Рішення

від 09.04.2012 по справі 7/260

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.04.12 р. Справа № 7/260

Господарський суд Донецької області у складі

Головуючого судді Сгара Е.В., суддів Лейби М.О., Попкова О.М.,

При секретарі судового засідання Журило О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Приватного підприємства „Н-Фармація", м. Слов'янськ

До відповідача-1: Регіонального відділення фонду державного майна України в Донецькій області, м. Донецьк

До відповідача-2: Управління державного казначейства у м.Слов'янську

До відповідача-3: Головного управління державної казначейської служби України у Донецькій області, м. Донецьк

До відповідача-4: Управління державної казначейської служби у м. Слов'янську Донецької області, м. Слов'янськ

За участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 1: Слов'янської міської ради, м. Слов'янськ

Предмет спору: стягнення з державного бюджету України 23 250, 00 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1- довір.;

від відповідача - 1: ОСОБА_2 - довір.;

від відповідача - 2: не прибув.

від відповідача - 3: ОСОБА_3 - довір.;

від відповідача - 4: ОСОБА_4 - довір.;

від третьої особи: не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство „Н-Фармація" м. Слов'янськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Регіонального відділення фонду державного майна України в Донецькій області м. Донецьк та до Управління державного казначейства у м.Слов'янську про стягнення 23 250, 00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на платіжні доручення №223 від 16.09.1996р., №224 від 18.09.1996р., №228 від 30.09.1996р., №225 від 18.09.1996р., №249 від 16.10.1996р., №248 від 15.10.1996р., №259 від 25.10.1996р., №252 від 17.10.1996р., №259 від 28.10.1996р.; рішення господарського суду Донецької області від 18.09.2002р. №12/384пд; постанову Вищого господарського суду України від 20.02.2003р. №12/384пд; ухвали Верховного суду України від 10.12.2009р.; рішення господарського суду Донецької області від 31.03.2011р. №35/20; постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.05.2011р. №35/20; претензію №6 від 30.06.2011р., №5 від 30.06.2011р., листи №42/2-07/1857 від 20.07.2011р., лист №01-18/190 від 18.07.2011р.; договір купівлі-продажу нежитлової частини вбудовано-прибудованої будівлі від 06.08.2004р. №2996; платіжне доручення №13 від 30.09.2004р.

В судових засіданнях позивач вимоги підтримав. Зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу ним було сплачено в рахунок держбюджету через представництво Фонду державного майна України в м.Слов'янську грошові кошти на загальну суму 23250 грн., проте після розірвання такого договору та його повторного продажу іншій особі, такі кошти Приватному підприємству „Н-Фармація" повернуті не були.

27.03.2012р. на адресу суду надійшла заява позивача №б/н від 22.03.2012р., в якій позивач просить стягнути спірну суму з державного бюджету України.

Відповідач-1 проти позовних заперечив, повідомив, що стороною по договору купівлі-продажу та органом приватизації виступало представництво Фонду державного майна у м.Слов'янську, яке в подальшому було ліквідовано. Повідомив, що в процесі ліквідації представництва Фонду державного майна у м.Слов'янську передача його прав та обов'язків іншим особам не була передбачена. Зазначив, що представництво Фонду державного майна у м.Словянську та відповідач-1 по справі - Регіональне відділення фонду державного майна України в Донецькій області, м. Донецьк є різними юридичними особами і відповідач-1 не повинен відповідати за зобов'язаннями представництва Фонду державного майна у м.Словянську. Просить відмовити у задоволенні позову.

В запереченнях та у відзиві Управління Державного казначейства у м.Слов'янську повідомило, що воно не має статусу юридичної особи.

18.10.2011р. до суду надійшло клопотання управління Державного казначейства у м.Слов'янську Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про заміну відповідача-2 по справі - Управління державного казначейства у м.Слов'янську на іншого відповідача - Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області, м. Донецьк, яке обґрунтовано тим, що юридичної особи Управління державного казначейства у м.Слов'янську не існує. Аналогічне клопотання за №42/3-12/113 від 20.01.2012р. надійшло до господарського суду 24.01.2012р.

Ухвалою суду від 21.12.2011р. у справу залучено іншого відповідача - Головне управління державного казначейства України в Донецькій області (відповідач-3).

