Рішення

від 24.05.2007 по справі 2-3801/2007

ГІРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

Справа № 2-3801 2007 року

Справа № 2-3801 2007

року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24"

травня 2007 року                                                                                    м.  Макіївка

Гірницький

районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

судді:                                                                                         Безрученко

Ю.О.

при

секретарі:                                                                           Тураєвої

Г.С.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонцеве» про визнання договору від 11

вересня 2006 року - недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1

звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Сонцеве» про визнання договору від 11 вересня 2006 року -недійсним,  в якій зазначив,  що він є учасником Товариства з обмеженою

відповідальністю «СОНЦЕВЕ» (далі - Товариство), 

код ЄДРПОУ 32200749. Частка в статутному фонді товариства складає 11

100, 00 гривень,  що дорівнює 60%

голосів. Згідно з Протоколом Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою

відповідальністю «СОНЦЕВЕ» від «25» січня 2005 року його було обрано Головою

Товариства. Інших засідань Загальних зборів учасників товариства на яких ставилось

питання про переобрання Голови Товариства не відбувалось. Директором ТОВ

«СОНЦЕВЕ» є ОСОБА_2,  якого було

переобрано на цю посаду протоколом від «07» липня 2006 року. Так,  «11» вересня 2006 року Директор ТОВ «СОНЦЕВЕ»

ОСОБА_2 підписав Договір займу. Згідно з цим Договором,  ОСОБА_3 передав

у власність ТОВ «СОНЦЕВЕ» 17 500, 00 (сімнадцять тисяч п'ятсот) гривен,  а ТОВ «СОНЦЕВЕ» зобов'язувалось повернути

ОСОБА_3 до «11» грудня 2006 року суму займу. Згідно з п. а)  ст. 

11.2 Статуту ТОВ «СОНЦЕВЕ» «Правочини (договори) на суму,  що перевищує 3 000, 00 (три тисячі грн. 00

коп.) гривень,  укладаються лише після

попереднього отримання згоди Голови Товариства. В Статуті ТОВ «СОНЦЕВЕ» в п.

г)  ст. 

10.6. передбачено,  що до

виключної компетенції Загальних зборів учасників товариства відноситься

«визначення форм контролю за діяльністю Директора Товариства,  створення та визначення повноважень

відповідних контрольних органів». Відповідно до цього,  Протоколом від «07» липня 2005 року було

затверджене Положення про Директора ТОВ «СОНЦЕВЕ». Так,  п. 21. Положення про Директора Товариства з

обмеженою відповідальністю «СОНЦЕВЕ» передбачено,  що «Правочини (договори) на суму,  що перевищує 3 000, 00 (три тисячі грн. 00

коп.) гривень,  укладаються лише після

попереднього отримання згоди Голови Товариства. Директор повинен письмово

повідомити Голову Товариства про намір вчинити правочин на суму,  що перевищує 3000, 00 гривень. Голова

Товариства на протязі трьох робочих днів розглядає письмове звернення Директора

і в цей же строк приймає рішення. Рішення про надання дозволу на вчинення

угоди,  або про відмову у вчиненні угоди

викладається письмово та підписується Головою Товариства. Відповідні звернення

Директора та Рішення Голови Товариства реєструється у вхідній/вихідній кореспонденції».

Відповідно Голова Товариства є тією повноважною особою на яку покладено

обов'язок надавати дозвіл на укладання будь-яких правочинів на суму понад З

000, 00 гривень. Голова Товариства оцінює фінансові та всі інші ризики,  будь-якої господарської операції на суму

понад три тисячі гривень,  оскільки є

уповноваженою,  статутом Товариства та

Положенням про директора,  на це особою. Таким

чином,  Директор перевищив свої

повноваження вчинивши угоду без належної цивільної дієздатності. В ч. 2  ст.

2

203

Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) «Загальні вимоги,  додержання яких є необхідним для чинності

правочину» зазначено: Особа,  яка вчиняє

правочин,  повинна мати необхідний обсяг

цивільної дієздатності.». Таким чином, 

будь-яка особа,  яка вчиняє

правочин повинна мати необхідний і достатній обсяг цивільної дієздатності для

того,  щоб правочин був чинним.  Частина 4 

ст.  62 Закону України «Про

господарські товариства» передбачає,  що:

«Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах,  встановлених даним Законом та установчими

документами.». В  ст.  92 ЦК України зазначено,  що: «Юридична особа набуває цивільних прав та

обов'язків і здійснює їх через свої органи, 

які діють відповідно до установчих документів та закону.». А в ч.3  ст.  145

ЦК України сказано,  що «Компетенція

виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю,  порядок ухвалення ним рішень і порядок

вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом,  іншим законом і статутом товариства».

«Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.»,  це передбачено ч.1  ст. 

143 ЦК України.

В ч. 1  ст.  215 Цивільного кодексу України

зазначено,  що «Підставою недійсності

правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами)

вимог,  які встановлені частинами першою

-третьою,  п'ятою та шостою статті 203

цього Кодексу». Таким чином виконавчий орган - директор ТОВ «СОНЦЕВЕ» має діяти

виключно в межах встановлених Статутом Товариства та законом.  Однак при укладанні правочину директор

Товариства вийшов за межі повноважень встановлених Статутом ТОВ «СОНЦЕВЕ» та

цивільним кодексом.  В результаті виникли

підстави для визнання правочину недійсним. 

На підставі вищевикладеного вважає свої права порушеними,  оскільки виконання умов цього Додатку до

Договору створює зобов'язання для ТОВ «СОНЦЕВЕ» (кредиторську

заборгованість),  яке не погоджене з

Головою Товариства,  у розмірі 17 500, 00

гривень. В  ст.  316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)

передбачено,  що право власності це право

особи на майно. Особливим об'єктом майна вважаються майнові права ( ст.  190 ЦК

України). Будучи учасником ТОВ «СОНЦЕВЕ» він є власником майнових прав -

частки в розмірі 60% статутного фонду Товариства. Відповідно до норм  ст. 

317 ЦК України

власникові належить права володіння, 

користування та розпорядження своїм майном (майновими правами). Право

користування майном - це право на видобування власником споживчих властивостей

речі. Статтею 189 ЦК України

передбачено,  що доходами є все те,  що одержується з речі або приноситься річчю.

Доходи належать власникові речі. Тобто, 

одержання власником майнових прав товариства певного прибутку є

реалізація його права на користування цими майновими правами. При цьому,  реалізація права власника на користування

майновими правами нерозривно пов'язана з виконанням цим товариством свого

головного статутного завдання - отримання прибутку та здійснення його

наступного його перерозподілу серед учасників, 

що передбачено  ст.  84 ЦК

України. Відповідно,  зобов'язання

Товариства в сумі 17 500, 00 гривень створює для учасника Товариства збитки у

формі упущеної вигоди,  оскільки згідно з

п.2 ч.2  ст.  22 ЦК України збитками у формі упущеної

вигоди є доходи,  які особа могла б

реально одержати за звичайних обставин, 

якби її право не було порушене. В 

ст.  146 ЦК України

зазначено,  що «1. контроль за діяльністю

виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється у

порядку,  встановленому статутом та

законом.  2. Загальні збори товариства з

обмеженою відповідальністю можуть формувати органи,  що здійснюють постійний контроль за

фінансово-господарською діяльністю виконавчого органу. Порядок створення та

повноваження контрольного органу встановлюються загальними зборами учасників

товариства». Відповідно,  Загальними

Зборами засновників ТОВ «СОНЦЕВЕ» був затверджений Статут Товариства,  в якому на Голову Товариства покладено

обов'язок давати згоду на вчинення Директором правочинів на суму понад 3000, 00

гривень. Тобто Голова Товариства   є   окремою  

структурною   одиницею   Товариства,    повноваження   якої  

чітко

3

визначені та

встановлені,  як Статутом,  так і Загальними Зборами засновників

(учасників). Оскільки він є єдиним представником структурної одиниці,  яка виконує як управлінські так і контрольні

функції,  - Голова Товариства,  і знаходиться не за місцем знаходження

Товариства,  просив застосувати ч.7  ст.  ПО

ЦПК України та на підставі вищенаведеного, 

керуючись  ст.  

ст.  118-120

Цивільного процесуального кодексу України, 

просив визнати Договір б/н від «11» вересня 2006 року між ТОВ «СОНЦЕВЕ»

та ОСОБА_3 недійсним.

У

судовому засіданні позивач, 

ОСОБА_1,  позов підтримав та

просив визнати Договір б/н від «11» вересня 2006 року між ТОВ «СОНЦЕВЕ» та

ОСОБА_3 недійсним.

Відповідач

ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав повністю,  та не заперечував проти задоволення

позову,  а саме не заперечував проти

визнати Договір б/н від «11» вересня 2006 року між ТОВ «СОНЦЕВЕ» та ОСОБА_3

недійсним,  так як його ввели в

оман,  та він думав,  що є письмова згода позивача на укладення

цього договору,  а насправді такої згоди

не було ані усної,  ані письмової.

