Рішення

від 15.05.2012 по справі 871-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

15.05.2012Справа №5002-32/871-2012

Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді ГризодубовоїА.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом - Прокурора Бахчисарайського району ( 98404, АР Крим, м. Бахчисарай, вул.. Кооперативна, 3а) в інтересах держави в особі Красномацької сільської ради ( АР Крим, с. Красний Мак, вул.. Центральна, ідентифікаційний код 34741000).

До відповідача Приватного підприємства «ДКС-3» (98465, АР Крим, с. Холмівка, вул.. Теплична, 2-б, ідентифікаційний код 35878274).

Про стягнення 1 649, 36 грн.

За участю представників:

Від позивача - не з'явився.

Від відповідача - не з'явився.

Від прокуратури - Куінджи М.О., посвідчення НОМЕР_1

Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Прокурор Бахчисарайського району в інтересах держави в особі Красномацької сільської ради звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до Приватного підприємства «ДКС-3» про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 1 649, 36 грн.

Ухвалою господарського суду від 20.03.2012 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 03.04.2012 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

Відповідно до статті 35 Сімейного кодексу України прізвище головуючого судді змінено на Гризодубову.

З підстав зазначених в ухвалах господарського суду 03.04.2012р., від 19.04.2012р. розгляд справи відкладався, про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 - рекомендованою поштою.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору оренди від 29.05.2008р. в частин і повної та своєчасної оплати орендної плати, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, що і стало приводом для звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованою поштою.

Відповідно до пункту 3.6 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 ( зі змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

Адреса, зазначена в позовній заяві повністю співпадає із адресою, вказаною у Витягу з ЄДРЮОФОП на відповідача, залученому до матеріалів справи ( а.с. 40).

В пункті 11 Інформаційного листа «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» Вищий господарський суд України зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. З цього приводу див. також пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році".

Крім того, в матеріалах справи міститься картка поштового повідомлення із підписом відповідача, що свідчить про оповіщеність його про розгляд справи у суді. (а.с. 21).

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ:

28.05.2008р. між Красномацькою сільською радою ( позивач) ( орендодавець) та Приватним підприємством «ДКС-3» ( відповідач) ( орендар) укладений договір оренди гідротехнічної споруди ( а.с. 6-9).

Так, у відповідності до пункту 1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених договором Орендодавець передає а Орендар приймає в строкове платне користування майно.

У відповідності до пункту 3.1 наведеного договору, строк оренди становить 49 років з моменту прийняття майна за актом прийому-передачі.

Пунктом 4. 1 договору сторони передбачили, що орендар сплачує орендну плату з урахуванням її індексації в розмірі 1 065, 00 грн. за рік.

У відповідності до акту прийому-передачі гідротехнічна споруда передана орендареві 23.05.2008р. ( а.с. 10).

Проте, відповідач прийняті на себе обов'язки за договором виконав не в повному обсязі, оплачуючи орендну плату без врахування індексації.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, як вказувалося вище, приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та стаття 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунктом 3 статті 18 Закону України «Про оренду комунального майна» встановлена одним з обов'язків орендаря зобов'язання вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

У відповідності до пункту 1 статті 19 вищеназваного Закону України орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідач не надав суду доказів оплати орендної плати у повному обсязі.

Так, розглянувши детально умови договору, суд встановив, що сторонами погоджено збільшення розміру орендної плати внаслідок інфляційного індексування.

Так, на момент передачі об'єкту оренди, орендна плата становила 1 065,00 грн. на рік, тобто 88,75 грн. на місяць.

Отже, починаючи з червня 2008р. орендна плата почала збільшуватись:

За червень 2008р. орендна плата = (88, 75 грн. х 100,8 ) /100= 89, 46 грн.

За липень 2008р. та серпень 2008р. орендна плата = 89, 46 грн. за кожен місяць, оскільки мала місце дефляція.

За вересень 2008р. орендна плата = (89, 46 грн. х 101,1) /100= 90,44 грн.

За жовтень 2008р. орендна плата = (90,44 грн. х 101,7 ) /100= 91, 98 грн.

За листопад 2008р. орендна плата = (91, 98 грн. х 101,5) /100= 93, 36 грн.

За грудень 2008р. орендна плата = (93, 36 грн. х 102,1) /100= 95, 93 грн.

Таким чином, відповідач за 2008р. повинний був оплатити 640, 09 грн.

За 2009 рік орендна плата повинна бути розрахована так:

За січень 2009 року - (95, 93 грн. х 102,9 ) /100= 98, 71 грн.