Управління Державного казначейства у м.Слов'янську повідомило про відсутність можливості повернути кошти на рахунок позивача за договором купівлі-продажу укладеним між позивачем та представництвом Фонду державного майна у м.Слов'янську, зазначивши, що органи державного казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників коштів шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах державного казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету, планів асигнувань спеціального фонду державного бюджету або використання бюджетних коштів. Платежі здійснюються за дорученнями розпорядників та одержувачів бюджетних коштів. Повернення покупцям коштів сплачених за об'єкт приватизації, проводиться на підставі рішення суду з коштів позабюджетного Державного фонду приватизації або фонду приватизації Автономної республіки Крим, отриманих від повторного продажу цих об'єктів в порядку, встановленому Фондом. Зауважив, що джерелом розрахунків з покупцем є кошти, одержані органом приватизації від здійснення повторного продажу об'єкту, повернутого у власність держави.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №13046677 станом на 14.02.2012р. Головне управління Державного казначейства в Донецькій області є припиненим.

13.02.2012р. Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області надало клопотання про заміну відповідача - Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області на Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, оскільки відповідно до постанови КМУ №651 від 15.06.2011р. „Про утворення територіальних органів Державної казначейської служби" утворено як юридичну особу публічного права територіальний орган Державної казначейської служби - Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (ЄДРПОУ 37967785; 83017, м.Донецьк, бул.Шевченка, буд.25).

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №13178864 станом на 28.02.2012р. Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області значить як юридична особа (код ЄДРПОУ 37967785) за адресою: 83017, м.Донецьк, бул.Шевченка, буд.25.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №13178245 станом на 28.02.2012р. в єдиному реєстрі значиться як юридична особа (ЄДРПОУ 37803368) - Управління Державної казначейської служби у м.Словянську Донецької області, яке розташовано за адресою: 84116, Донецька обл.., м.Слов'янськ, вул.Генерала Батюка, буд.25.

Ухвалою суду від 02.04.2012р. замінено відповідача-3 - Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області на Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області та залучено у справу відповідача-4 - Управління державної казначейської служби у м. Слов'янську Донецької області, м.Слов'янськ.

У відзиві №15-11/83-1239 від 13.02.2012р., наданим Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області, зазначено про здійснення Державним казначейством України через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів відповідно до законодавства, а також про відсутність у Головного управління державного казначейства України у Донецькій області будь-яких фактичних даних, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин, що стосуються предмету спору. У відзиві також вказано про те, що повернення покупцям коштів сплачених за об'єкт приватизації проводиться на підставі рішення суду з коштів позабюджетного Державного фонду приватизації або фонду приватизації Автономної республіки Крим, отриманих від повторного продажу цих об'єктів в порядку, встановленому Фондом. Відповідач-3 зауважив, що джерелом розрахунків з покупцем є кошти, одержані органом приватизації від здійснення повторного продажу об'єкту повернутого у власність держави. Такі розрахунки здійснюються лише після повторного продажу державного об'єкта приватизації, повернутого у її власність і надходження коштів від повторного продажу на рахунок позабюджетного Державного фонду приватизації або фонду приватизації АРК.

Ухвалою суду від 21.12.2011р., на підставі ст.27 ГПК України, у справу залучено Слов'янську міську раду як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1.

В письмових поясненнях №01.01-12/120 від 23.01.2012р. третя особа повідомила про те, що правоустановчі документи на об'єкт, розташований за адресою: м.Слов'янськ, вул.Ю.Комунарів, 77 є в розпорядженні КП „БТІ м.Слов'янська", просила розглянути спір без її участі. В поясненнях №01-01-07/394 від 08.02.2012р. та №01.01-07/778 від 27.02.2012р. третя особа зазначила про те, що само представництво Фонду державного майна в м.Слов'янську повинно було здійснити відповідні розрахунки із позивачем по даній справі, повідомила про сплату позивачем за спірний об'єкт 23 250, 00 грн., просить розглядати спір без її участі. До вказаних пояснень третя особа також надала для залучення у справу незасвідчені копії документів, які з огляду на приписи ст.36 ГПК України не прийняті судом як належні докази. Оригінали документів в судовому засіданні досліджені не були у зв'язку із неявкою третьої особи в судові засідання.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Склад суду змінювався. Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 29.02.2012р. призначено колегіальний розгляду справи у складі головуючого судді Сгара Е.В., суддів Лейби М.О., Попкова О.М.