Судом

установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно

статей 22,  84,  92, 

143,  145,  146, 

189,  203,  215, 

316, 317 Цивільного Кодексу України - доходи,  які особа могла б реально одержати за

звичайних обставин,  якби її право не

було порушене (упущена вигода). Товариства, 

які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та

наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства),  можуть бути створені лише як господарські

товариства (повне товариство,  командитне

товариство,  товариство з обмеженою або

додатковою відповідальністю,  акціонерне

товариство) або виробничі кооперативи. Юридична особа набуває цивільних прав та

обов'язків і здійснює їх через свої органи, 

які діють відповідно до установчих документів та закону. Установчим

документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Компетенція

виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю,  порядок ухвалення ним рішень і порядок

вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом,  іншим законом і статутом товариства.

Продукцією,  плодами та доходами є все

те,  що виробляється,  добувається, 

одержується з речі або приноситься річчю. 2. Продукція,  плоди та доходи належать власникові

речі,  якщо інше не встановлено договором

або законом.  Контроль за діяльністю

виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється у

порядку,  встановленому статутом та законом.  Загальні збори товариства з обмеженою

відповідальністю можуть формувати органи, 

що здійснюють постійний контроль за фінансово-господарською діяльністю

виконавчого органу. Порядок створення та повноваження контрольного органу

встановлюються загальними зборами учасників товариства. Особа,  яка вчиняє правочин,  повинна мати необхідний обсяг цивільної

дієздатності. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення

правочину стороною (сторонами) вимог, 

які встановлені частинами першою-третьою,  п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним

є правочин,  якщо його недійсність

встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого

правочину недійсним судом не вимагається.

У

випадках,  встановлених цим

Кодексом,  нікчемний правочин може бути

визнаний судом дійсним.

Якщо

недійсність правочину прямо не встановлена законом,  але одна із сторін або інша заінтересована

особа заперечує його дійсність на підставах, 

встановлених законом,  такий

правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правом

власності є право особи на річ (майно), 

яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею,  незалежно від волі інших осіб. Особливим

видом права власності є право довірчої власності,  яке виникає внаслідок закону або договору

управління майном. ).

4

Власникові

належать права володіння,  користування

та розпоряджання своїм майном.  На зміст

права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження

майна.

Згідно

статті 62 ч. 4 Закону України «Про господарські товариства» - дирекція

(директор) діє від імені товариства в межах, 

встановлених даним Законом та установчими документами.

Матеріалами

справи встановлено,  що згідно п. «А»  ст. . 11.2. Статуту Товариства з

обмеженою відповідальністю «Сонцеве», 

затвердженого загальними зборами - директор вирішує будь-які питання

діяльності Товариства,  окрім тих,  що віднесені до виключної компетенції

Загальних зборів учасників,  в тому

числі: вчиняє будь-які правочини (договори)_ та укладає трудові договори

(угоди) та інші юридичні акти,  не

заборонені законодавством України. Правочини (договори) на суму,  що перевищує три тисячі гривен укладаються

лише після попереднього отримання згоди Голови Товариства (а. с.  8-13).

Згідно

п.21 Положення Директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонцеве» -

визначено порядок отримання згоди Голови товариства на правочин на суму,  що перевищує три тисячі гривен (а.с.  14-17).

З

протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю

«Сонцеве» від 07 липня 2005 року вбачається, 

що ухвалили обрати Головою Товариства ОСОБА_1 та затвердити на посаді

директора ТОВ «Сонцеве» ОСОБА_2 (а.с. 

19).

Згідно

договору займу від 11 вересня 2006 року ОСОБА_3,  діючий на підставі загальної цивільної

правоздатності (займодавець) передав ТОВ «Сонцеве» в особистості ОСОБА_2 у

власність грошові кошти в розмірі 17 500, 00 грн. в строк до 11 грудня 2006

року (а.с.  18).

Таким

чином,  зібрані у справі докази та їх

належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову та визнання

договору від 11 вересня 2006 року - недійсним, 

так як сума договору в розмірі 17 500, 00 грн. перевищує суму,  договору, 

який би міг підписати директор ТОВ «Сонцеве».

На

підставі 22,  84,  92, 

143,  145,  146, 

189,  203,  215, 

316, 317 Цивільного Кодексу України,  

ст.  62 ч. 4 Закону України «Про

господарські товариства» керуючись  ст.  

ст.  10, 11, 209,

212, 214-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну

заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонцеве» про визнання

договору від 11 вересня 2006 року - недійсним задовольнити повністю.

Визнати

договір займу від 11 вересня 2006 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Сонцеве» в

особистості ОСОБА_2 про передачу у власність грошових коштів в розмірі 17 500,

00 грн. в строк до 11 грудня 2006 року - недійсним.

Рішення

може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької

області через суд першої інстанції, 

Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області,  шляхом подачі в 10-денний строк з дня

проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього

протягом 20 днів апеляційної скарги,  з

подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4  ст. 

295 ЦПК України.