За лютий 2009 року - (98, 71 грн. х 101,5 ) /100 = 100, 19 грн.

За березень 2009 року - (100, 19 грн. х 101,4 ) /100 = 101, 59 грн.

За квітень 2009 року - (101, 59 грн. х 100,9 ) /100 =102, 50 грн.

За травень 2009 року - (102, 50 грн. х 100,5 ) /100 = 103, 01 грн.

За червень 2009 року - (103, 01 грн. х 101,1 ) /100 = 104, 14 грн.

За липень та серпень 2009 року - 104, 14 грн. оскільки мала місце дефляція.

За вересень 2009 року - (104, 14 грн. х 100,8 ) /100 = 104, 97 грн.

За жовтень 2009 року - (104, 97 грн. х 100,9 ) /100 = 105, 92 грн.

За листопад 2009 року - (105, 92 грн. х 101,1 ) /100 = 107, 09 грн.

За грудень 2009 року - (107, 09 грн. х 100,9) /100 = 108, 05 грн..

Отже за 2009 рік орендна плата мала бути внесеною в розмірі 1 244, 45 грн.

За 2010 рік орендна плата мала бути розрахована так:

За січень 2010 року - (108, 05 грн. х 101,8) /100= 109,99 грн.

За лютий 2010 року - (109,99 грн. х 101,9 ) /100 = 112,08 грн.

За березень 2010 року - (112,08 грн. х 100,9 ) /100 = 113, 09 грн.

З квітня 2010 року по липень 2010 року орендна плата становила 113, 09 грн., оскільки знов таки була дефляція.

За серпень 2010 року - (113, 09 грн. х 101,2 ) /100 = 114, 45 грн.

За вересень 2010 року - (114, 45 грн. х 102,9) /100 = 117, 77 грн.

За жовтень 2010 року - (117, 77 грн. х 100,5 ) /100 = 118, 36 грн.

За листопад 2010 року - (118, 36 грн. х 100,3) /100 = 118, 72 грн.

За грудень 2010 року - (118, 72 грн. х 100,8 ) /100 = 119, 67 грн..

Таким чином загальна сума орендної плати, що підлягає оплаті за 2010 рік становить 1 376, 49 грн.

За 2011 рік орендну плату слід нараховувати так:

За січень 2011 року - (119, 67 грн. х 101,0) /100= 120,87 грн.

За лютий 2011 року - (120,87 грн. х 100,9) /100= 121,96 грн.

За березень 2011 року - (121,96 грн. х 101,4) /100= 123,67 грн.

За квітень 2011 року - (123,67 грн. х 101,3) /100= 125, 28 грн.

За травень 2011 року - (125, 28 грн. х 100,8 ) /100= 126, 28 грн.

За червень 2011 року - (126, 28 грн. х 100,4) /100 = 126, 79 грн.

За липень 2011 року та серпень 2011 року - 126, 79 грн. з огляду на дефляцію.

За вересень 2011 року - (126, 79 грн. х 100,1) /100 = 126,92 грн.

За жовтень 2011 року - (126,92 грн. х 100,0) /100 = 126,92 грн.

За листопад 2011 року - (126,92 грн. х 100,1) /100 = 127, 05 грн.

За грудень 2011 року - (127, 05 грн. х 100,2) /100 = 127, 30 грн.

Отже, орендна плата за 2011 рік становить 1506,62 грн.

Таким чином за період з 2008 року по 2011 рік, відповідач мав би сплатити 4 767,65 грн. орендної плати, тоді як оплачено ним за цей період було лише 3 065, 77 грн.

Таким чином, сума заборгованості становить 1 701, 88 грн., проте оскільки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, заявлена позивачем сума в розмірі 1 649, 36 грн. визнається такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Іншого, всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України суду не доведено.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ДКС-3» (98465, АР Крим, с. Холмівка, вул.. Теплична, 2-б, ідентифікаційний код 35878274) на користь Красномацької сільської ради ( АР Крим, с. Красний Мак, вул.. Центральна, ідентифікаційний код 34741000) 1 649, 36 грн. - суми боргу з орендної плати.

3. Стягнути з Приватного підприємства «ДКС-3» (98465, АР Крим, с. Холмівка, вул.. Теплична, 2-б, ідентифікаційний код 35878274) в доход Державного бюджету України (р/р 31211206783002, код платежу 22030001, в банку одержувача: ГУ ДКСУ України в АР Крим, м. Сімферополь МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ОКПО 38040558) 1 609, 50 грн. судового збору.

4. Накази видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 15.05.2012р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 15.05.2012р.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гризодубова А.М.