За клопотанням позивача, ухвалою суду від 06.12.2011р. було здійснено запит до приватного нотаріуса ОСОБА_6 про надання суду договору купівлі-продажу №А95 від 26.07.1996р. На виконання вимог ухвали суду, приватним нотаріусом було представлено суду вказаний вище договір, який міститься в матеріалах справи.

На виконання вимог ухвали суду від 13.02.2012р. КП „Бюро технічної інвентаризації" м.Слов'янську надало додаткові документи (довідка від 19.10.1999р., лист №31 від 19.10.1999р., договір купівлі-продажу приміщення, що займається магазином №33 розташованого за адресою - АДРЕСА_1 №95А від 26.07.1996р.) для залучення у справу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу суд ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та Представництвом Фонду державного майна в м.Слов'янськ був укладений договір купівлі-продажу №95А від 26.07.1996р. приміщення, що займається магазином №33 розташованого за адресою - АДРЕСА_1, відповідно до умов якого позивачу було продано нежитлове приміщення загальною площею 582,9кв.м. розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі вказаного Договору №95А за приватизовану будівлю позивачем було сплачено 23250,00 грн. через Представництво Фонду державного майна України в м.Слов'янськ, що підтверджено наявними в справі платіжними дорученнями №223 від 16.09.1996р., №224 від 18.09.1996р., №228 від 30.09.1996р., №225 від 18.09.1996р., №249 від 16.10.1996р., №248 від 15.10.1996р., №259 від 25.10.1996р., №252 від 17.10.1996р., №259 від 28.10.1996р.

Рішенням господарського суду Донецької області №12/384пд від 18.09.2002р. договір купівлі-продажу №95А від 26.07.1996р., укладений між Приватним підприємством „Н-Фармація" та Представництвом Фонду державного майна в м.Слов'янськ було розірвано, копія рішення міститься в матеріалах справи та на час розгляду справи №7/260 вищевказане рішення №12/384пд від 18.09.2002р. є чинним.

Приписами ч.9 ст.27 Закону України „Про приватизацію державного майна" (в редакції, що діяла на момент розірвання договору №95А від 26.07.1996р.) передбачено, що у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку.

Відповідно до п.133 Закону України „Про Державну програму приватизації" від 18.05.2000, № 1723-III (в редакції, що діяла на момент розірвання договору №95А від 26.07.1996р.), у разі розірвання договору купівлі-продажу державного майна за рішенням суду, арбітражного суду у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань об'єкт приватизації підлягає поверненню в державну власність. Порядок повернення в державну власність об'єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі розірвання договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації у зв'язку з невиконанням їх умов або визнання їх недійсними в судовому порядку повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації, провадиться на підставі рішення суду, арбітражного суду з коштів позабюджетного Державного фонду приватизації або фонду приватизації Автономної Республіки Крим, отриманих від повторного продажу цих об'єктів у порядку, встановленому Фондом.

Згідно з п. 2 Порядку повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації, у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.08.2000р. №1701, джерелом розрахунків з Покупцем є кошти, одержані органом приватизації від повторного продажу об'єкта, повернутого у власність держави. Розрахунки здійснюються тільки після повторного продажу державою об'єкта приватизації, повернутого у її власність, і надходження коштів від повторного продажу на рахунок позабюджетного Державного фонду приватизації або фонду приватизації АРК.

06.08.2004р. між Представництвом Фонду державного майна в м.Слов'янськ та громадянином Вірменії ОСОБА_8, що проживав в м.Слов'янську, укладено договір купівлі-продажу №2996 від 06.08.2004р. нежитлової частини вбудовано-прибудованої будівлі у АДРЕСА_1.

За платіжним дорученням №13 від 30.09.2004р. ОСОБА_8 здійснив оплату придбаного об'єкту в сумі 26470,00 грн.

Копії вказаних договору №2996 від 06.08.2004р. та платіжного доручення міститься в матеріалах справи.

Разом з цим, до теперішнього часу ПП „Н-Фармація" не були повернуті грошові кошти в сумі 23250,00 грн., які були сплачені ним за приватизаційний об'єкт за договором купівлі-продажу №95А від 26.07.1996р.

