Ухвала

від 25.04.2012 по справі 2а-1870/1358/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 р.Справа № 2а-1870/1358/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Шостці та Шосткинському районі на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 22.02.2012р. по справі № 2а-1870/1358/12

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Шостці та Шосткинському районі

до Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут магнітних носіїв інформації"

про стягнення боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду в в м.Шостці та Шосткинському районі звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення боргу з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначений на пільгових умовах (список№1) за грудень 2011р. в сумі 10 870,66 грн. з ВАТ "Науково-дослідний інститут магнітних носіїв інформації".

Позивачем також була надана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача та заборони вчиняти дії із його відчуження майна.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 22.02.12 р. відмовлено Управлінню Пенсійного фонду м.Шостці та Шосткинському районі у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Управління Пенсійного фонду в м.Шостці та Шосткинському районі не погодившись з ухвалою суду подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 22.02.12 р. та постановити нову ухвалу про задоволення її клопотання у спосіб, вказаний у клопотанні.

Відповідач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду, дослідивши доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам, а також, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а задоволення такого клопотання має наслідком вирішення спору по суті.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;

4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму ВАСУ № 2 від 06.03.2008 р. застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

В даному випадку позивач, заявляючи клопотання про забезпечення позову, не навів належних обставин, які обумовлюють той факт, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Також позивачем не зазначено перелік майна, яке перебуває у власності відповідача та на яке просить накласти арешт позивач. Таких обставин не наведено позивачем і в апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги про те, що відсутність з боку відповідача дій, які б свідчили про наміри погашення всієї заборгованості перед бюджетом Фонду, підтверджує ймовірність докладання управління значних зусиль та витрат для забезпечення реального стягнення заборгованості, висновків суду не спростовують та не можуть свідчити про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову.

Зважаючи на те, що ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 22.02.12 р. прийнята з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Шостці та Шосткинському районі залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 22.02.2012р. по справі № 2а-1870/1358/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Русанова В.Б. Судді Перцова Т.С. Жигилій С.П.