Рішення

від 11.05.2012 по справі 5015/1360/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.12 Справа № 5015/1360/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Іваночко В.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Приватного підприємства «Торгово-виробнича компанія «ДС», м. Львів,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів,

про: розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 01.08.2011 року, зобов'язання ФОП ОСОБА_1 повернути орендовані приміщення по акту приймання-передачі, стягнення заборгованості з орендної плати та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2 -представник (довіреність в матеріалах справи),

Від відповідача: ОСОБА_1

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. За клопотанням відповідача від 07.05.2012 року вх. № 9662/12 проводиться повна технічна фіксація судового процесу.

Суть спору: розглядається справа за позовом Приватного підприємства «Торгово-виробнича компанія «ДС»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 01.08.2011 року б/н, зобов'язання ФОП ОСОБА_1 повернути орендовані приміщення по акту приймання-передачі, стягнення 18 400 грн. 00 коп. заборгованості із сплати орендної плати та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду від 04.04.2012 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 12.04.2012 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: позивач -04.04.2012 року рекомендованою поштою № 79000 3171034 7, відповідач -12.04.2012 року рекомендованою поштою № 79053 0485172 2 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду по справі, в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Представник позивача в судове засідання 11.05.2012 року з'явився, подав заяву (вх. №10156/12), у якій уточнює (зменшує) позовні вимоги і просить суд розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 01.08.2011 року б/н, зобов'язати ФОП ОСОБА_1 повернути орендовані приміщення по акту приймання-передачі, стягнути з відповідача на користь позивача 18 400 грн. 00 коп. заборгованості із сплати орендної плати та судові витрати по справі, уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, проти позовних вимог заперечив повністю.

Справа розглядається у відповідності до поданої представником позивача заяви про уточнення позовних вимог від 11.05.2012 року вх. № 10156/12.

Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позовну заяву справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Приватне підприємство «Торгово-виробнича компанія «ДС» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 35145890, знаходиться за адресою: 79000, Львівська область, м. Львів, вул. Дорошенка, буд. 27 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи, їй присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: 79053, АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В04 № НОМЕР_2 та Витягом з ЄДРПОУ серії АЖ № 364621 (докази в матеріалах справи).

01.08.2011 року між приватним підприємством «Торгово-виробнича компанія «ДС»(надалі -позивач, орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі -відповідач, орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення б/н (надалі - договір).

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором найму (оренди).

Зазначений договір оренди укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Статтею 283 Господарського кодексу України (далі за текстом -ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Як зазначено у частині 3 статті 283 ГК України, об'єктом оренди можуть бути:

державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об»єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належать суб'єктам господарювання.

Статтею 759 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У статті 760 ЦК України наведено предмет договору найму.

Приписами частини першої статті 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 2 цієї ж норми визначено, що плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, за основними ознаками визначення договору, зазначений договір є договором оренди майна у сфері господарювання.

Відповідно до пункту 1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення з двох кімнат і коридору, розташоване за адресою: м. Львів, вул. Дорошенка 29, загальною площею 71 м 2 (надалі -орендоване майно) для здійснення підприємницької ювелірної діяльності.

Розділом 2 договору передбачено передавання-приймання орендованого майна.

Так, відповідно до пункту 2.1. договору орендодавець протягом тижня з дня набрання чинності договором передає, а орендар приймає у користування орендоване майно, що оформляється відповідним актом, який підписується сторонами. З цього моменту розпочинається обчислення строку оренди за договором.

Пунктом 2.3. договору визначено, що орендар протягом тижня після закінчення строку дії договору повертає, а орендодавець приймає орендоване майно, що оформляється відповідним актом, який підписується сторонами. З цього моменту строк оренди припиняється.

Розділом 3 договору визначено орендну плату та розрахунки за договором.

Так, згідно пункту 3.1. договору розмір орендної плати за користування орендованим майном становить 3 500 грн. 00 коп.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що орендна плата перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця щомісячно не пізніше десяти банківських днів з дня пред'явлення орендодавцем рахунку для здійснення оплати.

Розділом 4 договору встановлено права та обов'язки сторін.

Так, відповідно до пункту 4.1. договору орендар зобов'язується, серед іншого, своєчасно сплачувати орендну плату, користуватись орендованим майном відповідно до договору і призначення орендованого майна, підтримувати орендоване майно у справному стані, запобігати його знищенню та пошкодженню.

Розділом 5 договору визначено дію договору.

Так, пунктом 5.2. договору встановлено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до пункту 5.3. договору строк дії договору розпочинає свій перебіг з моменту, визначеного у пункті 5.2. договору та закінчується 25.07.2014 року.

Пунктом 5.4. договору визначено, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення з двох кімнат і коридору, розташоване за адресою: м. Львів, вул. Дорошенка 29, загальною площею 71 м 2 .

Відповідач своїх зобов'язань зі сплати орендної плати за користування орендованим приміщенням в період з серпня 2011 року по березень 2012 року включно належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість з сплати орендної плати в розмір 18 400 грн. 00 коп. (докази в матеріалах справи).