Отже, предметом позову по даній господарській справі є стягнення на користь ПП „Н-Фармація" сплачених за об'єкт приватизації грошових коштів в сумі 23 250,00 грн., а підставою позову, є розірвання договору купівлі-продажу №95А від 26.07.1996р. та повторна продаж спірного об'єкту.

При цьому, позивач у позові просив стягнути зазначену суму з відповідачів по справі, а 27.03.2012р. надав суду заяву №б/н від 22.03.2012р., в якій просить стягнути спірну суму з державного бюджету України.

За приписами діючого законодавства під предметом позову слід розуміти певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, а підставою позову - фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмету позову - це зміна матеріально-правової вимоги позивача, а зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача.

З огляду на викладені в позові обставини та заявлені вимоги позивачем, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши заяву позивача №б/н від 22.03.2012р. з урахуванням вищевикладеного, господарський суд дійшов висновку, що за своїми ознаками така заява не є зміною ані предмету (вимога про стягнення 23250,00 грн.) ані підстави (розірвання договору №95А від 26.07.1996р. та повторна продаж спірного об'єкту) позову.

На підставі викладеного, заява прийнята господарським судом, а позовні вимоги розглядаються з урахуванням даної заяви.

При розгляді даних вимог господарський суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами по справі є:

1. Регіональне відділення фонду державного майна України в Донецькій області, м.Донецьк

2. Управління державного казначейства у м. Слов'янську, м. Слов'янськ

3. Головне управління державної казначейської служби України у Донецькій області, м.Донецьк

4. Управління державної казначейської служби у м. Слов'янську Донецької області, м.Слов'янськ

При розгляді вимог відносно Регіонального відділення фонду державного майна України в Донецькій області, м.Донецьк, суд звертає увагу на той факт, що рішенням господарського суду Донецької області від 31.03.2011р. по справі №35/20 за позовом ПП „Н-Фармація" до Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області про стягнення 23250,00 грн. у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Зазначене рішення на час розгляду спору по даній господарській справі є чинним.

Пунктом 2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Дослідивши обставини справи №7/260 та проаналізувавши процесуальний документ - рішення господарського суду Донецької області від 31.03.2011р. №35/20, господарський суд дійшов висновку про припинення провадження у справі №7/260 в частині позовних вимог відносно Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області в порядку п.2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Провадження у справі стосовно відповідача-2 - Управління державного казначейства у м. Слов'янську підлягає припиненню відповідно до п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи.

Згідно ст.ст. 80, 91, 92, 96 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді і самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до п.4 ст.64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи та діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.11.2011р. Управління державного казначейства у м. Слов'янську є відокремленим підрозділом Головного управління державного казначейства України у Донецькій області без статусу юридичної особи.

За таких обставин, Управління державного казначейства у м. Слов'янську не може бути стороною у господарській справі, оскільки не має статусу юридичної особи, у зв'язку з чим спір щодо даного відповідача не підлягає вирішенню в господарських судах України, а провадження у справі стосовного нього підлягає припиненню.

Розглядаючи вимоги щодо стягнення сплачених грошових коштів за приватизаційний об'єкт в сумі 23 250 грн. з державного бюджету України у зв'язку із розірванням договору купівлі-продажу цього об'єкту та його повторної продажі суд враховує наступне.

При вирішенні спорів, пов'язаних із поверненням грошових коштів із державного бюджету господарському суду слід залучати до участі у справі відповідні державні органи, які здійснюють розпорядження бюджетними коштами, як іншого відповідача (Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994р. №02-5/215).

Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 460/2011 визначено, що Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр). Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України.

Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів (п.4 Положенням про Державну казначейську службу України та ст.43 Бюджетного кодексу України).

Згідно ч.2 ст.45 Бюджетного кодексу України, Державне казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

У зв'язку із вищенаведеним судом були залучені у справу як інші відповідачі Головне управління державної казначейської служби України у Донецькій області та Управління державної казначейської служби у м. Слов'янську Донецької області.

Відповідно до приписів Порядку повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкти приватизації, у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.08.2000р. №1701, цим порядком визначається механізм повернення покупцю об'єкта приватизації (далі - Покупець) коштів, сплачених ним за об'єкт приватизації, у разі розірвання договору купівлі-продажу або визнання його недійсним через невиконання його умов і повернення об'єкта приватизації у власність держави.

