаних підприємств товару (робіт, послуг) повністю підтверджувалися належним чином оформленими податковими накладними, складеними вказаними підприємствами як зареєстрованим платниками ПДВ, яким були присвоєні відповідні індивідуальні податкові номери.

Відповідно до п. 6 розд. І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посипанням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Проте, Акт перевірки не відповідає вказаним вимогам, він не містить посилання на наявність/відсутність первинних документів, які б підтверджували факти порушення Позивачем вимог податкового законодавства (п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, та п.198.3, п 198.6 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями) та пп. 14.1.18 п.14.1 ст.14, п.200.4, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями.

Зважаючи на те, що порушень податкового законодавства, Відповідачем в Акті перевірки, з боку Позивача не було, відтак, не було і підстав для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення взагалі, та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій - зокрема.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність прийнятого рішення.

Виходячи із меж заявленого позову, системного аналізу норм чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Керуючись ст.ст. 11, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві Державної податкової служби №0000190700 від 01.03.2012 р.

3. Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 2146 грн. на користь Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А.Качур