Актом від 06.02.2012 року б/н ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 встановили, що в період з 04.02.2012 року по 06.02.2012 року включно в орендованому приміщенні була відключена система опалення, внаслідок чого були заморожені труби опалення, які проходять в підлозі приміщення. Роботи з розмороження вказаних труб проводились 06.02.2012 року з 11: 00 год. до 16:00 год. за кошти позивача (належним чином завірена копія Акту в матеріалах справи).

Актом від 23.02.2012 року б/н заступником директора ПП «ТВК «ДС»ОСОБА_6, представником митниці ОСОБА_7 та бригадиром виробництва «Картопляна хата»ОСОБА_8 складно акт про те, що 23.02.2012 року внаслідок короткого замикання в щитку електропостачання в орендованому приміщенні спрацювала система аварійного відімкнення електропостачання і, в період з 15 год. 15 хв. по 16 год. 50 хв., у вказаному приміщенні було відсутнє електропостачання (належним чином завірена копія акту в матеріалах справи).

Листом від 27.02.2012 року, вих. № 50, Львівська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Венбест»повідомила відповідача, що 24.02.2012 року ввечері працівником ЛФ ТзОВ «Венбест»проведено ремонтні роботи з переносу живлення 220 В охоронної апаратури. Виконання робіт пов'язане із відсутністю живлення апаратури з невідомих причин (належним чином завірена копія листа в матеріалах справи).

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти -юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми -юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Приписами статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 2 частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Приписами статті частини третьої статі 783 ЦК України встановлено, що наймодавець (орендодавець) має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі.

Згідно статті 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому по рядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Так, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

В матеріалах справи наявні акти від 06.02.2012 року б/н та від 23.02.2012 року б/н, які встановлюють наявність коротких замикань електромережі, вимкнення в зимовий період теплопостачання орендованого приміщення, що, в свою чергу, призводило до замерзання системи опалення, внаслідок чого завдано збитків орендодавцю та третім особам.

Позивачем 12.03.2012 за вих. № 1/3, у зв'язку із несплатою орендної плати за користування орендованими приміщеннями та недбалим використанням відповідачем орендованого майна направлено останньому претензію (лист-вимогу) про розірвання договору та звільнення орендованого приміщення за адресою: м. Львів, вул. Дорошенка, 29, яку відповідачем залишено без розгляду.

Відповідно до статі 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач (орендар) зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві (орендодавцеві) річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, тобто є вільною, за винятком випадків, визначених законом, у яких ціни (тарифи, ставки тощо) встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої зазначеної статті зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. У цій нормі законодавець керується принципом стабільності узгодженої сторонами ціни, якщо в договір не включені умови щодо її зміни.

Слід наголосити на тому, що плата по договору оренди є обов'язком орендаря та умовою користування орендованим майном. Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором (Постанова Верховного суду України від 15 травня 2007 року).

Судом не можуть бути взяті до уваги представленні відповідачем копії квитанцій до прибуткового касового ордеру про оплату коштів за оренду, оскільки за умовами договору (пункт 3.2) кошти за оренду повинні перераховуватись відповідачем на поточний рахунок позивача не пізніше десяти банківських днів з дня пред'явлення орендодавцем рахунку для здійснення оплати.

Також, суд не приймає до уваги представлений відповідачем договір оренди, за яким розмір орендної плати визначено в сумі 1 200 грн. 00 коп. і яким відповідач керувався при здійсненні взаємовідносин з позивачем, оскільки з матеріалів справи, а саме з представленого позивачем оригіналу договору та платіжного доручення про сплату відповідачем орендної плати за перший місяць в розмірі 3 500 грн. 00 коп., вбачається що сторонами досягнуто згоди саме по такій вартості орендної плати.

Статтею 782 ЦК України передбачено право наймодавця відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

В силу положень статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що відповідач допустив порушення умов договору, яке полягало у несплаті та несвоєчасній сплаті орендних платежів, враховуючи велику суму заборгованості, таке порушення є істотним.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши та дослідивши подані документи та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов є документально обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 20, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82 -85, 116 -117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов (уточнений) задоволити повністю.

2. Розірвати Договір оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Львів, вул.Дорошенка, 29 від 01.08.2011 року, укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (79053, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Приватним підприємством «Торгово-виробнича компанія «ДС»(79000, Львівська область, м. Львів, вул. Дорошенка, буд. 27; код ЄДРПОУ 35145890).

3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (79053, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути Приватному підприємству «Торгово-виробнича компанія «ДС»(79000, Львівська область, м. Львів, вул. Дорошенка, буд. 27; код ЄДРПОУ 35145890) за актом приймання-передачі орендовані нежитлові приміщення загальною площею 71,0 м 2 , що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Дорошенка, 29.

4. Стягнути з боржника: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79053, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь стягувача: Приватного підприємства «Торгово-виробнича компанія «ДС»(79000, Львівська область, м.Львів, вул. Дорошенка, буд. 27; код ЄДРПОУ 35145890) 18 400 грн. 00 коп. заборгованості із сплати орендної плати та 3 755 грн. 50 коп. судового збору.

5. Повернути Приватному підприємству «Торгово-виробнича компанія «ДС»(79000, Львівська область, м. Львів, вул. Дорошенка, буд. 27; код ЄДРПОУ 35145890) з Державного бюджету України 27 грн. 50 коп. зайво сплаченого судового збору.

6. Накази видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.

11.05.2012 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 -93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.