Ухвала

від 19.06.2012 по справі 2а-1581/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1581/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"19" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Сидоренко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у відповідності до положень ст.41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Дизайн Текстиль МДТ»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо прийняття рішення про анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість, визнати протиправним та скасувати рішення №553/15-2 від 02 грудня 2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2012 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову і задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що висновки відповідача про відсутність об'єкта оподаткування податком на додану вартість за період з 01 листопада 2010 року по 01 грудня 2011 року та необхідність анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ПП Дизайн Текстиль МДТ»зареєстроване як юридична особа, видами діяльності якої є оптова торгівля текстильними товарами, оптова торгівля посудом та інше.

ПП «Дизайн Текстиль МДТ»23 березня 2009 року зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією як платник податку на додану вартість.

Рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №553/15-2 від 02 грудня 2011 року у зв'язку з поданням/неподанням платником податку на додану вартість (ПП «Дизайн Текстиль МДТ») податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців з листопада 2010 року по жовтень 2011 року (включно) подавались податкові декларації з податку на додану вартість з нульовими показниками об'єкта оподаткування, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Згідно п.184.2. ст.184 Податкового кодексу, анулювання реєстрації на підставі, визначеній пп."б" - "и" п.184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників податків на додану вартість встановлено Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 р. № 1394 (далі -«Положення»).

Відповідно до п.5.2. зазначеного Положення, анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника податку на додану вартість з Реєстру (реєстру платників податку на додану вартість). Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Згідно пп.5.5.2. п.5.2. Положення рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Таким документом, зокрема, є довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава -пп. "г" п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачем за період з листопада 2010 року по листопад 2011 року декларувалися податкові зобов'язання з податку на додану вартість, а саме: за листопад 2010 року в розмірі 1017 грн., за грудень 2010 року в розмірі 5007,00 грн., за січень 2011 року в розмірі 5718,00 грн., за лютий 2011 року в розмірі 7271,00 грн., за березень 2011 року в розмірі 9462,00 грн., за квітень 2011 року в розмірі 8596,00 грн., за травень 2011 року в розмірі 4491,00 грн., за червень 2011 року в розмірі 2355,00 грн., за липень 2011 року в розмірі 3371,00 грн., за серпень 2011 року в розмірі 7880,00 грн., за вересень 2011 року в розмірі 9609,00 грн., за жовтень 2011 року в розмірі 4690,00 грн., за листопад 2011 року в розмірі 365,00 грн. Сплата позивачем задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученням від 22 грудня 2010 р. № 141, від 21 січня 2011 р. № 11, від 23 лютого 2011 р. № 24, від 23 березня 2011 р. № 32, від 22 квітня 2011 р. № 39, від 20 травня 2011 р. № 52, від 22 червня 2011 р. № 57, від 22 липня 2011 р. № 66, від 22 серпня 2011 р. № 79, від 23 вересня 2011 р. № 89, від 21 жовтня 2011 р. № 100, від 23 листопада 2011 р. № 106, від 23 грудня 2011 р. № 121. У відповідних рядках зазначених декларації визначні обсяги поставок та обсяги оподатковуваних операцій. Зазначені податкові декларації були подані до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, про що на їх другому примірнику маються відповідні відмітки.

Колегія суддів вважає, що висновки Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва про те, що позивачем за період з 01 листопада 2010 року по 01 грудня 2011 року подані податкові декларації з податку на додану вартість з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи кредиту, та наявність у нього за останні 12 календарних місяців обсягів оподатковуваних операцій 0,0 грн., не підтверджуються матеріалами справи.

У відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення №553/15-2 від 02 грудня 2011 року.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 41, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Ухвалу складено в повному обсязі 20.06.12