Як вже вказано вище, за приписами пунктів 2, 4, 5 такого Порядку, розрахунки із покупцем (в даному випадку позивач по справі) здійснюються тільки після повторного продажу державою об'єкта приватизації, повернутого у її власність, і надходження коштів від повторного продажу на рахунок позабюджетного Державного фонду приватизації або фонду приватизації АРК. Розрахунки з покупцем орган приватизації здійснює в десятиденний термін з дня надходження коштів від повторного продажу об'єкта на рахунок позабюджетного Державного фонду приватизації або фонду приватизації АРК. У разі отримання від повторного продажу об'єкта суми коштів у розмірі більшому, ніж сплачено Покупцем за договором купівлі-продажу, поверненню підлягає сума, визначена договором.

Як вбачається з матеріалів справи та вказано вище, факт повторної продажі об'єкту приватизації та факт оплати 26470,00 грн. новим покупцем за вказаний об'єкт підтверджено матеріалами справи, зокрема договором купівлі-продажу №2996 від 06.08.2004р. та платіжним дорученням №13 від 30.09.2004р. і іншого сторонам не доведено.

Факт повернення позивачу з держбюджету 23250,00 грн. не підтверджено жодним документом та спростовано самим позивачем, що і зумовило його звернення до суду з вимогою стягнути ці кошти з державного бюджету в примусовому порядку.

Отже, вимоги позивача про стягнення з держбюджету 23250,00 грн. сплачених за об'єкт приватизації, в результаті розірвання договору купівлі-продажу №95А від 26.07.1996р. та після повторного продажу цього ж об'єкту органом приватизації є обґрунтованими та правомірними.

З огляду на вищевикладене, шляхом оцінки всіх матеріалів справи, а також враховуючи той факт, що діючим законодавством повернення коштів, сплачених за об'єкт приватизації у випадку розірвання договору купівлі-продажу та після повторної продажі цього об'єкту передбачено лише з Державного бюджету України, господарський суд дійшов висновку, щодо задоволення позовних вимог за рахунок саме Державного бюджету України.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 23250,00 грн. з державного бюджету України підлягають задоволенню в повному обсязі.

В ході розгляду справи судом були розглянуті клопотання Управління Державного казначейства у м.Слов'янську Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про заміну відповідача-2 по справі - Управління державного казначейства у м.Слов'янську на іншого відповідача - Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області, м. Донецьк, яке обґрунтовано тим, що юридичної особи Управління державного казначейства у м.Слов'янську не існує.

Вказані клопотання залишені судом без задоволення, у зв'язку з тим, що Управління державного казначейства у м.Слов'янську не може бути стороною у справі, оскільки не має статусу юридичної особи, а Головне управління державного казначейства України в Донецькій області залучено у справу як інший відповідач ухвалою суду від 21.12.2011р.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст.43, 45 Бюджетного кодексу України, Закону України „Про Державну програму приватизації", Закону України „Про приватизацію державного майна", Порядку повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкти приватизації, у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.08.2000р. №1701, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 24, 27, 33, 34, 43, 49, п.п. 1, 2 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Приватного підприємства „Н-Фармація", м. Слов'янськ про стягнення 23 250, 00 грн. з державного бюджету України задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства „Н-Фармація" (84100, Донецька обл.., м.Слов'янськ, вул.Жовтневої Революції, 53а/39, ЄДРПОУ 21949122, рахунок 26009060870035, МФО 335548, Краматорська філія Приватбанку) 23250,00 грн., сплачених за договором купівлі-продажу №95А від 26.07.1996р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства „Н-Фармація" (84100, Донецька обл.., м.Слов'янськ, вул.Жовтневої Революції, 53а/39, ЄДРПОУ 21949122, рахунок 26009060870035, МФО 335548, Краматорська філія Приватбанку) державне мито в сумі 232, 50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі стосовно Регіонального відділення фонду державного майна України в Донецькій області, м. Донецьк.

Припинити провадження у справі стосовно Управління державного казначейства у м.Слов'янську.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 17.04.2012р.

Головуючий суддя Сгара Е.В.

Суддя Лейба М.О.

Суддя Попков Д.О.