ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
26 квітня 2012 року 11:22 № 2а-1581/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.;
при секретарі судового засідання Мальчик І.Ю.,
за участю сторін:
представника позивача -Родіної Т.М.,
представника відповідача -Готрі Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Дизайн текстиль МТД" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій відповідача щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість; визнання незаконним та скасування рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача від 02.12.2011 р. № 553/15-2.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм чинного податкового законодавства України були вчинені протиправні дії та прийняте протиправне рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача.
Відповідач проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про помилковість позиції відповідача та обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Приватного підприємства "Дизайн текстиль МТД" зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 23.03.2009 р. та, згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 10.04.2009 р. № 100222156, є платником податку на додану вартість (ЄДРПОУ 36424395).
З матеріалів справи встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір про визнання електронних документів від 09.08.2011 р. № 1, за яким з моменту його підписання, позивачу надається можливість подавати до відповідача податкові документі в електронному вигляді, а відповідач визнає податкові документи позивача (податкову звітність, реєстри отриманих податкових та видаткових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів).
Отже, до серпня 2011 року позивачем вчасно подавалися декларації з податку на додану вартість до відповідача в паперовому вигляді, а з серпня 2011 року -в електронному вигляді.
Рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 02.12.2011 р. № 553/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, було анульовано реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість та зобов'язано його повернути податковому органу відповідне свідоцтво.
Підставою прийняття зазначеного рішення стала довідка управління оподаткування юридичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців від 02.12.2011 р. № 553/15-2, якою зафіксовано, що позивачем з листопада 2010 року по жовтень 2011 року (включно) подавались податкові декларації з податку на додану вартість з нульовими показниками об'єкта оподаткування, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Позивачем, на спростування зазначених у довідці обставин щодо подання податкових декларацій з податку на додану вартість з нульовими показниками об'єкта оподаткування, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, додано до матеріалів справи копії податкових декларацій з ПДВ починаючи з листопада 2010 року по листопад 2011 року (включно) з відмітками податкового органу про їх отримання (на деклараціях поданих у паперовому вигляді) та надано докази їх направлення податковому органу в електронному вигляді.
З аналізу доданих до матеріалів справи копій податкових декларації з податку на додану вартість встановлено, що позивачем за період з листопада 2010 року по листопад 2011 року декларувалися податкові зобов'язання з податку на додану вартість, а саме: за листопад 2010 року в розмірі 1017 грн., за грудень 2010 року в розмірі 5007,00 грн., за січень 2011 року в розмірі 5718,00 грн., за лютий 2011 року в розмірі 7271,00 грн., за березень 2011 року в розмірі 9462,00 грн., за квітень 2011 року в розмірі 8596,00 грн., за травень 2011 року в розмірі 4491,00 грн., за червень 2011 року в розмірі 2355,00 грн., за липень 2011 року в розмірі 3371,00 грн., за серпень 2011 року в розмірі 7880,00 грн., за вересень 2011 року в розмірі 9609,00 грн., за жовтень 2011 року в розмірі 4690,00 грн., за листопад 2011 року в розмірі 365,00 грн. Сплата позивачем задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученням від 22.12.2010 р. № 141, від 21.01.2011 р. № 11, від 23.02.2011 р. № 24, від 23.03.2011 р. № 32, від 22.04.2011 р. № 39, від 20.05.2011 р. № 52, від 22.06.2011 р. № 57, від 22.07.2011 р. № 66, від 22.08.2011 р. № 79, від 23.09.2011 р. № 89, від 21.10.2011 р. № 100, від 23.11.2011 р. № 106, від 23.12.2011 р. № 121. Крім того, у відповідних рядках зазначених декларації визначні обсяги поставок та обсяги оподатковуваних операцій.
Відповідно до пп.г) п.184.1. ст.184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Згідно п.184.2. ст.184 Податкового кодексу, анулювання реєстрації на підставі, визначеній пп."б" - "и" п.184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників податків на додану вартість визначається Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 р. № 1394.
Відповідно до п.5.2. зазначеного Положення, анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.
Згідно пп.5.5.2. п.5.2. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Таким документом, зокрема, є довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава -пп. "г" п.184.1
ст.184 Податкового кодексу України). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).
Згідно п.5.6. Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог ст. 56 Податкового кодексу України або до суду.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем протягом 12 послідовних податкових місяців з листопада 2010 року по листопад 2011 року декларувалися податкові зобов'язання з податку на додану вартість, обсяги поставок та обсяги оподатковуваних операцій, а також те, що відповідачам не прийнято жодного рішення за вказаний період щодо невизнання будь-якої із податкових декларацій, у відповідача були відсутні підстави для вчинення дій та прийняття рішення щодо анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість з підстав, визначених у пп.г) п.184.1. ст.184 Податкового кодексу України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість та, відповідно, протиправність рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача від 02.12.2011 р. № 553/15-2.
За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення та вчинених дій.
Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Приватного підприємства "Дизайн текстиль МТД" задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Дизайн текстиль МТД".
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Дизайн текстиль МТД" від 02.12.2011 р. № 553/15-2.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Аблов Є.В.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.04.2012 |
Оприлюднено | 17.05.2012 |
Номер документу | 24012309 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Аблов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні